Ухвала суду № 39038052, 03.06.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бугера О.В

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року справа №437/17903/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Попова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 12 лютого 2014 року у справі № 437/17903/13-а за позовом ОСОБА_2 до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_2 до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Визнані неправомірними дії Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років.

Зобов'язано Департамент з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради здійснити донарахування та виплату ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років на відповідний період, з 21.05.2013 року по 12.02.2014 року з урахуванням проведених виплат.

З рішенням суду першої інстанції не погодилась відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що 01.01.2008 року Верховною Радою України внесені зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (зі змінами), виклавши частину першу статті 15 в такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень". Просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Встановлено, що ОСОБА_2 згідно свідоцтва про народження дитини є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує грошову допомогу як незастрахована особа у розмірі 130 грн., виплату якої з 01.01.2013 року здійснює Департамент з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради, що підтверджується листом відповідача (а.с.9). Позивачка не є застрахованою особою.

В жовтні 2013 року позивач зверталася до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради з питання виплати допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, на що отримала відмову відповідача (а.с. 9-11).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положення про Департамент, повноваження у сфері соціального захисту населення Департамент здійснює лише з 01.01.2013 року. У Департаменту відсутні повноваження по вирішення питань про відновлення або усунення порушених Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м.Луганську ради прав громадян під час виконання покладених на нього повноважень. Департамент з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради не є правонаступником Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VІ) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-XII, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом №2240-111, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (Закон № 2811).

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст.13 цього Закону (в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2008 року) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до інших законодавчих актів України» ст.15 Закону № 2811-XII викладено в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень». Проте відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» Розділ І цього Закону набирає чинності з 01.01.2008 року і діє по 31.12.2008. Отже, з 01.01.2009 року ст.15 Закону № 2811-ХІІ відновила попередню редакцію, відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VІ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VІ "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VІ) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Оскільки ані Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ані іншими законами не встановлювалось на 2011 рік іншій, ніж у Законах № 2811-ХІІ та № 2240-ІІІ розмір допомоги, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише в 2009 та 2010 роках, спірні відносини з 01.01.2011 року регулюються Законами № 2811-ХІІ та № 2240-ІІІ, а положення Постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001 року в тій частині, в якій воно суперечить названим законам, застосовуватись не може. Отже з 01.01.2011 року у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату державної допомоги в розмірах, передбачених Законами № 2811-XII та № 2240-ІІІ.

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону №2811 -XII (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-УІ не приймався. Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» також не встановлювався іншій розмір вказаного виду допомоги, ніж у Законі України № 2811-XII.

Прожитковий мінімум (відповідно до ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум») - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років складає зі січня - 972 гривні, з 1 грудня - 1032 гривні.

Позивач отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому від законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Тобто, своїми діями відповідач порушив права позивача на гарантовану державою матеріальну підтримку материнства та належний соціальний захист, який гарантується державним соціальним забезпеченням, що має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2, оскільки Артемівською районною у місті Луганську радою прийняте рішення, яким було вирішено припинити діяльність Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради в результаті ліквідації та дане рішення не передбачає правонаступництва, а згідно положення про Департамент, повноваження у сфері соціального захисту населення, Департамент здійснює лише з 01.01.2013 року.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 12 лютого 2014 року у справі № 437/17903/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 12 лютого 2014 року у справі № 437/17903/13-а - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

В.В.Попов