Постанова № 39037366, 29.05.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1020/14

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

відповідача - Ланчук Т.В., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глінвест" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Глінвест» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.04.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скарну, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав, що ТОВ «Глінвест» майно - приміщення їдальні за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» у липні не обліковував, відповідно позивач згідно п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України не має права на отримання бюджетного відшкодування у серпні 2013 року. Крім того, судом неправомірно стягнуто з податкового органу судові витрати.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, суд апеляційної інстанції ухвалив здійснювати розгляд за відсутності представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Глінвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за серпень 2013 року, про що складено акт № 4495/15-1/38714735 від 11.11.2013 року.

В акті перевірки було встановлено, зокрема, що відповідно до п.200.5 ст.200 ПК України ТОВ "Глінвест" не має право на отримання суми бюджетного відшкодування в розмірі 245000 грн. за серпень 2013 року; в порушення абз. "б" п.200.4 ст.200 ПК України платником занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за серпень 2013 року на суму 245000 грн.

Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, базуються на наступному. Податковим органом встановлено, що придбане позивачем у липні 2013 року приміщення їдальні з трансформаторною підстанцією ТП-289 не зараховано на баланс підприємства; за даними оборотно-сальдової відомості за липень-серпень 2013 року відсутні обороти по рахунку 10 "Основні засоби". Придбане приміщення обліковується на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" та не відповідає поняттю "основні засоби" у розумінні норм ПК України та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, тому перевіркою не встановлено здійснення позивачем придбання, будівництва або спорудження основних фондів.

При цьому ТОВ "Глінвест" порушило п.200.5 ст.200 ПК України, згідно якого не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (позивач зареєстрований платником ПДВ з 01.07.2013 року).

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 25.11.2013 року №0008921501, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 245000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Глінвест" було придбано приміщення їдальні, яке відноситься до основних фондів, внаслідок чого ним було правомірно, у відповідності до норм законодавства, сформовано податковий кредит з ПДВ і задекларовано від'ємне значення ПДВ.

В цій частині суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

Так судом першої інстанції встановлено, що 23.07.2013 року між ПАТ "Укрелектроапарат" (продавець) та ТОВ "Глінвест" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти приміщення їдальні загальною площею 2706,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Чорновола В.М. (вул.Індустріальна), буд.41. Продаж даного об'єкту вчинено за ціною - 1470000 грн.

Згідно платіжного доручення №2 від 23.07.2013 року ТОВ "Глінвест" перерахувало за приміщення їдальні кошти в сумі 1470000 грн. (в т.ч. 245000 ПДВ) на рахунок ПАТ "Укрелектроапарат".

Придбання вказаного об'єкту підтверджується також податковою накладною, рахунком-фактурою, актом приймання-передачі нежитлового приміщення, витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, випискою по рахунку, накладною на відпуск ТМЦ.

ТОВ "Глінвест" було подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2013 року, в якій був відображений податковий кредит в сумі 245000 грн. та податкову декларацію з ПДВ за серпень 2013 року, в якій дана сума вказана в якості відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних (звітних) податкових періодів.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №200126662 ТОВ "Глінвест" є платником ПДВ з 01.07.2013 року.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Разом з тим, згідно з п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Дані положення регулюють відшкодування податкового кредиту, який виникає внаслідок придбання або спорудження основних фондів. При цьому умова щодо того, що на момент заявлення бюджетного відшкодування ці основні фонди повинні визнаватись активом (відображатись на рахунку 10) в зазначеному пункті Податкового кодексу України відсутня.

Згідно із пп.14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПК України основними засобами вважаються матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у власній господарській діяльності, вартість яких перевищує 2 500,00 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Отже, в абз. 2 п. 200.5 ст. 200 ПК України акцентується увагу на терміні «придбання», зазначаючи таким чином, що платник податку має право на отримання бюджетного відшкодування у випадку нарахування податкового кредиту внаслідок придбання основних засобів. Вказана правова норма не передбачає обов'язку платника податку ввести об'єкт у експлуатацію до дати заявлення ПДВ до бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 1 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти» від 28.04.2001 року, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2001 року № 205, це спорудження нового об'єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об'єктів, виконання монтажних робіт.

Оскільки, позивач, який є платником податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, здійснював реконструкцію нежитлової будівлі, яка віднесена до його основних фондів, колегія суддів вважає правомірним формування податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з придбанням вищевказаної будівлі.

Таким чином суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи податкового органу щодо того, що право на бюджетне відшкодування у позивача в даній ситуації виникає лише після відображення придбаного об'єкта на балансі на рахунку 10, оскільки це виключає можливість застосування п. 200.5 ст. 200 ПК України в тій частині, яка дозволяє відшкодування з бюджету податкового кредиту, нарахованого в результаті будівництва основних засобів.

Вказана правова позиція також виловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.11.2013 року у справі № 2а/1770/5030/2012 (К/800/25007/13) та від 12.12.2013 року у справі № 2а/1770/2118/2011 (К/800/65493/11).

Разом з тим суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення судового збору у сумі 4384,80 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на користь Державного бюджету України, зарахувавши за платіжними реквізитами для сплати судового збору Хмельницького окружного адміністративного суду.

Судом встановлено, що подаючи позовну заяву до суду, позивач сплатив судовий збір на загальну суму 487,20 грн., тобто 10% розміру ставки судового збору. Дана сума підтверджується платіжними дорученнями №1 від 12.03.2014 року та №2 від 13.03.2014 року.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З аналізу вказаної статті можна дійти висновку, що в спірних правовідносинах суб'єктом владних повноважень є відповідач, а тому суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Пунктом 21 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору звільняються органи доходів і зборів, - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів. Тобто відповідач звільнений від сплати судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача судовий збір у сумі 4384,80 грн., оскільки позивач сплатив судовий збір на загальну суму 487,20 грн., тому за правилами розподілу судових витрат відшкодуванню підлягають саме понесені судові витрати, а не повна сума, яка б підлягала сплаті. Тому в цій частині постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.04.2014 року підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції в частині безпідставно стягнутих судових витрат.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому задовольнити частково .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глінвест" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати, в частині вирішення питання розподілу судових витрат, а саме: стягнення судового збору у сумі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на користь Державного бюджету України, зарахувавши за платіжними реквізитами для сплати судового збору Хмельницького окружного адміністративного суду.

В іншій частині постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04квітня 2014 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "05" червня 2014 р. .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Сторчак В. Ю.