Ухвала суду № 39035329, 28.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2014 р. м. Київ К/800/52974/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Лиски Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3, на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року у справі за позовом Луганського Державного університету внутрішніх справ ім. Е.О.Дідоренка (далі - Луганський ДУВС ім. Е.О. Дідоренка) до ОСОБА_3, третя особа - Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, про стягнення витрат,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року Луганський ДУВС ім. Е.О.Дідоренка звернувся до суду з позовом, в якому просив: стягнути з ОСОБА_3 до Державного бюджету витрати пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в розмірі 26740 грн 50 коп.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач всупереч умовам договору про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, звільнився з органів внутрішніх справ за власним бажанням до встановленого трирічного періоду перебування на службі, тому повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 до Державного бюджету витрати, пов'язані з його навчанням у Луганському ДУВС ім. Е.О. Дідоренка в сумі 26740 грн 50 коп.

У касаційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального процесуального права, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судами встановлено, що на підставі наказу Луганського ДУВС ім. Е.О. Дідоренка від 29 липня 2008 року №398, договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 22 вересня 2008 року, додаткового договору від 19 січня 2012 року. ОСОБА_3 з 5 серпня 2008 року зараховано курсантом на денну форму навчання за державним замовленням з присвоєнням спеціального звання «рядовий міліції» та постановлено на всі види утримання.

Після закінчення вищого навчального закладу, відповідача на підставі наказу Луганського ДУВС ім. Е.О. Дідоренка від 25 травня 2012 року №62 о/с відряджено для подальшого проходження служби до УМВС України в Вінницькій області з 28 травня 2012 року.

Наказом УМВС України у Вінницькій області від 1 березня 2013 року №40о/с лейтенанта міліції ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-XII (далі - Закон №565-XII) на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону №565-XII працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною.

Відповідно до пункту 6.8 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 лютого 2008 року №62, початком проходження служби в органах внутрішніх справ вважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу.

Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особа проходить публічну службу в міліції.

З огляду на викладене, спори з приводу стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що спір, який виник між сторонами, належить до юрисдикції адміністративних судів. Такий висновок ґрунтується на роз'ясненні викладеному в пункті 21 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20 травня 2013 року №8 та ухвалі Верховного Суду України від 18 травня 2011 року №6-59160св10.

Підстави та порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України регламентується Законом №565-ХІІ та Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року №313 (далі - Порядок №313).

Згідно із статтею 18 Закону №565-ХІІ підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Відповідно до положень частини сьомої цієї статті, яка кореспондується з пунктом першим Порядку, курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 2 Порядку №313 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Згідно з пунктами 3, 4 вказаного Порядку витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України та особою. Типову форму договору затверджує МВС за погодженням з МОН.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 14 травня 2007 року №150, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.

Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений спільним Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок №419).

Згідно підпункту 2.1.1. Порядку №419 витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до підпункту 2.1.2 вказаного Порядку витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

Згідно із підпунктами 2.1.3, 2.1.3.1 Порядку №419 витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами. Утримання вартості речового майна провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби.

Відповідно до підпункту 2.1.6 вказаного Порядку до спожитих курсантом комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія. Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році за винятком терміну перебування у відпустках.

Згідно з розрахунком сум витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_3 у вищому навчальному закладі за період з 5 серпня 2008 року по 28 травня 2012 року становить: грошове забезпечення - 11195 грн 87 коп., продовольче забезпечення - 10499 грн 64 коп., речове забезпечення - 2428 грн 92 коп., комунальні послуги - 2616 грн 7 коп.

Так, судами встановлено, що розмір підтверджених документально витрат, пов'язаними з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі становить 26740 грн 50 коп.

Враховуючи викладене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_3, якого звільнено з органів внутрішніх справ у запас за пунктом 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням) протягом трьох років після закінчення навчального закладу, зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

Т.О.Лиска