Постанова № 39033297, 14.05.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2014 р. Справа№ 910/20347/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Ткаченка Б.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -не з'явились,

від відповідача -Печерний С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" №898/02 від 14.02.2014

на рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2014

у справі № 910/20347/13

за позовом Управління Державної служби охорони при УМВС у Вінницькій області, м. Вінниця

до публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

про стягнення 343500грн.60коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.01.2014 (суддя - Борисенко І.І.) задоволено позовні вимоги Управління Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, та стягнуто з ПАТ "Укртрансгаз" 69 696грн. заборгованості, 4442грн.54коп. пені, 987грн.77коп. - 3% річних за договором № 6251/1206000565 від 15.06.2012р. та 69696грн. заборгованості, 4442грн.54коп. пені, 987грн.77коп. - 3% річних за договором №6252/1206000566 від 15.06.2012р., а також судовий збір в розмірі 9874грн.18коп. Вказані договори укладено сторонами на закупівлю послуг з охорони особливо важливих об'єктів УМГ "Черкаситрансгаз". Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки в порушення умов договору відповідачем не надано доказів оплати наданих позивачем послуг з охорони.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просив його скасувати, припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу, розмір пені зменшити на 100% та судові витрати стягнути з врахуванням зменшення позивачем позовних вимог. Апелянт зазначає, що судом помилково стягнуто з нього повністю суму сплаченого позивачем судового збору, а саме: 9874грн.18 коп. Також, вказує на те, що після прийняття рішення судом першої інстанції повністю оплатив заборгованість перед позивачем. Враховуючи сплату заборгованості, скрутне фінансове становище, відповідач просить зменшити розмір стягнутої судом пені на 100%.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначив про законність та обґрунтованість рішення та заперечив проти зменшення розміру штрафних санкцій.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином (в справі наявне повідомлення про вручення поштового відправлення). Крім того, розгляд справи було відкладено 02.04.2014, в зв'язку з неявкою представника позивача та задоволенням його клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника позивача не перешкоджає розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

15.06.2012 року між Управлінням Державної служби охорони при УМВС у Вінницькій області (позивач-виконавець) та ДК "Укртрансгаз", реорганізованої в ПАТ "Укртрансгаз", (відповідач-замовник) укладено договір №6252/1206000566 про закупівлю послуг, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався надати послуги з проведення розслідувань і забезпечення безпеки (послуги з охорони особливо важливих об'єктів УМГ "Черкаситрансгаз"), (код ДК 016-97 - 74.60.1), лот №5 - послуги з охорони особливо важливих об'єктів КС-37, КС-37Б "Бар", КС-20 "Гусятин" Барського ЛВУМГ, а відповідач - прийняти та своєчасно оплатити їх вартість.

Крім того, 15.06.2012 року між Управлінням Державної служби охорони при УМВС у Вінницькій області (позивач-виконавець) та ДК "Укртрансгаз", реорганізованої в ПАТ "Укртрансгаз", (відповідач-замовник) укладено ще один договір №6251/1206000565 про закупівлю послуг, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався надати послуги з проведення розслідувань і забезпечення безпеки (послуги з охорони особливо важливих об'єктів УМГ "Черкаситрансгаз"), (код ДК 016-97 - 74.60.1), лот №4 - послуги з охорони особливо важливих об'єктів КС-17 "Тальне", КС-18 "Гайсин" Гайсинського ЛВУМГ, а відповідач - прийняти та своєчасно оплатити їх вартість.

Згідно пунктів 3.1. договорів, їх ціна становить 578 160грн. з урахуванням ПДВ 20% - 96 360грн., згідно розрахунку вартості охорони особливо важливих об'єктів УМГ "Черкаситрансгаз" стаціонарними постами, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до договорів, а саме: п. 4 - оплата за надані послуги здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача проміжними платежами по факту надання послуг, протягом 30-ти днів. Сума в місяць розраховується від фактичної кількості годин в кожному місяці.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 332 640грн. заборгованості, 8 885грн.07коп. пені, 1975грн.53коп. - 3% річних, за двома вище вказаними договорами, за травень, червень, липень, серпень 2013р.

Проте, 28.01.2014р. (в день прийняття рішення) позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, в зв'язку з тим, що станом на 22.01.2014р. відповідач сплатив частину основного боргу в сумі 193248грн.

Отже, позивач в заяві про зменшення позовних вимог просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 150252грн. за договором №6252/1206000566 та договором №6251/1206000565, з яких: 139 392грн. (69 696грн.+69 696грн.) заборгованості за договорами, за травень, червень, липень, серпень 2013р., 8885грн. (4 442грн.54коп.+4 442грн.54коп.) пені за двома договорами та 1975грн.54коп. (987грн.77коп.+987грн.77коп.) - трьох відсотків річних за двома договорами.

Факт наявності боргу відповідача за договором №6252/1206000566 у сумі 69 696грн. та за договором №6251/1206000565 у сумі 69 696грн. за травень, червень, липень, серпень 2013р. позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому вказані суми правомірно стягнуто з відповідача судом першої інстанції. Правомірним є й стягнення з відповідача 1975грн.54коп. - трьох відсотків річних за двома договорами.

В поданій апеляційній скарзі відповідач не заперечує проти стягнення суми основного боргу та зазначає, що після винесення рішення повністю розрахувався з позивачем про що надав відповідні докази (платіжні доручення).

Звертаючись до апеляційного господарського суду відповідач просив припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу, розмір пені зменшити на 100% та судові витрати стягнути з врахуванням зменшення позивачем позовних вимог.

Щодо вимог відповідача про припинення провадження у справі апеляційний господарський суд зазначає, що надані відповідачем докази сплати заборгованості (копії платіжних доручень), які свідчать, що після прийняття рішення у даній справі відповідач сплатив заборгованість, не можуть розглядатися колегією суддів як підстава для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, адже частиною першою статті 104 ГПК, яка визначає вичерпний перелік підстав для скасування або зміни рішення, не передбачено можливості такого скасування (зміни) у зв'язку із зміною стану розрахунків між сторонами, яка сталася після прийняття рішення місцевого господарського суду.

Зазначена позиція викладена і в п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 № 01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році".

За викладених обставин у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу.

Як зазначалось вище, крім суми заборгованості позивачем заявлені вимоги про стягнення пені за прострочення проведення розрахунків за договорами в сумі 8 885грн. (4 442грн.54коп. за договором №6252/1206000566 + 4442грн.54коп. за договором №6251/1206000565).

Дану вимогу позивача задоволено місцевим господарським судом в повному обсязі.

В поданій апеляційній апеляційній скарзі відповідач просив суд зменшити стягнуту судом першої інстанції суму пені. В обґрунтування клопотання послався на скрутне фінансове становище, що спричинено значною заборгованістю споживачів природного газу. Також, просив врахувати виконання зобов'язання по оплаті основного боргу перед позивачем.

Так, право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, закріплено в пункті 3 частини 1 статті 83 ГПК України.

Пунктом 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду (ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК).

Пунктом 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції користується правами господарського суду першої інстанції та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання, наслідків порушення зобов'язання, поведінки скаржника, враховуючи при цьому вжиття ним заходів до виконання зобов'язання, апеляційний господарський дійшов висновку про зменшення нарахованої позивачем пені, передбаченої п.7.6 договору, на 50 %. Отже, стягненню з відповідача підлягає 4 442грн.54коп. пені за прострочення оплати наданих позивачем послуг.

Що стосується заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача судових витрат з врахуванням зменшення позивачем позовних вимог, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Отже, враховуючи те, що відповідач сплатив частину заборгованості після подання позивачем позовної заяви до суду, апеляційний господарський суд дійшов висновку про незадоволення вимог відповідача щодо пропорційного зменшення суми стягнення судового збору з врахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог.

Проте, апеляційний господарський суд зазначає, що позивач у даній справі звернувся до суду з позовом про стягнення 343500грн.60коп. При цьому до позовної заяви додано платіжне доручення про сплату 9874грн.18коп. судового збору і дану суму стягнуто судом першої інстанції. Тоді як відповідно до вимог пп. 1 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановленос ставку судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Отже, за подання позовної заяви у даній справі, сплаті підлягає судовий збір виходячи із спірної суми 343500грн.60коп., а це відповідно до наведених норм закону становить 6870грн.01коп.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України судові витрати за подачу позову покладаються на відповідача з врахуванням розміру заборгованості, яка існувала на дату звернення позивача до суду з цим позовом., а саме: 6870грн.01коп. судового збору, а не 9874грн.18коп., як стягнуто судом першої інстанції.

При цьому апеляційний господарський суд зазначає, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки (п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2014 у справі №910/20347/13 підлягає зміні в частині суми стягнення пені та судового збору.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва 28.01.2014 у справі №910/20347/13 змінити.

2. Викласти абзац 1, 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2014 у справі №910/20347/13 в наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, вул. Кловський Узвіз, 9/1; Код 04694614) на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області (21034, м. Вінниця, пров. Залізничний, 6, Код: 08596825) суму боргу за договором №6251/1206000565 від 15.06.2012р. в розмірі 69 696 (шістдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн., 987 (дев'ятсот вісімдесят сім) грн.77коп. 3% річних, за договором № 6252/1206000566 від 15.06.2012р. суму боргу в розмірі 69 696 (шістдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн., 987 (дев'ятсот вісімдесят сім) грн.77коп. 3% річних, 4442 (чотири тисячі чотириста сорок дві) грн.54 коп. пені та судовий збір в розмірі 6870 (шість тисяч вісімсот сімдесят) грн.01коп. В решті позову відмовити".

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

4. Справу № 910/20347/13 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді В.О. Зеленін

Б.О. Ткаченко