Рішення № 39033208, 22.05.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/32/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2014 Справа № 908/988/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАГ ЕНЕРГІЯ» (69065, місто Запоріжжя, вул. Дудикіна, буд. 19-А, кв. 66)

до відповідача квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (69063, місто Запоріжжя, вулиця Жовтнева, 4)

про стягнення 42843,07 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Лапшинський І.Г., довіреність б/н від 03.02.2014 р., паспорт серії НОМЕР_1 від 12.06.1996 р.; Барсукова В.В., довіреність б/н від 22.05.2014 р., паспорт серії НОМЕР_2 від 12.05.2005 р., ОСОБА_3, довіреність б/н від 03.02.2014 р., посвідчення адвоката НОМЕР_3 від 28.11.2002 р.;

від відповідача: Лупанова Н.В., довіреність № 595 від 25.02.2014 р., паспорт серії НОМЕР_4 від 15.02.2001 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 26.03.2014 року звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «МАГ ЕНЕРГІЯ» з позовною заявою до відповідача - квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про стягнення 40488,62 грн. Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 4-ІV/12 від 16.11.2012 р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 38555,06 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань, враховуючи норми чинного законодавства, позивач нарахував 501,22 грн. інфляційних втрат та 1432,34 грн. 3% річних. Також позивач просив стягнути з відповідача 1500,00 грн. витрат на послуги адвоката. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на ст.ст. 530, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 223 ГК України та умови договору підряду № 4-ІV/12 від 16.11.2012 р.

Ухвалою суду від 27.03.2014 року порушено провадження у справі № 908/988/14, присвоєно справі номер провадження 18/32/14, судове засідання призначене на 29 квітня 2014 р. З метою надання сторонами додаткових доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень, у відповідності до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 22.05.2014 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та закінчений 22.05.2014 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 22.05.2014 р. надав заяву про збільшення розміру позовних вимог б/н від 22.05.2014 р., згідно з якою позивач просив суд стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя на користь ТОВ "МАГ ЕНЕРГІЯ" 38555,06 грн. основного боргу; 2671,87 грн. інфляційних нарахувань; 1616,14 грн. 3 % річних, а всього - 42843,07 грн.. Також на виконання вимог суду надано документи, які залученні до матеріалів справи.

Судом заява про збільшення розміру позовних вимог б/н від 22.05.2014 р. прийнята до розгляду. Отже, судом розглядаються вимоги про стягнення з квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя на користь ТОВ "МАГ ЕНЕРГІЯ" 38555,06 грн. основного боргу; 2671,87 грн. інфляційних нарахувань; 1616,14 грн. 3 % річних, а всього - 42843,07.

Представник відповідача підтримав свої заперечення, що були надані в судовому засіданні 29.04.2014 р. В обґрунтування заперечень посилався на те, що строк оплати виконаних робіт не настав, оскільки сторонами правочину визначений порядок та строк оплати у додатковій угоді № 2 від 31.07.2013 р. до договору, а саме «за відсутності асигнувань у замовника у поточному році, розрахунки провести у наступному 2014 році, або до 31.12.2013 р. при виділенні додаткових асигнувань на погашення даного зобов'язання замовником.» Також зазначив, що причиною несплати виконаних позивачем робіт стала відсутність підкріплень бюджетного фінансування в 2013 році. Щодо вимог про стягнення витрат на послуги адвоката також заперечував, зазначаючи про її необґрунтованість, оскільки виходячи з положень постановив КМУ від 27.04.2006 р. № 590 не можливо встановити точну кількість витраченого робочого часу адвоката при виконанні зобов'язань та, як наслідок, визначити правильність заявленої до стягнення суми.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя (замовник, відповідач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «МАГ ЕНЕРГІЯ» (підрядник, позивач у справі) 16.11.2012 р. уклали договір підряду № 4-ІV/12 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язується виконати завдання замовника з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити: роботи пов'язані з поточним ремонтом ПЛ-0,4 кВ (ТП-7) за адресою: м. Мелітополь військова частина А 3840 (згідно ДБН Д.1.1-1-2000).

Пунктом 2.1 договору визначена ціна договору, яка становить - 40999,00 грн., в тому числі податки, збори, обов'язкові платежі, не враховані в складових вартості будівництва (без ПДВ) 6561,69 грн.

Оплата за цим договором здійснюється одноразово після виконання робіт. Замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму згідно акту виконаних робіт та затвердженого кошторису протягом 10 днів з моменту підпису акту відповідно статей 46, 49 Бюджетного кодексу України (пункти 3.1, 3.2 договору).

Розділом 4 договору був узгоджений термін виконання робіт.

Згідно з п. 6.2.1 договору замовник обов'язується прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків вимагати від підрядника повного усунення порушень.

Здача-приймання виконаних робіт оформлюється актами КБ-2в та підписується сторонами (п. 7.2 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2012 р. Даний договір може бути пролонгований за згодою сторін (п. 8.2 договору).

Під час дії договору сторонами підписувалися додаткові угоди до нього № 1 від 31.12.2012 р., № 2 від 31.07.2013 р. та № 3 від 24.09.2013 р.

Так, додатковою угодою № 1 від 31.12.2012 р. до договору підряду № 4-ІV/12 викладено пункт 3.2 розділу 3 «Умови оплати» в наступній редакції: «Замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму згідно акту виконаних робіт та затвердженого кошторису» та п. 4.2 розділу 4 «Терміни виконання робіт», в наступній редакції: «Підрядник зобов'язується виконати роботу протягом двох місяців з дня підписання договору, але не пізніше 31.12.2013 р.».

За додатковою угодою № 2 від 31.07.2013 р. сторони дійшли взаємної згоди про наступне: пункт 1 «за відсутності асигнувань у замовника у поточному році, розрахунки провести у наступному, 2014 році, або до 31.12.2013 р., при виділенні додаткових асигнувань на погашення даного зобов'язання замовником»; пунктом 2 сторони узгодили продовження дії договору, у зв'язку з чим погодили наступну (нову) редакцію п. 8.1 договору: «даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь якому випадку до 31.12.2014 р.

Пунктом 1 додаткової угоди № 3 від 24.09.2013 р. до договору сторони дійшли згоди відновлення дії договору підряду № 4-ІV/12 від 16.11.2012 р., у зв'язку з отриманням замовником додаткових кошторисних призначень та фінансування (ар.с. 85).

Про факт виконання прийнятого позивачем зобов'язання у визначені сторонами строки, свідчать підписані акт прийому-передачі виконаних робіт форми КБ-2в, довідка вартості виконаних робіт КБ-3, дефектний акт та відомість перерахунку вартості, які є підставою для здійснення замовником розрахунків за виконані роботи.

Відповідач зобов'язання щодо оплати виконаних робіт в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 38555,06 грн. за виконані підрядні роботи у грудні 2012 р.

У зв'язку з порушенням порядку оплати виконаних позивачем підрядних робіт, на адресу відповідача була спрямована претензія № 3 від 04.02.2014 р. з проханням сплатити суму заборгованості, інфляційні втрати та 3 % річних за порушення виконання грошового зобов'язання (ар. с. 25-26).

Претензія залишена відповідачем без відповіді, борг без оплати.

Внаслідок неотримання від відповідача оплати вартості виконаних підрядних робіт, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором підряду № 4-ІV/12 від 16.11.2012 р. підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 1 статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи містять платіжне доручення № 1298 від 24.09.2013 р. на суму 38555,06 грн., отримувачем зазначено ТОВ «МАГ ЕНЕРГІЯ», призначення платежу - поточний ремонт ВЛ-0,4кВ за договором № 4-IV/12 від 16.11.2012 р. (ар.с. 50) та витяг з даних бюджетного фінансового зобов'язання розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, виданого УДКСУ у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 239 від 24.09.2013 р. з відміткою про взяття на облік зобов'язання 30 вересня 2013 р. (ар.с. 51)

Виходячи з зазначеного та приймаючи до уваги положення п. 1 додаткової угоди № 2 від 31.07.2013 р., п. 1 додаткової угоди № 3 від 24.09.2013 р., суд дійшов висновку про наявність асигнувань у поточному 2013 році для проведення розрахунків.

З аналізу вищевикладеного слідує, що відповідач зобов'язаний належним чином виконати зобов'язання за договором підряду № 4-IV/12 від 16.11.2012 р. в частині оплати виконаних підрядних робіт у строк до 31.12.2013 р., як то встановлено додатковою угодою № 2 до договору.

Факт наявності заборгованості у розмірі 38555,06 грн. визнається відповідачем та підтверджується матеріалами справи, в тому числі підписаними обома сторонами актами звірки розрахунків від 28.08.2013 р. та 21.05.2014 р. (ар.с. 18, 71).

На день розгляду спору відповідач оплату боргу не довів, тому вимогу позивача про стягнення заборгованості у сумі 38555,06 грн. суд визнав документально підтвердженою, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1616,14 грн. за період з 29 грудня 2012 р. по 22.05.2014 р. та 2671,87 грн. інфляційних втрат за період з січня 2013 р. по квітень 2014 р. (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наведені позивачем розрахунки 3% річних в сумі 1616,14 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2671,87 грн. є невірними, оскільки позивачем не вірно визначена дата порушення відповідачем грошового зобов'язання та виникнення у позивача права застосування положень ст. 625 ЦК України, а саме позивач при розрахунку вказував, що прострочення оплати виконаних підрядних робіт настало - 29.12.2012 р., в той час як умовами додаткової угоди № 2 від 31.07.2013 р. сторонами узгоджено проведення розрахунку до 31.12.2013 р. З урахуванням викладеного прострочення виконання зобов'язання починається з 01 січня 2014 р.

Згідно з перерахунком, зробленим судом, інфляційні втрати за період прострочення з січня 2014 р. по квітень 2014 р. (включно) складають 2474,64 грн., 3% річних за період з 01.01.2014 р. по 22.05.2014 р. - 449,99 грн., в решті заявлених позовних вимог щодо стягнення 1166,15 грн. 3% річних та 197,23 грн. інфляційних втрат суд відмовляє в позові.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав, доказів, які б спростовували повністю або частково позицію позивача також суду не надано.

На підставі викладеного вище, позовні вимоги задовольняються судом частково.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

В якості доказу оплати позивачем витрат на послуги адвоката у даній справі на суму 1500,00 грн., позивачем надано: договір про надання адвокатських послуг в господарських правовідносинах № 16МАГ/1 від 03.02.2014 р., укладений ТОВ «МАГ ЕНЕРГІЯ» з адвокатом ОСОБА_3 (згідно договору, адвокат надає замовнику адвокатські послуги у вигляді ведення претензійно-позовної роботи щодо спонукання у досудовому чи судовому порядку КЕВ м. Запоріжжя сплатити на користь замовника кошти за договором підряду від 16.11.2012 р. № 4-IV/12); додаткова угода № 1 від 12.04.2014 р. до договору; звіти щодо виконаних доручень, визначених підпунктами «а», «б», «в», «г», «д», «є» договору № 16МАГ/1 від 03.02.2014 р. вих. № 17 від 04.02.2014 р. та вих. № 48 від 22.05.2014 р.; акти прийняття послуг від 04.02.2014 р. та 29.04.2014 р.; документальні докази сплати позивачем 1500,00 грн. (платіжні доручення № 20 від 05.02.2014 р. на суму 500,00 грн., № 39 від 14.03.2014 р. на суму 1000,00 грн.) за послуги, надані адвокатом.

Судом покладаються на відповідача витрати, сплачені позивачем на оплату послуг адвоката у розмірі 1500,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя (69063, місто Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4, код ЄДРПОУ 07809992) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МАГ ЕНЕРГІЯ» (69065, місто Запоріжжя, вул. Дудикіна, будинок 19-А, кв. 66, код ЄДРПОУ 38229166, р/р 2600010617501 в АТ «Мета банк», МФО 313582) 38555,06 грн. (тридцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 06 коп.) основного боргу, 449,99 грн. (чотириста сорок дев'ять грн. 99 коп.) 3% річних, 2474,64 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят чотири грн. 64 коп.) інфляційних втрат, 1768,86 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят вісім грн. 86 коп.) судового збору, 1500,00 грн. (одну тисячу п'ятсот грн. 00 коп.) витрат на послуги адвоката. Видати наказ.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 27 травня 2014 р.