Ухвала суду № 39032946, 24.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2014 рокусправа № 808/5396/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року у справі №808/5396/13-а за позовом державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

07 червня 2013 року Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2013 року №000068221 державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріджжя щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 52 723 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 13 180, 75 грн.

Адміністративний позов обгрунтовано тим, що позивач здійнював свою діяльність в межах норм чинного податкового законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та необгрунтованим, прийнятим з огляду на припущення податкового органу щодо відсутності реального характеру настання наслідків, обумовлених проавочинами укладеними позивачем з ТОВ "Імпульс" та ТОВ "ПКЦ Мотор Сим" .

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.03.2013 р. за №0000682211, винесене державною податковою інспекцією в Жовтнеовму районі м.Запоріжжя відносно державного підприємтсва Міністерства внутрішніх справ України "Інформ - Ресурси" щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52 723 грн. та штрафних санкцій на суму 13180 грн 75 коп.

Не погодившись з рішенням суду, державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що позивачем було сформовано податок на додану вартість та податковий кредит на підставі правочинів, які не направлені на реальне настання наслідків ними обумовлених, що в силу закону є недійсним, оскільки носить безтоварний характер. За таких обставин, на думку відповідача, відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідком виявлення вказаних правопорушень.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 31.01.2013 року по 06.02.2013 року посадовими особами ДПІ в Жовтневому районі м.Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку ДП МВС України "Інформ - Ресурси" з питань првомірності обчислення повноти і своєчасності сплати до бюджету сум з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Імпульс Плюс 2010" за період: липень 2011 р. з ТОВ "ПКЦ Моторс Сим" за період: лютий 2012 р., за результатами якої складено акт №22/22-11/32248749 від 13.02.2012 р..

Перевіркою встановлено порушення ДП МВС України "Інформ-Ресурс":

пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.201.10 ст. 201, п. 198.3, п.198.4 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на доадну вартість в періоді, що перевірявся на загальнгу суму 52 723 грн., у тому числі: за липень 2011 року на суму 35 856 грн., за січень 2012 року на суму 16 867 грн..

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000682211 від 11 березня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартістьу розмірі 52 723 грн. та застосовано штрафні санкцій на суму 13180 грн 75 коп.

Правомірність та обгрунтованість податкового повідомлення-рішення №0000682211 від 11 березня 2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між стронами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем до суду документи первинного бухгалтерського обліку свідчать про правомірність відображення позивачем у власній податковій звітності грошових коштів отриманих за наслідками господарських правовідносин з контрагентами ТОВ "ПКЦ Моторс Сим" та ТОВ "Імпульс Плюс 2010", що свідчить на корсить висновку про протиправність та необгрутованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та необхідність його скасування в судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Як вбачається з матеріалів перевірки, фактично, підставою для визначення грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість на суму 52 723 грн. стала відсутність, на думку податкового органу, належного підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "ПКЦ Моторс Сим" та ТОВ "Імпульс Плюс 2010".

Означеного висновку ДПІ в Жовтневому районі м.Запоріжжя дійшла з огляду на акт перевірки ДПІ в Дзержинському районі м.Харкова від 27.09.2011 р., відносно ТОВ "Імпульс Плюс 2010" та згідно акту перевірки від 03.05.2012 р. Основ'янської МДПІ м.Харкова відносно ТОВ "ПКЦ Мотор Сим", за вказаними актами встановлено, що у перевіряємих, відсутні необхідні умови для здійснення відповідної господарської діяльності - відсутній персонал, основні засоби, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, місцезнаходження товариств та їх посадових осіб не встановлено.

У зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства контрагентами позивача, податковий орган дійшов висновку про відсутність реальності настання наслідків, обумовлених господарськими операціями між позивачем та ТОВ "ПКЦ Моторс Сим" та ТОВ "Імпульс Плюс 2010".

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставними справи свідчать про те, що 01.02.2012 р. між позивачем(комітент) та ТОВ "ПКЦ Мотор Сим" (комісіонер) укладено договір комісії №0102-1, відповідно до якого комісіонер за дорученням комітента від свого імені, за плату, зобов'язується здійснювати продаж пам'яток власників брої, інформаційних довідників структурних підрозділів ГУМВС України в Запорізькій області та посібників для підготовки водіїв, передбачених договором.

Також, між ДП МВС України "Інформ - Ресурси" в особі Запорізької філії та (покупець) та ТОВ "Імпульс Плюс 2010" (Постачальник) було укладено договір постачання від 16.05.2011 р. №1605-5, відповідно до якого постачальник здійснює постачання бланків (талонів реєстрації) в кількості 20 000 шт., а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити у відповідносто за обумовленою ціною.

Крім того, між ДП МВС України "Інформ - Ресурси" в особі Запорізької філії та (покупець) та ТОВ "Імпульс Плюс 2010" (Постачальник) було укладено договір постачання від 15.02.2012 р. №1502-3, відповідно до якого постачальник здійснює постачання бланків (талонів реєстрації) в кількості 30 000 шт., а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити у відповідносто за обумовленою ціною.

На думку податкового органу, вказані правочини укладено без мети реального настання наслідків ним обумовлених, документи, надані позивачем до перевірки, не можуть вважатись первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки Акту перевірки про заниження податкових зобов'язань з ПДВ з огляду на фінансово-господарську діяльність контрагентів позивача, яка, на думку податкової служби, свідчить про недійсність укладених договорів.

З огляду на акт перевірки, судом апеляційної інстанції встановлено, що податковою службою, фактично, не досліджувалась реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з ПДВ, а підставою для донарахування спірних податкових зобов'язань стали висновки ДПІ про відсутність факту реального настання наслідків укладених договорів, ним обумовлених, які зроблено лише з огляду на аналіз фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача.

Враховуючи такі обставини, суд першої інстанції обґрунтовано, враховуючи принцип адміністративного судочинства - офіційне з'ясування обставин справи, встановив суть, зміст та обсяг господарських операцій, які мали місце між позивачем та ТОВ "ПКЦ Моторс Сим" та ТОВ "Імпульс Плюс 2010".

Так, факт виконання умов договору №0102-1від 01.02.2012 року, підтверджено копіями таких документів: податкових накладних №40703 від 04.07.2011 р., 310701 від 31.07.2011 р., платіжних доручень №189 від 18.07.2011 р., №104 від 22.07.2011 р., №190 від 22.07.2011 р., №117 від 28.07.2011 р., №28 від 28.07.2011 р., №121 від 05.08.2011 р., 198 від 05.08.2011 р., №191 від 28.07.2011 р.. акта здачі примання-передачі робіт від 31.07.2011 р. №ОУ-0000386, звіту комісіонера зв червень - лиень 2011 року.

На підтвердження факту вимконання умов договору від 16.05.2011 р. №1605-5 позивачем надано копії податкових накладних №50720 від 05.07.2011 р., платіжних доручень №136 та №42 від 04.10.2011 р..

Виконання договору від 15.02.2012 р. №1502-3 підтверджено копіями податкової наладної №1512 віл 15.02.2012 р., а також копією платіжного доручення №208 від 26.04.2012 р..

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "ПКЦ Моторс Сим" та ТОВ "Імпульс Плюс 2010", наслідком яких є виконання робіт, та поставка товару.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ, отримані за рахунок договорів, укладених позивачем з означеними контрагентами, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скрагу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року у справі №808/5396/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим