Постанова № 39031617, 22.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2012/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Трофімова Л.В.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агенство «Скела» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Агенство «Скела» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПП «Агенство «Скела» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Черкасах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002602301 від 07.05.2013 у сумі 143912 грн. та №0002612301 від 07.05.2013 у сумі 166820 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи недостовірну інформацію у первинних документах, а саме - податкових накладних, ненадання інших достовірних доказів (довіреностей, сертифікатів відповідності) у зв'язку із визначенням позивачем податкових зобов'язань відповідачем у свою чергу за наслідками податкового контролю, перевірки податкових адрес, податкової звітності і податкової інформації правомірно визначено грошові зобов'язання позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Агенство «Скела» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності державним реєстратором виконавчого комітету Черкаської міської ради 22.05.2008 (ідентифікаційний код 35955437) та є платником ПДВ згідно свідоцтва від № 100121527 11.06.2008.

Посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку ПП «Агенство «Скела» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «ВПТК «Аверс» (код 37199822) у січні 2011 року, ТОВ «ТД «Онікс» (код 37478844) у травні та червні 2011 року, ТОВ «Марадор» (код 37478813) у березні, травні, червні, липні 2011 року, результати перевірки оформлено актом № 62/22-14/35955437 від 05.02.2013. В акті перевірки податковим органом встановлено порушення: п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України у результаті чого занижено податок на прибуток; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України у результаті чого занижено ПДВ.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Черкасах №0001122301 від 18.02.2013 (а.с. 124 т. 2) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 315 390 грн. основного платежу та 472 354 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Черкасах №0001132301 від 18.02.2013 (а.с. 123 т. 2) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 362 142 грн. основного платежу та 15 474 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За приписами пунктів 56.1, 56.2, 56.3 ст. 56 Кодексу №2755-VI рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем скарги ПП «Агенство «Скела» задоволено частково, а спірні рішення скасовано у частині голових зобов'язань (а.с. 57-59 т. 1). Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Черкасах № 0002602301 від 07.05.2013 (а.с. 17 т. 1) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 140 419 грн. основного платежу та 3 493 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Черкасах № 0001132301 від 18.02.2013 (а.с. 123 т. 2) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 166 819 грн. основного платежу та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Так, судом першої інстанції встановлено, що між ПП «Агенство «Скела» та постачальниками ТОВ «Марадор», ТОВ «ТД Онікс» і ТОВ «ВПТК Аверс» укладено договори поставки товару № 40311 від 04.03.2011 (а.с. 79), № 21041 від 21.04.2011 (а.с. 110-112 т. 1) та № 2/12-10 від 02.12.2010 (а.с 66), що підписано сторонами, останні мають двосторонній зобов'язальний характер, зміст становлять умови, що визначено на розсуд сторін і погоджено сторонами. До договору № 21041 від 21.04.2011 укладено додаток № 2104010 від 21.04.2011 (а.с. 113).

На виконання умов договору № 2/12-10 від 02.12.2010 (а.с 66) продавцем ТОВ «ВПТК «Аверс» надано позивачу наступні документи: видаткові накладні № 1379 від 20.12.2010, № 1380 від 22.12.2010, № РН-000073 від 28.01.2011, № РН-000074 від 31.01.2011; податкові накладні № 1379 від 20.12.2010, № 1380 від 22.12.2012, № 73 від. 28.01.2011, № 74 від 31.01.2011.

На стор. 11 акта перевірки (а.с. 29) зазначено - «згідно з центральною базою даних по платнику ТОВ «ВПТК «Аверс», код 37199822, м. Васильків, вул. Володимирська, 22А», проте в податкових накладних зазначено: м. Київ, вул. Щербакова, 49-А, офіс 91.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної». У переліку обов'язкових реквізитів податкової накладної визначений пунктом 201.1 Кодексу №2755-VI: ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку. Адреса є достовірною, коли відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та фактичному місцезнаходженню платника податку. В акті перевірки ТОВ «ВПТК Аверс» код ЄДРПОУ 37199822 (а.с.183-184 т.2) від 31.03.2011 зазначено: «здійснено перевірку юридичного та фактичного місцезнаходження ТОВ «ВПТК Аверс» в результаті якої встановлено, що підприємство за адресою м. Київ, вул. Щербакова, 49-А не знаходиться, про що складено акт №543/23-03 від 28.03.2011, кількість працюючих 1 особа - керівник, засновник і головний бухгалтер - ОСОБА_2».

У січні 2011 року ПП «Агенство «Скела» на виконання договору № 2/12-10 від 02.12.2010 отримано від ТОВ «ВПТК «Аверс» за підписом ОСОБА_2 видаткову накладну від 28.01.2011 на суму 58140 грн., у т.ч. ПДВ 9690 грн. (а.с.74 т.1) і податкову накладну (а.с.75 т.1); видаткову накладну від 31.01.2011 на суму 48360 грн., у т.ч. ПДВ 8060 грн. (а.с.74 т.1) і податкову накладну (а.с.78 т.1), що відображено у податковій звітності (а.с.125-154, а.с.155-164 т.2).

В акті перевірки (носій інформації) зазначено наступне: «директором ТОВ «ВПТК «Аверс» є громадянин ОСОБА_2, який пояснив, що він зареєстрував товариство за винагороду в сумі 400 грн. Після реєстрації ніякого фактичного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВПТК «Аверс» він не мав, рішень щодо призначення службових осіб ТОВ «ВПТК «Аверс» не приймав. Усі підписи від його імені, що стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВПТК «Аверс» йому не належать. Свідоцтво платника ПДВ в органах ДПС не отримував. Де знаходяться реєстраційні документи, статут, печатка та інші документи, що стосуються діяльності ТОВ «ВПТК «Аверс» він не знає. За юридичною та фактичною адресою підприємство не знаходиться, про що складено акт № 543/23-03 від 28.03.2011. Крім того, операції ТОВ «ВПТК «Аверс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів (а.с. 183-188 т. 2). Згідно постанови Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №4-906/11 прийнято рішення (р.№17633195) провести виїмку документів на ТОВ «ПаКо» (код ЄДРПОУ 32444910) щодо фінансово-господарських взаємовідносин, зокрема з ТОВ «ВПТК Аверс» код ЄДРПОУ 37199822 за поданням слідчого у зв'язку із порушеною кримінальною справою №3601100011. У єдиному реєстрі судових рішень наявна інформація, що Одеський окружний адміністративний суд при вирішенні справи № 1570/4619/2012 (де одним із контрагентів в операціях за січень 2011 року було ТОВ «ВПТК Аверс») у постанові від 10.12.2012 (р.№28044302) зазначив: «суд вважає не доведеним здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами».

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит.

Колегія суддів вважає, що Закон не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання.

Тобто, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На момент здійснення господарських операцій та складання податкової накладної свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «ВПТК» було чинним і вказаний суб'єкт мав право видавати податкові накладні на поставку товарів (виконання робіт).

В силу частини четвертої ст. 72 КАС України колегія суддів не бере до уваги постанови Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №4-906/11 та Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 у справі № 1570/4619/2012.

Податковий орган дійшов висновку, що ОСОБА_2 є власником ТОВ «ВПТК «Аверс» лише формально, оскільки згідно його пояснень зареєстрував товариство за винагороду в сумі 400 грн., після реєстрації ніякого фактичного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВПТК «Аверс» не мав, рішень щодо призначення службових осіб ТОВ «ВПТК «Аверс» не приймав, усі підписи від його імені, що стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВПТК «Аверс» йому не належать, свідоцтво платника ПДВ в органах ДПС не отримував, де знаходяться реєстраційні документи, статут, печатка та інші документи, що стосуються діяльності ТОВ «ВПТК «Аверс» він не знає.

Однак, на підставі частини четвертої ст. 72 КАС України, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки вказані обставини можуть бути підтверджені у сукупності з іншими доказами лише вироком суду.

Судом першої інстанції зазначено, що договором постачання передбачено: п.2.3 - якість і комплектність товару за стандартами УкрСЕПРО до товарів і зразків, що представлені в офісі постачальника, п.2.4 - гарантійний строк. Згідно п.3.1 договору «партія товару повинна бути поставлена покупцю», п.3.3. «пункт постачання вул. Першотравнева, 72». Сертифікація необхідна для підтвердження відповідності продукції, уживання або використання якої може бути небезпечним для споживача. Добровільна сертифікація продукції, здійснюється в законодавчо нерегульованій сфері відповідно до порядку, визначеному договором між заявником (виробником, постачальником) і органом сертифікації. Орган сертифікації й іспитова лабораторія проводять компетентну оцінку відповідності продукції. При позитивному результаті оформляють сертифікат відповідності й реєструють у Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО. Основним нормативним актом, призначеним для користування всіма організаціями під час відбору на зберігання і для знищення типових документів, тобто загальним для всіх або більшості організацій є Перелік, затверджений наказом головного архівного управління при КМУ від 20.07.98р. №41 (втратив чинність у 2012р.) в якому визначено склад документів і терміни їх зберігання. Для документів, пов'язаних з сертифікацією продуктів, встановлені наступні терміни їх зберігання: 3 роки - для специфікацій, сертифікатів на відвантаження і відправку товарів (номер статті 1081). Суду не надано документів, що підтверджують перевезення товару (асортимент за сортами, марками, типами), безпосереднє подальше використання позивачем саме цих товарів у господарській діяльності, зберігання, наявність сертифікатів якості товару, тобто не підтверджено реальність здійснених операцій і не спростовано висновків акту перевірки.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ПП «Агенство «Скела» в повному обсязі доведено реальність господарських операцій з контрагентами ТОВ «Марадор», ТОВ «ТД Онікс» і ТОВ «ВПТК Аверс».

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору № 40311 від 04.03.2011 (а.с 79) продавцем ТОВ «Марадор» надано покупцю наступні документи: видаткові накладні від 14.03.2011 №142, від 22.03.2011 № 225, від 06.04.2011 № 611, від 12.04.2011 № 1212, від 21.04.2011 № 2110, від 12.05.2011 № 1211, від 09.06.2011 № 96, від 16.06.2011 № 167, від 11.07.2011 № 119, від 22.07.2011 № 227. Судом встановлено, що договором постачання №40311 від 04.03.2011 з ТОВ «Марадор» (37478813) передбачено: п.2.3 - якість і комплектність товару за стандартами УкрСЕПРО до товарів і зразків, що представлені в офісі постачальника, п.2.4 - гарантійний строк. Згідно п.3.1 договору «партія товару повинна бути поставлена покупцю» (а.с.79 т.1). Суд першої інстанції зазначає, що у березні, травні, червні, липні 2011 року отримано від ТОВ «Марадор» за підписом Шевченко А.О. податкові накладні на товари, де адресою зазначено: м. Черкаси, вул. Ільїна, 248-А, кім. 405 від 14.03.2011 № 142 110708 грн. у т.ч. ПДВ 18454,67 грн. (а.с.82 т.1), від 22.03.2011 № 225 102973,2 грн. у т.ч. ПДВ 17162,2 грн. (а.с.85 т.1), від 06.04.2011 №6 11 65241,6 грн. у т.ч. ПДВ 10873,6 грн. (а.с.88 т.1), від 12.04.2011 № 1212 59565,6 грн. у т.ч. ПДВ 9927,6 грн. (а.с.91 т.1), від 21.04.2011 № 2110 39640,8 грн. у т.ч. ПДВ 6606,80 грн. (а.с.94 т.1), від 12.05.2011 № 1211 88096 грн. у т.ч. ПДВ 14682,67 грн. (а.с.97 т.1), 09.06.2011 № 96 61331,8 грн. у т.ч. ПДВ 10221,97 грн. (а.с.100 т.1), від 16.06.2011 № 167 37010,40 грн. у т.ч. ПДВ 6168,4 грн. (а.с.103 т.1), від 11.07.2011 № 119 43617,6 грн. у т.ч. ПДВ 7269,6грн (а.с.106 т.1), від 22.07.2011 № 227 40165,85 грн. у т.ч. ПДВ 6694,31 грн. (а.с.109 т.1). Витрати, пов'язані, з придбанням поварів, включено ПП «Агенство «Скела» до валових витрат в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 178084 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 155365 грн., за 2-3 квартали 2011 року у сумі 69820 грн. ПДВ на загальну суму 80654 грн. включено до складу податкового кредиту в деклараціях з ПДВ у відповідних звітних періодах (а.с.125-154 т.2). Суд зазначає, що за даними актів (довідок) (а.с. 195-215 т. 2), операції ТОВ «Марадор» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання робіт, надання послуг або поставки товарів, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Під час дослідження доказів у судовому засіданні, судом встановлено відсутність документів щодо підтвердження транспортування ТМЦ (договорів, актів наданих послуг, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, дорожніх відомостей тощо), щодо зберігання товарів.

Зі змісту п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.1 ст. 200 ПК України, частин другої, третьої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вбачається, що підставою для формування податкового кредиту є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої накладної та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих останньому його постачальниками.

Крім того, виконання договору підтверджується копіями відповідних договорів, податковими накладними, виписками з рахунків позивача, платіжними дорученнями та іншими первинними документами.

Колегія суддів не бере до уваги постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 залишеної в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012, у справі за позовом ТОВ «Марадор» до ДПІ у м. Черкаси про визнання протиправним та скасування наказу № 1768 від 21.06.2011 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Марадор» в зв'язку з ненаданням пояснень та їх документального підтвердження»; визнання протиправними дій щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Марадор» відповідно до наказу № 1768 від 21.06.2011, оскільки останні стосуються проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Марадор», тобто факти реальності (товарності) господарських операцій не досліджувались.

Отже, встановлені факти стосуються лише обставин реєстрації контрагента та подання ним податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що за договором купівлі - продажу № 210401 від 21.04.2011 у травні - червні 2011 року передбачено придбання ПП «Агенство Скела» у ТОВ «ТД «Онікс» (37478844) обладнання (п.3.3 - датою поставки вважається дата підпису уповноваженої особи покупця про отримання товару у видатковій накладній; п. 4.1 - товар повинен відповідати технічним параметрам/стандартам; п.4.4. продавець надає гарантію; п. 4.6, п.4.7 - приймання за інструкціями П-6,П-7). Відповідно до додаткової угоди від 22.11.2011р. та акта приймання-передачі векселів від 22.11.2011р. б/н ПП «Агентство «Скела» передано ТОВ «ТД «Онікс» за поставлене обладнання простий вексель АА 1125812 номінал векселя 99464.18 грн. (дата погашення - за пред'явленням, але не раніше 30.11.2011), тобто ТОВ «ТД «Онікс» приймає у розрахунок (у забезпечення заборгованості) простий вексель (товарообмінна операція).

Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем 30.09.2011 прийнято рішення № 236/15-210 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Онікс», у зв'язку з тим, що платнику в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зроблено запис про відсутність даної юридичної особи за її місцезнаходженням. 03.10.2011 відповідачем направлено повідомлення за № 43869/15-210 про виключення товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Онікс» з реєстру платників податку на додану вартість, яке отримане позивачем 06.10.2011.

Згідно з п.п. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, що проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Судом першої інстанції зазначено, що 30.09.2011 прийнято рішення № 236/15-210 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, проте змінами за додатковою угодою не враховано новий статус контрагента ТОВ «ТД «Онікс».

Однак, ТОВ «ТД «Онікс» видано позивачу податкові накладні до моменту анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «ТД «Онікс» (податкові накладні № 1906 від 19.05.2011, № 2405 від 24.05.2011, № 307 від 03.06.2011, № 1003 від 10.06.2011, № 509 від 05.07.2011, № 1808 від 18.07.2011).

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 21041 від 21.04.2011 (а.с. 110-112 т.1) продавцем надано покупцю наступні документи: акт приймання-передачі векселів від 22.11.2011 (а.с.114 т.1, а.с.171 т.2); простий вексель від 22.11.2011 серія АА 1125812 (а.с.118 т.1, а.с.177 т.2) без обороту на мене (ТОВ «ТД «Онікс»); видаткові накладні № 051906 від 19.05.2011, № 052404 від 24.05.2011, № 060305 від 03.06.2011, № 061003 від 10.06.2011, №070507 від 05.07.2011, № 071806 від 18.07.2011; податкові накладні № 1906 від 19.05.2011 76020 грн. у т.ч. ПДВ 12670 грн. (а.с.121 т.1), № 2405 від 24.05.2011 62169 грн. у т.ч. ПДВ 10361,5 грн. (а.с.124 т.1), № 307 від. 03.06.2011 56750,4 грн. у т.ч. ПДВ 9458,4 грн. (а.с.127 т.1), №1003 від 10.06.2011 57150 грн. у т.ч. ПДВ 9525 грн. (а.с.130 т.1), № 509 від 05.07.2011 48970,58 грн. у т.ч. ПДВ 8161,76 грн. (а.с.133 т.1), № 1808 від 18.07.2011 50493,6 грн. у т.ч. ПДВ 8415,6 грн. (а.с.136 т.1) на загальну суму 351553,56 грн. (а.с.233 т.2).

Отже, позивачем були надані суду всі обов'язкові первинні документи для віднесення сум витрат по розрахункам з ТОВ «ВПТК «Аверс», ТОВ «Матадор» та ТОВ «ТД «Онікс» до податкового кредиту.

Як докази реальності господарських операцій з контрагентами-постачальниками позивачем надано документи, що складені підприємствами, зокрема: договори, рахунки-фактури, видаткові накладні, акти приймання-передачі наданих послуг, податкові накладні, банківські виписки, накладні на внутрішнє переміщення, книги обліку виданих довіреностей, договори з замовниками та покупцями позивача, акти приймання-передачі наданих послуг.

Всі первинні документи надавались ПП «Агенство «Скела» податковому органу під час перевірки.

Вищенаведені обставини спростовують висновок суду першої інстанції про те, що господарські операції з постачання продукції між позивачем та ТОВ «Марадор», ТОВ «ТД Онікс» і ТОВ «ВПТК Аверс» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено документально без мети на реальне настання правових наслідків.

Колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи податкові накладні є належними первинними бухгалтерськими документами в розумінні ПК України, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів (послуг) контрагентів.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агенство «Скела» - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 - скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги Приватного підприємства «Агенство «Скела» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах № 0002602301, № 0002612301 від 07.05.2013.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Черкасах на користь Приватного підприємства «Агенство «Скела» розмір судового збору в сумі 2 294, 00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 27.05.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.