Постанова № 39031373, 28.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 р. Справа № 804/3821/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Берднику С.О. Хорунжий Я.В., Васильєва Л.М. Немченко К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Алекс» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Алекс» звернулося з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та, з урахуванням уточнення до адміністративного позову від 14.04.2014р., просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача за результатами якої було складено довідку від 04.03.2014р. №896/22-1/33159875 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа-Алекс» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Спільне Українське-російське підприємство «Вектор М» (код ЄДРПОУ 24829234) за квітень, травень 2012р. та повноти їх відображення в податковому обліку»;

- визнати протиправними дії відповідача по формуванню в довідці від 04.03.2014р. №896/22-1/33159875 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа-Алекс» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Спільне Українське-російське підприємство «Вектор М» (код ЄДРПОУ 24829234) за квітень, травень 2012р. та повноти їх відображення в податковому обліку» висновків: про не встановлення відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ТОВ «Спільне Українське-російське підприємство «Вектор М» у квітні, травні 2012р. та висновку про не підтвердження реальності проведених господарських операцій у квітні, травні 2012р. з постачальником ТОВ «Спільне Українське-російське підприємство «Вектор М» з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку;

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Альфа-Алекс» за квітень,травень 2012р. у електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок»;

- зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Альфа-Алекс» за квітень, травень 2012р. у електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.03.2014р. податковим органом проведено зустрічну звірку позивача з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ «Спільне Українсько-Російське підприємство «Вектор М» за квітень, травень 2012р. за результатами якої було складено відповідну довідку за №896/22-1/33159875 за висновками якої не встановлено відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій та розрахунків та не підтверджено реальність проведених господарських операцій у квітні, травні 2012р. з ТОВ «Спільне Українсько-Російське підприємство «Вектор М» з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку. Позивач не погоджується з такими висновками у вищевказаній довідці, вважає їх необгрнутованими, оскільки для проведення звірки позивачем були надані всі первинні бухгалтерські документи, оформлені належним чином, що підтверджують реальність здійснення господарських відносин з вищевказаним контрагентом позивача у спірний період, за виконані роботи позивачем була здійснена оплата за платіжними дорученнями, а тому за наявності зміни майнового стану позивача, вважає, що фактично господарська операція відбулася, що не спростовано відповідачем у ході проведення звірки. Також позивач посилається і на те, що висновки відповідача у довідці про відсутність у позивача виробничого обладнання, торговельного обладнання, сировини, матеріалів та інших основних фондів для здійснення основного виду діяльності є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, а факт наявності коригування показників податкової звітності з ПДВ позивача за 2012р. у електронній базі даних може підтверджуватися інформацією, яка висвітлена в обліковій картці платника податків позивача у зв'язку з чим позивач просить зобов'язати відповідача поновити показники податкової звітності позивача за квітень, травень 2012р. в електронній базі даних. Позивач посилається і на те, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень та самостійно, поза судовою процедурою, визнав договори позивача з іншими платниками податків фактично нікчемними, а операції не здійсненими, що, на думку позивача, суперечить ст. 21 Податкового кодексу України та ст. 228 ЦК України. При проведенні перевірки позивача податковим органом не дотримано встановленого Податковим кодексом порядку, а саме: в назві довідки про результати зустрічної звірки перевіряючий вказав остаточну мету звірки, яка прямо суперечить п.73.5 ст.73 ПК України: «…щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин…», що є грубим порушенням законодавства з боку працівника державного органу.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що дії посадових осіб Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська щодо проведення зустрічної звірки в повній мірі відповідають нормам діючого законодавства, вчинені у відповідності до вимог Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232 ( далі - Порядок №1232) та наказу ДПА України від 22.04.2011р. №236, ст. 73 Податкового кодексу України. Що стосується позовних вимог позивача про визнання дій відповідача протиправними в частині коригування показників податкової звітності позивача за квітень, травень 2012р. та зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності позивача в електронній автоматизованій системі, то відповідач вважає ці позовні вимоги безпідставними, оскільки вони засновані лише на власній думці позивача, доказів наявності цих коригувань не наведено, не надано і доказів вчинення таких дій та доказів, що свідчать про порушення права позивача, а тому вважає, що така позовна вимога не може бути задоволена через її необґрунтованість. Окрім того, представник відповідача зазначив про те, що дані, які містяться в автоматизованих інформаційних системах є статистичною інформацією та на адміністрування податку на додану вартість не впливають. При цьому, представник відповідача зазначив, що згідно витягів з електронної бази даних будь-яких коригувань показників податкової звітності за квітень, травень 2012р. згідно довідки від 04.03.2014р. не відбувалось.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 28.04.2014р.

У ході судового розгляду справи судом встановлено наступні обставини у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Алекс» зареєстровано 31.08.2004р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради як юридична особа за місцезнаходженням: 49000, м. Дніпропетровськ,Індустріальний район, вул. Каштанова, буд.1 що підтверджується копією статуту позивача, копією довідки статистики від 17.07.2012р. та копією витягу з ЄДРПОУ від 10.07.2012р. (а.с.40-54).

04.03.2014р. податковим органом згідно з п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України було проведено зустрічну звірку ТОВ «Альфа-Алекс» з питань підтвердження господарських відносин ТОВ «Спільне Українсько-Російське підприємство «Вектор М» за квітень, травень 2012р. за результатами якої складено довідку від 04.03.2014р. №896/22-1/33159875 за висновками якої не встановлено відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій та розрахунків та не підтверджено реальність проведених господарських операцій у квітні, травні 2012р. з ТОВ «Спільне Українсько-Російське підприємство «Вектор М» з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку(а.с.15-39).

Позивач оспорює дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки від 04.03.2014р., дії відповідача щодо висновків викладених у вищевказаній довідці про нереальність проведених господарських операцій у квітні, травні 2012р. з ТОВ «Спільне Українсько-Російське підприємство «Вектор М», дії відповідача з проведення коригування показників податкової звітності за вказаний період на підставі вказаної довідки від 04.03.2014р. та просить зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності позивача посилаючись на неправомірність дій відповідача, вихід за межі повноважень податковим органом, що є порушенням вимог ст.ст.21,73,75 Податкового кодексу України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми чинного законодавства України у сукупності із наданими доказами, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Що стосується позовних вимог позивача про протиправність дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача за результатами якої було складено довідку від 04.03.2014р. №896/22-1/33159875 слід зазначити наступне.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Завдання, функції та повноваження органів податкової служби, визначені нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р.

Так, згідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на

органи державної податкової служби - п.п.41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських документів та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

У відповідності до п.1, п.2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р № 1232 (далі - Порядок № 1232), зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків і зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податного кредиту та податкових зобов'язань.

Таким чином, з аналізу вищенаведених положень діючого податкового законодавства можна прийти до висновку про те, що податкове законодавство надає повноваження податковим органам проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання.

При цьому, згідно п.5 п.п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що їх підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту. У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених у абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надати відповідь на такий запит.

Так, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, не спростовано представниками позивача в судовому засіданні, податковим органом була надіслано відповідний запит від 03.12.2013р. на адресу позивача, який оформлений у відповідності до вимог п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України щодо надання інформації та документів по правовідносинах з ПП «Аплікант» (правонаступником якого є ТОВ «Спільне Українсько-Російське підприємство «Вектор-М») за квітень, травень 2012р. Зазначений запит було отримано директором позивача - 10.12.2013р., що підтверджується копією запиту та відповідним розписом директора позивача у даному запиті (а.с. 201).

23.12.2013р. та 07.02.2014р. позивач на виконання вимог вищевказаного запиту податкової інспекції від 03.12.2013р. надав інформацію та відповідні документи на підтвердження правовідносин позивача з вищевказаним контрагентом за квітень, травень 2012р., що підтверджується копіями відповідних листів за вих. №1 від 23.12.2013р. та вих.№2 від 07.02.2014р. (а.с.202-203).

Отже, зазначені дії позивача щодо надання інформації на копій первинних бухгалтерських документів, що підтверджують правовідносини позивача з вищевказаним контрагентом на отримані запити податкової інспекції, що передували проведенню зустрічної звірки 04.03.2014р., свідчать про те, що позивач не скористався своїм правом відмови у наданні податковому органу первинних документів та інформації, погодився з отриманими запитами, надав усі необхідні документи у зв'язку з чим доводи представників позивача про протиправність дій щодо проведення зустрічної звірки є необґрунтованими та суперечать вчиненим позивачем діям.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податковим органом було дотримано порядку, який передує проведенню зустрічної звірки у відповідності до вимог п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, зі змісту складеної довідки видно, що зустрічна звірка проводилася шляхом співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, тобто у відповідності до вимог п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим будь-які обґрунтовані підстави для визнання дій відповідача щодо проведення відповідачем зустрічної звірки позивача 04.03.2014р.у суду відсутні.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача щодо визнання дій відповідача протиправними по формуванню в довідці від 04.03.2014р. №896/22-1/33159875 висновків про не встановлення відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ТОВ «Спільне Українсько-Російське підприємство «Вектор-М»; висновку про не підтвердження реальності проведених господарських операцій у квітні, травні 2012р. з ТОВ «Спільне Українсько-Російське підприємство «Вектор-М» з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку з огляду на наступне.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Акти ненормативного характеру (індивідуальний акт), в свою чергу, породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта ( чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Однак, оскаржувана довідка та висновки, викладені в ній, не є нормативним актом, оскільки не встановлює, не змінює і не скасовує норми права, не носить загальний чи локальний характер та не застосовується неодноразово.

Також ця довідка та висновки, викладені в ній, не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не породжує права і обов'язки у позивача. Тобто, в довідці про проведення зустрічної звірки не містяться вимоги та приписи відповідача, які обов'язкові для виконання позивачем.

Таким чином, зазначена довідка та висновки, викладені в ній, не можуть розглядатися як нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії у розумінні п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що дії по формуванню вказаної довідки та викладені у ній висновки стали підставами для виникнення у позивача будь-яких прав та обов'язків, які є обов'язковими для виконання.

Також, слід зазначити, що довідка про проведення зустрічної звірки не є підставою для прийняття податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, будь-яких рішень, які є тими рішеннями, які породжують для сторін права та обов'язки та підлягають оскарженню в судовому порядку.

Як з'ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджено як представниками позивача у ході судового розгляду справи, так і підтверджено представником відповідача, податковим органом на підставі вищевказаної довідки від 04.03.2014р. жодного рішення, яке є обов'язковим для виконання позивачем не приймалося.

Враховуючи наведене та те, що дії за довідкою чи актом перевірки та висновки викладені в довідці від 04.03.2014р. не породжують будь-яких правових наслідків для позивача, не містять приписів та вимог відповідача, які є обов'язковими для виконання позивачем, а тому не можуть бути предметом судового розгляду, що виключає можливість задоволення таких позовних вимог.

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України у своїй постанові від 10.09.2013р. №21-237а13.

У відповідності до вимог ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

В той же час, досліджуючи питання щодо закриття провадження в частині вищевказаних позовних вимог на підставі ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що неможливо застосувати дану норму, оскільки вона передбачає роз'яснення позивачеві до якої юрисдикції належить розгляд даних позовних вимог, тоді як, в даному випадку, обраний позивачем спосіб захисту права не може бути предметом судового розгляду взагалі, у зв'язку з чим слід відмовити позивачеві в частині позовних вимог щодо визнання дій відповідача протиправними по формуванню висновків, викладених у довідці від 04.03.2014р. №896/22-1/33159875.

Також є необґрунтованими належними доказами і позовні вимоги позивача про визнання дій відповідача протиправними щодо коригування відповідачем показників податкової звітності позивача за квітень, травень 2012р. у електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та зобов'язання відповідача відновити вказані показники у електронній базі даних, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, і частина 1 статті 71 КАС України також покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Так, представниками позивача у ході судового розгляду справи не було надано жодних доказів, які б свідчили про коригування податковим органом його податкової звітності з ПДВ за квітень, травень 2012р. на підставі довідки зустрічної звірки від 04.03.2014р.

Не можуть бути прийняті до уваги та покладені в основу даного судового рішення доводи представників позивача про те, що в назві довідки про результати зустрічної звірки перевіряючий вказав остаточну мету звірки, яка прямо суперечить п.73.5 ст.73 ПК України: «…щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин…», що є грубим порушенням законодавства з боку працівника державного органу з огляду на те, що складена довідка за результатами зустрічної звірки від 04.03.2014р. та її висновки, зокрема, і зазначення у ній остаточної мети щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин не породжують у позивача будь-яких правових наслідків, які є обов'язковими для виконання позивачем, а тому не можуть бути предметом судового розгляду.

В той же час, представником відповідача у ході судового розгляду справи надані копії витягів з електронних баз, а також копія облікової картки платника податків - позивача, які свідчать про те, що податковим органом не здійснювалося жодних коригувань показників податкової звітності позивача, поданої за квітень, травень 2012р. на підставі довідки від 04.03.2014р. (а.с.204-213,225-227).

Отже, за відсутності факту коригування податковим органом показників податкової звітності в електронній базі даних платника податку - позивача за квітень, травень 2012р. на підставі довідки від 04.03.2014р., відсутні і обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності позивача в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок».

Приймаючи до уваги вищенаведені встановлені судом обставини у справі, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими належними та допустимими доказами у відповідності до вимог ст.ст. 69-71 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у адміністративного суду відсутні правові підстави для його задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що рішення прийнято на користь суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з державного бюджету відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 72, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Алекс» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 05.05.2014р.

Суддя С.О. Конєва