Постанова № 39029154, 19.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19 травня 2014 року 17 год. 21 хв. № 826/4933/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача, відповідача та третіх осіб, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Український інститут автобусотролейбусобудування" до Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при Міністерстві внутрішніх справ України, треті особи: Департамент безпеки Міністерства інфраструктури України та державне підприємство "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут", про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 19 травня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 14 квітня 2014 року надійшов позов відкритого акціонерного товариства "Український інститут автобусотролейбусобудування" (далі - позивач, ВАТ "Укравтобуспром") до Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при Міністерстві внутрішніх справ України (далі відповідач, ЦБДРтаАС при МВС України) про зобов'язання відповідача у 10-денний термін погодити текстові документи ТЗ 29.1-00234844-160-2012 "Автобуси ТУР А 303 та їх модифікації та ТУ У 29.1-00234844-229-2012 "Автобуси ТУР А 407 та їх версії" у наданій позивачем, як розробником, редакції, включно п. 1.1, а також звернути увагу керівництва відповідача на низький технічний рівень освіти та перевищення службових повноважень працівниками, які відповідали за погодження технічної нормативної документації.

Ухвалою суду від 17 квітня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що відповідачем необґрунтовано та без посилання на відповідні нормативно-правові акти ставиться вимога про зазначення позивачем у вказаній технічній документації норми, згідно з якою, шасі, які використовуються для будівництва транспортних засобів, мають бути новими.

У судовому засіданні 28 квітня 2014 року судом задоволено відповідне письмове клопотання представника відповідача та, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 КАС України, до участі у даній справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача допущено Департамент безпеки Міністерства інфраструктури України (далі - третя особа-1) та державне підприємство "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" (далі - третя особа-2, Мінінфраструктури України).

До суду 06 травня 2014 року через канцелярію від законного представника позивача надійшла письмова заява про уточнення позовних вимог, а саме про визнання протиправними та зобов'язання відповідача вчинити дії: у 10-денний термін, відповідно до чинного законодавства, погодити текстові документи ТЗ 29.1-00234044-160:2012 "Автобуси ТУР А 303 та їх модифікації" та ТУ У 29.1-00234844-229-2012 "Автобуси ТУР А 407 та їх версії" у наданій позивачем, як розробником, редакції вступної частини: на стор. 3 тексту "на сертифікованих шасі…" (далі по тексту) без доповнення словом "нових". Вказану заяву судом, згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів даної справи для врахуванням при прийняті у ній судового рішення по суті.

У ході судового розгляду даної справи законний представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 28 квітня 2014 року, та письмових поясненнях щодо позову, поданих до суду через канцелярію 15 травня 2014 року, а також письмових доказах на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються такі заперечення та пояснення.

Представники третьої особи-1 та третьої особи-2 також заперечували проти позову та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях щодо позову та письмових доказах на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються такі пояснення, наданих суду у судовому засіданні 19 травня 2014 року.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах даної справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Протягом 2013-2014 років позивач неодноразово звертався до відповідача з метою погодження технічних умов ТУ 29.1-00234844-229-2012 "Автобуси ТУР А 407 та їх версії" та технічного завдання ТЗ 29.1-00234844-160:2012 "Автобус ТУР А 303 та їхні модифікації".

Однак, на усі звернення позивача відповідачем надавались відповіді про те, що погодження технічної документації можливе за умови доповнення вступної частини ТЗ та ТУ інформацією щодо використання при будівництві автобусів нових сертифікованих шасі.

Суд не погоджується з доводами законного представника позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах даної справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Так, згідно з ч. 1 ст. 30, п. 6 ч. 1 ст. 52-1 Закону України "Про дорожній рух", конструкція транспортних засобів повинна відповідати вимогам сучасних правил, нормативів і стандартів, встановленим рівням викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а нормативно-технічна документація має бути узгоджена з відповідними уповноваженими державними органами.

До повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належить погодження проектів конструкцій транспортних засобів у частині дотримання вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 341, до складу Державної автомобільної інспекції, яка є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України, входить, зокрема, ЦБДРтаАС.

При цьому, згідно з нормами постанови Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 року "Про узгодження нормативної документації на конструкцію транспортних засобів", узгодження нормативної документації на транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та підлягають державній реєстрації і обліку органами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ, здійснюється Міністерством транспорту в установленому ним порядку.

Відповідно до п. 1.5 Порядку узгодження нормативної документації на конструкцію транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 22 червня 2000 року № 338, до числа дорожніх транспортних засобів, нормативна документація на які повинна узгоджуватись, належать автобуси загального призначення, спеціалізовані.

Отже, виробництво транспортних засобів, зокрема автобусів, можливе тільки за умови наявності у заводу-виробника нормативно-технічної документації, яка в обов'язковому порядку має бути узгоджена із Мінінфраструктури України та ЦБДРтаАС при МВС України.

Згідно з пп. 15 п. 6 Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом Мінінфраструктури України від 26 липня 2013 року № 550, новий колісний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, на який не видавалися документи щодо державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про дорожній рух", поняття переобладнання визначено як зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб.

Поряд з цим, згідно з п. 9 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, до державної реєстрації не допускаються автобуси, що переобладнані з автомобілів, які призначалися для виконання інших функцій, за винятком таких автобусів, зареєстрованих до 01 квітня 2008 року.

Виходячи із системного тлумачення викладених норм, суд прийшов до висновку, що виготовлення автобусів на базі таких, що були у користуванні автомобілів (шасі), не може здійснюватись, оскільки така діяльність, відповідно до чинного законодавства, є переобладнанням, та реєстрація в органах Державтоінспекції таких автобусів заборонена.

При цьому, при вирішенні даної справи суд враховує те, що 01 квітня 2014 року у приміщенні Департаменту ДАІ МВС України проведено спільну нараду представників відповідача, третіх осіб та ВАТ "Укравтобуспром", на якій розглянуто питання щодо можливості виготовлення автобусів на базі бувших у користуванні автомобілів (шасі).

У ході проведення спільної наради, як це вбачається з наявної у матеріалах даної справи копії протоколу, встановлено, що ВАТ "Укравтобуспром" у липні 2013 року надав третім особам на проведення науково-технічної експертизи та узгодження проект технічних умов ТУ 34.1-00234844-229-2012 "Автобуси А 407 та їхні модифікації", а у вересні 2013 року - доопрацьований проект технічних умов ТУ 29.1-00234844-229-2012 "Автобуси А 407 та їхні версії", який передбачав виготовлення нових автобусів А 407 та їхніх версій на шасі автомобілів Mercedes-Benz Vario та Iveco Daily.

До проекту вказаних технічних умов надано зауваження та пропозиції, у тому числі щодо внесення до технічних умов вимоги стосовно виготовлення автобусів А 407 та їхніх версій із використанням нових сертифікованих шасі, а також отримання від офіційних представництв Daimler AG (Німеччина) та Iveco (Італія) в Україні роз'яснення щодо правомірності та технічної можливості збільшення ВАТ "Укравтобуспром" технічно допустимої максимальної маси автобусів А 407 та їхніх версій від тих показників, що встановлені виробниками шасі Mercedes-Benz Vario та Iveco Daily.

У новій редакції технічних умов ТУ 29.1-00234844-229-2012 "Автобуси А 407 та їхні версії", наданій третій особі-2 листом ВАТ "Укравтобуспром" від 12 листопада 2013 року № 207, вказані зауваження та пропозиції враховано у повному обсязі.

У зв'язку з цим, третьою особою-2 видано позитивний висновок науково-технічної експертизи від 16 грудня 2013 року № 1.16-15-13/369 щодо проекту технічних умов ТУ 29.1-00234844-229-2012 "Автобуси А 407 та їхні версії" із вимогою стосовно виготовлення автобусів А 407 виключно із використанням нових сертифікованих шасі, при чому тільки шасі Mercedes-Benz Vario.

З урахуванням вказаного позитивного висновку науково-технічної експертизи Мінінфраструктури України листом від 19 грудня 2013 року № 14406/18/10-13 погодило проект технічних умов ТУ 29.1-00234844-229-2012 "Автобуси А 407 та їхні версії" (у новій редакції).

Отже, на вказаній нараді встановлено факт того, що ВАТ "Укравтобуспром" надало відповідачу на погодження іншу редакцію технічних умов, на яку третя особа-2 не надавала позитивного висновку науково-технічної експертизи та яку не погоджено із Мінінфраструктури України, оскільки проект ТУ відповідачу надано без вимоги застосування тільки нових шасі, а також в ТУ містилась інформація щодо можливості виготовлення автобусів додатково на шасі Iveco Daily, що підтверджується наявними у матеріалах даної справи доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов відкритого акціонерного товариства "Український інститут автобусотролейбусобудування" до Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при Міністерстві внутрішніх справ України, треті особи: Департамент безпеки Міністерства інфраструктури України та державне підприємство "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут", про зобов'язання відповідача вчинити певні дії є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні відкритого акціонерного товариства "Український інститут автобусотролейбусобудування".

Копії постанови у повному обсязі направити сторонам та третім особам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 26 травня 2014 року