Вирок № 39028850, 27.05.2014, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Комсомольська, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203, inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

№ 622/1116/13-к

1-кп/622/98/2014

ВИРОК

іменем України

27.05.2014 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

при секретарі Цилюрик Т.А.,

з участю: прокурора Маргагяна А.А.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

в ході підготовчого судового засідання, що відбулося у залі судового засідання приміщення суду, по розгляду кримінального провадження № 12013220310000425 від 28.06.2013 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця М.Рогозянка Золочівського району Харківської області, громадянина України, що проживає у цивільному шлюбі, не працюючого, з середньою освітою, що має інвалідність ІІІ групи, в силу положень ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

- що обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2013 року близько 10:00 години ОСОБА_2 маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна, в ході розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_1 у своєму домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, таємно, шляхом вільного доступу викрав у останнього мобільний телефон «Nokia-112» чорного кольору, в якому знаходилось дві сім-картки - «Диджус» вартістю 10 грн., на рахунку якого було 5 грн. та «МТС» вартістю 10 грн на рахунку якого було 11 грн. чим спричинив ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 252 грн.00 коп.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна.

Під час досудового розгляду між потерпілим ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2 28 серпня 2013 року укладена угода про примимрення. Згідно з угодою ОСОБА_3 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та буде сприяти досудовому слідству, повністю відшкодував заподіяну матеріальну шкоду. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу у сумі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Обвинуваченому та потерпілому роз'яснені наслідки укладення угоди та наслідки її невиконання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні повідомив, що між потерпілим на обвинуваченим укладено вищевказану угоду про примирення, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання, одночасно просив звільнити ОСОБА_3 від призначеного судом покарання на підставі п. г ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Пояснив суду, що дійсно 27 червня 2013 року перебуваючи у своєму будинку розпивав спиртні напої із потерпілим, та таємно викрав в нього мобільний телефон. Просив звільнити його від призначеного покарання застосувавши до нього Закону України «Про амністію у 2014 році».

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні просив угоду затвердити, застосувати до обвинуваченого узгоджену міру покарання. Не заперечував проти застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2014 році».

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. З ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Частинами 2,3 ст.474 КПК України передбачено, що розгляд угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

В наданій суду угоді від 28 серпня 2013 року зазначено сторони, що її уклали та дату складання, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. Угода скріплена підписами сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 визнаний потерпілим за його заявою від 28 червня 2013 року у кримінальному провадженні № 12013220310000425 від 28.06.2013 року.

25 липня 2013 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Згідно положень ст. 12 КК України, злочин у вчинення якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим є злочином середньої тяжкості. Угода, сторонами укладена в період досудового слідства, про що заявлено в підготовчому судовому засіданні.

В підготовчому судовому засіданні, шляхом опитування сторін, судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом витребувані та досліджені матеріали (досудового) кримінального провадження. Встановлено відсутність скарг з боку обвинуваченого в період досудового слідства. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Потерпілий ОСОБА_1 розуміє наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України

Обвинувачений ОСОБА_2, за місцем проживання характеризується формально, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий в силу положень ст. 89 КК України, і інвалідом ІІІ группи по життєво за загальним захворюванням. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття та активна допомога в розкритті злочину. Обставина, що обтяжує покарання - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Зі змісту угоди вбачається, що сторонами, узгоджено покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу у сумі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 гривням.

Аналізуючи зміст угоди в частині обраного сторонами покарання, суд доходить висновку, що воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме: пропонується у межах встановлених в санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставину, яка пом'якшує покарання.

Таким чином, суд доходить висновку, що законом передбачена можливість укладення угоди про примирення за даним складом злочину. Угода укладена уповноваженими особами та своєчасно, про що сторонами заявлено у передбаченому законом порядку. Угода про примирення укладена добровільно, вона не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, а за своєю формою та змістом відповідає вимогам КПК та КК України.

В зв'язку з наведеним, суд, маючи правові підстави затверджує угоду і призначає обвинуваченому за ч. 1 ст. 185 КК України узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, одночасно вважає можливим звільнити його від відбуття призначенного покарання на підставі п. г ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки в обвинуваченого встановлено та підтверджено наявність інвалідності ІІІ групи пожиттево.

Цивільний позов не заявлений. Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався. Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст. 100 КПК України. Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

угоду від 28 серпня 2013 року по кримінальному провадженню № 12013220310000425 від 28.06.2013 року про примирення укладену між потерпілим ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2 затвердити.

Визнати ОСОБА_2, винуватим за ч. 1 ст. 185 КК України, призначити узгоджене покарання у вигляді штрафа у суммі 850 гривень, та звільнити його від відбування призначеного покарання на підставі п. г) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Речові докази по справі: мобільний телефон «Nokia-112» чорного кольору, що перебуває на зберіганні у потерпілого, вважати повернутим ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Шабас О. С.