Рішення № 39026937, 29.05.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.05.2014

Справа № 920/534/14

за позовом: Приватного підприємства «Експосервіс», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сафіт», м. Суми

про стягнення 14 947 грн. 07 коп.

СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

у судовому засіданні брала участь секретар судового засідання М.О. Ейсмонт

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 13 475 грн. 00 коп. основного боргу, який виник за неналежне виконання умов договору про надання послуг/виконання робіт № 052-04/14 від 14.04.2011р., 136 грн. 11 коп. інфляційних збитків та 3% річних у розмірі 1 335 грн. 96 коп., а також просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн.

Представник позивача у дане судове засідання не прибув, додаткових письмових пояснень у справі не подав.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 19.05.2014р.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, суд вважає можливим здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між сторонами 14.04.2011р. був укладений договір про надання послуг/виконання робіт № 052-04/14, відповідно до п. 1.1 якого виконавець (позивач) на замовлення замовника (відповідач) надає послуги з проектування, монтажу, художнього оформлення та демонтажу виставкової експозиції на час проведення виставки «Аква-Терм Київ», що проходила з 16 по 19 травня 2011 року у Міжнародному виставковому центрі (м. Київ, пр. Броварський, 15).

Пунктами 2.1.1-2.1.3 передбачені обов`язки позивача, зокрема: облаштовувати виставкову експозицію власним обладнанням на весь період проведення виставки; забезпечувати транспортування власного обладнання самостійно; проводити здачу змонтованої виставкової експозиції відповідачу 16 травня 2011 р. до 11.00 години згідно узгодженого дизайн-проекту з обладнання позивача; забезпечувати демонтажні роботи з 19 травня 2011р.

Пунктом 2.2.3 встановлений обов`язок відповідача проводити оплату робіт, наданих позивачем згідно п. 3.3 вищевказаного договору.

Розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в національній валюті України. Вартість банківського перерахування (трансферу) сплачується відповідачем. Вартість робіт договірна і становить 32604 грн. 17 коп., ПДВ 20% - 6520 грн. 83 коп., разом 39125 грн. 00 коп. Сторони дійшли згоди, що ця ціна вважається звичайною. Відповідач сплачує позивачу суму у розмірі, що становить 32604 грн. 17 коп., ПДВ 20% - 6520 грн. 83 коп., разом 39125 грн. 00 коп. Передоплата 70% - 22822 грн. 17 коп., ПДВ 20% - 4564 грн. 43 коп., разом 27386 грн. 60 коп. до 06 травня 2011 року, остаток 30% - 9782,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1956,00 грн., разом 11738 грн. 40 коп. - до 20 травня 2011 року згідно виставленого рахунку (п. п. 3.1 – 3.3 договору).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Договір № 052-04/14 від 14.04.2011 року підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання згідно умов договору № 052-04/14 від 14.04.2011р. виконав. Факт надання послуг, передбачених у п. п. 2.1.1. – 2.1.3 договору відповідачу підтверджується, зокрема, Актом приймання виконаних робіт № 052-05/16 від 16.05.2011р. (а. с. 10), підписаного директорами та скріпленого печатками сторін.

Відповідач розрахунки з позивачем за надані послуги на виконання вищевказаного договору провів лише частково, що підтверджується виписками по особовому рахунку за 05.02.2013р., за 04.01.2013р., за 31.01.2012р., за 05.05.2011р. (а. с. 33-36), у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості. На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 13 475 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору № 052-04/14 від 14.04.2011р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідач не скористався наданим йому правом щодо подання мотивованих заперечень наявної заборгованості перед позивачем, а також доказів сплати боргу суду не подано.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 13 475 грн. 00 коп. основного боргу визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору № 052-04/14 від 14.04.2011р., позивач просить стягнути з відповідача 1 335 грн. 96 коп. 3% річних та 136 грн. 11 коп. інфляційних збитків.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 1 335 грн. 96 коп. 3% річних та 136 грн. 11 коп. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сафіт» (40031, м. Суми, вул. Курська, буд. 147, код 34744059) на користь Приватного підприємства «Експосервіс» (03680, м. Київ, пр-т Перемоги, 40-Б, код 25403408) 13 475 грн. 00 коп. заборгованості, 136 грн. 11 коп. інфляційних збитків, 1 335 грн. 96 коп. 3% річних, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 02.06.2014р.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД