ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________
УХВАЛА
"27" травня 2014 р.Справа № 5017/2004/2012
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі Н.В. Комендатенко
за участю представників:
від позивача - Короленко Т.Л.,
від відповідача (заявника) - Конова Л.М., Чеповський В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Селянського (фермерського) господарства „Тритікум" про затвердження мирової угоди в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України по справі № 5017/2004/2012 за позовом Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України" до Селянського (фермерського) господарства „Тритікум" про стягнення 322759,83 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство „Державний резервний насіннєвий фонд України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства „Тритікум" про стягнення 322759,83 грн., у т.ч. 215173,22 грн. основного боргу; 107586,61 грн. штрафу.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.07.2012 р. позовну заяву Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України" було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5017/2004/2012 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.09.2012 р. у справі № 5017/2004/2012 у задоволенні позову Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України" до Селянського (фермерського) господарства „Тритікум" про стягнення заборгованості у розмірі 322 759, 83 грн. відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2013 р., рішення господарського суду Одеської області від 19.09.2012 р. скасовано та прийнято нове, яким позов ДП „Державний резервний насіннєвий фонд України" задоволено повністю, а саме стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Тритікум" на користь ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" 215173,22 грн. вартості непереданого насіння та 107586,61 грн. штрафу, витрати по сплаті судового збору в сумі 9682,80 грн.
14.11.2012 р. на виконання вказаної постанови ОАГС господарським судом Одеської області був виданий відповідний наказ про її примусове виконання.
07.05.2014 р. Селянським (фермерським) господарством „Тритікум" подано до господарського суду Одеської області заяву про затвердження мирової угоди від 05.05.2014 р., яка укладена між сторонами по справі в процесі виконання судового рішення та підписана уповноваженими представниками сторін.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.05.2014 р. у справі № 5017/2004/2012 вказану заяву Селянського (фермерського) господарства „Тритікум" про затвердження мирової угоди прийнято до провадження судді Петрова В.С. та розгляд заяви призначено в засіданні суду.
У судовому засіданні 27.05.2014 р. представником позивача було подано заяву про затвердження мирової угоди в новій редакції. При цьому представник відповідача (заявника) наполягав на затвердженні судом саме вказаної мирової угоди
Так, як вбачається зі змісту мирової угоди, сторони по справі - Державне підприємство „Державний резервний насіннєвий фонд України" (позивач, стягувач) та Селянське (фермерське) господарство „Тритікум" (відповідач, боржник) в процесі виконання наказу господарського суду Одеської області від 14.11.2012 року по справі № 5017/2004/2012 про стягнення з Селянського (фермерського) господарства „Тритікум" на користь ДП „Державний резервний насіннєвий фонд України" 215173,22 грн. вартості непереданого насіння, 107 586,61 грн. штрафу, 9682,80 грн. витрат по сплаті судового збору, всього 332 442,63 грн. домовилися про укладення мирової угоди на наступних умовах:
1) боржник - СФГ „Тритікум" зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок стягувача - ДП „Державний резервний насіннєвий фонд України" суму заборгованості у розмірі 224856,02 грн., що складається з суми боргу - 215173,22 грн. та суми судового збору - 9682,80 грн. у наступному порядку: до 01.09.2014 р. - 9682,80 грн. судового збору; до 01.12.2014 р. - 107 586,61 грн., до 01.12.2015р. - 107 586,61 грн.;
2) стягувач - ДП „Державний резервний насіннєвий фонд України" відмовляється від стягнення визначеного рішенням суду штрафу у розмірі 107586,61 грн. на підставі ст. 605 ЦК України;
3) сторони домовились, що з моменту виконання боржником умов цієї мирової угоди зобов'язання, що зазначені в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 06 листопада 2012 року та постанові Вищого господарського суду України від 27 березня 2013 року по справі № 5017/2004/2012, вважаються виконаними сторонами у повному обсязі.
Разом з тим, виходячи з аналізу положень ГПК України, до затвердження мирової угоди господарський суд повинен з'ясувати, чи мають представники сторін право на укладення мирової угоди, чи не порушує укладення мирової угоди закон або права і охоронювані законом інтереси інших осіб, держави.
Так, суд, перевіривши згідно вимог процесуального законодавства наявність належних повноважень на укладення мирової угоди у представників сторін, встановив, що мирова угода укладена повноважними особами.
Наслідки закінчення виконавчого провадження у зв'язку з затвердженням мирової угоди між сторонами в процесі виконання судового рішення сторонам роз'яснені та зрозумілі.
Так, слід зазначити, що умови мирової угоди мають стосуватися лише правовідносин сторін, які є предметом спору. Умови мирової угоди не можуть поширюватися на осіб, які не є сторонами спору. Умови мирової угоди не можуть стосуватися вимог, що не заявлялися в позовній заяві.
За своєю правовою суттю мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, узгоджених сторонами.
Отже, мирова угода, укладена між сторонами по справі, може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову та повинна відповідати вимогам законодавства.
За результатами розгляду питання про затвердження мирової угоди господарський суд: а) затверджує мирову угоду; б) відмовляє в затвердженні мирової угоди.
Наразі ч. 3 ст. 12 Закону України „Про виконавче провадження" сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом.
Так, в п. 3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета.
Разом з тим, приймаючи до уваги те, що укладена між сторонами у даній справі мирова угода не суперечить чинному законодавству, не порушує будь-чиї права і охоронювані законом інтереси, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, суд вважає за можливе її затвердити на вказаних в ній умовах.
Керуючись ч. 4 ст. 121, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В :
1. Затвердити мирову угоду, укладену 05.05.2014 р. між Державним підприємством „Державний резервний насіннєвий фонд України" та Селянським (фермерським) господарством „Тритікум" в процесі виконання наказу господарського суду Одеської області від 14.11.2012 року по справі № 5017/2004/2012, згідно якої:
- боржник - СФГ „Тритікум" зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок стягувача - ДП „Державний резервний насіннєвий фонд України" суму заборгованості у розмірі 224 856,02 грн. (двісті двадцять чотири тисячі вісімсот п'ятдесят шість гривень 02 коп.), що складається з суми боргу - 215 173,22 грн. (двісті п'ятнадцять тисяч сто сімдесят три гривні 22 коп.) та суми судового збору - 9682,80 грн. (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 80 коп.) у наступному порядку: до 01.09.2014 р. - 9682,80 грн. (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 80 коп.) судового збору; до 01.12.2014 р. - 107 586,61 грн. (сто сім тисяч п'ятсот вісімдесят шість гривень 61 коп.); до 01.12.2015р. - 107 586,61 грн. (сто сім тисяч п'ятсот вісімдесят шість гривень 61 коп.).
- стягувач - ДП „Державний резервний насіннєвий фонд України" відмовляється від стягнення визначеного рішенням суду штрафу у розмірі 107586,61 грн. (сто сім тисяч п'ятсот вісімдесят шість гривень 61 коп.) на підставі ст. 605 ЦК України;
- сторони домовились, що з моменту виконання боржником умов цієї мирової угоди зобов'язання, що зазначені в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 06 листопада 2012 року та постанові Вищого господарського суду України від 27 березня 2013 року по справі № 5017/2004/2012, вважаються виконаними сторонами у повному обсязі.
2. Стягувачем за цією ухвалою є Державне підприємство „Державний резервний насіннєвий фонд України" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 32; код ЄДРПОУ 30518866).
3. Боржником за цією ухвалою є Селянське (фермерське) господарство "Тритікум" (67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Теплична, 1; код ЄДРПОУ 30420824).
.
Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний термін після її прийняття.
Суддя Петров В.С.
Судове рішення № 39026894, Господарський суд Одеської області було прийнято 27.05.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5017/2004/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: