Рішення № 39026838, 19.05.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" травня 2014 р. Справа № 911/1466/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилад-Сервіс», м. Херсон

до Виконавчого комітету Фастівської міської ради, м. Фастів

про стягнення 41 941, 81 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач – не з’явився;

відповідач – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Прилад-Сервіс» (позивач) заявлено позов до Виконавчого комітету Фастівської міської ради (відповідач) про стягнення 41 941, 81 грн., з яких 40 315,00 грн. - сума основного боргу та 1626,81 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору по закупівлі послуг щодо тимчасового розміщування № 23 від 10.07.2013р. в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг, в зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.04.2014р. порушено провадження справі, розгляд справи призначено на 19.05.2014р.

Позивач та відповідач, які були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не забезпечили явку своїх повноважних представників в судове засідання, документів, витребуваних в попередній ухвалі суду не надали, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення до суду не надсилали.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка повноважних представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

19.05.2014р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд,-

встановив:

10.07.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прилад-Сервіс» (Постачальник) та Виконавчим комітетом Фастівської міської ради (Замовник) був укладений договір по закупівлі послуг щодо тимчасового розміщування № 23 від 10.07.2013р.

Відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник зобов’язується передати Замовнику путівки для оздоровлення дітей міста Фастова в позаміському закладі оздоровлення та відпочинку «Оздоровчий комплекс «Енергія» протягом 1 календарного дня з моменту підписання сторонами договору.

Згідно з п. 2.3., загальна сума договору становить 178 710, 00 грн. без ПДВ.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата за надані путівки здійснюється згідно вимог п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до 10 банківських днів з моменту отримання Замовником путівок від Постачальника.

Як стверджує позивач, свої зобов’язання за договором він виконав у повному обсязі, на підтвердження чого надав до суду лист Виконавчого комітету Фастівської міської ради від 20.11.2013 року №06-31/3492, наказ №23/ОК від 17.07.2013р., наказ №41/ОК від 06.08.2013р. та довідку № 1001 від 24.03.2014р .

Проте, відповідачем була здійснена часткова проплата наданих послуг у розмірі 138 395 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку від 24.08.2013р., 16.09.2013р., 17.09.2013р., 08.10.2013р., 27.12.2013р., у зв’язку з чим, за твердженнями позивача, на дату складання позовної заяви відповідач не здійснив оплату за надані йому позивачем послуги у розмірі 40 315, 00 грн. Даний факт підтверджується, підписаним та скріпленим печатками, актом звіряння взаєморозрахунків № 1406 від 06.02.2014р.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, як це передбачено ст. 33 ГПК України.

Зважаючи на те, що надані позивачем послуги, які були прийняті відповідачем, не оплачені ним у повному обсязі, доказів оплати суду відповідачем не надано, вимога позивача про стягнення з відповідача 40 315,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1626,81 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд розглянувши розрахунок позивача встановив, що ним, зокрема, було здійснено нарахування 3% річних на період з 16.09.2013р. по 17.09.2013р. (нараховано 10,29 грн.) та на один день – 08.10.2013р. (нараховано 8,21 грн.) Однак, як вбачається з наданого акту взаємозвірки розрахунків, саме в ці дні відповідачем здійснювались часткові проплати.

З приводу цього, варто зазначити, що такі нарахування є безпідставними, оскільки у випадку оплати відповідачем коштів наступного дня після спливу строку, встановленого для проведення оплати, не є підставою для нарахування за цей день (день оплати) відсотків річних, оскільки наявний факт прострочення оплати на кілька годин, і, відповідно, - відсутній факт прострочення оплати на один день (який би зумовлював наявність підстави для нарахування додаткових сум за день прострочення).

Також, судом встановлено, що договором та законом не передбачено право позивача на нарахування відповідачу відсотків річних за кілька годин прострочення платежу, тобто, - менше однієї доби (календарного дня).

З огляду на вищевикладене, суд вирішив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1626,81 грн. 3% річних задовольнити частково у розмірі 1608,31 грн. (1626,81 – (10,29 + 8,21) = 1608,31).

Враховуючи викладене, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково та з відповідача підлягає до стягнення 40 315,00 грн. основного боргу та 1608,31 грн. 3% річних. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Фастівської міської ради (08500, Київська обл., м. Фастів, пл. Соборна, 1, код ЄДРПОУ 04054926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилад-Сервіс» (73002, м. Херсон, пр. Текстильників, 5, код ЄДРПОУ 32725584) – 40 315 (сорок тисяч триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 1608 (одну тисячу шістсот вісім) грн. 31 коп. 3% річних та 1826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн. 23 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 03.06.2014р.

Суддя Щоткін О.В.