Рішення № 39026566, 26.05.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.14р. Справа № 904/1577/14

За позовом Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 464,36 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

Від позивача: Гришина О.В., довіреність №18-13/06 від 03.01.2014 року, представник;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по комунальним послугам за договором про відшкодування затрат на комунальні послуги орендарями нежитлових приміщень Національного гірничого університету №12/02-1772-ОД від 01.09.2005 року розмірі 3464,36 грн., а також просить судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про відшкодування затрат на комунальні послуги орендарями нежитлових приміщень Національного гірничого університету №12/02-1772-ОД від 01.09.2005 року в частині повної та своєчасної оплати за комунальні послуги.

Згідно Статуту, затвердженого Наказом МОН України №719від 01.07.2011 року та зареєстрованого 15.07.2001 року, номер запису 12241050017001262, змінено назву позивача: з Національного гірничого університету на Державний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет".

Ухвалою господарського суду від 13.03.2014 року порушено провадження у справі №904/1577/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 26.03.2014 року.

Розгляд справи відкладено з 26.03.2014 року на 23.04.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 23.04.2014 року надав заяву про продовження строку розгляду справи до 27.05.2014 року у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів.

Розгляд справи відкладено з 23.04.2014 року на 12.05.2014 року.

Представник позивача надав заяву про продовження строку розгляду справи до 26.05.2014 року у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2014 року продовжено строк вирішення спору на 15 днів, до 26.05.2014 року та відкладено розгляд справи, призначено судове засідання на 26.05.2014 року.

Відповідач не скористався наданим йому правом на участь представника у судовому засіданні, про день, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судові засідання 26.03.2014 року, 23.04.2014 року, 12.05.2014 та 26.05.2014 року не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Відзиву на позовну заяву Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 до суду не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.05.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір № 12/02-1772-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - Договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: приміщення в будівлі столової №33 (надалі - майно), площею 135,2 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, на 1 (першому) поверсі двоповерхового будинку, що знаходиться на балансі Національного гірничого університету (балансоутримувач), вартість якого згідно незалежної оцінки становить 187857,00 грн., про що сторонами складений акт приймання-передачі в оренду не житлового приміщення від 01.09.2005 року (а.с.20).

Відповідно до п. 5.12 Договору оренди, орендар зобов'язаний на дату укладання цього договору укласти з балансоутримувачем договір на сплату експлуатаційних витрат на утримання приміщення та комунальних послуг.

Цей договір діє з 01.09.2005 року по 01.08.2006 року включно (п.10.1 Договору оренди).

На виконання п. 5.12 Договору оренди, між Національним гірничим університетом (балансоутримувач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір про відшкодування затрат на комунальні послуги орендарями нежитлових приміщень Національного гірничого університету №12/02-1772-ОД від 01.09.2005 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати комунальні послуги відповідачу для приміщення площею 135,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, на 1 (першому) поверсі і являється частиною Національного гірничого університету, а відповідач зобов'язався відшкодовувати балансоутримувачу експлуатаційні витрати на утримання приміщень, податок на землю і спожиті комунальні послуги згідно з рахунком, який виставляється щомісячно (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.2 договору щомісячно до 05 числа наступного місяця, виставляти рахунок на сплату наданих комунальних послуг, податку та експлуатаційних витрат НГУ на утримання приміщень.

Згідно з п.3.2 Договору, орендар зобов'язаний щомісячно, в термін не пізніше 10 числа наступного місяця сплачувати виставлені рахунки, не залежно від результатів власної господарської діяльності.

За умовами п.7.1 Договору цей Договір вступає дію після підписання його сторонами і діє на підставі строків, встановлених договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-1772-ОД від 01.09.2005 року.

Згідно додаткових угод до Договору, укладених між сторонами 07.12.2006 року та 20.11.2007 року, строк дій Договору продовжено до 01.07.2007 року та 01.07.2008 року відповідно (а.с.22-25).

Відповідно листа Фонду державного майна України №16-02-07900 від 22.09.2009 року Договір оренди №12-02-1772-ОД припинив дію з 01.06.2009 року (а.с.25).

Згідно акта здачі-приймання від 16.11.2011 року орендоване приміщення було передано балансоутримувачу.

Однак, за період знаходження в приміщенні балансоутримувача після закінчення терміну дії договору, а саме за липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року відповідачем не сплачено затрати на комунальні послуги за договором № 12/02-1772-ОД від 01.09.2005 року у розмірі 3464,36 грн., що підтверджується наданими позивачем рахунками, які наявні в матеріалах справи.

16.05.2014 року позивачем направлено на адресу відповідача лист щодо погашення заборгованості по комунальним послугам (№18-13/61 від 14.05.2014 року), в якому просив сплатити відповідача суму заборгованості в розмірі 3464,36 грн. разом з наступними рахунками на оплату за оренду та комунальні послуги: №698 від 29.07.2011 року, №747 від 31.08.2011 року, №861 від 30.09.2011 року, №969 від 31.10.2011 року та №1086 від 30.11.2011 року.

Відповідно до п.5 ст.54 Господарського процесуального кодексу України: виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Згідно п.4 ст.57 Господарського процесуального кодексу України: до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Пунктом 2.2 договору передбачено: щомісячно до 05 числа наступного місяця, виставляти рахунок на сплату наданих комунальних послуг, податку та експлуатаційних витрат НГУ на утримання приміщень.

Позивач не надав суду доказів, що у період дії договору він пред'являв відповідачу рахунки на оплату комунальних послуг.

В ході розгляду справи позивач надав докази пред'явилення рахунків для оплати спірних коштів.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, позивач на момент винесення рішення умови п.2.2 договору не виконав, позов підлягає задоволенню.

Однак спір виник не за виною відповідача, оскільки позивач своєчасно не повідомив відповідача о розмірах оплати. А вимоги пред'явив після звернення з позовом до суду.

З огляду на таке суд не вбачає вини у виникненні спору в діях відповідача.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки позивач пред'явив рахунки на оплату відповідачу після подання позову, то таким чином, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" (49005, місто Дніпропетровськ. проспект Карла Маркса, будинок 19, код ЄДРПОУ 02070743) заборгованість по комунальним послугам у розмірі 3464,36 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин