Постанова № 39026058, 27.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року Справа № 13236/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 року у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області до Львівського комунального підприємства "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району" про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду, -

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2013 року Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулася до суду з позовом до Львівського комунального підприємства "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району" (надалі по тексту - ЛКП "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району"), в якій просить:

- зупинити виконання робіт ЛКП "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району" (79019, Львівська обл., м.Львів, вул.Л.Льва, б.4, ідентифікаційний код 03349022) щодо здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел, без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- заборонити експлуатацію стаціонарних джерел (котли марки АоГВ-20-1, АоГВ-31 для опалення приміщень), яка здійснюється ЛКП "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району" (79019, Львівська обл., м.Львів, вул.Л.Льва, б.4, ідентифікаційний код 03349022) без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- зупинити діяльність ЛКП "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району" (79019, Львівська обл., м.Львів, вул.Л.Льва, б.4, ідентифікаційний код 03349022) щодо бездозвільного розміщення та безлімітного утворення і розміщення відходів;

- зупинити бездозвільне розміщення та безлімітне утворення і розміщення відходів "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району" (79019, Львівська обл., м.Львів, вул.Л.Льва, б.4, ідентифікаційний код 03349022).

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у відповідача відсутній дозвіл на розміщення та ліміти на утворення і розміщення відходів, відсутній паспорт відходів, не ведеться первинний поточний облік відходів, а також не подається статистична звітність, що є порушенням ст.ст. 17, 26, 32 Закону України "Про відходи" та ст.ст. 10, 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач самостійно міг вжити заходи реагування, оскільки вжиття таких заходів не є компетенцією суду, а віднесено до компетенції саме контролюючого органу.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач - Державна екологічна інспекція у Львівській області подала апеляційну скаргу, зазначивши, що постанова винесена при неповному з'ясуванні обставин у справі та невірному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке слід скасувати.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідач може вжити інші заходи реагування, а саме прийняти припис, розпорядження, а також інший розпорядчий документ, вжити інші заходи щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що з 19.04.2013 року по 24.04.2013 року позивачем було проведено перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства. У ході перевірки було виявлено ряд порушень, а саме: відсутність дозволу на розміщення і лімітів на утворення та розміщення відходів, відсутність паспорта відходів, не здійснення первинного поточного обліку відходів, не подання статистичної звітності, відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовим. Зазначене є порушенням ст.ст. 17, 26, 32 Закону України "Про відходи", ст.ст. 10, 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

За результатами вказаного контрольного заходу позивачем було складено акт №753/03/674 від 19.04.13-24.04.13 р. та припис №453/402-03 від 24.04.2013 року з метою усунення виявлених порушень.

У період з 06.08.2013 року по 11.08.2013 року позивачем було проведено позапланову перевірку виконання відповідачем припису № 453/402-03 від 24.04.2013 року, якою встановлено, що вимоги такого припису виконані не були, а порушення законодавства не усунуті. За результатами перевірки позивачем складено акт №1598/03/1273 від 06.08.13-15.08.13 р., а також складено повторний припис №1598/737-03 від 15.08.2013 року.

Крім складення припису №1598/737-03 від 15.08.2013 року на усунення порушень відповідачем чинного природоохоронного законодавства, позивач звернувся до суду із цим позовом для вжиття заходів реагування, визначених ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992р. № 2707-XII, у статті 10 якого передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо (п. 1 ч. 1 ст. 10 цього Закону).

Відповідно до частин 6, 7 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.

Згідно з статтею 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом. Застосовані адміністративним судом заходи реагування за позовом органу державного нагляду (контролю), а також вжиті органом державного нагляду (контролю) заходи, обґрунтованість яких підтверджена адміністративним судом, скасовуються адміністративним судом у порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 29.10.1992 року "Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища", діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути: - обмежена - на певний період (до виконання необхідних природоохоронних заходів) встановлюються зменшені обсяги викидів і скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів у цілому по підприємству чи по окремих його цехах (дільницях) і одиницях обладнання; - тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання необхідних природоохоронних заходів зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання; - припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

При тимчасовій забороні (зупиненні) чи припиненні діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів по підприємствах в цілому чи окремих їх цехах (дільницях) і одиницях обладнання.

Відповідно до пп. "в" п. 4 вказаного Порядку діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема: використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів.

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що підставою для припинення діяльності підприємств є систематичне перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів та екологічних стандартів, що не можуть бути усунуті з технічних, економічних чи інших причин.

Згідно з п. 3 Порядку рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища приймають у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, інші спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженого Указом Президента України "Про Положення про Державну екологічну інспекцію України" від 13.04.2011 року № 454/2011 (далі - Положення).

Відповідно до п. 4 Положення, Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин (підп. "г" п. 2 ч. 4 Положення).

Відповідно до п. 7 Положення Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Отже, діяльність суб'єкта господарювання, яка пов'язана, зокрема, з порушенням умов до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, може бути тимчасово заборонена (зупинена) на підставі постанови адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, що помилково не було враховано судом першої інстанції.

У даному випадку таким органом є Державна екологічна інспекція у Львівській області, яка внаслідок проведеної у квітні 2013 перевірки Львівського комунального підприємства "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району" встановила факт відсутності дозволу на розміщення і лімітів на утворення та розміщення відходів, відсутність паспорта відходів, не здійснення первинного поточного обліку відходів, не подання статистичної звітності, відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовим, що є порушенням вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перелік заходів реагування, які застосовуються за постановою адміністративного суду є вичерпним та передбачений лише Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Так, Законом України "Про охорону атмосферного повітря" господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Крім того, Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 року "Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища" та частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" також передбачені інші заходи реагування.

На переконання колегії суддів, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем - Львівським комунальним підприємством "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району" вимог ст.ст. 17, 26, 32 Закону України "Про відходи" та ст.ст. 10, 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Отже, при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи.

В силу п.3 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, беручи до уваги положення ст.195 КАС України, яким суду апеляційної інстанції надано право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови, якою позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 року у справі № 813/6521/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Державної екологічної інспекції у Львівській області задовольнити.

Зупинити виконання робіт ЛКП "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району" (79019, Львівська обл., м.Львів, вул.Л.Льва, б.4, ідентифікаційний код 03349022) щодо здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел, без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Заборонити експлуатацію стаціонарних джерел (котли марки АоГВ-20-1, АоГВ-31 для опалення приміщень), яка здійснюється ЛКП "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району" (79019, Львівська обл., м.Львів, вул.Л.Льва, б.4, ідентифікаційний код 03349022) без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Зупинити діяльність ЛКП "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району" (79019, Львівська обл., м.Львів, вул.Л.Льва, б.4, ідентифікаційний код 03349022) щодо бездозвільного розміщення та безлімітного утворення і розміщення відходів.

Зупинити бездозвільне розміщення та безлімітне утворення і розміщення відходів "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району" (79019, Львівська обл., м.Львів, вул.Л.Льва, б.4, ідентифікаційний код 03349022).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державної екологічної інспекції у Львівській області судовий збір в розмірі 51 грн. 61 коп. (п»ятдесят одну грн. шістдесят одну коп.).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання постанови законної сили.

Головуюча суддя: Р.Б. Хобор

Судді: Я.С. Попко

Р.П. Сеник