Ухвала суду № 39025906, 12.05.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

12 травня 2014 року № 813/7996/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні заяву представника відповідача про роз'яснення постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року у адміністративній справі № 813/7996/13-а за адміністративним

позовом ОСОБА_1, представник - не прибувдо Самбірської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник - не прибувпро визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

06.05.2014 року Львівським окружним адміністративним судом отримано заяву представника відповідача про роз'яснення постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року у адміністративній справі № 813/7996/13-а за позовом ОСОБА_1 до Самбірської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач покликається на п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України за № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» в частині, що працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

У вказаній заяві заявник просить роз'яснити постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року, а саме, яким чином поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора юридичного сектору Самбірської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, так як законодавцем передбачено лише поновлення на роботі особи у тому підприємстві, установі, організації де збереглося її попереднє місце роботи.

Представник заявника (відповідача) та позивача в судове засідання не прибули, причини неприбуття не повідомили.

При прийнятті ухвали, суд виходить з наступного:

Згідно ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Згідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Суд зазначає, що роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, що виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Судом не враховуються обґрунтування заявником поданої заяви з посиланням на п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», оскільки істотні умови звільнення в даному випадку позивача є відмінними від ознак звільнення вказаних у цій же Постанові Пленуму Верховного Суду України, а саме момент звільнення, тобто позивач звільнений під час реорганізації відповідача (та у зв'язку із такою, а не до реорганізації), відтак суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника Самбірської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про роз'яснення з вищевказаних підстав судового рішення.

Керуючись ст.ст. 165, 170 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви представника Самбірської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про роз'яснення постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року, відмовити.

2. Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього ж Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Гавдик З.В.