Рішення № 39025752, 30.05.2014, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/3017/14

Провадження №2/751/747/14

Рішення

Іменем України

30 травня 2014 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Мороз К. В.

при секретарі Шестак К. В.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представників третіх осіб Назаренко Н.Г., Діхтяренко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Державна виконавча служба України, ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання довіреності удаваним правочином,

Встановив:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання довіреності удаваним правочином і просить визнати односторонній правочин яким є Довіреність від 28 травня 2005 року, що видана ОСОБА_6, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 щодо володіння, користування і розпорядження (з правом виїзду за кордон) транспортним засобом марки "Кадилак Флидфуд", 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, - удаваним правочином, вчиненим з метою приховання іншого правочину, договору купівлі-продажу транспортного засобу "Кадилак Флидфуд", 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, та застосувати до нього правила купівлі-продажу транспортного засобу. Визнати за ОСОБА_4 право власності на транспортний засіб марки "Кадилак Флидфуд", 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, на підставі правочину купівлі-продажу вказаного транспортного засобу, який відбувся 28 травня 2005 року. Мотивуючи вимоги тим, що 28.05.2005 року позивач придбав у ОСОБА_5 автомобіль марки "Кадилак Флидфуд", 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2. Так як, ОСОБА_5 були терміново необхідні кошти, а часу для зняття автомобіля в органах ДАІ не було, тому сторонами було прийнято рішення оформити довіреність. В зв'язку з чим 28.05.2005 року ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_5, на підставі довіреності, видав в порядку передоручення на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_7 довіреність щодо володіння, користування і розпорядження транспортним засобом марки "Кадилак Флидфуд", 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований в МРЕВ м. Чернігова 29.01.1997 року та належний ОСОБА_5 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3, довіреність була посвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Одразу після посвідчення довіреності, позивач в присутності нотаріуса передав відповідачу ОСОБА_6 кошти в сумі 15000,00 грн., а він передав позивачу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від автомобіля. Також, на підтвердження укладеного правочину та повного розрахунку за транспортний засіб 28.05.2005 року ОСОБА_5 написав розписку щодо отримання ним коштів. Вирішивши переоформити транспортний засіб на своє ім'я позивач звернувся до органу МРЕВ, де дізнався, що даний автомобіль був арештований ДВС і оголошено заборону на його відчуження, в зв'язку з чим він позбавлений можливості розпоряджатися придбаним майном. Зазначає, що фактично цією довіреністю 28.05.2005 року був укладений договір купівлі-продажу автомобіля, оскільки між сторонами були досягнуті всі істотні умови щодо договору купівлі-продажу, договір був оплатним. Тому, викладені обставини дають підстави вважати, що фактично, окрім права користування та розпорядження, позивач набув ще й право володіння автомобілем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити повністю. Пояснив, що позивач звернувшись до органу МРЕВ щоб переоформити транспортний засіб на своє ім'я дізнався, що автомобіль арештований ДВС і оголошено заборону на його відчуження. В кінці травня 2005 року на позивача була видана довіреність, на підставі якої він набув права володіння, користування і розпорядження транспортним засобом марки "Кадилак Флидфуд", 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Між сторонами був укладений удаваний правочин з метою уникнення бюрократичних процедур зняття транспортного засобу з реєстраційного обліку і зменшення витрат по сплаті податків. Заборона накладена на автомобіль не стосується позивача. Раніше переоформити автомобіль не мав можливості, оскільки перебував за кордоном. Просив визнати довіреність удаваним правочином.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлені у встановленому порядку згідно ст. 74 ЦПК України, про що свідчать зворотні поштові повідомлення в матеріалах справи. Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали заяви про розгляд справи у їх відсутність і визнання позовних вимог (а.с. 42, 43).

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачами позову, оскільки визнання порушує права третьої особи ПАТ «Укрсоцбанк».

Представник Державної виконавчої служби України в судовому засіданні у вирішенні питання щодо позовних вимог поклався на розсуд суду, додатково пояснив, що арешт був накладений правомірно, бо відповідач ОСОБА_5 є боржником у виконавчому провадженні.

Представник ПАТ "Укрсоцбанк" в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на письмові заперечення (а.с. 56-59). Пояснила, що видана безстрокова довіреність ні є правочином щодо переходу права власності.

Вислухавши осіб, які брали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії довіреності від 16.11.2004 року ОСОБА_5 доручив ОСОБА_9 або ОСОБА_6 вчиняти від його імені дії щодо належного йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого МРЕВ м. Чернігова 29.01.1997 року, автомобіля марки "Кадилак Флитфуд", 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, яка була посвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрована в реєстрі за № 1448 (а.с.66).

Згідно копії довіреності від 28.05.2005 року ОСОБА_6, діючий по довіреності ОСОБА_5, уповноважив ОСОБА_4 та ОСОБА_7 користуватися та розпоряджатися (продати, обміняти) належним власнику на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, виданого 29.01.19997 року МРЕВ ДАІ УМВС м. Чернігова, автомобілем марки "Кадилак Флитфуд", 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, яка була посвідчена приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрована в реєстрі за № 2219 (а.с.65).

Відповідно до копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 29.01.1997 року МРЕВ ДАІ УМВС м. Чернігова, автомобіль марки "Кадилак Флитфуд", 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, належить ОСОБА_5 (а.с.67).

Згідно копії постанови від 29.08.2013 року (а.с.11) головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречухом О.Я. по ВП № 32545718 накладено арешт на транспортний засіб марки "Кадилак Флитфуд", 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, що належить боржнику ОСОБА_5, та заборонено здійснювати відчуження зазначеного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до ч. ч. 1, 3-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України в письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 ЦК України. У тексті договору повинні бути вказані його сторони, предмет і зміст угоди, інші істотні умови договору.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок» (яка діяла на час виникнення правовідносин) перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Згідно з п. 44 цих Правил зняття з обліку транспортних засобів здійснюється після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документів, що посвідчує його особу.

За вимогами п. 8 вказаних Правил правомірність придбання транспортного засобу підтверджується зазначеними в них документами, зокрема: довідкою-рахунком, виданою за формою згідно з додатком № 1 до цих Правил; договором або іншими посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на автомобіль. Бланки довідок-рахунків є бланками суворого звіту і виготовляються в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 283. Довіреність серед переліку документів, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу, у п. 8 Правил не вказана.

Як зазначено у ч. 1 ст. 244 ЦК України, на підставі довіреності здійснюється представництво.

За своїм юридичним змістом договір доручення є договором про представництво, оскільки повірений зобов'язується діяти від імені довірителя.

Крім того, на підставі доручення повірений не має права укладати угоду від імені особи, яку він представляє, відносно себе особисто.

Згідно ст. ст. 238, 244 ЦК України довіреність не є правовим оформленням переходу права власності на автомобіль.

З матеріалів справи вбачається, що спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ, залишається зареєстрованим за ОСОБА_5 з 29.01.1997 року (а.с.67).

У справах за позовами про визнання права власності на автомобіль із підстав придбання його за договором купівлі - продажу суд може задовольнити такий позов у тому разі, коли встановить, що сторонами були додержані правила ЦК України щодо укладення договору купівлі - продажу такого майна. Зокрема його змісту і наявні умови виникнення права власності за договором. Сама по собі довіреність на право користування та розпорядження майном не свідчить про укладення сторонами договору купівлі - продажу автомобіля.

Враховуючи, що ОСОБА_6 діючий в інтересах ОСОБА_5 не вчинив необхідні дії, що свідчать про намір продати транспортний засіб, довіреність від 28.05.2005 року, якою він уповноважив ОСОБА_4 та ОСОБА_7 користуватися та розпоряджатися (продати, обміняти) належним власнику на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, виданого 29.01.19997 року МРЕВ ДАІ УМВС м. Чернігова, автомобілем марки "Кадилак Флитфуд", 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, яка була посвідчена приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрована в реєстрі за № 2219 (а.с. 65), не містить всіх істотних ознак договору купівлі-продажу транспортного засобу, а саме вартості предмета договору і переходу права власності до ОСОБА_4. Судом не встановлено під час розгляду справи, що довіреність вчинена з метою приховати інший правочин, а саме договір купівлі-продажу.

Надана розписка від 28.05.2005 року про отримання ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 15000,00 грн. за проданий автомобіль (а.с.10) не свідчить про здійснення ОСОБА_4 розрахунку за придбану річ, оскільки розписка відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України може підтвердити укладання лише договору позики.

Оскільки суду не надані докази правомірності набуття ОСОБА_4 права власності на транспортний засіб марки "Кадилак Флитфуд", 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, тому відсутні підстави визначені ст. 392 ЦК України для визнання права власності ОСОБА_4 на зазначений транспортний засіб.

Розглядаючи позов в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих відповідно до вимог ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання довіреності удаваним правочином та визнання права власності на автомобіль.

Керуючись ст. ст. 205, 235, п. 3 ч. 1 ст. 208, ст. ст. 210, 237, 240, 244, 245, ч.1 ст. 638 ст. 655 ЦК України, п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 "Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок", ст. ст. 3, 10,11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

В задоволені позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Державна виконавча служба України, ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання довіреності удаваним правочином - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя К. В. Мороз