Рішення № 39021267, 03.06.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа № 925/461/14

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників:

від позивача: Давидюк А.Ю., Гриців Г.І. - по довіреності,

від відповідача: Бевза Я.В., Ткаченко А.О. - по довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №925/461/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ МЕТАЛ ІНВЕСТ»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Логістик»

про стягнення 36 002,26 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Пред'явлено позов товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ МЕТАЛ ІНВЕСТ» до товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Логістик» про стягнення 36 002,26 грн. заборгованості, з яких: 33 364,44 грн. основної заборгованості, 100,87 грн. інфляційних, 474,87 грн. - 3% річних, 2 062,08 грн. пені.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов'язань по договору від 01.03.2010 року №026.

Представники позивача у судових засіданнях 10.04.2014 року, 23.04.2014 року та 03.06.2014 року позов підтримали, просять його задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях 10.04.2014 року, 23.04.2014 року, 15.05.2014 року та 03.06.2014 року проти позову заперечили частково, вважають наявною заборгованість за червень-липень 2013 року в сумі 8 612,61 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору від 01.03.2010 року №026, за умовами пункту 1.1. якого позивач (Власник) бере на себе зобов'язання надавати відповідачу (Користувачу) послугу з відведення зливових та стічних вод з території відповідача та транспортування їх в річку Дніпро з використанням власного зливового колектора.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розрахунки за скид стічних вод здійснюються Користувачем на підставі двохсторонніх актів шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Власника протягом п'яти календарних днів після виставлення рахунку. Не підписання акту не звільняє Користувача від оплати рахунку відповідно до цього договору.

Додатковою угодою від 02.08.2010 року сторони включили додатково прийняття Власником дренажних (ґрунтових) вод з території Користувача.

Кількість стічних вод, що скидаються в зливовий колектор, повинно обліковуватися контрольно-вимірювальним приладом, який Користувач встановлює своїми силами за власні кошти. До встановлення контрольно-вимірювального приладу кількість стічних вод, які надходять в зливну каналізацію, визначається з урахуванням обсягу дренажних та ґрунтових вод у кількості 800 м.куб. на місяць згідно Протоколу узгодження обсягу дренажних та ґрунтових вод, який пыдписано сторонами (а.с.34).

За правовою природою даний договір є договором про надання послуг і відповідає вимогам статті 901 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобов'язання по договору від 01.03.2010 року №026 виконав належним чином, надав відповідачу на підписання Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.14-19): №553 від 25.06.2013 року на суму 5 560,74 грн., №734 від 31.07.2013 року на суму 5 560,74 грн., №823 від 29.08.2013 року на суму 5 560,74 грн., №965 від 30.09.2013 року на суму 5 560,74 грн., №1129 від 31.10.2013 року на суму 5 560,74 грн., №1234 від 29.11.2013 року на суму 5 560,74 грн., та пред'явив до оплати рахунки (а.с.20-25).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розрахунки за скид стічних вод здійснюються Користувачем на підставі двохсторонніх актів шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Власника протягом п'яти календарних днів після виставлення рахунку. Не підписання акту не звільняє Користувача від оплати рахунку відповідно до цього договору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач посилається на те, що ним було прийняте рішення про підключення до водогону КП «Черкасиводоканал» з 18.06.2013 року. Таким чином, з 18.06.2013 року вартість фактично наданих позивачем послуг становить 3 768,69 грн. на місяць.

Відповідач стверджує, що з 19.06.2013 року неодноразово (листи №122/13 від 19.06.2013 року, №127/13 від 03.07.2013 року, №175/13 від 13.08.2013 року) повідомлялось позивачу про припинення скидання дренажних стоків до зливного колектору, а листами №168/13 від 31.07.2013 року та №186/13 від 27.08.2013 року позивача було запрошено на територію відповідача для засвідчення факту відсутності технічної можливості скиду стоків у зливовий колектор. Також відповідач посилається на демонтаж обладнання, без якого не можливе проведення відкачування дренажних стоків.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд вважає, що відповідач за правилами статті 33 ГПК України не надав належних доказів демонтажу обладнання, без якого не можливе проведення відкачування дренажних стоків, доказів припинення з 18.06.2013 року скидання дренажних стоків до зливного колектору позивача.

Наданий представником відповідача Акт приймання виконаних робіт за березень 2013 року (а.с.109), який, за його твердженням, підтверджує виконання ПП «Агро сервіс-Плюс-Ц» робіт з демонтажу дренажних насосів прохідного тунелю згідно договору №05/13 від 24.01.2013 року, спростовується наданими позивачем доказами того, що 31.07.2013 року з колодязя (технологічного тунелю) по проїзду Енергобудівельників, який належить ТОВ «Богдан-Логістик» і закритий на замок, двома насосами через гумовий рукав ДУ-50 відкачувалася вода, яка потрапляла на територію ТОВ «ВС ЛІТ» і підтоплювала опори газопроводу ТОВ «Разек Черкаси», а саме: лист ТОВ «ВС ЛІТ» №43 від 31.07.2013 року, лист ТОВ «ВС ЛІТ» №41 від 31.07.2013 року, лист ТОВ «Разек Черкаси» №1/30-07-13 від 30.07.2013 року, Акт від 31.07.2013 року, фотознімки (а.с.68-77).

Також відповідач в порушення вимог Додаткової угоди від 02.08.2010 року (а.с.34) не встановив своїми силами за власні кошти контрольно-вимірювальний прилад для обліку кількості стічних вод, що скидаються в зливовий колектор позивача, без якого неможливо встановити фактичний скид дренажних вод та зменшення скиду дренажних (ґрунтових) вод з території Користувача.

Щодо пункту 4.3. договору, суд зазначає, що припинення приймання стоків є правом позивача, тому продовження приймання ним стоків від ТОВ «Богдан-Логістик» при наявній заборгованості останнього не суперечить чинному законодавству.

За цих обставин, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем обов'язку по оплаті за надані позивачем послуги, заборгованість відповідача складає 33 364,44 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 474,87 грн. за відповідний період, встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 100,87 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку - 61,15 грн.), тому задовольняє позов частково в сумі 61,15 грн., в іншій частині позову про стягнення інфляційних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Відповідно до пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 4.2. договору, згідно з яким за несвоєчасну оплату розрахунків Користувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 2 062,08 грн. за відповідні періоди, встановив правильність її нарахування, тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 35 962,54 грн., з яких: 33 364,44 грн. основна заборгованість, 61,15 грн. інфляційні, 474,87 грн. - 3% річних, 2 062,08 грн. пеня.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 824,98 грн.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Логістик» (м. Черкаси, проспект Хіміків, буд.74, код ЄДРПОУ 35755009) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ МЕТАЛ ІНВЕСТ» (м. Черкаси, проспект Хіміків, буд.74, код ЄДРПОУ 36584037) - 33 364,44 грн. основної заборгованості, 61,15 грн. інфляційних, 474,87 грн. - 3% річних, 2 062,08 грн. пені, в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 1 824,98 грн.

Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Повне рішення складено 03.06.2014 року

Суддя С.С.Боровик