Постанова № 39021231, 28.05.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2014 року Справа № 904/846/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Чоха Л.В.,

при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.

за участю представника позивача: Стежко Ю.Д., представник, довіреність б/н від 24.02.14;

від відповідача: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ЕСМ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014р. у справі № 904/846/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЛ ЛЕНД УКРАЇНА", м. Київ

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ЕСМ" , м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 75 612, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014р. у справі № 904/846/14 (суддя Васильєв О.Ю.) позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ЕСМ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЛ ЛЕНД УКРАЇНА" 75 612,00 грн. - заборгованості та 1827,00 грн.- витрат на сплату судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014р. скасувати, та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Посилається на те, що судом при винесені оскаржуваного рішення не було з'ясовано що позивач вибрав неправильний спосіб захисту своїх прав, оскільки замість стягнення заборгованості мав право просити суд лише застосувати наслідки недійсного правочину.

Позивач у своєму відзиві зазначив, що рішення суду необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, представник відповідача не з'явився, на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю відповідача. Враховуючи те, що коло представників у судовому засіданні не обмежено та те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, якого належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 28.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існували господарські правовідносини, при яких відповідач повинен був здійснити поставку товарів в адресу позивача без укладення договорів у письмовій формі.

Позивачем відповідно до рахунків фактур №84 від 23.04.13р. на суму 7 350, 00 грн., №127 від 21.05.13р. на суму 49 500, 00 грн. та №216 від 29.05.13р. на суму 49 120,00 грн. , виставлених відповідачем (а.с.10-11) у період з 24.04.13р. по 29.05.13р. перераховано на користь відповідача 105 970 грн. оплати за товар (що підтверджується відповідними платіжними дорученням, а.с.50-56), відповідно до усної домовленості між сторонами; а відповідач в свою чергу зобов'язався поставити товар (меблі) на адресу позивача на вищезазначену суму.

Водночас відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань поставку продукції на суму отриманої від позивача передплати здійснив лише частково - на суму 3035800 грн. (що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с.18, 20, 36-37) у зв'язку з чим у відповідача станом на 25.02.14р. залишились грошові кошти, перераховані позивачем відповідачу в якості передплати в розмірі 75 612, 00 грн.

Направлений позивачем лист-вимога від 11.12.13р. про повернення на протязі семи днів грошових коштів в розмірі 75 612, 00 грн. відповідач залишив без реагування (а.с.25, 26).

Відповідач ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду рішення господарського суду доказів поставки на адресу позивача товару або доказів сплати ( повернення ) на користь позивача 75 612, 00 грн., отриманих в якості передплати за вищезазначеним усним договором , не надав.

Матеріалами справи підтверджується, що сторонами укладено договір поставки не в письмовій формі, а тому зміст умов укладеного договору та домовленостей щодо порядку його виконання можливо встановити виключно з фактичних дій самих сторін.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, а одностороння відмова від виконання своїх зобов'язань неприпустима.

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст.655 ЦК України ) .

Відповідно до ст.663 цього Кодексу продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Оскільки відповідач , який одержав від позивача суму попередньої оплати товару на підставі виставлених ним рахунків, у семиденний строк від пред'явлення цієї вимоги не поставив на адресу позивача товар та не повернув кошти, то позивач обґрунтовано вимагає від нього повернення суми попередньої оплати.

Оскільки відповідачем не надано доказів поставки на адресу позивача товару або доказів повернення позивачу 75612,00грн., які ним було отримано в якості передплати, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення спірної суми на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що позивач вибрав неправильний спосіб захисту своїх прав, оскільки замість стягнення заборгованості мав право просити суд лише застосувати наслідки недійсного правочину, не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.181 ГК України, поставка товару відповідачу здійснювалась у спрощений спосіб. Позивачем було сплачено на користь відповідача 105970,00грн., а відповідачем було здійснено часткову поставку товару на суму 30558,00грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, тобто сторонами було вчинено дії, що свідчать про схвалення укладено договору.

Таким чином, в порушення вимог ст.33 ГПК України, твердження відповідача про недійсність договору є такими, що не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

Керуючись ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ЕСМ" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014р. у справі № 904/846/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя С.Г. Антонік

Суддя Л.В. Чоха

Постанова виготовлена в повному обсязі 02.06.2014року.