Рішення № 39021075, 27.05.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 р. Справа № 909/379/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П.А.,

при секретарі судового засідання Максимів Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватної виробничо-комерційної фірми "Прикарпатпродпромінвест",

вул. Чехова, 17/12, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Спільного Українсько-Ізраїльського підприємства

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова Компанія "Лаванда"

вул. Я.Оренштайна,15/5, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200

вул. Й. Сліпого, 28, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200

про стягнення 26 709,94грн. заборгованості, з яких: 4 393,50 грн. - основний борг,

22 316,44 грн. - пеня

за участю представників сторін:

від позивача: Чудак Л.П.- представник, (довіреність від 01.10.13);

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Приватна виробничо-комерційна фірма "Прикарпатпродпромінвест" звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Спільного Українсько-Ізраїльського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова Компанія "Лаванда" про стягнення 26 709,94грн. заборгованості, з яких: 4 393,50 грн. - основний борг, 22 316,44 грн. - пеня.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 15.04.14 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 24.04.14.

Ухвалами суду від 24.04.14р. та 13.05.14р. відкладався розгляд справи.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, явки уповноваженого представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином ухвалами суду від 24.04.14р. та 13.05.14р., що підтверджується відмітками відділу документального забезпечення суду на зворотному боці зазначених ухвал.

На момент винесення судом рішення заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представника позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

10.01.11р. між СУІП ТзОВ "Лісова Компанія "Лаванда" та ПВКФ "Прикарпатпродпромінвест" укладено договір купівлі - продажу №4.

Згідно з п.1.1 договору продавець зобов'язувався відповідно до умов договору передати у власність покупця, а покупець зобов'язувався своєчасно та належним чином прийняти товар та оплатити.

Відповідно до п. 3.1. договору продавець поставляє товар за попередньо узгодженнями з покупцем цінами, які вказуються у видаткових накладних.

Кожна із сторін уклавши вказаний вище договір купівлі - продажу №4, взяла на себе зобов'язання, а саме позивач передати товар, а відповідач оплатити його в порядку та на умовах визначених вказаним вище договором.

На виконання умов договору ПВКФ "Прикарпатпродпромінвест" передала СУІП ТзОВ "Лісова Компанія "Лаванда" товар (лента РЕТ 15,5 *0,76 зелена, стреч плівка, скоба дротяна, скоба металева, стрічка п/п 16*0,8 зелена) на загальну суму 4393,52 грн. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується розхідною накладною №69.

Згідно з п. 3.2 договору розрахунок за отриманий товар здійснюється на протязі 14 календарних днів з моменту передачі товару покупцю.

У зв'язку з цим, відповідачем не було належним чином виконано, покладене на нього п. 3.2. договору грошове зобов'язання по сплаті платежу за отриманий товар.

Позивач, в свою чергу на виконання своїх зобов'язань передбачених п.п.4.1., 4.2. договору здійснив поставку товару а саме: ленту РЕТ 15,5 *0,76 зелена, стреч плівка, скоба дротяна, скоба металева, стрічка п/п 16*0,8 зелена.

Оскільки СУІП ТзОВ "Лісова Компанія "Лаванда" свої зобов'язання щодо оплати за поставку належним чином не виконав, 27.1213р. ПВКФ "Прикарпатпродпромінвест" направив СУІП ТзОВ "Лісова Компанія "Лаванда" акт звірки взаєморозрахунків станом на 26.12.13р.

Згідно даним актом заборгованість СУІП ТзОВ "Лісова Компанія "Лаванда" перед ПВКФ "Прикарпатпродпромінвест" становила 4393,50 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення встановлено і статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також обґрунтованою є вимога щодо стягнення 24,34 грн. 3% річних, оскільки відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо стягнення 81,55 грн. пені, нарахованої за період прострочки з січня 2013р. по грудень 2013р., суд зазначає наступне:

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного Кодексу України).

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що покупець несе відповідальність оплату за товар за порушення об"язку, визначеного у п. 3.2 даного договору, зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочення із урахуванням обмежень, встановлених ЗУ від 22.11.96р. "Про відповідальність несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 даного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за яких стягується пеня.

Разом з тим, частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Враховуючи наведене, в стягненні 17595,94 грн. пені належить відмовити.

Таким чином, до стягнення підлягають 4393,50 грн. основного боргу та 43,93 грн. 1% річних та розмір 1% від простроченої суми за 181день становить 7 951,33 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В контексті вищенаведеного позов слід задовольнити частково.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати.

Керуючись .ст.8, 124 Конституції України, ст. ст. 253,509, 525, 526,530,549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 218, 230, Господарського кодексу, ст. ст. 33,43,49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватної виробничо-комерційної фірми "Прикарпатпродпромінвест" до Спільного Українсько-Ізраїльського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова Компанія "Лаванда" про стягнення 26 709,94грн. заборгованості, з яких: 4 393,50 грн. - основного боргу 22 316,44 грн. 22316,44- пеня - задовольнити частково.

Стягнути з товариства зСпільного Українсько-Ізраїльського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова Компанія "Лаванда" (вул. Я.Оренштайна,15/5, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200 вул. Й. Сліпого, 28, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, код ЄДРПОУ 31656159) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Прикарпатпродпромінвест", (вул. Чехова, 17/12, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 3010714) 4393,50 грн. (чотири тисячі триста дев'яносто три грн. п"ядесят коп.) основного боргу, 43,93 грн. (сорок три грн. дев'яносто три коп.) та 7 951,33 грн. (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна грн. тридцять три коп. ) розмір 1% від простроченої суми та 1 827,00 ( одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судових витрат.

Наказ видати після набранням рішенням законної сили.

В частині стягнення 17595,94 грн. пені в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано.

Повне рішення складено 02.06.14

Суддя Шкіндер П. А.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кучма І. І. 02.06.14