Ухвала суду № 39020768, 03.06.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/2697/14 Провадження № 22-ц/795/1231/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Карапута Л. В. Доповідач - Хромець Н. С.

У Х В А Л А

03 червня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіХромець Н.С.суддів:Скрипки А.А., Шевченка В.М. при секретарі:Мартиновій А.В.за участю:представника позивача Ісакова Д.Г.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2014 року про зупинення провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2014 року зупинене провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення боргу за кредитним договором з поручителів. Провадження зупинене до розгляду Господарським судом м. Києва справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛЛ» до публічного акціонерного товариства «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» про визнання недійсним договору про переведення боргу за кредитним договором через неможливість розгляду даної справи до вирішення справи Господарським судом.

В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу місцевого суду скасувати і направити справу до Деснянського районного суду м. Чернігова для розгляду по суті. Позивач посилається на неправильне застосування судом норм процесуального права. Зокрема, позивач вказує на відсутність в ухвалі суду висновку про те, яким чином пов'язані справи та що саме унеможливлює розгляд цивільної справи. Крім того, позивач посилається на те, що договори поруки на теперішній час не оспорююються.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за договорами поруки від 9 листопада 2012 року (а.с. 76-78, 82-84) взяли на себе обов'язок виконати зобов'язання позичальника (ТОВ «Севен-Систем») за кредитним договором № 686-11 від 21 червня 2011 року, борг за яким переведений від ТОВ «Фірма «Вена» на ТОВ «Севен-Систем». Правонаступником останнього є товариство з обмеженою відповідальністю «ТЛЛ». За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛЛ» до публічного акціонерного товариства «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору про переведення боргу недійсним Господарським судом Чернігівської області 28 березня 2014 року порушене провадження. Згідно з ухвалами Господарського суду Чернігівської області від 15 квітня 2014 року і Господарського суду м. Києва від 24 квітня 2014 року (а.с. 138-142) справа про визнання договору про переведення боргу недійсним розглядається Господарським суду м. Києва. Відповідно до ч.2 ст. 548 ЦК України, недійсність основного зобов'язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Оскільки договори поруки, на підставі яких заявлені позовні вимоги, укладені у забезпечення виконання обов'язків, що виникають з договору про переведення боргу від одного боржника за кредитним договором № 686-11 від 21 червня 2011 року до іншого, а відповідачі поручились за виконання зобов'язань новим боржником ТОВ «Севен-Систем» (тепер ТОВ «ТЛЛ») , розгляд справи про стягнення боргу за кредитним договором з поручителів не може бути здійснений до розгляду справи про визнання недійсним правочину, який забезпечений порукою.

Посилання позивача на ч.3 ст. 207 ГК України не спростовує висновків суду першої інстанції. Згідно з правилами ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а тому розгляд питання про відповідальність поручителів неможливий до вирішення питання про дійсність зобов'язання, за виконання якого вони поручились.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: