Вирок № 39020539, 26.05.2014, Личаківський районний суд м.Львова

1/463/3/14

В И Р О К

іменем України

26 травня 2014 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

при секретарі Станько Р.О.

за участю прокурора Мотринця Є.І.

захисників - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Личаківського районного суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітніх: сина - ІНФОРМАЦІЯ_3, та дочку - ІНФОРМАЦІЯ_4, з вищою освітою, відстороненого від посади начальника відділу по боротьбі з правопорушеннями в сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 364, ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 2032 КК України.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Сколе Львівської області, українця, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, відстороненого від посади головного спеціаліста відділу екологічного контролю біоресурсів та природно-заповідного фонду, державного інспектора з обслуговування навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Львівській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, тимчасово проживаючого у АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч.4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 364 КК України, -

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_4 обвинувачується органом досудового розслідування в тому, що перебуваючи на посаді начальника відділу боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області, до функційних обов'язків якого входило безпосереднє керівництво роботою відділу в повному обсязі по оперативному обслуговуванню закріпленої лінії роботи, забезпечення постійного спостереження за оперативною обстановкою, здійснення її аналізу і на цій основі розробка практичних заходів по її оздоровленню, а також контроль за цією роботою оперативного складу, являючись згідно ст. 16 Закону України «Про міліцію» працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади та службової особи, яка, виходячи з положень п. 2 примітки до ст. 368 КК України, займає відповідальне становище, використовуючи надані йому владні повноваження всупереч інтересам служби, з корисливою метою, що полягала у власному збагаченні, в період з жовтня 2010 року по липень 2011 року, вчиняв зловживання владою та своїм службовим становищем, одержання хабарів в особливо великому розмірі та пособництво в зайнятті гральним бізнесом.

Підсудний ОСОБА_5 обвинувачується органом досудового розслідування в тому, що працюючи на посаді головного спеціаліста відділу екологічного контролю біоресурсів та природно-заповідного фонду, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Львівській області, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, вчинив пособництво в одержанні хабара в особливо великому розмірі, а також вчинив пособництво в зловживанні службовим становищем, вчиненим працівником правоохоронного органу.

Так, ОСОБА_4, використовуючи надані йому владні повноваження начальника відділу боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області, скерував невстановлених слідством підлеглих йому працівників відділу для проведення перевірки діяльності інтерактивного клубу, що розміщений в АДРЕСА_4. В ході проведення організованої підсудним ОСОБА_4 перевірки, останній, зловживаючи владою та службовим становищем, укрив факт проведення такої перевірки від офіційної реєстрації. З метою взяття під контроль діяльності ОСОБА_6 та отримання внаслідок цього стабільного особистого доходу у вигляді сплати щомісячних сум хабарів, ініціював зустріч з останнім і під час такої зустрічі, що мала місце на парковці автомобілів поблизу кафе «Тартак» на вул. Городоцькій в м. Львові, у невстановлений слідством день на початку січня 2011 року, підсудний ОСОБА_4 поставив вимогу ОСОБА_6 передавати йому щомісячно грошові кошти в сумі 37 000 (тридцять сім тисяч) доларів США, з яких 30 000 (тридцять тисяч) доларів США - за непритягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ст. 2032 КК України і «сприяння» в подальшій можливості здійснення забороненим видом діяльності - гральним бізнесом в АДРЕСА_4, а 7 000 (сім тисяч) доларів США - за можливість безперешкодного здійснення підприємницької діяльності з надання інтернет послуг в інтерактивних клубах в АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9; в АДРЕСА_10 та в АДРЕСА_11.

У випадку відмови ОСОБА_6 передавати підсудному ОСОБА_4 щомісячні хабарі, останній повідомив, що ОСОБА_6 не зможе у подальшому здійснювати заборонену діяльність, пов'язану із зайняттям гральним бізнесом в АДРЕСА_4, і він, ОСОБА_4 притягне ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 2032 КК України, а також створить умови щодо закриття інтерактивних клубів за вищевказаними адресами.

ОСОБА_6, перебуваючи у безвихідному становищі, погодився на протиправні вимоги підсудного ОСОБА_4 щодо щомісячного передавання хабарів ОСОБА_6 через спеціаліста відділу екологічного контролю біоресурсів та охорони природного заповідного фонду державної екологічної інспекції у Львівській області ОСОБА_5, який одночасно являвся родичем підсудного ОСОБА_4, а саме рідним братом дружини. У подальшому ОСОБА_5, діючи по попередньо узгодженому плану з ОСОБА_4, достовірно знаючи про незаконні дії останнього, з січня по липень 2011 року, в кінці кожного місяця телефонував ОСОБА_6, призначав час та місце зустрічі, де отримував від ОСОБА_6 обумовлені суми хабара в розмірі 37 000 (тридцять сім тисяч) доларів США щомісячно, які в подальшому, за невстановлених слідством обставин передав ОСОБА_4

Всього ОСОБА_4, згідно обвинувачення, за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_5, використовуючи надані йому владні повноваження працівника правоохоронного органу, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби та завданням кримінального судочинства, з метою отримання хабарів в особливо великому розмірі та власного незаконного збагачення, упродовж січня - липня 2011 року одержав від ОСОБА_6 хабарів на загальну суму 222 000 доларів США, що в перерахунку за курсом Національного банку України у відповідні періоди становить 1 767 010 грн., що в 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є хабарем в особливо великому розмірі.

Крім цього, підсудний ОСОБА_4 обвинувачується органом досудового розслідування в тому, що використовуючи надані йому владні повноваження, будучи обізнаним по суті своєї служби з інформацією про злочини у сфері комп'ютерних технологій, зокрема щодо незаконної діяльності ОСОБА_6 при зайнятті гральним бізнесом, будучи посадовою особою правоохоронного органу, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 в особистих корисливих інтересах власного незаконного збагачення та в інтересах ОСОБА_6, всупереч інтересам служби та завданням кримінального судочинства, протягом січня-липня 2011 року більше не ініціював проведення офіційних перевірок діяльності ОСОБА_6 працівниками очолюваного ним відділу, укривав отриману ним інформацію від офіційної реєстрації і умисно ухилився від виконання покладених на нього законом обов'язків, та вирішував проблемні питання діяльності ОСОБА_6 при його зверненні, пов'язані з перевірками інших контролюючих та правоохоронних органів, заздалегідь повідомляв ОСОБА_6 про ініційовані правоохоронними органами перевірки та рейди, а також своїми порадами та вказівками, спрямованими на укриття вчинюваного ОСОБА_6 злочину, сприяв подальшому веденню грального бізнесу ОСОБА_6

Також ОСОБА_4 обвинувачується органом досудового розслідування в тому, що своїми вищевказаними умисними діями, пов'язаними із зловживанням владою і службовим становищем, одержанням хабара, пособництвом у зайнятті ОСОБА_6 незаконною підприємницькою діяльністю - гральним бізнесом, дискредитував правоохоронні органи. Свідомо та умисно в період з жовтня 2010 року по липень 2011 року, виконуючи службові обов'язки всупереч інтересам служби, переслідуючи корисливу мету, з метою власного збагачення, систематично приховував достовірно відому йому інформацію про вчинення злочину, чим завдав тяжких наслідків охоронюваним законам правам та інтересам щодо обов'язковості виконання на території України вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», та тим самим створив уяву про корумпованість, вседозволеність і можливість ігнорування вимог законодавства працівниками правоохоронних органів, чим підірвав авторитет та престиж органів державної влади і правоохоронних органів в особі УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області.

Крім цього, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що у невстановлений слідством день жовтня 2010 року, в силу своїх повноважень, за невстановлених слідством обставин, з метою отримання хабарів в особливо великому розмірі, а відтак власного незаконного збагачення, скерував невстановлених слідством підлеглих йому працівників відділу, для проведення перевірки господарської діяльності приватних підприємців ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які займались наданням послуг у сфері розваг та харчової торгівлі в орендованих приміщеннях ігрових залів, розміщених по АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14. Факт та результати проведення організованої ним перевірки підсудний ОСОБА_4 умисно скрив від офіційної реєстрації.

В подальшому, з метою взяття під контроль діяльності ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та отримання внаслідок цього стабільного особистого доходу у вигляді сплати щомісячних сум хабарів, підсудний ОСОБА_4 ініціював зустріч з ОСОБА_10 Під час такої зустрічі, у невстановлений слідством день на початку листопада 2010 року, перебуваючи в кафе поблизу розташування службового приміщення ГУ МВСУ у Львівській області на пл. Генерала Григоренка в м. Львові, поставив вимогу ОСОБА_10, який представляв інтереси своєї дружини ОСОБА_7 та товариша ОСОБА_8, передавати йому щомісячно грошові кошти в сумі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) доларів США за сприяння в подальшій підприємницькій діяльності, а саме по 1 500 доларів США за безперешкодне функціонування кожного з трьох залів з ігровими атракціонами, що розміщені по АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14. У випадку незгоди з його вимогою про щомісячну передачу хабарів, ОСОБА_4 повідомив, що приватні підприємці ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не зможуть надалі здійснювати свою господарську діяльність, а тому ОСОБА_10 був змушений погодитись на протиправні вимоги ОСОБА_4

Отримавши згоду ОСОБА_10 про передачу хабарів, підсудний ОСОБА_4, з метою унеможливлення викриття своєї протиправної діяльності, заздалегідь розробив схему їх передачі. Так, підсудний ОСОБА_4 поставив вимогу, що ОСОБА_10 щомісяця буде передавати хабарі через спеціаліста відділу екологічного контролю біоресурсів та охорони природного заповідного фонду державної екологічної інспекції у Львівській області ОСОБА_5, який являвся родичем ОСОБА_4, а саме рідним братом його дружини.

У подальшому підсудний ОСОБА_5, діючи по наперед узгодженому плану з підсудним ОСОБА_4, достовірно знаючи про незаконні дії останнього, з жовтня 2010 року до лютого 2011 року, в кінці кожного місяця телефонував ОСОБА_10, призначав час та місце зустрічі, де кожного разу отримував обумовлені суми хабара в розмірі 4 500 доларів США, які в подальшому передавав ОСОБА_4

Також, згідно пред'явленого обвинувачення, наприкінці лютого - на початку березня 2011 року підсудний ОСОБА_4 поставив вимогу ОСОБА_10 про збільшення суми хабаря до 7 500 (семи тисяч п'ятсот) доларів США щомісячно за «сприяння» в подальшій підприємницькій діяльності, а саме по 2 500 доларів США за безперешкодне функціонування кожного з трьох залів з ігровими атракціонами, розміщених по АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14. Так, у невстановлений день березня 2011 року ОСОБА_10, на виконання вимоги підсудного ОСОБА_4, прибув до м. Львова разом з ОСОБА_8 і ОСОБА_11, де на території літнього кафе готелю «Супутник» ОСОБА_4 повідомив їх, що ціна збільшується на 1 000 доларів США за кожен зал, на що ОСОБА_10 був змушений погодитись.

Одержавши таким чином згоду на збільшення суми щомісячного хабаря, підсудний ОСОБА_4, згідно обвинувачення, не змінював розробленої схеми його отримання від ОСОБА_10 через ОСОБА_5 та впродовж березня - червня 2011 року отримував від ОСОБА_10 по 7 500 доларів США.

04.07.2011 року ОСОБА_10, усвідомивши протиправність вимог підсудного ОСОБА_4, звернувся із заявою в УСБУ у Львівській області та надав згоду співпрацювати з метою викриття протиправної діяльності останнього. 04.07.2011 року близько 11.05 год. ОСОБА_10 передав підсудному ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) доларів США для послідуючої їх передачі підсудному ОСОБА_4 за сприяння в подальшій підприємницькій діяльності та за безперешкодне функціонування трьох залів з ігровими атракціонами, що розташовані на території м. Червонограда, упродовж червня 2011 року. У подальшому, 04.07.2011 року, підсудний ОСОБА_5 передав підсудному ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) доларів США, які попередньо отримані ним від ОСОБА_10 Цього ж дня біля 11.30 год. працівниками УСБУ у Львівській області підсудного ОСОБА_4 затримано між житловими будинками № 23 «в» та 25 по вул. Яреми в м. Львові, а предмет хабара в сумі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) доларів США вилучений працівниками УСБУ у Львівській області.

Всього, згідно обвинувачення, підсудний ОСОБА_4, діючи повторно в групі з ОСОБА_5, використовуючи надані йому владні повноваження працівника правоохоронного органу, будучи службовою особою, що займає відповідальне становище, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби та завданням кримінального судочинства, з метою отримання хабарів в особливо великому розмірі і власного незаконного збагачення, протягом жовтня 2010 року - липня 2011 року одержав хабарів від ОСОБА_10, що представляв інтереси ОСОБА_7 та ОСОБА_8, на загальну суму 50 600 доларів США, і в перерахунку за курсом Національного банку України у відповідні періоди становить 402 277 грн., та упродовж січня - липня 2011 року одержав від ОСОБА_6 хабарів на загальну суму 222 000 доларів США, що в перерахунку за курсом Національного банку України у відповідні періоди становить 1 767 010 грн. Всього разом підсудний ОСОБА_4, діючи в групі з підсудним ОСОБА_5, отримали хабарів на загальну суму 274 000 доларів США, що в перерахунку за курсом Національного банку України у відповідні періоди становить 2 169 287 грн., що в 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто відповідно до примітки до ст. 368 КК України є одержанням хабара в особливо великому розмірі.

Винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм органом досудового розслідування злочинів доводиться, на думку органу досудового розслідування, наступними доказами: протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_6 (т.6 а.с. 31-34); протоколом допиту свідка ОСОБА_12 (т. 3 а.с. 135); протоколом допиту свідка ОСОБА_13 (т.3 а.с.144); протоколом допиту свідка ОСОБА_14 (т.3 а.с. 146); протоколом допиту свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (т.3 а.с.150, 154); протоколом допиту свідка ОСОБА_17 (т.3 а.с. 171-176); протоколом відтворення обстановки та обставин подій з обвинуваченим ОСОБА_6 (т.3 а.с.227-233); протоколом огляду місця події (т. 3 а.с. 92-104); показаннями спеціаліста НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_18 (т.3 а.с.158-160), з участю якого проводився огляд вилучених пристроїв; протоколом огляду предметів (т.3 а.с 105-118); журналами інкасації та виплат виграшів, а також записами про результати інкасації ігрових апаратів (т. 7 а.с. 2-272); роздрукованими в ході огляду ноутбука електронними файлами (т. 7 а.с. 273-282); протоколом додаткового допиту обвинуваченого ОСОБА_6 (т.6 а.с.35-47); явкою з повинною ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 62, 64); стенограмами звукозапису розмов, зроблених за результатами проведення оперативно розшукових заходів (т.4 а.с.55; т.4 а.с.59; т.4 а.с.63; т.4 а.с.65; т.4 а.с.70; т.4 а.с.71; т.4 а.с.79; т.4 а.с.81; т.4 а.с.83; т.4 а.с.85; т.4 а.с.89; т.4 а.с.91; т.4 а.с.93; т.4 а.с.95; т.4 а.с.97; т.4 а.с.99; т.4 а.с.101; т.4 а.с.103; т.4 а.с.109; т.4 а.с.111; т.4 а.с.113; т.4 а.с.117; т.4 а.с.125); протоколом огляду документів - електронного диска з інформацією, отриманою з ПАТ «Київстар» (т.5 а.с.114-132); протоколом допиту свідка ОСОБА_19 (т. 2 а.с.140); протоколом допиту свідка ОСОБА_20 (т.2 а.с.146); протоколом допиту свідка ОСОБА_21 (т.2 а.с. 149); протоколом допиту свідка ОСОБА_22 (т.2 а.с.153); протоколом допиту свідка ОСОБА_23 (т.3 а.с.167); протоколом допиту свідка ОСОБА_10 (т. 1 а.с.121-126); протоколом відтворення обстановки та обставин подій зі свідком ОСОБА_10 (т.4 а.с.154-180); протоколами очних ставок свідка ОСОБА_10 з обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т.1 а.с. 220, 232); витягом з посадової інструкції розподілу функціональних обов'язків працівників відділу боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області (т.6 а.с.100-101); протоколами допиту свідка ОСОБА_24 (т.2 а.с. 206, т.6 а.с.222); протоколом допиту свідка ОСОБА_25 (т.6 а.с. 225); заявою ОСОБА_10 від 04.07.2011 року та його первинними поясненнями (т.1 а.с.12-19, 76-81); протоколом огляду грошових коштів від 04.07.2011 року (т.1 а.с.40); протоколом огляду технічних засобів від 04.07.2011 року (т.1 а.с.62 т. 5 а.с. 66); висновком криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео та звукозапису № 2991\2992\2993 від 19.10.2011 року (т.5 а.с. 50); протоколом за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу від 15.08.2011 року та стенограмами запису розмови ОСОБА_5 та ОСОБА_10 (т. 4 а.с. 143); протоколом огляду місця події від 04.07.2011 року з участю ОСОБА_4 (т. 1 а.с.67-71); протоколом огляду місця події від 04.07.2011 року з участю ОСОБА_5 (т.1 а.с.72-75); висновком комп'ютерно-технічної експертизи № 3047/3048/3049/3050 від 24.10.2011р. (т.5 а.с.74-80); протоколом огляду документів (т. 2 а.с. 218-220); протоколом допиту свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27 (т.1. а.с. 97, 111 , т.1 а.с. 100, 107); протоколом допиту свідків ОСОБА_28 та ОСОБА_29 (т.1. а.с. 103, 115, т.1 а.с. 105, 118); протоколами огляду місця події від 12.07.2011 року в приміщеннях, що в АДРЕСА_12, АДРЕСА_14 та АДРЕСА_15 (т.2 а.с. 5-26); протоколом допиту свідка ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 82, т.2 а.с. 27); протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_8 (т.4 а.с. 253); свідоцтвом про державну реєстрацію ОСОБА_8 приватним підприємцем (т.2 а.с. 33); свідоцтвом про сплату єдиного податку (т.2 а.с.34); договором оренди приміщення в АДРЕСА_13 (т.2 а.с. 36); договором про надання послуг з виготовлення відео атракціонів (т.2 а.с. 41); атестатами виробництва ігрових атракціонів (т.2 а.с.43-84); протоколом допиту свідка ОСОБА_7 (т.2.а.с. 85-87); протоколом допиту свідка ОСОБА_32 (т.2 а.с. 92-95); протоколом допиту свідка ОСОБА_31 (т.2. а.с.96-99); інформаційним листом УДСБЕЗ ГУ МВСУ у Львівській області (т.2 а.с. 186); постановою про відмову в порушенні кримінальної справи (т.2 а.с.188); протоколом допиту свідка ОСОБА_11 (т.2.а.с. 100-106); протоколом відтворення обстановки та обставин події з свідком ОСОБА_11 (т. 4 а.с. 252); протоколом очної ставки свідка ОСОБА_11 зі свідком ОСОБА_10 (т.2.а.с. 110-113); протоколом впізнання фотокарток свідком ОСОБА_11 (т.2 а.с.107); протоколом впізнання особи свідком ОСОБА_11 (т.4 а.с.25); протоколом впізнання особи свідком ОСОБА_8 (т.4 а.с.30); протоколом очної ставки свідка ОСОБА_8 з ОСОБА_4 (т.4 а.с.33-38); протоколом очної ставки свідка ОСОБА_11 з ОСОБА_4 (т.4 а.с.39-41); постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ФОП ОСОБА_8 (т.2 а.с.199); висновком спеціаліста № 395 від 14.10.2011 року (т.2 а.с. 200-205); протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 (т.2. а.с. 114); інформацією на електронному носії, отриманою з Львівської філії ПАТ «Київстар», скерованою листом № 1289\10\01\03\00 від 15.09.2011 року (т.5 а.с.133); протоколом огляду документів (т.5 а.с. 114-134); декларацією про доходи ОСОБА_5 від 28.03.2011 року (т.2 а.с.213, 216); заявою ОСОБА_5 від 04.07.2011 року (т.1 а.с.84); поясненнями ОСОБА_5 (т.1 а.с.92, 95); протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 (т.1 а.с. 162-168).

Однак, допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 (т. 10, а.с. 245-251, т. 11, а.с. 9-11) свою вину в інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинах не визнав та пояснив, що з травня-червня 2007 року був призначений на посаду начальника відділу по боротьбі зі злочинністю у сфері інтелектуальної власності та високих технологій УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області. З 12 серпня 2010 року по січень 2011 року не перебував на роботі у зв'язку з відпусткою, лікарняними, перебуванням на виборах до Львівської обласної Ради та відрядженням. Приступив до роботи 31.01.2011 року. З моменту виходу на роботу з ініціативи керівництва УДСБЕЗ ГУМВС України у Львівській області фактично був усунутий від виконання прямих функціональних обов'язків керівника відділу. Обов'язки начальника відділу замість нього виконував його заступник ОСОБА_19, який отримував пошту, матеріали, які розписував на виконавців, а також приймав участь у нарадах. Таким чином, він не міг в цей період часу організувати перевірку роботи гральних закладів як в м. Львові, так і в м. Черворнограді.

Крім цього підсудний ОСОБА_4 пояснив суду, що інкримінованих йому досудовим слідством злочинів не вчиняв.

ОСОБА_4 пояснив також, що познайомився з ОСОБА_6 у травні - червні 2009 року на мийці автомобілів, де вони обмінялися номерами телефонів, і згодом почали спілкуватись сім'ями, разом їздити відпочивати, неодноразово допомагали один одному по різних питаннях, як фінансових, так і будь-яких інших. В серпні - вересні 2009 року ОСОБА_6 познайомив ОСОБА_4 з ОСОБА_10. Після знайомства у ОСОБА_4 з ОСОБА_10 склались нормальні відносини і вони періодично спілкувались по телефону, або зустрічались.

На початку весни 2010 року, під час зустрічі, ОСОБА_10 познайомив його із чоловіком, якого представив як свого компаньйона на ім'я ОСОБА_8, в подальшому ОСОБА_4 дізнався, що це ОСОБА_8, та розповів про бізнес, яким вони займаються, а саме: безвиграшними відео-атракціонами, і запропонував йому відкрити з ними спільний заклад, оскільки він шукає надійного партнера, який може вкласти гроші в цей бізнес. Про цю розмову він розповів своїй дружині та своєму товаришеві ОСОБА_32. Його дружина сказала, що могла б зайнятися цим бізнесом, ОСОБА_32 теж це зацікавило. Через деякий час він разом з ОСОБА_32 зустрілись з ОСОБА_10, де він їх познайомив та сказав, що ОСОБА_32 буде займатися цим питанням також від імені і його дружини. ОСОБА_10 розповів ОСОБА_32 деталі справи, зокрема, що він знайшов приміщення у АДРЕСА_22, яке здається в оренду за 16 тис. грн. на місяць, а також, що є підприємець ОСОБА_8, який має дозвіл на цю діяльність, і що в нього є обладнання. Також під час цієї розмови ОСОБА_10 повідомив про умови участі ОСОБА_32 та його дружини в спільному бізнесі, а саме: що з його сторони буде гральне обладнання, оренду його дружина та ОСОБА_32 повинні відразу заплатити половину за 2 місяці, а також вони повинні повністю за власний кошт зробити ремонт цього приміщення та облаштувати його зсередини та зовні, на що необхідно буде близько 50-60 тис. грн., оскільки ОСОБА_8 вкладав в цю справу обладнання. Сума, яку повинна була внести його дружина та ОСОБА_32, складала 70 тис. грн. В кінцевому результаті ними було вкладено 75 тисяч грн., з яких в доларах було вкладено: за оренду приміщення - 2 000 доларів США; за зовнішню рекламу - 800 доларів США; камера відео-спостереження - 750 доларів США; телевізор - 500 доларів США; переобладнання техніки - 3 450 доларів США. В своєї сестри ОСОБА_59 його дружина позичила 10 тис. дол., які вони передали ОСОБА_32, який разом із ОСОБА_10 і ОСОБА_8 купував будівельні матеріали, контролював ремонт приміщення, спілкувався з ОСОБА_10 по абсолютно всіх питаннях. Ці події відбувались весною 2010 року. Дохід від цього бізнесу складав від 5 до 15 тисяч грн.

На початку березня 2011 року йому зателефонував ОСОБА_10 та повідомив, що у нього проблеми. Зокрема, сказав, що у АДРЕСА_16 він має інтерактивний клуб, де через інтернет інколи займається гральним бізнесом. Також повідомив, що Личаківський РВ разом із телеканалом ЗІК це виявили і проводять там перевірку. Він категорично відмовив йому у допомозі і сказав, щоб він дану проблему вирішував сам, оскільки в його діях містився склад злочину, і він не вважає за необхідне втручатись в хід розслідування. В ЖРЗПЗ Личаківського РВ міститься зареєстрована заява ЗІК, № запису 1358 від 07.03.2011 року, з приводу зайняття незаконним гральним бізнесом. По цьому факту порушена кримінальна справа № 142-0142 від 21.03.2011р. за ст. 2031 КК України, та вилучено 29 комп'ютерів.

Після цієї розмови він вирішив перевірити діяльність їх спільного із його дружиною закладу в м. Червонограді. Зокрема, він попросив ОСОБА_32, щоб той відвідав заклад і привіз ОСОБА_4 усі документи по цьому бізнесу. Отримавши копії документів, також з'ясував, що ОСОБА_8 05.12.2010 року передав у суборенду вищезгадане приміщення, хоча сам ОСОБА_8 тільки 01.12.2010 року переуклав договір оренди на дане приміщення. Його цей факт здивував, оскільки ні його дружина, ні ОСОБА_32 нічого про цю суборенду не знали. Було встановлено, що особа, якій було передано приміщення в суборенду - це ОСОБА_33, зареєстрований як ФОП 09.09.2010 року, який як він в подальшому встановив, 16.10.2010 року був арештований Франківським РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (кримінальна справа № 144-3667). Далі він встановив, що 01.03.2011 року вироком Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_33 був засуджений на 4 роки позбавлення волі. Після цього він під диктовку ОСОБА_32 власноручно написав список з переліком витрат, які були понесені на спільний бізнес. Через декілька днів вони зустрілись з ОСОБА_10 і розповіли йому про те, що знають про договір суборенди, та вважають, що ОСОБА_10 та ОСОБА_8 поводяться нечесно, і що всі відносини з ними розриваються, та їм необхідно повернути кошти. При зустрічі він надав ОСОБА_10 власноручно написаний список з переліком витрат на спільний бізнес. Загальна сума, яка була виведена на цих записах, становила 7 500 доларів США та 15 000 грн. ОСОБА_10 занотував собі ці витрати, та повернув йому записи. Вказану записку він поклав в передній підлокітник автомобіля марки «Мерседес», на якому їздив по дорученню, де її і вилучили 04.07.2011 року працівники СБУ під час його затримання та обшуку автомобіля, що зафіксовано на відеозаписі його затримання протягом часу з 12 год. 26 хв. 44 сек. до 12 год. 33 хв. 54 сек. А також відомості про цю записку були внесені до протоколу огляду місця події. Вказана записка була поміщена в пакет № 8 і опечатана печаткою СБУ для пакетів № 31. При вище зазначеній зустрічі ОСОБА_10 сказав, що у нього проблеми з коштами, і він поверне їх не одразу.

Після цього 17.05.2011 року у АДРЕСА_17 правоохоронні органи виявили підпільний зал гральних автоматів, який належав ОСОБА_8 та ОСОБА_10 02.06.2011 року до нього в приміщення ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області по вул. С. Бандери, 1, близько 10 год. 21 хв. прибули ОСОБА_10 та ОСОБА_8 для дачі ОСОБА_8 пояснень по Бродах, про що є відповідний запис в журналі обліку відвідувачів та запрошених ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області. Вони знову ж таки просили про допомогу у вирішенні питання по Бродах, і обіцяли, що повернуть кошти до кінця червня 2011 року. Він категорично відмовився їм допомагати, а його підлеглий ОСОБА_20 опитав ОСОБА_8 по вказаному факту і згідно запису в журналі вони об 11 год. 41 хв. покинули приміщення ЛМУ. По цьому факту 30.08.2011 року було порушено кримінальну справу за №112-0165 за ст. 2032 ККУ згідно даних УІТ відносно ОСОБА_34, брата ОСОБА_10. При цьому було вилучено 10 гральних автоматів. Зазначене свідчить, що у ОСОБА_10 був мотив оговорити його.

Також йому було відомо, що ОСОБА_6 організував діяльність інтерактивних клубів, які надавали інтернет-послуги, за адресами: АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_9, а також в м. Самбір. Про інші інтерактивні клуби, в тому числі, в АДРЕСА_4, йому відомо не було. Він не міг нікого зі своїх підлеглих скеровувати для проведення перевірки діяльності інтерактивного клубу, що розміщений в АДРЕСА_4, у невстановлений слідством день січня 2011 року, оскільки до 28.01.2011 року перебував на стаціонарному лікуванні, на роботу вийшов лише 31.01.2011 року, та ще до виходу на роботу з ініціативи керівництва УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області фактично був усунутий від виконання прямих функціональних обов'язків керівника відділу. Обов'язки начальника відділу замість нього виконував ОСОБА_19.

Зазначені обставини ОСОБА_19 та інші працівники відділу підтвердили у своїх показах в якості свідків в ході судового розгляду даної справи.

Він також зазначив, що не володів ніякою інформацією про протиправні діяння ОСОБА_6, не організовував жодних перевірок по ОСОБА_6, не укривав факт та результати проведення таких перевірок від офіційної реєстрації, та не мав у своєму розпорядженні жодних даних чи оперативної інформації щодо зайняття ОСОБА_6 гральним бізнесом та пояснив, що ніколи не ставив жодних вимог та умов ОСОБА_6 передавати йому щомісячно грошові кошти за непритягнення його до кримінальної відповідальності чи за так зване сприяння в подальшій можливості здійснення забороненим видом діяльності - зайняття гральним бізнесом за адресою АДРЕСА_4, а також не вимагав та не брав жодних грошових коштів за можливість безперешкодного здійснення підприємницької діяльності з надання інтернет-послуг в інтерактивних клубах АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, на АДРЕСА_8, АДРЕСА_9 та в АДРЕСА_10, а також в АДРЕСА_11, та не вирішував для ОСОБА_6 ніяких проблемних питань, пов'язаних з перевірками контролюючих та правоохоронних органів, не сприяв йому порадами та вказівками по веденню ним грального бізнесу, тим більше, що він не знав про такий гральний бізнес.

Він вважає обвинувачення його в тому, що він повідомляв ОСОБА_6 про ініційовані правоохоронними органами перевірки та рейди, побудованим на припущеннях, та яке не підтверджується реальними доказами і зазначив, що в ході досудового слідства не встановлено, що дійсно у вищевказаних інтерактивних клубах планувалось проведення перевірок, що такі перевірки фактично проводились, та не має результатів таких перевірок, а також не має даних, хто брав участь у цих перевірках. Він не доручав ОСОБА_5 отримувати у ОСОБА_6 щомісяця хабарі, і такі ОСОБА_5 не отримував, а ОСОБА_5 з приводу позики та повернення грошей дійсно двічі по його проханню зустрічався з ОСОБА_6 Це було вкінці травня - початку червня 2011 року та другій половині червня 2011 року. Про позику грошей вкінці травня - початку червня 2011 року він попередньо домовився з ОСОБА_6, а ОСОБА_5 повинен був ці гроші в ОСОБА_6 взяти та передати йому чи його дружині. Сума позики становила 1,5 тисячі доларів. Ці кошти він позичав для своїх батьків на будівельно-ремонтні роботи в будинку, що в селищі Східниця.

В другій половині червня 2011 року він просив ОСОБА_6 повернути йому позичені раніше кошти в розмірі 400 доларів США, однак, оскільки ОСОБА_6 не було в Україні, лише в кінці червня - на початку липня 2011 року ОСОБА_5, на його прохання забрав в ОСОБА_6 ці гроші, однак він заперечив отримання ним чи ОСОБА_5 будь-коли грошових коштів в розмірі 37 000 доларів США в ОСОБА_6 та зазначив, що в матеріалах досудового слідства відсутні будь-які об'єктивні дані про те, що така сума грошей будь-коли ними обумовлювалась та в подальшому передавалася. Також він заперечив факт скерування перевіряючих в інтерактивні клуби до ОСОБА_8 та ОСОБА_10, зазначивши, що в листопаді 2009 року він на роботі не був.

Він також заперечив зустріч у листопаді 2010 року з ОСОБА_10, та факт вимоги в ОСОБА_10 грошових коштів, як і зустрічі на території кафе готелю «Супутник». Оскільки ОСОБА_10 мав повернути кошти його дружині та ОСОБА_32, то на прохання його дружини з ОСОБА_10 мав зустрітися і забрати кошти ОСОБА_5, який 01.07.2011 року повідомив його, що ОСОБА_10 не зможе повернути кошти, і поверне їх лише 04.07.2011 року. Після чого ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_10 і той повернув частину коштів, а решту суми боргу в розмірі 5 500 доларів США, 15 000 грн. та прибуток від бізнесу ОСОБА_10 винен його дружині та ОСОБА_32 по сьогоднішній день.

Про обставини свого затримання він пояснив, що 04.07.2011 року він під'їхав під свій будинок, де поговорив з ОСОБА_5, після чого той поїхав, а він зайшов додому, взяв кошти в сумі 28 000 грн., які належали його мамі, і поїхав на зустріч з нею. Виїхавши з двору та проїхавши 100 метрів, йому з повороту на зустріч виїхав автомобіль «Рено», який перекрив йому дорогу. З даного автомобіля вибігло троє чоловіків: один з них - ОСОБА_24, інший був в масці, третього він не знає. Ці особи підбігли до його автомобіля. Він привідкрив двері і хотів вийти з автомобіля. В цей час особа в масці силою витягла його з автомобіля, кинула лицем в асфальт, заламала назад руки, сидячи на ньому, та вдягла кайданки. В цей час до нього підбігла особа, яка натягла йому на голову задню частину піджака, і притисла голову коліном до землі. В подальшому до нього були застосовані заходи фізичного впливу, хоча опору він не чинив, перебував в положенні лежачи на землі лицем вниз в кайданках, одягнутих на руки, позаду спини. Після серії ударів в голову, коли його підняли, він не міг адекватно оцінювати ситуацію навколо себе, і, в подальшому, не міг пригадати, що з ним відбувалося. Про подальші події, які сталися під час його затримання, знає лише з відеозапису.

Також він зазначив, що особи, які проводили його затримання, з метою фальсифікації доказів спеціально відвели відеокамеру від нього на час понад 40 сек., під час якого йому підкинули грошові кошти 7 500 доларів США, яких у нього на час затримання не було. А в подальшому, ці кошти представили, як кошти, які нібито йому передав ОСОБА_10 через ОСОБА_5 Також він зазначив, що понятих з самого початку не було, вони з"явились тоді, коли кошти йому вже підкинули, коли йому закинули на голову піджак, з нього випали ключі і мобільний телефон, підкинуті кошти були засунуті у кишеню на половину, оскільки там були гроші в сумі 28 000 грн., і якщо б вони знаходились там раніше, то випали б з кишені. Він мав при собі наступні суми грошей: 28 000 грн., які знаходились, зокрема, 20 000 грн. в правій внутрішній кишені піджака, а 8 000 грн. в лівій внутрішній кишені піджака. В барсетці також були його особисті грошові кошти в сумі, приблизно, 570 євро, 179 доларів та 4 283 грн. Суми в розмірі 7 500 доларів США у нього при собі не було. З відеозапису його затримання видно, що на запитання ОСОБА_24 він не зміг пояснити, що це за грошові кошти в сумі 7 500 доларів США, оскільки для нього було незрозуміло, звідки вони взялися. Також він зазначив, що під час його затримання події знімалися на дві відеокамери, якими керував ОСОБА_24 і на відеозаписі зафіксовано нанесення йому побоїв, та не підтвердив своєї участі в телефонних розмовах, стенограми яких є в матеріалах кримінальної справи.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 (т. 11, а.с. 11-14) свою вину в інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинах не визнав та пояснив, що познайомився з ОСОБА_6 у 2009 році, часто його бачив на всіх іменинах та днях народження, знав, що в ОСОБА_6 склалися дружні відносини з ОСОБА_4 Чим займався ОСОБА_6, йому відомо не було. Після знайомства з ОСОБА_6 у них склалися дружні відносини, вони спілкувались по телефону, ОСОБА_5 позичав у ОСОБА_6 незначну суму грошей для погашення кредиту, які в подальшому повертав, родина ОСОБА_4 також позичала кошти у ОСОБА_6 Ці кошти ОСОБА_5 забрав у ОСОБА_6 в травні, та передавав своїй сестрі чи батькам ОСОБА_4

Підсудний ОСОБА_5 повністю заперечив факт змови його з ОСОБА_4 для вимагання хабарів, факт отримання хабарів та передачу їх ОСОБА_4 і зазначив, що ОСОБА_4 не надавав йому вказівок отримувати хабарі, не знав про те, що ОСОБА_6 займається підприємницькою діяльністю.

З ОСОБА_10 він познайомився літом 2010 року, коли дізнався від ОСОБА_32, що він та сестра ОСОБА_5 мають спільний бізнес з ОСОБА_10 Зустрічався з ним на прохання сестри і ОСОБА_32 для того, щоб отримати виручку зі спільного бізнесу. Отримані від ОСОБА_10 кошти - частину прибутку від їхнього бізнесу, ОСОБА_5 відвозив їх своїй сестрі, або ОСОБА_32 Він не знав, які суми передавав йому ОСОБА_10, оскільки гроші не перераховував.

Наприкінці червня 2011 року він здзвонився з ОСОБА_10, однак останній переніс зустріч на інший день і близько 11:00 год. 04.07.2011 року він зустрівся з ОСОБА_10, який передав кошти в розмірі 7500 доларів США, які він відвіз додому сестрі. Виходячи з будинку він зустрівся з ОСОБА_4, вони поспілкувалися і розійшлися. Стверджує, що жодних коштів ОСОБА_4 в цей день не передавав. На роботі ОСОБА_5 побачив, як до нього підбігли невідомі особи в масках, схопили його за руки. Фізичного опору він не чинив, проте його повалили на підлогу, викрутили руки, одягнули на них кайданки. Вважає, що з цього часу став фактично затриманим. Внаслідок вчиненого працівниками СБУ на нього тиску, він мав погане самопочуття та йому викликали лікарів, надавали медичну допомогу. В статусі затриманого і підозрюваного йому не роз'яснили жодних прав, зокрема, і права на захист та правову допомогу, не склали протокол про його затримання, хоча він неодноразово просив допустити до слідчих дій свого захисника - адвоката ОСОБА_2, що знаходився поруч, проте, працівники УСБУ у Львівській області до нього адвоката ОСОБА_2 не допустили. Незважаючи на те, що оперативник УСБУ у Львівській області ОСОБА_36 дозволив адвокату ОСОБА_2 бути присутнім при огляді місця події, в подальшому, захисника не було допущено в службовий кабінет екологічної інспекції Львівської області, де складався протокол огляду місця події та відбулось його зачитування на відео. З цих причин він відмовився підписати протокол, поки з ним не ознайомиться його адвокат, що був за дверима кабінету. У подальшому, його двічі без захисника опитували, спочатку у приміщенні УСБУ у Львівській області, а потім - в нічний час (коло 2-3 год. ночі) - у прокуратурі області. Під час опитування до нього застосовувався психологічний та моральний тиск, та його наполегливо переконували дати неправдиві свідчення проти себе та ОСОБА_4

Він усно розказав їм, що сьогодні, 04.07.2011р., отримав від ОСОБА_10, з його слів, 7500 доларів США, як повернення грошей за вихід сестри зі спільного бізнесу. Ці гроші він передав своїй сестрі. Працівники СБУ та прокуратури тиснули на нього, погрожуючи в сторону його сестри та стверджуючи, що його сестра та ОСОБА_10 займались незаконним гральним бізнесом і їх посадять на 10 років тюрми. У зв'язку з чим працівники СБУ та прокуратури вимагали від нього оговорити ОСОБА_4 В результаті чого, будучи доведеним до крайності, не маючи поруч захисника та бажаючи допомогти сестрі, він під диктовку працівників СБУ оговорив ОСОБА_4 Будучи в дуже наляканому, психологічно-пригніченому стані і під тиском та під диктовку він написав явку з повинною з текстом, який йому продиктували працівники СБУ. Про те, що текст явки з повинною не належить йому, свідчить відеозапис, де видно, що він читає з листочка те, що йому було надиктовано в СБУ.

З-приводу порушення права на захист при затриманні та проведенні першочергових слідчих дій він звертався із заявою до прокурора області. Таким чином, він категорично заперечив в суді явку з повинною, оформлену від його імені, та пояснення, які здобуто з порушенням права на захист і внаслідок застосування до нього психологічного тиску та опитуванням його в нічний час.

Стосовно усіх оголошених чи прослуханих розмов з оперативно-розшукової справи, він такі розмови не підтвердив, зазначивши, що не пригадує їх, оскільки з цього часу минуло більш як два роки. Йому також не відомі жодні факти вчинення ОСОБА_4 зловживання службовим становищем, чи факти прикриття ОСОБА_4 вчинення ОСОБА_6 незаконного грального бізнесу. На той час він не знав, яку посаду обіймає ОСОБА_4, і що входить до його повноважень. У період 2010-2011 років ОСОБА_4 мав серйозні проблеми зі здоров'ям, часто лікувався та з цих причин був відсутній на роботі. Він не знав, що ОСОБА_6 займався гральним бізнесом за адресою: АДРЕСА_4, та не знав, що в ОСОБА_6 є комп'ютерні клуби. Йому також не було відомо і про факти вирішення ОСОБА_4 для ОСОБА_6 будь-яких проблемних питань, пов'язаних з перевірками контролюючих та правоохоронних органів, чи сприяння ОСОБА_4 порадами та вказівками по веденню ОСОБА_6 грального бізнесу.

Дослідивши, проаналізувавши та оцінивши докази, зібрані органом досудового розслідування на досудовому слідстві, а також докази подані в ході судового розгляду даної кримінальної справи, суд визнає недоведеним пред'явлене підсудному ОСОБА_4 обвинувачення у зловживанні владою та службовим становищем за ч.3 ст.364 КК України, в одержанні хабарів в особливо великому розмірі за ч.4 ст.368 КК України, та пособництві в зайнятті гральним бізнесом за ч.5 ст.27, ч.1 ст.203-2 КК України, а також визнає недоведеним пред'явлене підсудному ОСОБА_5 обвинувачення у пособництві в одержанні хабара в особливо великому розмірі за ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України, та в пособництві в зловживанні службовим становищем, вчиненим працівником правоохоронного органу за ч.5 ст.27, ч.3 ст.364 КК України. У зв'язку з чим суд приходить до висновку щодо необхідності виправдання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за недоведеністю їх участі у вчиненні цих злочинів з наступних підстав.

У відповідності до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України в редакції 1960 року вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На переконання суду під час судового розгляду даної кримінальної справи обвинувачення не довело винуватість підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Як убачається з показів підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вони не визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинів як на досудовому слідстві, так і в ході судового розгляду даної справи з мотивів, які наведені вище, їх позиція була незмінною, доводи обґрунтованими, послідовними, і підтверджені матеріалами справи.

В ході судового розгляду даної кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області за №390 о/с від 04.10.2007 року (т. 6, а.с.99) призначений на посаду начальника відділу боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області. Згідно з інструкцією про розподіл функціональних обов'язків працівників відділу боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій, затвердженої начальником ГУ МВСУ у Львівській області 11.01.2011 року (т. 6, а.с.100), очолюваний ОСОБА_4 відділ підпорядковується управлінню служби з економічною злочинністю ГУ МВСУ у Львівській області, та до основних його функцій, зокрема, входять: організація роботи по попередженню, викриттю та припиненню злочинів у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій; оперативне обслуговування підприємств, установ, відомств та приватних структур, здійснення в установленому порядку оперативно-розшукової діяльності, дослідчої перевірки матеріалів дізнання, робота за дорученням керівництва УДСБЕЗ ГУ МВСУ у Львівській області в роботі слідчо-оперативних груп. У функціональні обов'язки ОСОБА_4, як керівника вищевказаного відділу (т. 6, а.с.100-101), входило: безпосереднє керівництво роботою відділу в повному обсязі по оперативному обслуговуванню закріпленої лінії роботи; забезпечення постійного спостереження за оперативною обстановкою, здійснення її аналізу і на цій основі розробка практичних заходів по її оздоровленню, а також контроль за цією роботою оперативним складом.

Судом також встановлено, що з 12 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року підсудний ОСОБА_4 був відсутній на роботі, про що зазначено в службовій характеристиці на капітана міліції ОСОБА_4 (т. 6, а.с.84), а після виходу на роботу 31.01.2011 року фактично був усунутий керівництвом від виконання прямих функціональних обов'язків.

Зазначене підтверджується показами ОСОБА_4, даними в судовому засіданні, відповідно до яких з серпня 2010 року по січень 2011 року він не перебував на роботі в наступні періоди: з 12.08.2010 до 14.09.2010 року перебував у черговій відпустці за 2010 рік; з 14.09.2010 до 23.09.2010 року перебував на лікарняному в поліклініці ГУМВС України у Львівській області з діагнозом ГРВІ; з 24.09.2010 до 13.10.2010 року перебував на лікарняному в поліклініці ГУМВС України у Львівській області з діагнозом ГРВІ; з 14.10.2010 до 31.10.2010 року перебував у відпустці по виборах, так як був зареєстрований кандидатом у депутати до Львівської обласної ради; з 01.11.2010 до 23.11.2010 року перебував на стаціонарному лікуванні в Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні; з 24.11.2010 до 27.11.2010 року перебував у відрядженні в м. Києві на нараді в МВС України; з 02.12.2010 до 22.12.2010 року перебував у відпустці по стану здоров'я, у зв'язку із чим виїжджав до Австрії; з 22.12.2010 до 28.01.2011 року перебував на стаціонарному лікуванні в Обласному ендокринологічному диспансері. Приступив до роботи 31.01.2011 року. З моменту виходу на роботу з ініціативи керівництва УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області фактично був усунутий від виконання прямих функціональних обов'язків керівника відділу. Обов'язки замість ОСОБА_4 виконував його заступник ОСОБА_19

Показання ОСОБА_4 щодо відсутності його на роботі у зазначений період підтверджено іншими доказами, дослідженими судом, зокрема:

- інформацією ГУ МВС України у Львівській області з цього питання (т. 10, а.с.80, т. 11, а.с. 46);

- копією наказу по особовому складу № 258 о/с від 16.08.2010 року про надання ОСОБА_4 чергової відпустки за 2010 рік з 12 серпня до 19 вересня 2010 року (т. 2, а.с. 130);

- копією довідки про тимчасову непрацездатність №2714 та №2881 з 14.09.2010 року по 24.09.2010 року та з 24.09.2010 року по 14.10.2010 року (т. 2, а.с. 125, т. 2, а.с. 127, т. 10, а.с. 211);

- копією рапорта про відпустку в зв'язку з виборами з 13.10.2010 року по 01.11.2010 рік;

- копією посвідчення про реєстрацію кандидатом в депутати від 08.10.2010 року;

- копією довідки № 72 з Львівської обласної інфекційної лікарні про перебування ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні з 01.11.2010 року по 23.11.2010 року (т. 2, а.с. 126, т. 10, а.с. 214);

- копією Витягу із медичної карти стаціонарного хворого № 989 про перебування ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні в поліклініці ГУ МВСУ з 01.11.2010 року по 23.11.2010 року (т. 2, а.с. 128);

- копією наказу по особовому складу № 376 о/с від 06.12.2010 року про надання ОСОБА_4 відпустки через хворобу з 02 грудня до 22 грудня 2010 року (т. 2, а.с. 129);

- копією рапорта ОСОБА_4 про відрядження в Київ з 24.11.2010 року по 27.11.2010 року включно;

- копією рапорта ОСОБА_4 про відпустку по стану здоров'я з виїздом в Австрію на лікування з 02.12.2010 року по 22.12.2010 року; листом начальника ВМЗ ГУМВСУ у Львівській області (т. 5, а.с. 22);

- копією листа в.о. начальника ВМЗ ГУ МВСУ у Львівській області з проханням про надання ОСОБА_4 відпустки по хворобі з 02.12.2010 року по 22.12.2010 року (т. 10, а.с. 217);

- копією Витягу-епікризу з історії хвороби про перебування ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні в обласному ендокринологічному диспансері з 22.12.2010 року по 28.01.2011 року (т. 10, а.с. 218);

- показаннями допитаних на досудовому слідстві та в судовому засіданні свідків ОСОБА_20 (т. 2, а.с. 146-148, т. 10, а.с.11-14), ОСОБА_21 (т. 2, а.с. 149-152; т. 10, а.с. 14), ОСОБА_22 (т. 2, а.с. 153-156; т. 10, а.с. 13-14), ОСОБА_19 (т. 2, а.с. 140-145; т. 10, а.с. 10-11).

Отже, дані докази, досліджені судом, підтверджують відсутність ОСОБА_4 на роботі у період часу з 12 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року та фактичне невиконання ним службових обов'язків у цей період, що свідчить, на думку суду, про неможливість вчинення ним організації перевірок роботи залів з ігровими атракціонами чи грального бізнесу із залученням до цього працівників свого відділу.

Також судом встановлено, що працівники відділу УДСБЕЗ ГУ МВСУ у Львівській області перевірки залів з ігровими атракціонами по АДРЕСА_12, АДРЕСА_21 та АДРЕСА_14 не проводили. Зазначене підтверджується наступними доказами:

- інформацією, наданою начальником УДСБЕЗ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_38 (т. 2, а.с. 186);

- вищенаведеними доказами про відсутність ОСОБА_4 на роботі в період з серпня 2010 року по січень 2011 року;

- показаннями ОСОБА_4, який в судовому засіданні повідомив, що він та працівники ввіреного йому відділу не були на перевірці у закладі за адресою: АДРЕСА_12, і він такої перевірки не організовував, ні він, ні підлеглі працівники відділу не перевіряли підприємців ОСОБА_8 та ОСОБА_7, по мобільному телефону він з ОСОБА_10 по питаннях перевірки не спілкувався, зустрічі йому не призначав, та в цей період був відсутній на роботі (т. 10, а.с. 245-251);

- показаннями свідка ОСОБА_19, який підтвердив, що у 2010-2011 роках працював заступником начальника відділу по боротьбі з економічною злочинністю ГУ МВС України у Львівській області, у період відсутності на роботі ОСОБА_4 виконував обов'язки начальника зазначеного відділу, в період літа, кінця осені 2010 року до січня місяця 2011 року, приблизно шість-сім місяців, коли ОСОБА_4 був відсутній на роботі, виконував обов'язки начальника відділу, в цей період розписував пошту на підлеглих працівників, у 2010 році працівники ввіреного відділу жодного разу не перевіряли приватних підприємців ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у м.Червонограді, ОСОБА_4 на перевірку до вказаних підприємців їх не скеровував, працівники відділу не організовували зустрічей ОСОБА_4 з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 (т. 2, а.с. 140-145; т. 10, а.с. 10-11);

- показаннями свідків ОСОБА_20 (т. 2, а.с. 146-148, т. 10, а.с. 11-14), ОСОБА_21 (т. 2, а.с. 149-152; т. 10 а.с.14) та ОСОБА_22 (т. 2, а.с. 153-156; т. 10, а.с. 13-14), які зазначили, що працівниками відділу не проводилася перевірка закладів ігрового бізнесу у м. Червонограді, ОСОБА_4 не давав їм вказівок їхати на перевірку закладів ігрового бізнесу у м. Червоноград, сам ОСОБА_4 також не їздив на перевірки і не міг фізично сам перевіряти будь-кого, неможливо було організувати перевірку так, щоб ніхто з працівників відділу про це не знав, протягом 2010-2011 років ОСОБА_4 довгий час був на лікарняному, на роботу не ходив, виконував обов'язки начальника відділу у період його відсутності ОСОБА_19, ОСОБА_4 ніколи не втручався у роботу відділу, коли перебував на лікарняному, та як начальник відділу, ніколи не перешкоджав працівникам відділу процесуальному розвитку будь-яких матеріалів по відділу щодо виявлених порушень законодавства.

Окрім того, і в матеріалах кримінальної справи відсутні дані про працівників ГУ МВСУ у Львівській області, які, згідно пред'явленого обвинувачення, проводили вищевказану перевірку у підприємців ОСОБА_8 та ОСОБА_7, у тому числі, відсутні дані про того працівника міліції, який, згідно обвинувачення, зобов'язував ОСОБА_10 зв'язатися з ОСОБА_4 по питаннях перевірки. Також в матеріалах даної кримінальної справи відсутні жодні дані чи матеріали проведення перевірки зазначених вище залів з ігровими автоматами працівниками УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області.

Таким чином в судовому засіданні не здобуто будь-яких даних про проведення перевірки у підприємців ОСОБА_8 та ОСОБА_7 працівниками ГУ УМВСУ у Львівській області, що на думку суду, ставить під сумнів обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні зловживання владою та своїм службовим становищем, одержання хабарів в особливо великому розмірі та пособництво в зайнятті гральним бізнесом.

В ході судового розгляду даної кримінальної справи свідок ОСОБА_10 повідомив (т. 9, а.с. 121-129), що з ОСОБА_4 він познайомився приблизно восени 2010 року, а ОСОБА_5 знає також з осені 2010 року. На уточнююче запитання ОСОБА_10 відповів, що з ОСОБА_4 він познайомився у жовтні або листопаді 2010 року, коли перевіряли заклад в м. Червонограді, раніше він з ним не був знайомий. Під час допиту в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_10 також заперечив факт його знайомства з ОСОБА_6, зазначивши, що чув, що прізвище ОСОБА_6 проходить по справі, але з ним не знайомий і стосунків не мав.

Однак ці показання ОСОБА_10 спростовано в судовому засіданні наступними доказами:

- показаннями підсудного ОСОБА_4, який в судовому засіданні повідомив, що познайомився з ОСОБА_10 приблизно в серпні-вересні 2009 року та що їх познайомив ОСОБА_6

- показаннями ОСОБА_6 про те, що він познайомив ОСОБА_4 з ОСОБА_10 в 2009 році, оскільки з останнім станом на 2009 рік він вже був знайомий;

- показаннями допитаного у ході судового розгляду підсудного ОСОБА_5 про те, що познайомився з ОСОБА_10 літом 2010 року і познайомив їх ОСОБА_32, які останній підтвердив в судовому засіданні, зазначивши, що познайомив ОСОБА_5 з ОСОБА_10 літом 2010 року.

Таким чином, судом встановлено, що знайомство ОСОБА_10 та ОСОБА_4 відбулось в серпні 2009 року, а не восени 2010 року, як це зазначено в обвинуваченні, чим спростовуються твердження органу досудового розслідування про те, що підсудний ОСОБА_4 познайомився з ОСОБА_10 під час перевірки його закладу в м. Червонограді. Оскільки ОСОБА_4 був знайомий з ОСОБА_10 з серпня 2009 року, то могли мати з весни 2010 року спільний бізнес, що також підтверджується показаннями підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, свідків ОСОБА_32, ОСОБА_39, ОСОБА_40

Суд надає віри показанням підсудного ОСОБА_4 про те, що між його дружиною ОСОБА_55, ОСОБА_32, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 існували взаємовідносини по веденню спільного бізнесу - безвиграшних відео атракціонів в приміщенні у АДРЕСА_14. Такі показання підсудного ОСОБА_4 є послідовними, логічними, підтверджуються показаннями підсудного ОСОБА_5, та іншими доказами у справі, зокрема:

- показаннями свідка ОСОБА_32 в ході судового розгляду про те, що після спілкування з ОСОБА_4 він вирішив зайнятися бізнесом спільно з дружиною ОСОБА_55 Весною 2010 року вони зустрілись з ОСОБА_10 та обговорили умови співпраці. Гроші, які було вкладено в спільний бізнес, належали ОСОБА_55, і вона вклала в рахунок його частки 5 000 доларів США. Заклад почав працювати на початку червня 2010 року. Зал знаходився у багатоповерховому будинку, на ньому була рекламна вивіска з написом «Ігрові атракціони» та буква «Є». ОСОБА_32 часто їздив у Червоноград, де у даному залі за їхні кошти провели ремонт, купили телевізор, відеокамеру та комп'ютер, вклали кошти у техніку. У залі було 12-13 ігрових атракціонів. Він займався проведенням ремонту та перевіряв покази лічильника, забирав виручку. Загальна сума, яку вони спільно вклали з ОСОБА_55, становила 75 000 (сімдесять п'ять тисяч) грн. Дохід від бізнесу становив 15 000 (пятнадцять тисяч) грн. на місяць, з яких 50% виручки забирав ОСОБА_10 та ОСОБА_8, а інших 50 % забирали він та ОСОБА_55 З працівників закладу ОСОБА_32 знає ОСОБА_40, який працював майстром по атракціонах, та ОСОБА_54, яка працювала в залі, та з якою він спілкувався. Також ОСОБА_32 повідомив, що влітку 2010 року познайомив ОСОБА_5 з ОСОБА_10, і ОСОБА_5, на його прохання, декілька разів забирав виручку, коли ОСОБА_32 не міг забрати кошти. Весною 2011 року ОСОБА_4 розповів йому про проблеми, які виникли у ОСОБА_10, та що останній звернувся до ОСОБА_4 за допомогою. Він та ОСОБА_4 вирішили перевірити бізнес у м.Червонограді, в результаті чого встановили, що договір оренди приміщення по АДРЕСА_14 переукладений на іншу особу, а саме, приміщення передане в суборенду особі на прізвище ОСОБА_33, який, як в подальшому було встановлено, заарештований. Тоді ОСОБА_32 з ОСОБА_55 вирішили вийти з цього бізнесу. ОСОБА_10 вони повідомили про ці обставини та сказали повернути вкладені кошти. ОСОБА_32 продиктував ОСОБА_4 витрати, які той записав, і показали ці витрати ОСОБА_10 ОСОБА_10 записав ці витрати, і повинен був повернути вкладені кошти. ОСОБА_10 казав, що не має можливості повернути кошти відразу, бо купив автомобіль. В подальшому, ОСОБА_10 повернув ОСОБА_5 2000 доларів США, про що йому стало відомо після затримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т. 11, а.с. 67-69);

- показаннями свідка ОСОБА_32 у суді під час одночасного допиту в присутності ОСОБА_10 (т. 11, а.с. 160-162), додатково вказавши, що разом з ОСОБА_10 їздили купувати будівельні матеріали, замовляли вивіску. Він мав номер телефону ОСОБА_10 Його номер у 2010 році був НОМЕР_1, та з цього телефону він спілкувався неодноразово з ОСОБА_10;

- наданою суду свідком ОСОБА_32 світлокопією документу, де зазначено показники лічильників ігрових атракціонів по об'єкту в АДРЕСА_14, дохідна та витратна частина за місяць, та повідомив, що цей звіт йому передала ОСОБА_11 і такі звіти складалися кожного місяця. Також ОСОБА_32 повідомив, що вкінці червня 2011 року він спілкувався з ОСОБА_11 з приводу передачі коштів та звіту, та вона повідомила, що передасть йому звіт, а кошти передасть ОСОБА_10 30 червня 2011 року він також розмовляв з приводу повернення коштів по телефону з ОСОБА_10;

- показаннями свідка ОСОБА_32 у суді під час одночасного допиту в присутності свідка ОСОБА_8 (т.11 а.с.202-214) про те, що знайомий з ОСОБА_8, їх познайомив ОСОБА_10 наприкінці весни 2010 року, коли почали купувати будівельні матеріали для проведення ремонту у залі. ОСОБА_8 він бачив 1-3 рази. Вони вели спільний бізнес у АДРЕСА_22, який був оформлений на ОСОБА_8;

- показаннями свідка ОСОБА_32 у суді під час одночасного допиту в присутності свідка ОСОБА_11 (т.11 а.с.243-247) про те, що знайомий з ОСОБА_11, знає її як ОСОБА_54, вона була компаньйоном ОСОБА_10 і допомагала вести бухгалтерію по бізнесу. Їх познайомив ОСОБА_10 і вони спілкувалися з нею з літа 2010 року по літо 2011 року. Зустрічі відбувались у м. Львові або в м. Червонограді, коли вона замість ОСОБА_10 передавала виручку від спільного бізнесу за місяць. Крім того, періодично по роботі та по особистих питаннях він спілкувався з нею по мобільному зв'язку;

- показаннями свідка ОСОБА_40 (т. 11, а.с. 72), який підтвердив показання свідка ОСОБА_32 і в ході судового розгляду повідомив, що у вересні 2010 року він зустрівся з ОСОБА_32, який запитав, чи зможе він з ним поїхати у м. Червоноград, бо йому потрібно там забрати гроші, на що той погодився. В Червонограді вони зупинились біля автобусної зупинки, поруч з багатоповерховим будинком, де вікна на першому поверсі були заклеєні синьою плівкою. ОСОБА_32 вийшов з автомобіля, його не було пів години, а потім повернувся з грошима і вони поїхали назад у Львів;

- показаннями свідка ОСОБА_39 (т. 11, а.с. 129-130, 202-214), який у ході судового розгляду справи підтвердив показання підсудного ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_32 повідомивши, що йому невідомі факти протиправної діяльності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підсудний ОСОБА_4 є сином його дружини. Коли йому стало відомо, що затримали ОСОБА_4 і ОСОБА_5, він приїхав у Львів 05.07.2011 року. У перші дні дізнався, хто написав заяви, і почувши, що заявником є ОСОБА_10 з Червонограда, дуже здивувався. Про їх спільний бізнес він дізнався у жовтні 2010 році від ОСОБА_32, який підвозив його у м. Червоноград, та повідомив, що у нього з ОСОБА_55 є спільний бізнес. В подальшому він дізнався, що ОСОБА_55 позичила у своєї сестри 10 000 доларів США і цю суму вони вклали у цей бізнес. Йому також відомо, що ОСОБА_4 до затримання казав, що потрібно розірвати цей бізнес, а також йому відомо, що ОСОБА_32 не вносив фінансів у цей бізнес, а взяв на себе зобов'язання за це налагодити бізнес та провести ремонт. Далі він подав скаргу у органи прокуратури, по якій його не опитували і не відреагували на факти, викладені у скарзі.

Згідно ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають та ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розміри витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

У відповідності до ст. 65 КПК України доказами у кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий, суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року з наступними змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» (п.17) зазначено, що при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

Суд не надає віри показанням свідка ОСОБА_10 про те, що останній познайомився з ОСОБА_4 в жовтні - листопаді 2010 року, і раніше вони знайомі не були та про те, що в жовтні чи листопаді 2010 року в приміщеннях, де він разом з ОСОБА_8 надавали послуги з безвиграшних атракціонів, працівники очолюваного ОСОБА_4 відділу проводили перевірку, і що ними була організована зустріч ОСОБА_4 з ОСОБА_10, перша його зустріч з ОСОБА_4 відбулася біля обласного Управління міліції в кафе, і що на цій зустрічі ОСОБА_10 обумовив з ОСОБА_4 суми хабарів в розмірі 1 500 доларів США за кожний заклад, щоб такий безперешкодно працював, а саме, щоб не проводились перевірки та не вилучалась техніка, оскільки ці показання ОСОБА_10 спростовуються вищенаведеними доказами, дослідженими судом в судовому засіданні, яким суд надає віри.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_4 були знайомі з серпня 2009 року, в ОСОБА_55, ОСОБА_32, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 був спільний бізнес, половину прибутку від якого ОСОБА_10 щомісячно сплачував ОСОБА_55 та ОСОБА_32, а грошові кошти від ОСОБА_10 отримував або ОСОБА_32, або ОСОБА_5

Судом також встановлено, що жодних перевірок роботи підприємців ОСОБА_8, ОСОБА_7 чи ОСОБА_6 очолюваний ОСОБА_4 відділ не проводив, а сам він на роботі в цей період часу не був, таким чином обвинувачення ОСОБА_4 в у зловживанні владою та службовим становищем та одержанні хабарів в особливо великому розмірі спростовуються на підставі цих висновків суду.

Окрім того, на підтвердження висновків суду про відсутність складу злочину в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд також враховує інформацію, надану в ході судового розгляду ДПІ у м. Червонограді (т. 10, а.с. 63), зокрема:

- про те, що ОСОБА_8 перебуває на обліку в ДПІ у м. Червонограді, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, та обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) ОСОБА_8 в період 01.01.2010 року - 30.09.2010 року, тобто за 9 місяців 2010 року, становив 53 420,00 грн., за період 01.01.2010 року - 31.12.2010 року, тобто за 12 місяців 2010 року, становив 81 490,00 грн., за період 01.01.2011 року - 31.03.2011 року, тобто за 3 місяці 2011 року, становив 19 890,00 грн., а за період 01.01.2011 року - 30.06.2011 року, тобто за 6 місяців 2011 року, становив 35 850,00 грн.;

- про те, що ОСОБА_7 перебуває на обліку в ДПІ у м. Червонограді, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, та обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) ОСОБА_7 в період 01.01.2010 року - 30.09.2010 року, тобто за 9 місяців 2010 року, становив 98 300,00 грн., за період 01.01.2010 року - 31.12.2010 року, тобто за 12 місяців 2010 року, становив 136 400,00 грн., за період 01.01.2011 року - 31.03.2011 року, тобто за 3 місяці 2011 року, становив 14 260,00 грн., а за період 01.01.2011 року - 30.06.2011 року, тобто за 6 місяців 2011 року, становив 30 740,00 грн.

Таким чином, з досліджених судом доказів вбачається, що загальний розмір доходів підприємців ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в період жовтня 2010 року - грудня 2010 року складав 85 170 грн. (37 100 грн. + 48 070 грн.), що приблизна на 22 000 грн. менше від суми хабара за цей період, в отриманні якого обвинувачується ОСОБА_4, а тому обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в отриманні хабара в розмірі 4 500 доларів США щомісячно за прикриття грального бізнесу є необґрунтованим, оскільки його розмір за цей період є набагато більшим від отриманого ОСОБА_8 та ОСОБА_7 доходу за цей період.

В період січня 2011 року - червня 2011 року загальний розмір доходів підприємців ОСОБА_8 та ОСОБА_7 складав 66 590 грн. (35 850 грн. + 30 740 грн.) не давав їм можливості сплачувати хабар в розмірі 7 500 доларів США щомісячно, оскільки розмір всього доходу за цей період майже складає розмір щомісячного хабара.

Також суд не надає віри показанням свідка ОСОБА_10 в тій частині, що на початку березня 2011 року під час зустрічі на літньому майданчику біля готелю «Супутник», на якій були присутні ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 підсудний ОСОБА_4 підняв суму хабарів на 1 000 доларів США за кожен зал, і що з березня 2011 року сума хабарів сягала 7 500 доларів США за три зали щомісяця, оскільки такі показання є суперечливими, непослідовними, та спростовуються іншими доказами дослідженими судом:

- зокрема, в своїй заяві про скоєння злочину, поясненнях та протоколах допиту в якості свідка ОСОБА_10 взагалі не згадував про зустріч біля готелю «Супутник». Вперше про це ОСОБА_10 згадав в протоколі очної ставки з ОСОБА_11 (т. 111, а.с. 222; т. 111, а.с. 222);

- показаннями підсудного ОСОБА_4, допитаного в ході судового розгляду, який заперечив факт зустрічі з ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 біля готелю «Супутник» при обставинах зазначених ОСОБА_10;

- відповіддю на запит суду ПАТ «Туристичної фірми «Львів-Супутник» (т. 10, а.с. 65), літній майданчик бару «Супутник» працював з 05.04.2011 року. Тобто, на початку березня 2011 року літній майданчик біля готелю «Супутник» не працював.

Таким чином здобутими та дослідженими в судовому засіданні доказами спростовуються показання ОСОБА_10 про його зустріч з ОСОБА_4 і зміну останнім розміру хабара, що ставить під сумнів його ж показання за фактом передачі і отримання ОСОБА_4 хабара в розмірі 4 500 дол. США щомісячно за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року.

Судом також встановлено на підставі показань підсудного ОСОБА_4, ОСОБА_32, ОСОБА_5, що після розірвання відносин по веденню спільного бізнесу навесні 2011 року у ОСОБА_10 існував борг перед дружиною підсудного ОСОБА_4 - ОСОБА_55 та ОСОБА_32 у розмірі 7 500 доларів США та 15 000 грн., і цей борг ОСОБА_10 мав повернути. Цей факт стверджується наступними доказами:

- показаннями підсудного ОСОБА_4;

- показаннями свідка ОСОБА_32, наведеними вище;

- протоколом огляду місця події з участю ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 67-71), відповідно до якого в підлокітнику водія в автомобілі «Мерседес Бенц» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2, яким на момент затримання керував ОСОБА_4, було виявлено записку з розрахунками вартості будматеріалів і оргтехніки. Дану записку було вилучено та поміщено в пакет № 8, який був опечатаний печаткою та скріплений підписами понятих. На відеозаписі огляду місця події о 12:26:44 видно записи, які містились на цій записці, зокрема, у ній зазначено: «за оренду - 2 000 доларів США; рекламу - 800 доларів США; камера - 750 доларів США; телевізор - 500 доларів США; комп'ютери - 3 450доларів США, всього - 7 500 доларів США», що підтверджує покази ОСОБА_4 та ОСОБА_32 про те, що ОСОБА_4 були власноручно зроблені записи витрат, які повинен був повернути ОСОБА_10, і ця записка після повідомлення її змісту ОСОБА_10 знаходилась в автомобілі, яким в той час керував ОСОБА_4 Вилучена записка речовим доказом визнана не була, та була скерована слідчим ОСОБА_45 в УСБУ у Львівській області для використання в ході оперативно-розшукової діяльності, що вбачається з постанови про речові докази від 24.10.2011 року (т. 5, а.с. 100-102).

Окрім того, вищезазначені покази підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджуються показаннями допитаної в суді свідка ОСОБА_42 (т. 11, а.с. 29-30), яка повідомила, що 04.07.2011 року, коли вона була у квартирі ОСОБА_4, прийшов ОСОБА_5, який сказав, що приніс ОСОБА_55 гроші. Вона попросила його покласти гроші на тумбочку. Свідок бачила ці гроші, це була купка доларів США. Після цього ОСОБА_5 пішов на роботу, то ОСОБА_42 зачинила за ним двері. Через п'ять хвилин прийшов ОСОБА_4, який запитав у ОСОБА_55, де лежать гроші мами, на що вона сказала йому, де вони лежать. ОСОБА_4 взяв ці гроші - це були гривні, і пішов, вона за ним закрила двері. Через деякий час подзвонив мобільний телефон ОСОБА_55 - це був її батько, який повідомив, що її брата затримали працівники «Альфи». ОСОБА_55 одяглася і вибігла з квартири, свідок ОСОБА_42 забрала дітей до себе. На уточнюючі запитання свідок повідомила, що ОСОБА_55 побігла, і грошей, які приніс ОСОБА_5, вона не брала.

Пред'явлене ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачення в одержанні хабара в особливо великому розмірі, та, відповідно, в пособництві в одержанні хабара в особливо великому розмірі від ОСОБА_10, ґрунтується на доказах, які є не допустимими, або на доказах, які підлягають критичній оцінці та визнанню їх сумнівними та недостовірними доказами.

Показання свідка ОСОБА_10 підлягають критичній оцінці та визнанню їх судом сумнівним та недостовірним доказом з підстав того, що вони суперечать іншим дослідженим доказам у справі, в тому числі і письмовим доказам, про що зазначалось вище, а також, є непослідовними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і неспроможними, що вбачається з наступного.

У ході судового розгляду свідок ОСОБА_10 повідомив (т. 9, а.с. 121-129), що його дружина - ОСОБА_7, яка зареєстрована приватним підприємцем, займається наданням послуг в сфері громадського харчування, роздрібної торгівлі продуктами харчування, мінеральними водами, соками тощо. У свідка є колега - ОСОБА_8, який орендує нежитлові приміщення в м. Червонограді за трьома різними адресами, а саме: АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14. Вказані приміщення перероблені під окремі кімнати, в яких знаходились гральні атракціони, на яких проводиться гра для дозвілля без грошового виграшу. Зазначені приміщення ОСОБА_8 орендує в приватних підприємців. У вказаних вище залах, ОСОБА_8 займався наданням послуг в сфері розваг - гральними атракціонами, і у нього наявна уся необхідна документація. Таким бізнесом дружина ОСОБА_10 та ОСОБА_8 займаються приблизно з жовтня 2010 року. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що усі вищезазначені приміщення орендувались ОСОБА_8 та були здані останнім в суборенду особі на прізвище ОСОБА_33 (т. 10, а.с. 223-226), який також орендував в ОСОБА_8 устаткування для електронних ігор (т. 11, а.с. 157). Оскільки по бізнесу, яким займався ОСОБА_8, проводилась перевірка в порядку ст. 97 КПК України, то у ОСОБА_8 з цього приводу відбирались пояснення працівниками міліції. В таких поясненнях ОСОБА_8 зазначав, що приміщення та обладнання здавав в суборенду ОСОБА_33, і що відбувалось в цих приміщеннях, зокрема, чи надавались там послуги з грального бізнесу, ОСОБА_8 не відомо (т. 11, а.с. 182). Таким чином, покази ОСОБА_10 з-приводу цих обставин є сумнівними, оскільки заперечуються наведеними доказами.

У ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_10 також повідомив, що заяву в УСБУ у Львівській області подав 4 липня 2011 року, і вони з ОСОБА_8 вирішили подати таку заяву ввечері напередодні. Також ОСОБА_10 повідомив, що до 04.07.2011 року в правоохоронні органи із заявою ОСОБА_10 не звертався.

Проте, такі показання ОСОБА_10 спростовуються показаннями допитаних в ході судового розгляду свідків понятих - військовослужбовців строкової служби ОСОБА_29 (т. 11, а.с. 125-128), ОСОБА_28 (т. 11, а.с. 121-124) та ОСОБА_27 (т.11 а.с.202-214), які були запрошені в якості понятих при проведенні слідчих та процесуальних дій в даній кримінальній справі. В ході судового розгляду ними повідомлено, що ще 03.07.2011 року у вечірній час вони були попереджені керівництвом військової частини про те, що їх залучатимуть понятими 04.07.2011 року. Для цього вони мали ввечері 03.07.2011 року знайти собі цивільний одяг, а вранці 04.07.2011 року швидше поснідати та бути готовими для виходу за межі військової частини, щоб в подальшому взяти участь у слідчих діях в якості понятих.

Також ОСОБА_10 повідомив, що робив копії грошових купюр два, три останні місяці, це квітень, травень, червень, усі копії коштів, які ОСОБА_10 передавав, він відкопіював і надав до заяви. Проте, до заяви ОСОБА_10, поданої 04.07.2011 року на адресу начальника УСБУ у Львівській області (т. 1, а.с. 12-39), долучено лише 80 одиниць стодоларових купюр, хоча за його показаннями з березня 2011 року він платив хабарі в розмірі 7 500 доларів США щомісячно. Відповідно, показання ОСОБА_10 в цій частині не відповідають дійсності.

Також ОСОБА_10 повідомив, що інформацію про кошти в сумі 7 500 доларів США, а саме серії та номери купюр, які він передав ОСОБА_5 04.07.2011 року, він вказав у своїй заяві на адресу СБУ, яку подав 04.07.2011 року. Проте, з матеріалів справи вбачається, що у заяві від 04.07.2011 року на адресу начальника УСБУ у Львівській області (т. 1, а.с. 12-18) жодної згадки про 7 500 доларів США не має.

Також свідок ОСОБА_10 повідомив, що разом із заявою надав працівникам СБУ свій диктофон, а йому видали інший диктофон. Проте, жодних даних про те, що ОСОБА_10 видавався інший диктофон, у матеріалах кримінальної справи не має.

Свідок ОСОБА_10 також повідомив, що після написання ним заяви був проведений огляд грошових коштів, написані ним пояснення. Протокол огляду грошових коштів друкувався не у його присутності. Протокол огляду грошових купюр складали у цей самий день зранку у приміщенні УСБУ у Львівській області або через дорогу в іншому службовому приміщенні СБУ. Цей протокол складали недовго. ОСОБА_10 його підписав. Працівник УСБУ оголошував кожен номер та серії купюри на камеру при свідках. Поняті прийшли після написання заяви, коли почали розкладати кошти. Грошей працівники СБУ не помічали. Таким чином, з цих показань вбачається, що поняті не могли бачити, хто приніс ці кошти, якщо їх вже розкладали на стіл. Також ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомив, що протокол огляду грошових коштів складався після огляду коштів та у його присутності, номінали і серії диктував працівник СБУ. Отже, в суді ОСОБА_10 по різному вказував, чи був він присутній при складенні протоколу огляду грошових коштів, а також, чи друкувався такий протокол до початку проведення огляду грошей, чи після такого огляду. В ході судового розгляду свідок ОСОБА_10 зазначив, що у своїй заяві в СБУ він вказав ті кошти, які він мав передати 04.07.2011 року. Проте, у ОСОБА_4 грошей, які вказані у заяві ОСОБА_10 від 04.07.2011 року, не виявлено.

Допитані у ході судового розгляду свідки - поняті ОСОБА_28 (т. 11, а.с. 121-124) та ОСОБА_29 (т. 11, а.с. 125-128) повідомили, що огляд грошових коштів проводився у приміщенні однокімнатної квартири, які у м. Львові здаються подобово, а не у приміщенні УСБУ у Львівській області, як зазначено у згаданому протоколі, та як про це також в суді вказав оперуповноважений СБУ у Львівській області ОСОБА_24 Грошові кошти мали зі собою ті співробітники СБУ, які приїхали з понятими. При цьому, поняті стверджують, що протокол огляду грошових коштів при них не складався. На момент огляду цей протокол був вже складений. Номера купюр із записаними номерами в протоколі огляду ними повністю не звірялись, оскільки це зайняло би 2-3 години часу. Отже, поняті ОСОБА_28 та ОСОБА_29 заперечили місце проведення огляду грошових коштів, зокрема, вказавши на якусь квартиру, а не службове приміщення СБУ, як вказано у протоколі огляду грошових коштів, та як повідомили ОСОБА_10 та співробітник СБУ ОСОБА_24

Показання ОСОБА_10 є сумнівними, оскільки протокол огляду грошових коштів не міг друкуватись «недовго», так як у ньому зазначено серії та номери 75 одиниць 100 доларових купюр.

Окрім того, показання ОСОБА_10 в суді суперечать показанням, які він давав на досудовому слідстві. Зокрема, допитаний у ході судового розгляду даної справи ОСОБА_10 вказав (т. 9, а.с. 121-129), що на перевірці в жовтні чи листопаді 2010 року з залі, що у АДРЕСА_12, ОСОБА_4 присутній не був. Проте, з пояснень ОСОБА_10, даних на досудовому слідстві, які було оголошено в ході судового розгляду (т. 1, а.с. 76-81), ОСОБА_10 повідомив, що ОСОБА_4 був присутній на перевірці в листопаді 2010 року та представлявся йому як старший групи перевіряючих. На запитання про вказані суперечності, ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_4 на перевірці не було, можливо, він помилився, можливо, він хвилювався, коли давав пояснення на адресу начальника СБУ. В судовому засіданні ОСОБА_10 не вказав, що 04.07.2011 року до грошей, які передавав ОСОБА_5, він доклав папірець з написом « 7 500 доларів США». Після оголошення судом додаткового протоколу допиту свідка ОСОБА_10 (т. 2, а.с. 114-121), останній підтвердив, що до грошей додав папірець з написом « 7 500 доларів США». Проте, такі показання ОСОБА_10 спростовуються відеозаписом огляду грошових купюр в сумі 7 500 доларів США, з якого вбачається, що при видачі ОСОБА_10 грошей у розмірі 7 500 доларів США паперу з написом « 7500» долучено до грошей не було.

Також слід зазначити, що листок з написом « 7 500» в матеріалах даної кримінальної справи як речовий доказ відсутній, рукописний текст на даному листку предметом дослідження почеркознавчої експертизи не був, відповідно показання у цій частині ОСОБА_10 є недостовірними та не підтверджуються іншими матеріалами справи.

У ході судового розгляду ОСОБА_10 повідомляв, що на початку березня 2011 року у нього була зустріч з ОСОБА_4 біля готелю «Супутник», на якій ОСОБА_4 підняв суму хабарів на 1 000 доларів США за кожен зал. На цю зустріч він взяв зі собою ОСОБА_8 та ОСОБА_11 Проте, з-приводу цих обставин ОСОБА_10 на досудовому слідстві давав інші покази. Зокрема, в своїх первинних показаннях (т. 1, а.с. 125) зазначив, що з-приводу підняття суми хабарів на 1 000 доларів США зустрічався з ОСОБА_4 у м. Львові біля міського управління міліції, і був на цій зустрічі сам. В своїх показаннях в якості свідка на ставці віч-на-віч з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 222, 234) ОСОБА_10 повідомляв, що приблизно на початку березня 2011 року зустрічався з ОСОБА_4, де познайомив його з ОСОБА_8, і на цій зустрічі ОСОБА_4 сказав, що тепер слід платити не 1 500 доларів, а 2 500 доларів США. Отже, в показаннях ОСОБА_10 наявні розбіжності щодо місця його зустрічі з ОСОБА_4, а також щодо учасників (присутність ОСОБА_8 та ОСОБА_11) цієї зустрічі.

Окрім того, у своїх поясненнях ОСОБА_8 повідомив (т. 1, а.с. 82-83), що про збільшення суми на 1 000 доларів США за кожен ігровий зал він дізнався від ОСОБА_10, та не повідомляв про те, що він був присутній на такій зустрічі. Свідок ОСОБА_11 повідомила під час її допиту допиті та на ставці віч-на-віч (т. 2, а.с. 110-113), що така зустріч відбулась не на початку березня, а у квітні чи на початку травня 2011 року, що суперечить показанням ОСОБА_10

Також слід зазначити, що сумнівність, непослідовність, недостовірність та неспроможність показань ОСОБА_10 полягає в тому, що останній не зміг пояснити, чому, займаючись законним бізнесом, платив хабарі у таких великих сумах, що перевищували розмір доходу та не звертався із заявою у правоохоронні органи; не зміг пояснити, як працівники міліції могли перешкодити їх діяльності, якщо усі документи по бізнесу були у них в порядку, і вони здійснювали законний бізнес; не зміг вказати прізвищ та даних жодного працівника міліції, які проводили перевірку у жовтні 2010 року; не зміг пригадати точний час щомісячної передачі грошей; на одночасному допиті в суді з ОСОБА_32 свідок ОСОБА_10 підтвердив, що можливо раніше спілкувався з ОСОБА_32, і можливо це було при зустрічі з ОСОБА_4 Повторно відповідаючи на питання, ОСОБА_10 підтвердив, що він зустрічався з ОСОБА_4 і тоді познайомився з ОСОБА_32; не заперечив, що бачився з ОСОБА_32 весною 2010 року, сказавши, що не пригадує цього; не заперечив, чи мав він номер мобільного телефону ОСОБА_32, сказавши що не пригадує цього; не заперечив здійснення телефонних дзвінків до ОСОБА_32, сказавши, що не пригадує цього; в подальшому підтвердив спілкування з ОСОБА_32 по телефону, проте заперечив, що спілкувався з ним часто; не пригадав, коли запрацював об'єкт в АДРЕСА_14, при цьому не заперечив показань ОСОБА_32, що цей об'єкт запрацював в кінці весни 2010 року; не заперечив факту виникнення неприязних відносин між ним та ОСОБА_32, сказавши, що не пригадує цього. На одночасному допиті в суді з ОСОБА_32 свідок ОСОБА_8 повідомив, що зустрічався з ОСОБА_32 і при зустрічі був присутній ОСОБА_10 Він знав ОСОБА_32 як ОСОБА_32. ОСОБА_10 спілкувався з ОСОБА_32 і він зрозумів, що вони знайомі. Таким чином, ОСОБА_10 був знайомий з ОСОБА_32, зустрічі між ними відбувались у Львові, хоча сам ОСОБА_10 заперечує зустрічі між ним, ОСОБА_32 та ОСОБА_8

Хоча під час судового розгляду даної кримінальної справи ОСОБА_10 не визнав факт ведення спільного бізнесу з ОСОБА_55 та ОСОБА_32, заперечив факт знайомства з ОСОБА_32, однак, тісна співпраця між ними, на думку суду, крім пояснень підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_32, ОСОБА_39 підтверджуються телефонними з'єднаннями між номерами мобільних телефонів ОСОБА_10 та ОСОБА_32, які отримані судом з ПрАТ «Київстар» 05 грудня 2013 року (т. 11, а.с. 107). З аналізу вказаної інформації між ОСОБА_10 та ОСОБА_32 відбувались численні телефонні розмови та СМС повідомлення: у грудні 2010 року - 21 з'єднання, 7 СМС повідомлень; у січні 2011 року - 28 з'єднань, 14 СМС повідомлень; у лютому 2011 року - 18 з'єднань, 11 СМС повідомлень; у березні 2011 року - 36 з'єднань; у квітні 2011 року - 17 з'єднань, 10 СМС повідомлень; у травні 2011 року - 15 з'єднань, 2 СМС повідомлення; у червні 2011 року - 10 з'єднань, 1 СМС повідомлення. Інформація про номер мобільного телефону ОСОБА_10 - НОМЕР_3, надана ним в ході допиту його в якості свідка в суді. Інформація про номер мобільного телефону ОСОБА_32 - НОМЕР_1, надана ним в ході допиту його в якості свідка в суді (т. 11, а.с.117). Вказаною інформацією про часті телефонні з'єднання мобільних телефонів ОСОБА_32 та ОСОБА_10 підтверджено неодноразове спілкування між ними. Такі факти телефонних розмов ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснити не зміг, та продовжував заперечувати факт знайомства з ОСОБА_32, однак такі, на думку суду, стверджують факт тісної співпраці між ними та підтверджують показання підсудних та свідків в цій частині.

Таким чином, суд вважає показання свідка ОСОБА_10 сумнівними, недостовірними та неспроможними. З аналогічних мотивів сумнівними, недостовірними та неспроможними доказами є показання ОСОБА_10, які він надав у ході відтворення обстановки та обставин події (т. 4, а.с. 154-162), а також під час проведення ставок віч-на віч з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 220-226, 232-237).

Водночас, недостовірними джерелами доказів є протоколи проведення зазначених слідчих дій.

Показання свідка ОСОБА_8 підлягають критичній оцінці та визнанню їх судом сумнівним та недостовірним доказом з підстав того, що вони суперечать іншим дослідженим доказам у справі, про що зазначалось вище, а також, є непослідовними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, що вбачається з наступного.

Як убачається з показів допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 (т. 9, а.с. 194-199), останній очевидцем вимагання хабарів та передачі грошових коштів не був. Особисто до нього жодної вимоги про сплату грошей за безперешкодне функціонування гральних атракціонів ніхто не ставив, гроші ОСОБА_4, у тому числі через ОСОБА_5, він не передавав, хоча саме він займався підприємницькою діяльністю, пов'язаною з гральними атракціонами. ОСОБА_5 свідок ОСОБА_8 не знає і жодних претензій до нього не має. Усі обставини по справі свідок повідомляв зі слів ОСОБА_10

Допитаний у ході судового розгляду ОСОБА_8 повідомив, що вперше побачив ОСОБА_4 у березні 2011 року на літніх столиках біля готелю «Супутник», проте, вказані показання є недостовірними з наведених вище обставин.

Окрім того, в судовому засіданні ОСОБА_8 підтвердив факт неодноразового спілкування ОСОБА_32 з ОСОБА_10, при зустрічах з якими він також приймав участь, не заперечив факт свого спілкування з ОСОБА_32 по телефону, що опосередковано підтверджує показання ОСОБА_4 та ОСОБА_32 про існування спільного бізнесу між ОСОБА_10, ОСОБА_55 та ОСОБА_32

Також сумнівність та недостовірність показань ОСОБА_8 полягає в тому, що він не зміг пояснити, чому сплачував хабарі, якщо займався законним бізнесом; не зміг повідомити, з якого часу почали платити гроші в розмірі 1 500 доларів США за зал, та з якого часу сплачували по 2 500 доларів США за зал. Окрім того, під час проведення одночасного допиту з ОСОБА_32 в судовому засіданні ОСОБА_8 повідомив, що у нього проблеми з пам'яттю, так як він «лікувався на Кульпарківській у м.Львові».

З наведених мотивів недостовірними та сумнівними є показання свідка ОСОБА_8 під час проведення відтворення обстановки та обставин події (т. 4, а.с. 259-262), а також під час проведення очної ставки з ОСОБА_4 (т. 4, а.с. 33-38). Недостовірними джерелами доказів є протоколи проведення зазначених слідчих дій.

Показання свідка ОСОБА_11 підлягають критичній оцінці та визнанню їх судом сумнівним та недостовірним доказом з підстав того, що вони суперечать іншим дослідженим доказам у справі, а також, є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, що вбачається з наступного.

Допитана у ході судового розгляду свідок ОСОБА_11 (т. 9, а.с. 217-222) повідомила, що була підлеглим працівником підприємця ОСОБА_8 та один раз на прохання ОСОБА_10 та ОСОБА_8 передавала ОСОБА_5 пакет, в якому, зі слів вказаних осіб, були гроші. Зазначені показання свідка ОСОБА_11 заперечив підсудний ОСОБА_5, зазначивши, що ніколи грошей від ОСОБА_11 не отримував.

Сумнівність та недостовірність показань ОСОБА_11 підтверджується показаннями свідка ОСОБА_32, який повідомив, що по питаннях спільного бізнесу в залі, що в АДРЕСА_14, він неодноразово спілкувався з ОСОБА_11 по мобільному телефону, і це об'єктивно підтверджено інформацією оператора мобільного зв'язку «Київстар» про з'єднання даних абонентів (т. 11, а.с. 107).

Свої показання свідок ОСОБА_32 підтвердив під час одночасного допиту з ОСОБА_11 в суді, повідомивши, що знайомий з ОСОБА_11 з весни-літа 2010 року. Його познайомив з нею ОСОБА_10, представивши як бухгалтера їхнього бізнесу. Зустрічався з нею декілька разів у залі, що в АДРЕСА_14, та декілька разів у м.Львові. Вона передавала йому прибуток від бізнесу за вказаною адресою в тих випадках, коли не міг це зробити ОСОБА_10 Спілкувався також з нею по мобільному телефону з приводу бізнесу та по особистих питаннях.

Хоча свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні і заперечила факт знайомства її та спілкування з ОСОБА_32, однак, її покази спростовуються вищезазначеними доказами у справі. Також ОСОБА_11 дала неправдиві покази про зустріч ОСОБА_10 з ОСОБА_4 на літньому майданчику кафе біля готелю «Супутник», зазначивши, що вказана зустріч відбулась в травні 2011 року, і на цій зустрічі ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_8 про необхідність платити більшу суму грошей. Водночас, свідок не змогла повідомити, про які суми грошей йшла мова в розмові між вказаними особами. Такі покази свідка ОСОБА_11 заперечив підсудний ОСОБА_4, вказавши, що такої зустрічі і розмови не було. У показаннях свідка ОСОБА_11 є суперечності з показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_8, які повідомили, що ця зустріч була на початку березня 2011 року, коли як убачається з наданої відповіді вони ще не працювали, а ОСОБА_11 повідомила, що зустріч відбулась в травні 2011 року.

В ході судового розгляду ОСОБА_11 заперечила факт знайомства з ОСОБА_32 Однак, такі фактичні обставини підтверджуються телефонними з'єднаннями між номерами мобільних телефонів ОСОБА_11 та ОСОБА_32, які отримані судом з ПрАТ «Київстар» 05 грудня 2013 року. Проаналізувавши вказану інформацію, між номерами мобільних телефонів працівниці ОСОБА_10 - ОСОБА_11 та ОСОБА_32 відбувались наступні телефонні розмови та СМС повідомлення: у грудні 2010 року - 9 з'єднань; у січні 2011 року - 3 з'єднання; у лютому 2011 року - 20 з'єднань, 2 СМС повідомлення; у березні 2011 року - 17 з'єднань, 1 СМС повідомлення; у квітні 2011 року - 3 з'єднання; у травні 2011 року - 3 з'єднання; у червні 2011 року - 5 з'єднань. Номер свого мобільного телефону - НОМЕР_4, ОСОБА_11 повідомила під час допиту її в якості свідка на досудовому слідстві (т.2 а.с.101), а також в судовому засіданні під час одночасного допиту з ОСОБА_32 (т.11 а.с.243-247). Інформація про номер мобільного телефону ОСОБА_32 - НОМЕР_1, надана ним в ході допиту його в якості свідка в суді (т.11 а.с.117). Вказаною інформацією про телефонні з'єднання мобільних телефонів ОСОБА_32 та ОСОБА_11 підтверджено неодноразове спілкування між ними у вказаний період і свідчить на думку суду про тісну співпрацю. Такі факти телефонних розмов ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснити не змогла, та продовжувала заперечувати факт знайомства з ОСОБА_32

Таким чином, суд вважає показання свідка ОСОБА_11 сумнівними та недостовірними. З наведених мотивів недостовірними та сумнівними є показання свідка ОСОБА_11 під час проведення відтворення обстановки та обставин події (т. 4, а.с. 252-255), а також під час проведення ставки віч-на-віч з ОСОБА_4 (т. 4, а.с. 39-42). Недостовірними джерелами доказів є протоколи проведення зазначених слідчих дій.

Показання свідка ОСОБА_7 не мають доказового значення для вирішення даної справи, так як не містять по своїй суті даних про фактичні обставини справи.

В обвинувальному висновку зазначено, що ОСОБА_7 фактично доглядала дітей і події перевірки залу та вимагання грошей їй відомі зі слів чоловіка ОСОБА_10 Допитана у ході судового розгляду свідок ОСОБА_7 (т. 9, а.с. 199-200) вказала, що з підсудними ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не знайома. Їй не відомо, коли проводилась перевірка працівниками міліції, вона не знала місце проведення перевірки, та хто її проводив. Їй також не відомі обставини спілкування її чоловіка ОСОБА_10 з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Від чоловіка їй відомо, що він возив комусь кошти, але кому саме, за що і скільки, вона не розпитувала, а він не розповідав. У своїх показаннях ОСОБА_7 не повідомила даних про осіб, які проводили перевірку, вимагали та отримували хабар, суми хабарів або інші обставини, які мають значення для справи. Тобто, очевидцем інкримінованих обвинуваченим дій свідок ОСОБА_7 не була.

Показання свідка ОСОБА_32 не мають доказового значення для вирішення даної справи, так як не містять по своїй суті даних про фактичні обставини справи.

Допитана у ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_32 (т. 9, а.с. 220-221), будучи працівником закладу в АДРЕСА_12, по суті обставин справи нічого повідомити не змогла. Факти давання ОСОБА_8 грошей будь-кому за непроведення перевірок їй не відомі. З протоколу допиту її як свідка на досудовому слідстві (т. 2, а.с. 92-94) вбачається, що про факти вимагання хабарів працівниками правоохоронних органів їй нічого невідомо.

Показання свідка ОСОБА_31 не мають доказового значення для вирішення даної справи, так як не містять по своїй суті даних про фактичні обставини справи.

Допитаний у ході судового розгляду в якості свідка працівник інтерактивного клубу «Колізей» ОСОБА_31 повідомив (т. 9, а.с. 201-202), що він не знайомий з підсудними ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та йому не відомо про протиправні дії цих осіб. З протоколу допиту його як свідка на досудовому слідстві (т. 2, а.с. 96-98) вбачається, що про факти вимагання хабарів працівниками правоохоронних органів йому нічого невідомо.

Заява ОСОБА_10 від 04.07.2011 року на ім'я начальника УСБУ у Львівській області (т. 1, а.с. 12-19) про факти вимагання в нього та отримання ОСОБА_4 хабарів через ОСОБА_5 містить ряд недоліків та суперечностей у зв'язку з чим її слід визнати недопустимим доказом у справі.

Зокрема, на заяві ОСОБА_10 не має відомостей про те, хто з оперативних працівників УСБ України у Львівській області прийняв цю заяву. Розгляд та перевірка цієї заяви керівництвом УСБУ у Львівській області не доручалась оперативним працівникам УСБУ у Львівській області, про що свідчить відсутність відповідних письмових резолюцій. Таким чином, першочергові слідчо-процесуальні заходи по заяві ОСОБА_10 проводили не уповноважені оперативні працівники УСБУ у Львівській області, на яких розгляд заяви ОСОБА_10 не покладався. Також слід зазначити, що для перевірки заяви ОСОБА_10 керівництвом УСБ України у Львівській області не створювалась слідчо-оперативна група. Докази, здобуті не уповноваженими особами, які не входили до оперативної групи по розгляду заяви ОСОБА_10, дає підстави для визнання таких недопустимими доказами.

В зазначеній заяві ОСОБА_10 наявний перелік грошових купюр номіналом 100 доларів США в кількості 8 000 доларів США, однак, вказані грошові кошти не були виявлені та вилучені під час огляду місця події, особистих обшуків у ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також під час обшуків на робочих місцях та за місцем їхнього проживання. Отже, суд вважає наведені у заяві відомості неправдивими.

Разом з цим, слід зазначити, що у заяві від 04.07.2011 року на адресу УСБУ у Львівській області ОСОБА_10 не вказує про те, що 04 липня 2011 року повинен передати ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 7 500 доларів США.

Протокол огляду грошових коштів від 04.07.2011 року (т. 1, а.с. 40-61) є недопустимим та недостовірним доказом, виходячи з наступного. В порушення вимог ст. 85 КПК України у протоколі огляду грошових коштів не вказано час початку і закінчення слідчої дії, не зазначено, на підставі яких статей Кримінально-процесуального кодексу України проводилась дана слідча дія. Згідно показів допитаних в судовому засіданні свідків - понятих ОСОБА_28 та ОСОБА_29, огляд грошових коштів проводився у приміщенні квартири, які у м. Львові здаються подобово. Грошові кошти мали зі собою співробітники СБУ, які приїхали з понятими. Поняті стверджують, що протокол огляду грошових коштів при них не складався. На момент огляду цей протокол був вже складений. Номера купюр із записаними номерами в протоколі огляду повністю не звірялись, оскільки це зайняло би 2-3 години часу. Під час затримання ОСОБА_4 та огляду грошових коштів, які були вилучені в останнього, вказаний протокол особою, яка проводила дану слідчу дію, не зачитувався, гроші, які були виявлені у ОСОБА_4 в сумі 7 500 доларів США, та інші виявлені суми грошей з протоколом огляду грошових коштів не звірялися. Як зазначалось вище, в заяві ОСОБА_10 про грошові кошти в розмірі 7 500 доларів США не зазначено, до заяви вони не долучені, працівникам УСБУ ОСОБА_10 не видавались. З протоколу огляду грошових купюр та відеозапису цієї слідчої дії вбачається, що, всупереч вимог ст.ст. 85, 851, 852 КПК України, учасників цієї слідчої дії не повідомлено про застосування відеозапису. В протоколі огляду грошових купюр не зазначено, якою відеокамерою проводився запис, та на яку відеокасету, а також не вказано час проведення відеозйомки. Окрім того, в протоколі зазначено, що бізнесом займався заявник ОСОБА_10 та партнером по бізнесу в нього був товариш ОСОБА_43 В інших матеріалах кримінальної справи фігурує, що бізнесом займалась дружина заявника і товариш ОСОБА_43, тобто наявні розбіжності, а отже, неправдиві дані.

Згідно вимог КПК України до порушення кримінальної справи можна проводити єдину слідчу дію - огляд місця події. А тому, проведення такої слідчої дії як огляд грошових коштів до порушення кримінальної справи, є незаконним, а отже, недопустимим доказом у справі. Також слід зазначити, що згідно вимог КПК України слідчі дії проводяться слідчим, або, за окремим дорученням слідчого - органом дізнання. В даному випадку, оперативні працівники УСБУ у Львівській області, не маючи відповідного окремого доручення та без порушення кримінальної справи, проводили слідчі дії, що є грубим порушенням норм КПК України.

Протокол огляду технічних засобів від 04.07.2011 року з додатками - стенограмами розмов, які визнані слідчим як джерело доказів - документи (т. 1, а.с. 62-66), є недопустимим та недостовірним доказом, виходячи з наступного.

В порушення вимог ст. 85 КПК України, у протоколі не зазначено, на підставі яких статей КПК України проводилась дана слідча дія. В протоколі відсутні дані про те, що поняті звіряли стенограми розмов із записами на диктофоні. На стенограмах розмов відсутні підписи понятих та особи, яка склала зазначені стенограми. Допитані в судовому засіданні поняті ОСОБА_28 та ОСОБА_29 в судовому засіданні засвідчили, що в квартирі, де проводився огляд грошових купюр, вони також підписали протокол огляду технічних засобів. Їх повідомили, що є записи на диктофоні, і якщо їм буде треба, то їх з ними ознайомлять. Диктофонних записів вони не прослуховували. Стенограм також не було складено.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011 року у справі №1-31/2011 за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статі 62 Конституції України, дані стенограми розмов з диктофону, який ініціативно, цілеспрямовано використовувався заявником ОСОБА_10 у розмові, як він вказує, з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, слід визнати недопустимим доказом.

Згідно показів свідка ОСОБА_10, в проміжок часу з 08 год. до 10 год. ранку 04.07.2011 року у нього було відібрано заяву про скоєння злочину на восьми аркушах з переписом 80-ти 100доларових купюр із зазначенням серій та номерів цих купюр, проведено огляд грошових коштів в розмірі 7 500 доларів США та складено протокол огляду грошових купюр так само із зазначенням серій та номерів цих купюр, проведено огляд диктофона та складено протокол огляду з додатками - стенограмами на 4-х аркушах, відібрано пояснення у ОСОБА_10 на 5-ти аркушах. Однак, суд вважає, що за дві години не можливо скласти усі перелічені документи та провести усі перелічені процесуальні дії.

Згідно інформації ПрАТ «Київстар», отриманої згідно постанови суду (т. 10, а.с. 75-78), о 09 год. 16 хв. ОСОБА_10 перебував не в приміщенні УСБУ, як він зазначав, а рухався по вул. Карпінського до площі Шашкевича в м. Львові. Тобто, наведені вище документи були складені з ознаками фальсифікації, складені не більше ніж за 1 год. 16 хв., що, на думку суду, є неможливим, а покази ОСОБА_10 - неправдивими.

Протокол огляду місця події з участю ОСОБА_4 від 04.07.2011 року (т. 1, а.с. 67-71) слід визнати недопустимим та недостовірним доказом, оскільки працівниками УСБУ у Львівській області при проведенні даної слідчої дії істотно порушено вимоги кримінально-процесуального законодавства України, які регулюють порядок затримання та проведення огляду місця події при документуванні хабарницьких дій.

У ході судового розгляду встановлено, що, в порушення вимог ст.ст. 85, 190, 191, 195 КПК України, огляд місця події розпочався без участі понятих, які з'явились на місці події о 11.30 год. 30 секунд. Огляд місця події розпочався о 11.27 год., та протягом 3-х хвилин слідча дія проводилась у відсутності понятих. Допитаний в судовому засіданні понятий ОСОБА_27 пояснив, що на місце події він прибув з працівником СБУ через 5 хвилин після отримання ним телефонного сигналу про необхідність прибуття на вул. Яреми у м. Львові. Як затримували ОСОБА_4, зупиняли його автомобіль, витягували ОСОБА_4 з автомобіля, повалювали його на землю, одягали йому на голову піджак, одягали на руки кайданки, свідок не бачив. Свідок з іншим понятим прибули на місце затримання в той час, коли ОСОБА_4 лежав на землі, руками за спину, прикутий в кайданках.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_24 (т. 9, а.с. 103-108) визнав, що при затриманні ОСОБА_4 мали бути поняті, а також підтвердив, що відеокамера безпідставно була відведена від ОСОБА_4

З відеозапису цієї слідчої дії вбачається, що саме на початку цієї слідчої дії, коли ще не було понятих, працівниками СБУ були вчинені істотні порушення норм Конституції України та КПК України. Зокрема, в період 04.07.2011 року о 11.27 год. до ОСОБА_4 підбіг невідомий чоловік, який не вказаний серед учасників та присутніх слідчої дії у протоколі огляду місця події, та який накинув ОСОБА_4 на голову задню частину піджака, та притиснув ногою йому голову таким чином, що ОСОБА_4 був позбавлений можливості бачити, що відбувається з ним, з його одягом, біля нього та в його автомобілі. В цей час, ОСОБА_4 було викручено руки та одягнуті кайданки. З цього моменту ОСОБА_4 був у статусі затриманого. О 11.27 год. 37 сек. відеокамеру, яка проводила зйомку затримання ОСОБА_4, було відведено від подій, які відбувались з ОСОБА_4, у зв'язку з чим не можливо встановити, що відбувалось з ОСОБА_4 в цей час. Слід зазначити, що відеокамера не фіксувала події навколо ОСОБА_4 протягом 37 секунд. Таким чином, показання ОСОБА_4 про те, що в цей час йому накинули на його голову піджак та в цей момент підкинули грошові кошти в сумі 7 500 доларів США, є логічними, оскільки працівники УСБУ мали достатньо часу, за відсутності понятих, підкинути ОСОБА_4 у його піджак грошові кошти. Також під час затримання ОСОБА_4 до нього застосовувались незаконні заходи фізичного впливу, що зафіксовано на відеозаписі огляду місця події о 11.28 год. 13 секунд, де видно момент нанесення ОСОБА_4 невідомою особою умисного удару ногою в ділянку живота.

Також з відеозапису затримання ОСОБА_4 видно, що в момент відведення відеокамери від ОСОБА_4 працівник УСБУ накрив голову ОСОБА_4 його піджаком, а коли о 11.28 год. 16 секунд відеокамера знову була наведена на ОСОБА_4, піджак знаходився в зім'ятому стані та, як видно на відео, в кишені піджака вже видно грошові кошти, а працівник спецпідрозділу УСБУ, що був одягнутий в чорну маску з прорізами для очей та рота, поправляв на спині ОСОБА_4 його піджак.

Із відеозапису також видно, як о 11.28 год. 25 сек. невідома на той час особа на ім'я «ОСОБА_56» рукою наносить ОСОБА_4 умисний удар в ділянку голови. За результатами проведеної під час досудового слідства судово-медичної експертизи, висновок судово-медичної експертизи №1719 від 06.07.2011 року (т. 5, а.с.13-14), у ОСОБА_4 виявлено легкі тілесні ушкодження, а саме: синець на волосяній частині голови, синець в ділянці здухвинної кістки зліва, синець та садно на обличчі, садна на обох колінних суглобах, садна на лівій руці.

Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_44 (т. 10, а.с. 152-153), який брав участь в силовій фазі затримання ОСОБА_4, та який наносив ОСОБА_4 удари по голові та по тілу, на запитання, чому він це робив, зіслався на статтю 63 Конституції України. Інші учасники цієї слідчої дії, в тому числі і ОСОБА_24, зазначили, що жодних фактів побиття не бачили. Хоча такі факти чітко зафіксовані на відеозаписі, який демонструвався у ході судового розгляду справи.

За вказаних обставин суд констатує грубе порушення права ОСОБА_4 на захист, а також нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження працівниками УСБУ у Львівській області по відношенню до ОСОБА_4

У період описаних подій понятих не було. Поняті з'явились на цій слідчій дії о 11.30 год. 30 сек. Таким чином, в порушення вимог ст.ст. 85, 190, 191, 195 КПК України, проведення огляду місця події розпочато без понятих.

У протоколі огляду місця події з участю ОСОБА_4, в порушення вимог ст. 85 КПК України, не вказано усіх осіб, які були присутні при огляді місця події. З відеозапису видно, що огляд місця події фіксували дві відеокамери, проте, в порушення вимог ст.ст. 22, 64, 85, 85-1, 85-2, 190, 191, 195 КПК України, у кримінальній справі наявний відеозапис лише з однієї відеокамери. Факт застосування під час огляду місця події двох відеокамер не зафіксовано у протоколі огляду місця події.

В ході допиту в якості свідка ОСОБА_24, який керував вказаною слідчою дією, повідомив (т. 9, а.с. 103-106; т. 10, а.с. 119-122), що йому не відомий чоловік, який фіксував цю слідчу дію на відеокамеру. Такі ж покази надав допитаний в судовому засіданні оперативний працівник УСБУ ОСОБА_25 (т. 9, а.с. 106-108), вказавши, що слідча дія фіксувалася лише однією відеокамерою. Іншою відеокамерою могла знімати стороння особа з числа перехожих, якій ця подія викликала певний інтерес.

Проте, з відеозапису огляду місця події вбачається, що ОСОБА_24 давав вказівки невідомому чоловікові, який фіксував слідчу дію на другу відеокамеру, що також підтверджується показаннями допитаного в судовому засіданні свідка - понятого ОСОБА_27, який повідомив, що на місці події він бачив дві відеокамери, та два працівника, які знімали огляд місця події на відеокамери, підпорядковувалися керівнику операції по затриманню ОСОБА_4 На запит суду щодо надання інформації про другу відеокамеру з прокуратури Львівської області надійшла інформація про те, що не представилось можливим встановити невідому особу, яка 04.07.2011 року проводила відеозапис огляду місця події іншою відеокамерою та місцезнаходження такого відеозапису (т. 10, а.с. 140).

Також слід зазначити, що всупереч вимогам ст.ст. 85,195 КПК України, у протоколі огляду місця події не вказано підстави для проведення даної слідчої дії. Згідно вимог КПК України, слідчі дії проводяться слідчим, або, за окремим дорученням слідчого - органом дізнання. В даному випадку, оперативні працівники УСБУ у Львівській області, окремого доручення слідчого не мали, слідчу дію проводили як неуповноважені та некомпетентні особи, що є істотним порушенням норм ст.190 КПК України, у зв'язку з чим даний доказ необхідно визнати як недопустимий.

В порушення вимог ст.ст. 85, 190, 195 КПК України, органом дізнання у даному протоколі не у повному обсязі відображено обставини проведення огляду місця події. Зокрема, в протоколі не зафіксовані факти нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, не зафіксовані запитання оперативного працівника та відповіді затриманого ОСОБА_4

Окрім того, на відеозаписі огляду місця події з участю ОСОБА_4 о 12.15 год. 25 секунд зафіксовано, як о/у ОСОБА_24 витягнув з мобільного телефону марки «Самсунг» сімкартку «МТС», однак, у протоколі огляду місця події ця дія не зафіксована. Також у протоколі огляду місця події не зафіксовано факт виймання сімкартки оператора «Лайф» з мобільного телефону «Нокія», який вилучено у ОСОБА_4 о 12.17 год. 03 секунди, та не зафіксовано факт виймання сімкартки оператора «Київстар» з мобільного телефону «Нокія-6700», який вилучено з автомобіля ОСОБА_4 о 12.28 год. 20 секунд. Вказані сімкартки, всупереч вимогам ст.ст.85, 190, 191, 195 КПК України, у протоколі огляду місця події не зазначені як вилучені під час проведення цієї слідчої дії, а також, не опечатані у пакети з проставлянням на них підписів понятих та інших учасників слідчої дії.

Вилучення вказаних сімкарток з мобільних телефонів ОСОБА_4 не зафіксовано жодним процесуальним документом у справі.

Допитаний у ході судового розгляду справи слідчий прокуратури Львівської області ОСОБА_45 повідомив, що дані стартові картки з трьох вилучених під час огляду місця події мобільних телефонів ОСОБА_4 він не оглядав, відомості у них не досліджував і до справи не долучав. А тому, суд вважає, що наявна в цих сім картках інформація є недопустимим, недостовірним доказом, та не може підтверджувати вину у вчиненні інкримінованого обвинуваченим злочину.

У протоколі огляду місця події з участю ОСОБА_4 відповіді останнього на запитання о/у ОСОБА_24 надруковані неточно.

Всупереч вимогам ст.ст. 85, 190, 191, 195 КПК України, зазначений протокол огляду місця події складався не в місці фактичного проведення слідчої дії, в протоколі не зазначено місце його складення. В матеріалах кримінальної справи відсутній рукописний текст протоколу огляду місця події, з якого міг бути надрукований наявний в справі протокол.

Всупереч вимогам ст.ст.85, 85-1, 85-2 КПК України, перед початком огляду місця події учасників слідчої дії не повідомлено про застосування відео зйомки та характеризуючі дані відеокамер та відеокасет, на які проводилась зйомка, що не дає можливості ідентифікувати оригінали відеозаписів. В матеріалах кримінальної справи відсутній висновок судово-технічної експертизи на предмет підтвердження оригіналу відеозапису огляду місця події. У зв'язку з цими істотними порушеннями вимог КПК України, суд визнає даний доказ, як недопустимий.

Всупереч вимогам ст.ст.85, 177, 178, 184, 188 КПК України, органом дізнання не складено протокол особистого обшуку одягу ОСОБА_4 Протокол особистого обшуку складений слідчим 05.07.2011 року, та відповідно до вказаного документу в результаті обшуку у ОСОБА_4 було вилучено лише наручний годинник (т. 1, а.с. 150). Особистий огляд ОСОБА_4, проводився без вмотивованої постанови слідчого та санкції прокурора, а обшук його автомобіля проводився без постанови суду, а тому суд визнає його як недопустимий доказ.

В порушення вимог ст.ст. 85, 190, 191, 195 КПК України під час проведення огляду місця події інші вилучені у ОСОБА_4 грошові кошти, окрім 7 500 доларів США, не оглядались.

В порушення вимог ст.ст. 85, 190, 191, 195 КПК України при оголошенні серій та номерів купюр грошових коштів в сумі 7 500 доларів США, поняті грошових коштів не звіряли. Допитаний в ході судового розгляду свідок - понятий ОСОБА_27 зазначив, що особисто він грошових коштів, які оглядались, не звіряв. Разом з цим, із наявного у справі відеозапису огляду місця події не можливо перевірити, які саме серії та номери мали грошові купюри, вилучені у ОСОБА_4

З відеозапису огляду місця події з участю ОСОБА_4 видно, що разом з грошима 7 500 доларів США був клаптик паперу з написом « 7500 $», який о/у ОСОБА_24 був поміщений в пакет №1 разом з грошовими коштами, однак, в протоколі огляду місця події про вилучення та поміщення в пакет вказаного клаптику паперу не зазначено. Клаптик паперу з написом « 7500 $» в ході проведення досудового слідства зник, його рукописний текст почеркознавчою експертизою не досліджувався, у зв'язку з чим не можливо перевірити показання ОСОБА_10 про те, що цей напис він зробив власноручно. З приводу зникнення цього доказу судом було зроблено запит в прокуратуру Львівської області, на що отримано дві відповіді, згідно першої записка втрачена в ході проведення експертизи спецхімречовини, згідно другої відповіді записка втрачена в ході проведення техніко-криміналістичної експертизи грошових знаків. Водночас, допитаний в суді о/у СБУ ОСОБА_24 повідомив, що не бачив щоб ОСОБА_10 робив якийсь запис на клаптику паперу і долучав до коштів. З відеозапису проведення огляду грошових коштів видно, що ОСОБА_10 до грошей жодних клаптиків паперу не прикріпляв.

З відеозапису огляду місця події з участю ОСОБА_4 видно, що 04.07.2011 року о 11.27 год. останній був фактично затриманий працівниками УСБУ у Львівській області. Проте, всупереч вимогам кримінально-процесуального кодексу України, після затримання ОСОБА_4 протокол про його затримання в порядку ст. 106 КПК України органом дізнання не складався, право на захист ОСОБА_4 як підозрюваному в порядку ч. 2 ст. 21 КПК України не забезпечено та не роз'яснено, родичів ОСОБА_4 про факт його затримання не повідомлено.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол затримання ОСОБА_4 був складений лише 05.07.2011 року о 02 год. 30 хв. (т. 1, а.с. 142-143), а протокол про забезпечення підозрюваному ОСОБА_4 права на захист був складений 05.07.2011 року о 01 год. 30 хв. (т. 1, а.с. 132). Таким чином, суд вважає, що органом дізнання було грубо порушено право ОСОБА_4 на захист, передбачене Європейською Конвенцією з прав людини і основоположних свобод та Конституцією України.

Допитаний в судовому засіданні працівник УСБУ у Львівській області ОСОБА_24 (т. 9, а.с. 103-108; т. 10, а.с. 119-122) повідомив, що він особисто проводив огляд місця події та затримання ОСОБА_4 Протокол затримання ОСОБА_4 він не складав. Зупинення автомобіля ОСОБА_4, витягування ОСОБА_4 з автомобіля, повалення його на землю, насідання на нього, одягання наручників, застосування до ОСОБА_4 фізичної сили, вважає свідок ОСОБА_24, є оглядом місця події.

Допитаний в судовому засіданні оперативний працівник УСБУ у Львівській області ОСОБА_25, який був присутній при затриманні ОСОБА_4 та огляді місця події з його участю, вказав, що ОСОБА_4 був у кайданках, але не був затриманий, бо протокол затримання не складався.

Допитаний у ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_39 (т.11 а.с.129-130,202-214) повідомив, що ОСОБА_4 затримували у м. Львові на вул. Яреми, тому він вирішив поговорити з мешканцями і запитати, чи бачив хтось факт затримання. Від однієї з мешканок АДРЕСА_23 свідок ОСОБА_39 дізнався, що вона бачила, як ОСОБА_4 затримували, надівали йому кайданки, валили на землю, били, накидали піджак на голову та щось засунули у кишеню піджака. Цю розмову свідка ОСОБА_39 чув ОСОБА_47, який, будучи допитаним у ході судового розгляду в якості свідка (т.11 а.с.202-214), повідомив, що у 2011 році працював у «Ідея банку». Проходячи по вул. Лазаренка, 8 у м. Львові, побачив ОСОБА_39, який розмовляв з жінкою на ім'я ОСОБА_57. Ця жінка розповідала ОСОБА_39, що бачила подію, як ОСОБА_4 перегородили дорогу, витягнули з автомобіля, одягнули кайданки, накинули піджак на голову і у кишеню піджака поклали пакет чи щось інше. Пізніше ОСОБА_4 підняли із землі і все це фільмували на відеокамери. ОСОБА_57 розповідала про ці події детально, оскільки все це бачила особисто.

Допитаний у ході судового розгляду справи слідчий прокуратури Львівської області ОСОБА_45 повідомив (т.11 а.с.243-247), що розслідував дану кримінальну справу. Підтвердив, що у ході досудового слідства він встановив, що ОСОБА_4 був формальним керівником відділу ГУМВС України у Львівській області, фактично службових обов'язків він не виконував та керівництво працівниками відділу не здійснював. Зазначив, що якщо б він особисто як слідчий був на місці затримання ОСОБА_4 та огляду місця події, то роз'яснив би ОСОБА_4 право мати захисника, склав би протокол про роз'яснення прав затриманого. Слідчий не зміг пояснити, яка була необхідність відводити від ОСОБА_4 відеокамеру, для чого працівники СБУ голову ОСОБА_4 накривали піджаком, для чого ОСОБА_4 наносили умисні удари по тілу. Підтвердив, що у кримінальній справі немає клаптика паперу з написом « 7500$», який був вилучений разом з грошима, відсутня записка, яка вилучена в автомобілі ОСОБА_4 із записами витрат на будівельні матеріали, відсутній відеозапис з другої відеокамери, що він не оглядав усі три стартові картки з мобільних телефонів, які були при ОСОБА_4, що він не призначав фоноскопічної експертизи з метою ідентифікації голосу на аудіозаписах розмов, зафіксованих у ході проведення оперативно-розшукових заходів. Визнав, що він як слідчий не встановив і не допитав усіх осіб, які були присутніми при затриманні ОСОБА_4 та проведенні огляду місця події з його участю. Підтвердив, що у протоколі огляду місця події не вказані усі особи, присутні при даній слідчій дії.

Враховуючи наведені порушення процесуального закону при проведенні огляду місця події з участю ОСОБА_4, суд вважає протокол огляду місця події з участю ОСОБА_4 недопустимим доказом, здобутим з істотним порушенням права особи на захист та з грубим порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства щодо збирання і закріплення доказів.

Також слід визнати недопустимим доказом у справі Протокол огляду місця події від 04.07.2011 року з участю ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 72-74), так як під час його затримання та проведення огляду місця події працівниками УСБУ у Львівській області допущено істотне порушення норм кримінально-процесуального закону, а також, істотно порушено конституційне право ОСОБА_5 на захист.

Як вбачається з відеозапису огляду місця події з участю ОСОБА_5, останній був повалений працівниками УСБУ у Львівській області на землю, та йому були одягнені кайданки. З цього моменту ОСОБА_5 набув статусу затриманого за підозрою у скоєнні злочину. Проте, всупереч вимогам кримінально-процесуального кодексу України, після затримання ОСОБА_5 протокол про його затримання, в порядку ст. 106 КПК України органом дізнання складений не був, право на захист ОСОБА_5 як підозрюваному забезпечено та роз'яснено в порядку ч. 2 ст. 21 КПК України не було, родичів ОСОБА_5 про факт його затримання також не повідомлено.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол затримання ОСОБА_5 був складений лише 05.07.2011 року о 02 год. 20хв. (т. 1, а.с. 145-146), протокол роз'яснення підозрюваному права на захист був складений 05.07.2011 року, година не вказана (т. 1, а.с. 156), захисник ОСОБА_2 був допущений слідчим до кримінальної справи для захисту інтересів підозрюваного ОСОБА_5 04.07.2011 року після порушення кримінальної справи (т. 1, а.с. 139).

З відеозапису огляду місця події з участю ОСОБА_5 видно, що останній неодноразово виявляв бажання мати захисника - адвоката ОСОБА_2, про що заявляв працівнику УСБУ у Львівській області ОСОБА_36 Незважаючи на те, що захисник ОСОБА_2 знаходився поруч з учасниками слідчої дії, особисто заявляв про допуск його, як захисника ОСОБА_5, для участі у цій та подальших слідчих діях, що вбачається з відеозапису, проте, в порушення вимог кримінально-процесуального законодавства України, працівники УСБУ у Львівській області для захисту прав та інтересів фактично затриманого ОСОБА_5 його захисника ОСОБА_2 не допустили, слідчу дію проводили без його участі.

Незважаючи на те, що о/у УСБУ у Львівській області ОСОБА_36 дозволив адвокату ОСОБА_2 бути присутнім при огляді місця події, в подальшому, адвоката ОСОБА_2 в службовий кабінет екологічної інспекції Львівської області, де складався протокол огляду місця події та відбулось його зачитання на відео зйомку, не допустили. При підписанні протоколу огляду місця події ОСОБА_5 повідомив о/у УСБУ у Львівській області ОСОБА_36, що він не буде підписувати протокол, поки його не огляне його захисник, однак, ОСОБА_36 відповів, що захисник буде представлений згодом після огляду місця події.

Працівниками УСБУ у Львівській області при відсутності фізичного опору з боку ОСОБА_5, останнього схоплено та без законної необхідності повалено на підлогу коридору приміщення екологічної інспекції у Львівській області, під час чого було спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці лівого ліктьового суглобу, що підтверджує висновок судово-медичної експертизи №1718 від 06.07.2011 року (т. 5, а.с. 9).

Допитаний в суді о/у УСБУ у Львівській області ОСОБА_36, який проводив затримання ОСОБА_5 та огляд місця події з його участю, повідомив, що даною слідчою дією керував він. Процесуальних документів 04.07.2011 року про затримання ОСОБА_5 не складав, чи роз'яснював процесуальні права ОСОБА_5, не пригадав.

За вказаних обставин суд констатує грубе порушення права ОСОБА_5 на захист, а також нелюдське та таке, що принижує людську гідність, поводження працівниками УСБУ у Львівській області по відношенню до ОСОБА_5

Всупереч вимогам ст.ст. 85, 85-1, 85-2 КПК України, перед початком огляду місця події учасників слідчої дії не повідомлено про факт застосування відеозйомки, а також характеризуючі дані відеокамери та відеокасети, що не дає можливості ідентифікувати оригінали відеозаписів. Всупереч вимогам ст.ст. 85, 177, 178, 184, 188, 190, 191, 195 КПК України, органом дізнання не складено протоколу особистого огляду (обшуку) одягу ОСОБА_5, про результати особистого обшуку ОСОБА_5 в протоколі огляду місця події нічого не зазначено. В порушення вимог ст.ст. 85, 190, 191, 195 КПК України, у протоколі огляду місця події не вказано усіх осіб, які були присутні при огляді місця події. З відеозапису огляду місця події з участю ОСОБА_5 зафіксовано працівника УСБУ у Львівській області, якого не вказано серед присутніх у протоколі огляду місця події.

Всупереч вимогам ст.ст. 85, 195 КПК України, у протоколі огляду місця події не вказано підстави для проведення даної слідчої дії, у тому числі не зазначено, що слідча дія проводиться на підставі заяви ОСОБА_10, та не повідомлено, що саме шукають працівники УСБУ у Львівській області.

Всупереч вимогам ст.ст. 85, 85-2, 190, 191, 195 КПК України, на відеозаписі не зафіксовано процес поміщення вилучених під час огляду об'єктів в пакети, їх опечатування та проставлення на них підписів понятих. О 11.41 год. 33 секунди учасники слідчої дії перемістились з коридору, де був затриманий ОСОБА_5, в його службовий кабінет, при цьому усі виявлені у ОСОБА_5 предмети, а саме мобільний телефон «Нокіа-6700», гроші, ключі залишились на підлозі коридору. На цей момент ці предмети не були вилучені, поміщені в пакети, опечатані та скріплені підписами понятих.

В порушення вимог ст.ст. 85, 190, 191, 195 КПК України, органом дізнання у даному протоколі не в повному обсязі вказані обставини проведення огляду місця події.

Також суд констатує, що даний протокол не несе жодного доказового значення для обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки під час огляду місця події не виявлено та не вилучено жодних речових доказів на підтвердження винуватості останніх, у тому числі грошей, які могли бути предметом хабара.

Явку з повинною ОСОБА_5 від 04.07.2011 року (т. 1, а.с. 84-86) слід визнати недопустимим та сумнівним доказом винуватості підсудних, оскільки судом встановлено, що цей документ написаний ОСОБА_5 під психологічним тиском та під диктовку працівників УСБУ у Львівській області, що суперечить вимогам ст. 96 КПК України в редакції 1960 року, відповідно до якої явкою з повинною є особисте, добровільне письмове повідомлення заявником органу дізнання про злочин.

Суд констатує, що явка з повинною написана ОСОБА_5 з порушенням конституційного права особи на захист, що суперечить вимогам ст. 59 Конституції України та ст. 21 КПК України в редакції 1960 року, оскільки на момент написання явки з повинною ОСОБА_5 перебував в статусі затриманого, неодноразово заявляв про допуск для захисту його прав та законних інтересів захисника ОСОБА_2, однак, в забезпеченні права на захист ОСОБА_5 було необгрунтовано відмовлено.

На порушення права захист та написання явки з повинною під тиском та під диктовку працівників СБУ ОСОБА_5 неодноразово вказував при затриманні та в ході допиту його в якості підозрюваного та обвинуваченого. Зокрема, про це зазначено в протоколі затримання ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 146), протоколі допиту підозрюваного (т. 1, а.с. 158).

Суд вважає, що явка з повинною ОСОБА_5, його пояснення в УСБУ у Львівській області та в прокуратурі Львівської області є недопустимими доказами та не можуть підтверджувати вину підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

В матеріалах кримінальної справи наявний відеозапис, на якому зафіксовано процес зачитування ОСОБА_5 явки з повинною. Враховуючи вищенаведені обставини написання явки з повинною суд вважає даний відеозапис недопустимим доказом. Також слід зазначити, що в явці з повинною не вказано про застосування відеозапису під час відібрання явки з повинною, що суперечить вимогам ст.ст. 96, 85-2 КПК України. З відеозапису зачитування ОСОБА_5 явки з повинною видно двох понятих, які в заяві ОСОБА_5 не вказані. Відеозапис опитування ОСОБА_5 у відсутності захисника здобутий з порушенням права на захист.

З приводу порушення права на захист при затриманні та проведенні першочергових слідчих дій ОСОБА_5 звертався зі скаргою на адресу прокурора області (т. 3, а.с. 55-56).

В ході судового розгляду ОСОБА_5 категорично заперечив явку з повинною, оформлену від його імені, та пояснення, які було здобуто з порушенням права на захист і внаслідок застосування до ОСОБА_5 психологічного тиску та проведення процесуальних дій в нічний час.

Протокол пред'явлення ОСОБА_11 фотознімків для впізнання ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 107-108) слід визнати недопустимим та недостовірним доказом, оскільки впізнання проведено всупереч вимогам ст.ст. 174, 176 КПК України. Орган досудового слідства перед пред'явленням фотознімків для впізнання у ході допиту не з'ясував в ОСОБА_11 детальні зовнішні характеристики ОСОБА_5, за якими ОСОБА_11 змогла б його впізнати. Окрім того, ОСОБА_11 за обставин наявності самого ОСОБА_5, пред'явлено для впізнання не ОСОБА_5, а лише його фотокартку. Як видно із даного протоколу, наявні на такому фотокартки істотно різняться між собою, на фотокартках зображено осіб різного віку, з різними зачісками, з різними рисами обличчя, з різним одягом.

Протокол пред'явлення ОСОБА_11 для впізнання ОСОБА_4 (т. 4, а.с. 24-28) слід визнати недопустимим та недостовірним доказом з наступних підстав. Впізнання проведено з порушенням вимог ст.ст. 174, 175, 176 КПК України, оскільки перед цією слідчою дією в ході допиту ОСОБА_11 не було з'ясовано зовнішні характеристики ОСОБА_4, за якими вона б могла впізнати останнього. Особи, які пред'являлись для впізнання, було різного віку, різної тіло будови, одягнуті в різний одяг.

Протокол пред'явлення ОСОБА_8 для впізнання ОСОБА_4 (т. 4, а.с. 29-32) слід визнати недопустимим та недостовірним доказом з наступних підстав. Впізнання проведено з порушенням вимог ст.ст. 174, 175, 176 КПК України, оскільки перед цією слідчою дією в ході допиту ОСОБА_8 не з'ясовано зовнішніх характеристик ОСОБА_4, за якими він би його впізнав. Крім того, особи, які пред'являлись для впізнання, були різного віку та тіло будови, були одягнені в різному одязі.

На незаконність проведення даної слідчої дії та недопустимість цього доказу вказує і те, що під час очної ставки ОСОБА_4 на запитання слідчого, чи знає ОСОБА_8, вказав, що бачив ОСОБА_8 раніше в слідчому відділі прокуратури області, де між ними ще раніше мала бути проведена очна ставка. Дану слідчу дію раніше було відмінено через погане самопочуття ОСОБА_4 ОСОБА_8 слова ОСОБА_4 підтвердив та зазначив, що раніше бачив ОСОБА_4 у прокуратурі області.

Доказом обвинувачення підсудних є відеозапис з камери, яка була на ОСОБА_10 при передачі грошей ОСОБА_5 04.07.2011 року, та запис з якої слідчий надавав для перегляду ОСОБА_10 Проте, у матеріалах кримінальної справи даний запис відсутній, в ході судового розгляду не досліджувався. Разом з тим, даний відеозапис не підтверджує вину підсудних, оскільки факт цієї зустрічі ОСОБА_5 не заперечується, проте зустріч відбувалась за його словами з-приводу повернення грошей за вихід ОСОБА_55 та ОСОБА_32 зі спільного бізнесу.

В обвинувальному висновку слідчий покликається на те, що під час розслідування справи, за постановою Галицького районного суду від 26.07.2011 року надано дозвіл на отримання від оператора мобільного зв'язку ПАТ «Київстар» усіх з'єднань з номерів телефонів НОМЕР_5 (ОСОБА_4.), НОМЕР_6 (ОСОБА_4.), НОМЕР_7 (ОСОБА_4.) та НОМЕР_8 (ОСОБА_5). Та на виконання постанови суду листом №1289\10\01\03\00 від 15.09.2011 року Львівською філією ПАТ «Київстар» скеровано в прокуратуру Львівської області таку інформацію на електронному носії. Цей електронний носій оглянутий слідчим, на підставі чого ним зроблено відповідні висновки.

У справі відсутні будь-які дані про належність номерів мобільних телефонів, які вказані вище, ОСОБА_4 В ході судового розгляду даної справи судом оглянуто отриманий з Львівської філії ПрАТ «Київстар» електронний носій (компакт-диск), який виявився пустим, та жодної інформації не містить.

Згідно супровідного листа №62/14/1-2065 від 17.08.2011 року (т. 4, а.с. 43) в прокуратуру Львівської області за підписом керівника УСБУ у Львівській області скеровано протоколи за результатами здійснення оперативно-розшукових заходів, які тимчасово обмежують права людини за справою №2008. Дані протоколи слід визнати недопустимими доказами, оскільки разом з ними не скеровано, і у матеріалах кримінальної справи відсутні, постанови апеляційного суду Львівської області на дачу дозволів для проведення ОТЗ щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у тому числі на зняття інформації з каналів зв'язку, візуальне спостереження в громадських місцях, службовому приміщенні із застосуванням фото-, кіно-, відеозйомки, оптичних та радіоприладів.

Супровідний лист №62/14/1-2065 від 17.08.2011 року не зареєстрований у встановленому порядку в канцелярії прокуратури області та не розписаний на слідчого, що розслідував дану кримінальну справу, про що свідчить відсутність печатки прокуратури Львівської області з вхідними реєстраційними даними.

В матеріалах кримінальної справи відсутній документ, який підтверджує легалізацію матеріалів ОТЗ у встановленому порядку.

Стенограми розмов, які є додатками до протоколів за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу, який тимчасово обмежує права людини, є неналежними та недопустимими доказами у справі з наведених вище підстав.

Стенограми складені старшим оперуповноваженим БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_24, який на власний розсуд визначив, кому належать ті чи інші фрази. Носії інформації, на яких ці розмови були записані, до матеріалів справи не долучені, доказами не визнані. Згідно відповіді Апеляційного суду Львівської області на запит суду отримано відповідь про те, що відносно ОСОБА_4 був наданий дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів із використанням технічних засобів постановою апеляційного суду Львівської області від 17 травня 2011 року терміном на 120 діб, та постановою апеляційного суду Львівської області від 14 червня 2011 року терміном на 90 діб. Щодо ОСОБА_6 був наданий дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів із використанням технічних засобів постановою апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2011 року терміном на 120 діб. Щодо ОСОБА_5 був наданий дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів із використанням технічних засобів постановою апеляційного суду Львівської області від 17 травня 2011 року, від 25 травня 2011 року терміном на 120 діб.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму ВСУ від 28 березня 2008 року № 2 Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства, за вмотивованим рішенням суду можуть бути застосовані такі обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, як, зокрема, зняття інформації з каналів зв'язку, застосування інших технічних засобів одержання інформації.

Таким чином, зняття інформації з каналів зв'язку та застосування технічних засобів одержання інформації є різними видами відповідних обмежень.

З відповіді, яка надійшла з Апеляційного суду Львівської області, видно, що було надано дозвіл на застосування технічних засобів одержання інформації, а не на зняття інформації з каналів зв'язку. Номери каналів зв'язку у відповіді суду не вказані.

Суд вважає, що Апеляційним судом Львівської області не надавався дозвіл на застосування такого заходу, як зняття інформації з каналів зв'язку, які зазначені в протоколах, складених за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу, який тимчасово обмежує права людини.

З врахуванням наведеного, усі протоколи, які складені за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу, є недопустимими та недостовірними доказами у справі.

Висновок криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео-звукозапису №№2991/2992, 2993 від 19.10.2011 року (т. 5, а.с. 50-62) жодного доказового значення для встановлення вини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не має, оскільки об'єктом дослідження експертизи був диктофон, який ініціативно, цілеспрямовано використовувався заявником ОСОБА_10 у розмові, як він вказує, з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011 року у справі №1-31/2011, дані записи розмов, зроблені з наданого ОСОБА_10 диктофону, є недопустимим доказом.

Висновок комп'ютерно-технічної експертизи №3047-3050 від 24.10.2011 року (т. 5, а.с. 74-80) жодного доказового значення для встановлення вини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не має, оскільки відомості у досліджених об'єктах - мобільних телефонах не містять даних про факти вимагання, передачі, одержання будь-яких грошей. Сімкартки з мобільних телефонів, які вилучено у ОСОБА_4, всупереч вимогам ст.ст. 85,190,191,195 КПК України, у протоколі огляду місця події не вказані як вилучені, не опечатувались у пакети з проставленням на них підписів понятих та інших учасників слідчої дії. Вилучення вказаних сімкарток з мобільних телефонів ОСОБА_4 не зафіксовано жодним процесуальним документом у справі. Допитаний у ході судового розгляду слідчий прокуратури області ОСОБА_45 повідомив, що він не оглядав вказаних сімкарток і не долучав до справи. Таким чином, відомості, які містяться у сім картках, не можуть слугувати допустимими та достовірними доказами, та не підтверджують вину підсудних у вчиненні інкримінованих злочинів.

Показання свідка ОСОБА_48 (т. 2, а.с. 211-212), яка проводила експертизу грошових коштів в розмірі 7 500 доларів США, жодного доказового значення для встановлення вини ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не має. Проте, свідок ОСОБА_48 підтвердила, що з кримінальної справи зник клаптик паперу з написом, який, як ствердив ОСОБА_10, зробив він.

Протокол огляду документів (т. 2, а.с. 213-214) жодного доказового значення для встановлення вини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не має, оскільки в пам'яті системного блоку комп'ютера, вилученого у ОСОБА_5, інформації, яка має значення по справі, не встановлено.

Вилучена в ході обшуку робочого стола ОСОБА_5 декларація не містить даних про злочини, які інкримінуються ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Протокол огляду документів (т. 2, а.с. 218-223) жодного доказового значення для встановлення вини ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не має, оскільки містить необгрунтовані припущення про здобуття доказів вини підсудних.

Всупереч вимогам ст. 62 Конституції України визнано речовим доказом мобільний телефон ОСОБА_5, який не містить жодної інформації про факти вимагання хабара чи одержання хабара ОСОБА_4 за пособництва ОСОБА_5 Всупереч вимогам ст. 62 Конституції України грошові кошти в сумі 145 грн., вилучені у ОСОБА_5, визнано коштами, які здобуті злочинним шляхом. Записник ОСОБА_5 зеленого кольору не містить інформації, яка має значення для справи. В порушення вимог ст.62 Конституції України визнано речовим доказом три мобільні телефони ОСОБА_4, оскільки в мобільних телефонах та на сім картках немає жодної інформації про факти вимагання хабара ОСОБА_4 або одержання хабара ОСОБА_4 за пособництва ОСОБА_5 Враховуючи, що мобільні телефони у ОСОБА_4 вилучено під час огляду місця події з істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства щодо документування можливих протиправних дій, та права особи на захист, доказ у вигляді інформації на мобільних телефонах слід визнати недопустимим. Вилучені у ОСОБА_4 службове посвідчення, кредитна (зарплатна картка), водійські права, дозвіл на використання травматичної зброї, реєстраційне посвідчення на автомобіль та довіреність на право керування автомобілем, доказового значення для вирішення даної справи не мають.

Наявні в матеріалах кримінальної справи постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.11.2010 року /ЖРЗПЗ №3280/1/ (т. 2, а.с. 188-189), від 31.03.2011 року /ЖРЗПЗ №533 від 15.03.2011року/ (т. 2, а.с. 191), від 31.03.2011 року /ЖРЗПЗ №352/2 від 20.04.2011року/ (т. 2, а.с. 192), від 12.10.2011 року /ЖРЗПЗ №3003/1 від 03.10.2011 року/ (т. 2, а.с. 199), згідно з якими за фактом виявлення гральних атракціонів у приміщеннях, які орендував ОСОБА_8, відмовлено у порушенні кримінальної справи за ст. 203 КК України на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, а також висновок спеціаліста про проведення комп'ютерно-технічного дослідження №395 від 14.10.2011 року (т. 2, а.с. 200-205), згідно з яким гральні автомати не містять механічних пристроїв для видачі виграшів і можуть використовуватись для дозвілля як розважальний гральний атракціон без грошового виграшу, свідчать про те, що ОСОБА_8 займався законною підприємницькою діяльністю, пов'язаною з ігровими атракціонами, і підстав сплачувати хабарі за зайняття цим видом діяльності у ОСОБА_10 не було.

Пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення в пособництві в зайнятті гральним бізнесом не ґрунтується на жодних доказах, які зібрані в ході досудового слідства та судового розгляду даної справи.

Допитаний у ході судового розгляду ОСОБА_6 повідомив, що протягом січня-липня 2011 року здійснював зайняття забороненим видом господарської діяльності - гральним бізнесом за адресою: АДРЕСА_4. ОСОБА_4 не повідомляв його ні про які перевірки у даному закладі, про існування закладу по АДРЕСА_4 нічого не знав. В судовому засіданні ОСОБА_6 заперечив причетність ОСОБА_4 до ведення ОСОБА_6 грального бізнесу по АДРЕСА_4, та вказав, що ОСОБА_4 не було відомо про ведення ним, ОСОБА_6, грального бізнесу. Ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5 не сприяли йому у діяльності ігрового бізнесу. ОСОБА_6 визнав себе винним у зайнятті гральним бізнесом та просив застосувати до нього Закон України «Про амністію в 2011 році». Постановою суду ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із амністією.

Зібрані у справі докази вини ОСОБА_6 в зайнятті останнім гральним бізнесом, вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 27 ч. 5 - ч. 1 ст. 203-2 КК України, не підтверджують. Допитані в ході судового розгляду даної справи свідки ОСОБА_14 (т. 9, а.с. 96-97), ОСОБА_15 (т. 9, а.с. 97-98), ОСОБА_16 (т. 9, а.с. 98-99) повідомили, що з підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не знайомі, про факти пособництва ОСОБА_4 в зайнятті гральним бізнесом нічого не вказали. Інших доказів причетності ОСОБА_4 до зайняття ОСОБА_6 гральним бізнесом в матеріалах справи також не має.

Пред'явлене ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачення в одержанні хабара в особливо великому розмірі, в пособництві в одержанні хабара в особливо великому розмірі від ОСОБА_6, а також обвинувачення в зловживанні владою та службовим становищем ОСОБА_4 та пособництво в зловживанні владою та службовим становищем ОСОБА_5 ґрунтується на доказах, які є не допустимими, підлягають критичній оцінці та визнанню їх сумнівними, недостовірними доказами.

Явка з повинною ОСОБА_6 не є належним та допустимим доказом по даному обвинуваченню, виходячи з наступного.

В обвинувальному висновку стверджується, що 04.07.2011 року в УСБУ у Львівській області звернувся ОСОБА_6 із явкою з повинною, в котрій зазначив, що він займається гральним бізнесом, ОСОБА_4 у нього вимагає щомісячно хабарі в сумі 37 000 (тридцять сім тисяч) доларів США за непроведення перевірок його господарської діяльності, і ОСОБА_6 передає гроші через ОСОБА_5

Проте, в явці з повинною ОСОБА_6 не зазначає, що займається гральним бізнесом, а вказує, що є власником семи інтерактивних клубів. Про гральний бізнес за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_6 не вказує.

Водночас, явка з повинною була написана ОСОБА_6 під тиском та під диктовку працівників УСБУ, що підтверджується наступними доказами.

Згідно матеріалів справи (т. 3, а.с. 28-39) 05 липня 2011 року в буфеті готелю «Жорж» ОСОБА_39 зустрівся з ОСОБА_6, де останній повідомив про те, як його незаконно 4 липня 2011 року затримали працівники УСБУ у Львівській області, і шляхом насильства, погроз і шантажу заставили оговорити ОСОБА_4 На зустрічі з ОСОБА_39 ОСОБА_6 добровільно та власноручно написав заяву на ім'я прокурора Львівської області (т. 3, а.с. 30-33), де описав обставини його затримання, побиття, викрадення та вивезення в невідомому напрямку, поміщення в невідоме приміщення та вимагання повідомити про давання грошей ОСОБА_4 ОСОБА_6 спочатку даний факт заперечував, однак, після побиття, побоюючись за своє життя, під диктовку написав так звану явку з повинною. Також ОСОБА_6 в заяві на ім'я прокурора вказав, що під час його затримання працівники УСБУ у Львівській області забрали у нього 3 000 доларів США. Написану власноручно заяву ОСОБА_6 віддав ОСОБА_39, який, в свою чергу, разом із своєю заявою на ім'я прокурора області 07.07.2011 року подав у прокуратуру. По викладених у заяві ОСОБА_39 та заяві ОСОБА_6 фактах жодної перевірки прокуратурою області не проводилось, натомість, 08.08.2011 року ОСОБА_39 отримав формальну відписку, згідно якої підстав для проведення перевірки в порядку статті 97 КПК України по наведених в заявах фактах прокурор не вбачав, та не проводячи перевірку, у відповіді зазначив, що наведені в заявах факти не підтвердились.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_49 (т.11 а.с. 202-214) повідомив, що бачив, як ОСОБА_6 насильно витягли з машини, повалили на землю та почали бити. Потім одягли кайданки та затягли в автомобіль і вивезли в невідомому напрямку. Також зазначений свідок був очевидцем розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_39, та в своїх показах підтвердив, що ОСОБА_6 добровільно, без будь-якого примусу писав заяву на ім'я прокурора області, яку передав ОСОБА_39

Допитаний в суді свідок ОСОБА_29 (т. 11, а.с. 125-129), який брав участь як понятий при відібранні явки з повинною, повідомив, що після участі в якості понятого в затриманні ОСОБА_5 по даній справі, він та ще один понятий поїхали на якусь квартиру. В цій квартирі, як їм повідомили, знаходився власник ігрового бізнесу. В квартирі поняті знаходились 3-4 години, протягом яких із так званим власником ігрового бізнесу постійно проводили бесіду працівники спецслужб. Під кінець поняті засвідчили слова, які начитав власник ігрового бізнесу на камеру. Свідок ОСОБА_29 в показах зазначив, що цей чоловік явку з повинною зачитував на камеру, а працівники спецслужб за камерою тримали листочок з написаним текстом, і цей чоловік цими записами користувався. Також свідок ОСОБА_29 зазначив, що фізичного примусу на цього чоловіка не було, але йому було запропоновано варіанти, як можна було вийти з ситуації, яка для нього склалась. Двоє-троє чоловік постійно знаходились з цим власником грального бізнесу, та постійно з ним про щось розмовляли.

Суд констатує, що явка з повинною ОСОБА_6 не була добровільною та була написана під тиском працівників УСБУ у Львівській області.

У ході судового розгляду ОСОБА_6 (т. 10, а.с. 162-164) повністю заперечив факти вимагання у нього хабарів та давання їх ОСОБА_4, у тому числі через ОСОБА_5 Від своїх показів, даних на досудовому слідстві, та явки з повинною відмовився. Водночас, вказав, що з ОСОБА_4 він познайомився у 2009 році на автомийці, вони розговорилися, обмінялися телефонами, після чого почали дружити. Дружили сім'ями, відпочивали, святкували дні народження. Могли один одному позичити гроші. У 2009 році ОСОБА_4 познайомив його з братом своєї дружини ОСОБА_5 Він мав телефон ОСОБА_5, який також позичав у нього кошти та повертав їх. У період 2009 - 2010 років він відкрив інтерактивні клуби у АДРЕСА_9, АДРЕСА_6, АДРЕСА_4. ОСОБА_4 знав, що у нього є інтерактивні клуби. На АДРЕСА_4 у нього стояли ігрові автомати. ОСОБА_4 не знав про це. У січні 2011 року по АДРЕСА_4 ніхто перевірок не проводив, він з ОСОБА_4 не знайомився, він був знайомий з ним два роки до цього. ОСОБА_4 йому ніколи ніяких умов передавання грошей не ставив, вони були у дружніх відносинах. Він ОСОБА_4 для його батьків позичав гроші в сумі 1 500 доларів США та він передавав ці кошти через ОСОБА_5 Був момент, що він у ОСОБА_4 позичав 400 доларів США. Також спілкувався по телефону з ОСОБА_5 з-приводу купівлі дерева. ОСОБА_5 він теж позичав гроші, які той в подальшому повертав. Жодних коштів в якості хабарів ОСОБА_4 через ОСОБА_5 не передавав. Факту вимагання хабарів не було. У нього не було прибутків в розмірі 300 000 (триста тисяч) грн., його доходи становили в різні періоди 100 000 (сто тисяч) грн., 120 000 (сто двадцять) тисяч грн. Не зміг пояснити чому він надавав такі покази на досудовому слідстві. Відмовився пояснювати чому писав явку з повинною та давав відповідні покази на досудовому слідстві. Не пригадав, чи надавав він коментарі з приводу запису розмов. Не пригадав, чи примушували його давати покази на досудовому слідстві. Відмовився давати пояснення з приводу обвинувачення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Повідомив, що знає ОСОБА_10 давніше ніж ОСОБА_4, і саме він у 2009 році познайомив ОСОБА_4 з ОСОБА_10 Заперечив свої показання на досудовому слідстві про те, що з ОСОБА_4 познайомився в жовтні 2010 року. ОСОБА_39 він знає з 2009 року.

Таким чином, в судовому засіданні ОСОБА_6 повністю заперечив обставини, викладені у обвинувальному висновку.

Незважаючи на те, що у ході судового розгляду справи ОСОБА_6 відмовився від показань, даних на досудовому слідстві, такі показання ОСОБА_6 не містили інформацію про номінали, серії та номери купюр, які він передавав ОСОБА_4 через ОСОБА_5, як і де саме він передавав гроші ОСОБА_5 в січні, лютому, березні, квітні 2011 року. Тобто не пригадує ні конкретних сум, ні місця, ні обставин таких подій, а тому не можуть бути доказами обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інкримінованих їм злочинів.

При проведенні відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_6 не згадав обставин передачі грошей у січні-квітні 2011 року, при цьому у протоколі даної слідчої дії, в порушення кримінально-процесуального законодавства України, повністю продубльовано протокол допиту свідка ОСОБА_6

Таким чином, суд вважає, що показання ОСОБА_6 з приводу вимагання у нього ОСОБА_4 хабарів та давання останньому хабарів та протокол відтворення обстановки та обставин події за його участю є сумнівними та недостовірними доказами у справі, які повністю заперечені ОСОБА_6 в судовому засіданні і не можуть бути доказами обвинувачення.

Стенограми розмов між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які були складені за результатами проведення оперативно-розшукових заходів (прослуховування телефонних розмов), та зміст яких в ході допиту в якості свідка чи обвинуваченого під час досудового слідства намагався пояснити ОСОБА_6, не є допустимими доказами у справі. В матеріалах справи відсутні докази, що ці розмови велись між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, відсутні висновки експертиз щодо встановлення належності голосу в цих телефонних розмовах ОСОБА_4 чи ОСОБА_6, а також відсутні докази того, що належності номера мобільного телефону, по якому велись розмови з ОСОБА_6, ОСОБА_4 Наявні у кримінальній справі роздруківки розмов та відеозаписи не містять даних про вимагання та передачу хабара. Відсутні дані про вимагання та одержання хабара від ОСОБА_6 в матеріалах оперативно-розшукової діяльності, зокрема, у протоколах з відповідними додатками у вигляді стенограм розмов.

Записи цих розмов на електронному носії в матеріалах справи відсутні, що унеможливлює належним чином перевірити, чи велись такі розмови, та який зміст цих розмов.

Допитаний як на досудовому слідстві, так і в суді свідок ОСОБА_19 повідомив, що протягом 2010-2011 років посаду начальника відділу займав ОСОБА_4, однак, останній біля 5 місяців був відсутній на роботі, і цей свідок виконував його обов'язки. Зокрема, свідок зазначив, що з жовтня 2010 року по липень 2011 року до нього потрапляла уся вхідна пошта, і саме він організовував роботу відділу замість ОСОБА_4, з яким він не спілкувався. ОСОБА_4 самостійно, без участі працівників очолюваного ним відділу, не міг здійснювати перевірки закладів, що здійснюють гральний бізнес, не зміг би виконати огляди, виїмки, відібрання пояснень. В січні 2011 року та в інший час ОСОБА_4 не скеровував його або інших працівників відділу на перевірку діяльності закладу, що розміщений у АДРЕСА_4, і такої перевірки вони не проводили. Аналогічні покази дали свідки, підлеглі ОСОБА_4 - ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, які вважали ОСОБА_4 формальним керівником, оскільки він фактично роботою не займався, нарад не відвідував і не проводив, мав неприязні стосунки з керівництвом, його обов'язки фактично виконував ОСОБА_19

Допитана у ході судового розгляду свідок ОСОБА_14, яка з січня 2011 року по липень 2011 року працювала у залі з ігровими автоматами, що у АДРЕСА_4, свідком будь-яких протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не була. Допитаний у ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_15 повідомив, що знайомий з підсудним ОСОБА_6 Близько 2 років працював охоронником у залі з ігровими автоматами у АДРЕСА_4. У його обов'язки входило відкривати двері та спостерігати за порядком у залі. Інших підсудніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не знає і йому невідомо про їх протиправні діяння. Допитаний у ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_16 повідомив, що знайомий лише з підсудним ОСОБА_6 Він працював контролером в залі з ігровими автоматами у АДРЕСА_4. Підсудніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не знає і про них йому нічого невідомо. Допитаний у ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_12 повідомив, що знайомий тільки з ОСОБА_6 З іншими підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не знайомий і про них йому нічого не відомо.

Згідно ст. 65 КПК України в редакції 1960 року, доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.

У ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. За ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

В одному із фундаментальних рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Сельмуні проти Франції») визначено, що ст. 3 Конвенції є втіленням основних цінностей демократичних суспільств, які входять до складу Ради Європи, і вважається одним із найважливіших основоположних положень Конвенції, відступ від якого не дозволяється.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що ст. 3 Конвенції захищає одну із фундаментальних цінностей демократичного суспільства, згідно з цією статтею забороняється будь-яке катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження, незалежно від обставин справи чи поведінки потерпілого (рішення у справі «Лабіта проти Італії»).

Відповідно до ст. 3 Конвенції поводження визнається нелюдським при досягненні мінімального рівня жорстокості. Оцінка цього мінімального рівня є відносною: вона залежить від усіх обставин справи, таких як тривалість такого поводження, його фізичні та психічні наслідки, а також у деяких випадках стать, вік та стан здоров'я потерпілої особи (рішення у справі «Валашінас проти Литви»). Суд вважає поводження за «нелюдське», оскільки, воно було умисним, призводило або до справжніх тілесних ушкоджень, або до гострих фізичних чи душевних страждань. Поводження, на думку Європейського суду, було «таким, що принижує гідність», якщо воно мало на меті викликати у потерпілих почуття страху, муки і меншовартості, а відтак принизити та зневажити (рішення у справі «Кудла проти Польщі»).

Також у випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана неналежному поводженню зі сторони суб'єктів владних повноважень в порушення ст. 3 Конвенції, це положення, якщо його тлумачити як загальний обов'язок держави відповідно до ст. 1 Конвенції, вимагає, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування, метою якого є виявлення і покарання відповідальних осіб. Якщо б це було не так, загальна правова заборона катування та нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження чи покарання, попри своє фундаментальне значення, була б неефективною на практиці, і в деяких випадках представники держави могли б фактично безкарно порушувати права тих, хто перебуває під їхнім контролем (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії», рішення у справі «Лабіта проти Італії»).

Розслідування за небезпідставним твердженням про неналежне поводження має бути ретельним та ефективним. Це означає, що органи влади мають завжди намагатись встановити події та не покладатися на поспішні або безпідставні висновки для закінчення розслідування чи для обгрунтування своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони мають вживати всіх необхідних та доступних заходів, щоб отримати докази відносно подій, в тому числі, свідчення очевидців та результати експертиз (рішення у справі «Танрікулу проти Туреччини», рішення у справі «Гюль проти Туреччини»).

Проте, незважаючи на наявні у справі докази нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, наявності відеозапису такого поводження, та наявності висновків судово-медичної експертизи про наявність у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, під час досудового розслідування даної кримінальної справи ретельне та ефективне розслідування проведено не було, та було поспішно констатовано факт відсутності порушень з боку працівників УСБУ.

Зокрема, незважаючи на те, що ОСОБА_39 у своїй заяві на ім'я прокурора Львівської області (т. 3, а.с. 5-11, т. 3, а.с. 28-39), а також в ході допиту в якості свідка (т. 3, а.с. 18-26), повідомляв про факти побиття ОСОБА_6 та незаконного з ним поводження, ефективне розслідування з цього приводу проведено не було. 25.07.2011 року слідчий ОСОБА_45 доручив проведення службового розслідування викладених у заяві ОСОБА_39 фактів начальнику УСБУ у Львівській області ОСОБА_60 (т. 3, а.с. 40). В матеріалах кримінальної справи відсутні результати такого службового розслідування, проте, наявна відповідь прокурора Львівської області ОСОБА_39 (т. 3, а.с 46-47), згідно якої прокуратурою області було встановлено, що у співробітників УСБУ у Львівській області в ході проведення ОРЗ виникла необхідність опитати ОСОБА_6, у зв'язку з чим останній був запрошений в УСБУ у Львівській області для дачі пояснень, на що добровільно погодився. Твердження про незаконне затримання останнього, нанесення тілесних ушкоджень, знущання під час затримання, транспортування і незаконне ув'язнення, незаконні вимоги до написання явки з повинною, свого підтвердження не знайшли. ОСОБА_6 від дачі показів з даного приводу відмовився на підставі ст. 63 Конституції України. В ході перевірки було з'ясовано, що ОСОБА_6 особисто в органи прокуратури з будь-якими скаргами не звертався, претензій до працівників правоохоронних органів не висловлював. А тому, підстав для проведення прокуратурою Львівської області перевірки в порядку ст. 97 КПК України в редакції 1960 року не вбачається. Проте, наведені у цій відповіді факти не відповідають встановленим судом обставинам справи.

Таким чином, суд вважає, що прокуратурою Львівської області не було проведено ефективного офіційного розслідування з метою виявлення і покарання відповідальних осіб по фактах, які були викладені у небезпідставних скаргах ОСОБА_39 та небезпідставній заяві ОСОБА_6, про те, що ОСОБА_6 був підданий неналежному поводженню зі сторони працівників УСБУ у Львівській області.

Також судом встановлено, що підсудний ОСОБА_4 та підсудний ОСОБА_5 зверталися до прокурора Львівської області (т. 3, а.с. 49-56) в порядку статей 94, 97 КПК України із заявами та скаргами, в яких зазначали про факти неналежного поводження з ними зі сторони працівників УСБУ у Львівській області під час їхнього затримання 04.07.2011 року.

Перевірка викладених в цих скаргах обставин проводилась прокурором відділу управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_58, який 22 серпня 2011 року виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників УСБУ у Львівській області ОСОБА_36 та ОСОБА_24 та інших за відсутністю в їх діях складу злочину (т. 3, а.с. 57-60).

В даній постанові прокурор ОСОБА_58 покликається на результати службової перевірки, проведеної УСБУ у Львівській області від 12.08.2011 року, з висновку за результатами проведення якої вбачається, що під час затримання та відібрання пояснень у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 співробітники управління діяли в межах повноважень, факти нанесення їм тілесних ушкоджень та вчинення тиску свого підтвердження не знайшли. ОСОБА_58 також було проаналізовано наявні оперативні та процесуальні документи, висновки судово-медичних експертиз, та констатовано, що в ході проведення цієї перевірки доводи ОСОБА_5 та ОСОБА_4 щодо умисного заподіяння їм працівниками СБУ під час затримання тілесних ушкоджень вчинення фізичного та психологічного тиску під час відібрання пояснень свого підтвердження не знайшли. Проте, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 застосовувалися незаконні методи фізичного впливу, що вбачається з відеозаписів їх затримання, а також підтверджується наявними в матеріалах кримінальної справи висновками судово-медичних експертиз.

Одна із основних правових позицій Європейського суду полягає у тому, що коли особу взято під варту в поліції здоровою, але на час звільнення з-під варти ця особа має ушкодження, у держави виникає обов'язок забезпечити достовірне пояснення причин таких ушкоджень, а в разі неспроможності зробити це виникає питання про порушення за ст. 3 Конвенції (рішення у справі «Томазі проти Франції»).

Допитаний в ході судового розгляду справи ОСОБА_58 повідомив (т. 10, а.с. 84-85), що по даній справі ним було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо неправомірних, на думку ОСОБА_4 та ОСОБА_5, дій працівників УСБУ у Львівській області. Всі факти, відображені у постанові, відповідають дійсності. За результатами перевірки не встановив фактів побиття ОСОБА_4 Не зміг пригадати, як відбирав пояснення у ОСОБА_4 Не пригадав факту недопуску захисника під час опитування ОСОБА_4 Не пригадав, чи опитував він в ході проведеної ним перевірки ОСОБА_5

Проте, під час його допиту встановлено, що у ході проведення перевірки він ОСОБА_5 не опитував, не оглядав відеозапису затримання ОСОБА_4 та проведення огляду місця події, де видно як працівник СБУ наносить ОСОБА_4 руками та ногами умисні удари по тілу, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження, а також не оглядав відеозапису затримання ОСОБА_5 та проведення з ним огляду місця події. Також ОСОБА_58 не встановив осіб, які наносили тілесні ушкодження ОСОБА_4, не опитав їх. Показання ОСОБА_35 свідчать про проведення ним неповної перевірки та прийняття незаконного рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників СБУ, які перевищуючи службові повноваження, вчинили побиття ОСОБА_4 при його затриманні.

В ході судового розгляду було встановлено, що побиття ОСОБА_4 вчиняв працівник СБУ ОСОБА_44, який, будучи допитаний у ході судового розгляду справи (т.10, а.с.152-153), повідомив, що приймав участь у силовій фазі затримання підсудного ОСОБА_4 При затриманні було багато людей, тому не зміг вказати чи були поняті. Він не мав на меті натягувати на голову ОСОБА_4 піджак, чи натягував він піджак, не пригадав. Після перегляду відео, де видно як ОСОБА_44 наносить ОСОБА_4 умисні удари по тілу, останній, скориставшись ст. 63 Конституції України, відмовився відповідати на запитання, чому він наносив ці удари.

Суд вважає, що внаслідок проведення неефективного розслідування повідомлених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 фактів прокурор ОСОБА_58 не встановив справжніх причин тілесних ушкоджень, які були у ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не встановив, хто ці тілесні ушкодження вчиняв, належним чином перевірку не провів, всупереч даним відео зйомки затримання ОСОБА_4 на якому зафіксовано особу, що безпідставно наносила тілесні ушкодження підсудному, у зв'язку з чим, на думку суду, мало місце порушення ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 28 Конституції України.

Також, суд вважає, що наявні у справі визнавальні покази ОСОБА_6, а також явки з повинною ОСОБА_6 та ОСОБА_5, на яких будується обвинувачення підсудних у справі, були отримані з порушенням права на захист.

Порушення вимог п. 1 та пп. «с» п. 3 ст. 6 Конвенції у справі «Григор'єв проти України» встановлено у зв'язку з тим, що суд використав для засудження заявника визнавальні показання, які були отримані в результаті застосування фізичного впливу, коли його було затримано у зв'язку з адміністративним правопорушенням, але фактично допитано як підозрюваного, не забезпечуючи при цьому права мати захисника та права не свідчити проти себе. Національні судові органи не забезпечили справедливого судового розгляду щодо того, що визнавальні показання заявника були отримані в результаті застосування до нього фізичного впливу та за відсутності юридичної допомоги.

Порушення вимог п. 1 та пп. «с» п. 3 ст. 6 Конвенції у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» встановлено у зв'язку з тим, що зізнання заявника у вчиненні злочину, надане ним внаслідок катування, було прийнято судами як доказ, що є порушенням вимог зазначеної статті незалежно від ступеня впливу цього зізнання на рішення суду та кількості підтверджень таких зізнавальних показів, наданих заявником в подальшому; фактично будучи підозрюваним у вчиненні відповідного злочину - статус, що за національним законодавством вимагає обов'язкової участі захисника, - заявник не мав можливості користуватись послугами захисника у відповідний період; суди не надали належного обґрунтування обвинувального вироку у справі заявника.

Порушення вимог п. 1 і пп. «с» п. 3 ст. 6 Конвенції у справі «Балицький проти України» встановлено у зв'язку з тим, що визнавальні показання, які в подальшому було використано судом для засудження заявника, відбирались у заявника формально як у свідка під час його адміністративного арешту, але фактично його допитували як підозрюваного, не забезпечуючи при цьому права мати захисника та права не свідчити проти себе.

Суд констатує, що пояснення, показання, явки з повинною від підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6 відбирались з порушенням їх права на захист, на юридичну допомогу, та з порушенням права не свідчити відносно себе.

Таким чином, суд приходить до висновку, що докази зібрані під час досудового слідства не можна брати в обґрунтування вини підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 внаслідок їх недопустимості чи недостовірності, зокрема:

- протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_6 (т. 6, а.с. 31-34) - є недопустимим та недостовірним доказом;

- протокол допиту свідка ОСОБА_12 (т. 3, а.с. 135) - не містить даних про винуватість підсудних;

- протокол допиту свідка ОСОБА_13 (т. 3, а.с.144) - не містить даних про винуватість підсудних;

- протокол допиту свідка ОСОБА_14 (т. 3, а.с. 146) - не містить даних про винуватість підсудних;

- протокол допиту свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (т. 3, а.с. 150, 154) - не містить даних про винуватість підсудних;

- протокол допиту свідка ОСОБА_17 (т. 3, а.с. 171-176) - не містить даних про винуватість підсудних;

- протокол відтворення обстановки та обставин подій з обвинуваченим ОСОБА_6 (т. 3, а.с. 227-233) - є недопустимим та недостовірним доказом;

- протокол огляду місця події (т. 3, а.с. 92-104) - не містить даних про винуватість підсудних;

- показання спеціаліста НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_18 (т. 3, а.с. 158-160), з участю якого проводився огляд вилучених пристроїв - не містить даних про винуватість підсудних;

- протокол огляду предметів (т. 3, а.с. 105-118) - не містить даних про винуватість підсудних;

- журнали інкасації та виплат виграшів, а також записи про результати інкасації ігрових апаратів (т. 7, а.с. 2-272) - не містять даних про винуватість підсудних;

- роздруковані в ході огляду ноутбука електронні файли (т. 7, а.с. 273-282) - не містять даних про винуватість підсудних;

- протокол додаткового допиту обвинуваченого ОСОБА_6 (т. 6, а.с. 35-47) - є недопустимим та недостовірним доказом;

- явка з повинною ОСОБА_6 (т. 3, а.с. 62, 64) - є недопустимим та недостовірним доказом;

- стенограми звукозапису розмов, зроблених за результатами проведення оперативно розшукових заходів (т. 4, а.с.55; т. 4, а.с. 59; т. 4, а.с. 63; т. 4, а.с. 65; т. 4, а.с. 70; т. 4, а.с.71; т. 4, а.с. 79; т. 4, а.с. 81; т. 4, а.с. 83; т. 4, а.с. 85; т. 4, а.с. 89; т. 4, а.с. 91; т. 4, а.с. 93; т. 4, а.с. 95; т. 4, а.с. 97; т. 4, а.с. 99; т. 4, а.с. 101; т. 4, а.с. 103; т. 4, а.с. 109; т. 4, а.с. 111; т. 4, а.с. 113; т. 4, а.с. 117; т. 4, а.с. 125) - є недопустимим та недостовірним доказом;

- протокол огляду документів - електронного диска з інформацією, отриманою з ПАТ «Київстар» (т. 5, а.с. 114-132) - є недопустимим та недостовірним доказом;

- протокол допиту свідка ОСОБА_19 (т. 2, а.с. 140) - містить дані про невинуватість підсудних;

- протокол допиту свідка ОСОБА_20 (т. 2, а.с. 146) - містить дані про невинуватість підсудних;

- протокол допиту свідка ОСОБА_21 (т. 2, а.с. 149) - містить дані про невинуватість підсудних;

- протокол допиту свідка ОСОБА_22 (т. 2, а.с. 153) - містить дані про невинуватість підсудних;

- протокол допиту свідка ОСОБА_23 (т.3 а.с.167) - не містять даних про винуватість підсудних;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10 (т. 1, а.с. 121-126) - є сумнівним та недостовірним доказом;

- протокол відтворення обстановки та обставин подій зі свідком ОСОБА_10 (т. 4, а.с. 154-180) - є сумнівним та недостовірним доказом;

- протоколи очних ставок свідка ОСОБА_10 з обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 220, 232) - є сумнівними та недостовірними доказами;

- витяг з посадової інструкції розподілу функціональних обов'язків працівників відділу боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області (т. 6, а.с. 100-101) - містить дані про невинуватість підсудних;

- протокол допиту свідка ОСОБА_24 (т. 2, а.с. 206; т. 6, а.с. 222) - є сумнівним та недостовірним доказом;

- протокол допиту свідка ОСОБА_25 (т. 6, а.с. 225) - є сумнівним та недостовірним доказом;

- заява ОСОБА_10 від 04.07.2011 року та його первинні пояснення (т. 1, а.с. 12-19, 76-81) - є недопустимими та недостовірними доказами;

- протокол огляду грошових коштів від 04.07.2011 року (т. 1, а.с. 40) - є недопустимим та недостовірним доказом;

- протокол огляду технічних засобів від 04.07.2011 року (т. 1, а.с. 62; т. 5, а.с. 66) - є недопустимим та недостовірним доказом;

- висновок криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео та звукозапису № 2991\2992\2993 від 19.10.2011 року (т. 5, а.с. 50) - є недопустимим та недостовірним доказом;

- протокол за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу від 15.08.2011 року та стенограмами запису розмови ОСОБА_5 та ОСОБА_10 (т. 4, а.с. 143) - є недопустимим та недостовірним доказом;

- протокол огляду місця події від 04.07.2011 року з участю ОСОБА_4 (т. 1, а.с.67-71) - є недопустимим та недостовірним доказом;

- протоколом огляду місця події від 04.07.2011 року з участю ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 72-75) - є недопустимим та недостовірним доказом;

- висновок комп'ютерно-технічної експертизи № 3047/3048/3049/3050 від 24.10.2011 року (т. 5, а.с. 74-80) - не містить даних про винуватість підсудних;

- протокол огляду документів (т. 2, а.с. 218-220) - є недопустимим та недостовірним доказом;

- протоколи допиту свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27 (т. 1, а.с. 97, 111; т. 1, а.с. 100, 107) - є недопустимими та недостовірними доказами;

- протоколи допиту свідків ОСОБА_28 та ОСОБА_29 (т. 1, а.с. 103, 115; т. 1, а.с. 105, 118) - є недопустимими та недостовірними доказами;

- протокол огляду місця події від 12.07.2011 року в приміщеннях, що в АДРЕСА_12, АДРЕСА_14 та АДРЕСА_15 (т. 2, а.с. 5-26) - не містить даних про винуватість підсудних;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8 (т. 1, а.с. 82; т. 2, а.с. 27) - є сумнівним та недостовірним доказом;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_8 (т. 4, а.с. 253) - є сумнівним та недостовірним доказом;

- свідоцтво про державну реєстрацію ОСОБА_8 приватним підприємцем (т. 2, а.с. 33) - не містить даних про винуватість підсудних;

- свідоцтво про сплату єдиного податку (т. 2, а.с. 34) - не містить даних про винуватість підсудних;

- договір оренди приміщення в АДРЕСА_13 (т. 2, а.с. 36) - не містить даних про винуватість підсудних;

- договір про надання послуг з виготовлення відео атракціонів (т. 2, а.с. 41) - не містить даних про винуватість підсудних;

- атестати виробництва ігрових атракціонів (т. 2, а.с. 43-84) - не містять даних про винуватість підсудних;

- протокол допиту свідка ОСОБА_7 (т. 2, а.с. 85-87) - не містить даних про винуватість підсудних;

- протокол допиту свідка ОСОБА_32 (т. 2, а.с. 92-95) - не містить даних про винуватість підсудних;

- протокол допиту свідка ОСОБА_31 (т. 2, а.с. 96-99) - не містить даних про винуватість підсудних;

- інформаційний лист УДСБЕЗ ГУ МВСУ у Львівській області (т. 2, а.с. 186) - містить дані про невинуватість підсудних;

- постанова про відмову в порушенні кримінальної справи (т. 2, а.с. 188) - не містить даних про винуватість підсудних;

- протокол допиту свідка ОСОБА_11 (т. 2, а.с. 100-106) - є сумнівним та недостовірним доказом;

- протокол відтворення обстановки та обставин події з свідком ОСОБА_11 (т. 4 а.с. 252) - є сумнівним та недостовірним доказом;

- протокол ставки віч-на-віч свідка ОСОБА_11 зі свідком ОСОБА_10 (т. 2, а.с. 110-113) - - є сумнівним та недостовірним доказом;

- протокол впізнання фотокарток свідком ОСОБА_11 (т. 2, а.с. 107) - є недопустимим та недостовірним доказом;

- протокол впізнання особи свідком ОСОБА_11 (т. 4, а.с. 25) - є сумнівним та недостовірним доказом;

- протокол впізнання особи свідком ОСОБА_8 (т. 4, а.с. 30) - є сумнівним та недостовірним доказом;

- протокол ставки віч-на-віч свідка ОСОБА_8 з ОСОБА_4 (т. 4, а.с. 33-38) - є сумнівним та недостовірним доказом;

- протокол ставки віч-на-віч свідка ОСОБА_11 з ОСОБА_4 (т. 4, а.с. 39-41) - є сумнівним та недостовірним доказом;

- постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ФОП ОСОБА_8 (т. 2, а.с. 199) - не містить даних про винуватість підсудних;

- висновок спеціаліста № 395 від 14.10.2011 року (т. 2, а.с. 200-205) - не містить даних про винуватість підсудних;

- протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_10 (т. 2, а.с. 114) - є сумнівним та недостовірним доказом;

- інформація на електронному носії, отримана з Львівської філії ПАТ «Київстар», скерованою листом № 1289\10\01\03\00 від 15.09.2011 року (т. 5, а.с. 133) - не містить даних про винуватість підсудних, оскільки диск пустий;

- протокол огляду документів (т. 5, а.с. 114-134) - є недопустимим та недостовірним доказом;

- декларація про доходи ОСОБА_5 від 28.03.2011 року (т. 2, а.с. 213, 216) - не містить даних про винуватість підсудних, та є недопустимим доказом;

- заява ОСОБА_5 від 04.07.2011 року (т. 1, а.с. 84) - є недопустимим та недостовірним доказом;

- пояснення ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 92, 95) - є недопустимим та недостовірним доказом;

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 162-168) - не містить даних про винуватість підсудних.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази у відповідності до ст. 67 КПК України в редакції 1960 року, суд вважає, що пред'явлені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачення ґрунтуються на недостовірних та недопустимих доказах, які здобуто з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону щодо збирання та закріплення доказів, а також на припущеннях, які об'єктивно нічим не підтверджуються і категорично заперечуються показаннями допитаних в суді підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та дослідженими судом доказами.

Рішення суду про визнання доказів недопустимим тягне невизнання їх юридичної сили і неможливість використання в доказуванні та в обґрунтуванні вироку.

Згідно ст. 368 КК України, відповідальність за одержання хабара настає за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабар, чи в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, яку вона може чи повинна вчинити відповідно до своїх службових повноважень.

В ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження факти одержання ОСОБА_4 хабарів в особливо великому розмірі та пособництво ОСОБА_5 в одержанні хабарів ОСОБА_4 в особливо великому розмірі. Сам лише факт виявлення грошових коштів в підсудного ОСОБА_4, при його неналежній фіксації, що відображено на відеозаписі слідчої дії - огляді місця події, за відсутності інших належних, допустимих, достовірних та достатніх даних про обставини, що згідно ст.64 КПК України в редакції 1960 року підлягають доказуванню в даній справі, свідчить про наявність сумніву щодо вчинення підсудними цього злочину.

Відповідальність за ст. 364 КК України в редакції, яка діяла у 2011 році, настає за умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

В ході судового розгляду не підтвердилось обвинувачення у зловживанні владою та службовим становищем ОСОБА_4, а також не підтвердилось пособництво ОСОБА_5 в зловживанні службовим становищем, вчиненим працівником правоохоронного органу.

Відповідальність за статтею 203-2 КК України настає за зайняття гральним бізнесом.

Згідно ч. 5 ст. 27 КК України пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Проте, наявними у справі належними, допустимими, достовірними доказами не підтверджується факт пособництва ОСОБА_4 у зайнятті гральним бізнесом, яким займався ОСОБА_6, оскільки в ході судового розгляду не встановлено, що ОСОБА_4 своїми порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяв ОСОБА_6 вчиненню цього злочину.

Оскільки в силу ст. 62 Конституції України сумніви щодо вчинення злочину підсудними тлумачаться на їх користь, а припущення про їх винуватість, що ґрунтується на недопустимих доказах, та сумнівних показаннях свідків у справі та обвинуваченого на той час ОСОБА_6, не може бути покладено в основу обвинувального вироку, а тому підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм злочинів слід виправдати за недоведеністю їх участі у скоєнні інкримінованих їм злочинів.

З вищенаведеного вбачається, що докази, зібрані у ході проведення оперативно-розшукових заходів та при проведенні слідчих дій, зібрані з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства, а отже є неналежними та не допустимими. Суд не може їх прийняти як доказ винуватості підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм досудовим слідством злочинів.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року із змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку» всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок, а не повертати справу на додаткове розслідування.

Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У відповідності до ст. 3 Конвенції Ради Європи від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Згідно ст. 327 ч. 4 КПК України в редакції 1960 року коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину, суд постановляє виправдувальний вирок.

Оскільки при розгляді кримінальної справи в суді участь підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.368, ч.3 ст. 364, ч.5 ст.27-ч.1 ст.203-2 КК України, та ОСОБА_5 - у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.368, ч.5 ст.27, ч.3 ст. 364 КК України, не доведена, суд вважає, що їх слід визнати невинуватими за вказаними статтями та виправдати.

При цьому, слід зауважити, що так як зібрані докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдальний вирок, а не повертати справу на додаткове розслідування.

Речові докази у справі - цифровий плеєр (диктофон), відеокасети, компакт диски (пакет № 1), СД-диск (т.5 а.с.107), які знаходяться при матеріалах кримінальної справи - слід залишити на зберіганні в матеріалах кримінальної справи. Медичні карти амбулаторного хворого ОСОБА_4 (пакет № 2) слід повернути ОСОБА_4 50 ігрових автоматів, що вилучені з приміщення за адресою: АДРЕСА_4, які передано на збереження в ЛВК № 48 УДД з ПВП у Л/о,- конфіскувати. Ноутбук «Emashines», вилучений з приміщення на АДРЕСА_4, який зберігається в камері схову речових доказів відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури Львівської області, - слід передати в дохід держави. Мобільний телефон марки «Нокіа-6700» з карткою оператора Київстар НОМЕР_8, який знаходиться при матеріалах кримінальної справи, - слід повернути ОСОБА_5 Службове посвідчення ОСОБА_5 НОМЕР_14 від 02.10.2007 р., права водія та талон до них ОСОБА_5, техпаспорт на автомобіль НОМЕР_13, ключі від автомобіля, які зберігаються в камері схову речових доказів прокуратури області в окремому пакеті, - слід повернути ОСОБА_5 Мобільний телефон «Самсунг» та два мобільні телефони «Нокіа», вилучені у ОСОБА_4, які знаходяться при матеріалах кримінальної справи, - слід повернути ОСОБА_4 Службове посвідчення, кредитну картку, водійські права, дозвіл на використання травматичної зброї, реєстраційне посвідчення на автомобіль та довіреність на право керування автомобілем ОСОБА_4, які зберігаються в камері схову речових доказів прокуратури області, - слід повернути ОСОБА_4

У зв'язку з тим, що підсудних визнано невинними у вчиненні інкримінованих злочинів, судові витрати, понесені за проведення експертиз матеріалів та засобів відео та звукозаписів, комп'ютерно-технічної експертизи та судово-технічної експертизи грошових знаків, в силу ст. 93 КПК України в редакції 1960 року, не підлягають стягненню з підсудних, а арешт накладений на їх майно та запобіжний захід підлягають до скасування.

Керуючись Конституцією України, Конвенцією Ради Європи від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд, -

в и р і ш и в:

ОСОБА_4 визнати невинним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 364, ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 203-2 КК України та виправдати підсудного ОСОБА_4 за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 364, ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 203-2 КК України.

ОСОБА_5 визнати невинним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 364 КК України та виправдати підсудного ОСОБА_5 за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 364 КК України.

Запобіжний захід, обраний підсудному ОСОБА_4, у виді застави в розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень, - скасувати.

Повернути ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_9) внесену згідно квитанції № 10 від 08.05.2012р. (т.8, а.с.333) за ОСОБА_4 на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області № 37313005000789 заставу в розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень.

Запобіжний захід, обраний підсудному ОСОБА_5, у виді застави в розмірі 80000,00 (вісімдесят тисяч) гривень, - скасувати.

Повернути ОСОБА_53 (ідентифікаційний код НОМЕР_10) внесену згідно квитанції № 11 від 08.05.2012р. (т.8, а.с.335) за ОСОБА_5 на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області № 37313005000789 заставу в розмірі 80000,00 (вісімдесят тисяч) гривень.

Речові докази у справі:

Цифровий плеєр (диктофон), відеокасети, компакт диски (пакет № 1), СД-диск (т.5, а.с.107), які знаходяться при матеріалах кримінальної справи, - залишити на зберіганні в матеріалах кримінальної справи.

Медичні карти амбулаторного хворого ОСОБА_4 (пакет № 2) - повернути ОСОБА_4

50 ігрових автоматів, що вилучені з приміщення за адресою: АДРЕСА_4, які передано на збереження в ЛВК № 48 УДД з ПВП у Л/о, - конфіскувати.

Ноутбук «Emashines», вилучений з приміщення на АДРЕСА_4, який зберігається в камері схову речових доказів відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури Львівської області, - передати в дохід держави.

Грошові кошти в сумі 67032,00 (шістдесят сім тисяч тридцять дві) гривень та 100 (сто) доларів США, що вилучені в ході огляду місця події з приміщення за адресою: АДРЕСА_4, які передано на збереження в ЗГРУ «Приватбанк» (т.5, а.с.147),- передати в дохід держави.

Мобільний телефон марки «Нокіа-6700» з карткою оператора Київстар НОМЕР_8, який знаходиться при матеріалах кримінальної справи, - повернути ОСОБА_5

Службове посвідчення ОСОБА_5 НОМЕР_14 від 02.10.2007р., яке зберігається в камері схову речових доказів прокуратури області в окремому пакеті, - повернути ОСОБА_5

Мобільний телефон «Самсунг» та два мобільні телефони «Нокіа», вилучені у ОСОБА_4, які знаходяться при матеріалах кримінальної справи, - повернути ОСОБА_4

Службове посвідчення ОСОБА_4, дозвіл на використання травматичної зброї, які зберігаються в камері схову речових доказів прокуратури області, - повернути ОСОБА_4

Арешт на ? частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати.

Арешт на автомобіль «КІА СЕЕД», 2008 р.в., д.н.з.НОМЕР_11 - скасувати.

Арешт на автомобіль «Merсedes BENZ Е200 KOMPR», 2007 р.в., д.н.з.НОМЕР_12 - скасувати.

Арешт на ручний годинник «Мауріс Лакруа», вилучений у ОСОБА_4, який передано на збереження в ЗГРУ «Приватбанк» (т.5, а.с.147) - скасувати та повернути майно ОСОБА_4

Арешт на ланцюжок з жовтого металу довжиною 57,4 см та медальйон із зображенням з металів жовтого та білого кольорів, вилучені у ОСОБА_5, який передано на збереження в ЗГРУ «Приватбанк» (т.5, а.с.147) - скасувати та повернути майно ОСОБА_5

Арешт на грошові кошти, вилучені в ОСОБА_5, в сумі 145 (сто сорок п'ять) гривень, які передано на збереження в ЗГРУ «Приватбанк» (т.5, а.с.147),- скасувати та повернути кошти ОСОБА_5

Арешт на грошові кошти, вилучені в ОСОБА_4, в сумі 8000,00 (вісім тисяч) гривень, 20000,00 (двадцять тисяч) гривень, 4283 (чотири тисячі двісті вісімдесят три) гривень, 179 (сто сімдесят дев'ять) доларів США, 570 (п'ятсот сімдесят) Євро, які передано на збереження в ЗГРУ «Приватбанк» (т.5 а.с.99),- скасувати та повернути кошти ОСОБА_4

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Личаківський районний суд м. Львова.

Суддя: Леньо С. І.