Постанова № 39019456, 29.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 р. Справа № 804/2980/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретаріПасічнику Т.В. за участю: представника позивача Дорошенка С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування приписів, рішення та постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Інспекції ДАБК у Чернігівській області №1209 від 17.12.2013 року «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил»;

- визнати протиправним та скасувати рішення начальника Інспекції ДАБК у Чернігівській області, оформлене наказом №783-ОД від 17.12.2013 року;

- визнати протиправним та скасувати припис Інспекції ДАБК у Чернігівській області №14 від 27.02.2014 року. «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил»;

- визнати протиправною і скасувати постанову Інспекції ДАБК у Чернігівській області № 4/167 від 06.02.2014 року «Про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», якою на ПАТ КБ «ПриватБанк» накладено штраф в розмірі 12 180 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова є такою, що винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивач не є належним суб'єктом правопорушення в сфері містобудівної діяльності, передбаченого абз. 4 п.6 ч. 2 ст.2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності". Протиправність припису свідчить про протиправність інших рішень, прийнятих на їх виконання. Крім того, зі змісту постанови про накладення штрафу за невиконання припису не вбачається вини позивача, а отже відсутні елементи складу адміністративного правопорушення; відповідачем не доведено, що позивач здійснював перетворювання (реконструкцію) орендованого ним приміщення.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, відповідно до яких зазначив, що в грудні 2013 року Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Чернігівській області було проведено позапланову перевірку реконструкції адміністративної будівлі «Чернігівської обласної спілки споживчих товариств України» під Чернігівське регіональне управління відділення «Зарічне» Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», по проспекту Перемоги, 139, у м. Чернігові.

Зазначеною перевіркою встановлено, що Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» здійснює експлуатацію орендованих приміщень (згідно договору оренди приміщень №1 від 03.09.2013) в будівлі інженерно-виробничого корпусу з обчислювальним центром, які реконструйовані під відділення банку ПАТ КБ «Приватбанк», по пр. Перемоги, 139, у м. Чернігові, без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, чим порушено п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (ІІІ категорія). За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 17.12.2013 № 1936, в якому встановлені вищезазначені порушення. У зв'язку з цим Інспекцією видано припис №1209 від 17.12.2013 року, вимогою якого було зупинити експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта ПАТ КБ «Приватбанк», по пр. Перемоги, 139, у м. Чернігові з 17.12.2013 року до п прийняття його в експлуатацію. Про виконання припису підприємство позивача повинно було повідомити Інспекцію в термін до 24.12.2013 року.

У зв'язку з неповідомленням підприємством позивача про виконання припису, посадовою особою Інспекції проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил філії Чернігівського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк», за результатами якої складенго акт №89 від 27.01.2014, в якому зафіксовано, що експлуатація орендованих приміщень (згідно договору оренди приміщень №1 від 03.09.2013) в будівлі інженерно-виробничого корпусу з обчислювальним центром, які реконструйовані під відділення банку ПАТ КБ «Приватбанк», по пр. Перемоги, 139, у м. Чернігові не зупинено, вимоги припису №1209 від 17.12.2013 року. Видано повторний припис №14 від 27.01.2014 року з вимогою виконати вимоги припису №1209 від 17.12.2013 року, а саме: зупинити експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта ПАТ КБ «Приватбанк», по пр. Перемоги, 139, у м. Чернігові, про що повідомити Інспекцію до 06.02.2014 року.

Станом на 06.02.2014 року підприємство позивача не повідомило Інспекцію про виконання зазначених приписів. За результатами розгляду адміністративної справи, заступником начальника Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Чернігівській області Коваленко Л.В., винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 12181 грн. у сфері містобудівної діяльності від 06.02.2014 № 4/167, якою за вчинене правопорушення ПАТ КБ «Приватбанк» притягнуто до відповідальності відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За таких обставин, відповідач вважає, що при прийнятті спірної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, його дії відповідають нормам чинного законодавства, а тому представнки Інспекці просить суд відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2014 у справі № 804/2980/14 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Чернігівську обласну спілку споживчих товариств.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, надала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що будівля інженерно-виробничого корпусу з обчислювальним центром облспоживспілки прийнята в експлуатацію як об'єкт завершеного будівництва Державною приймальною комісією 24.12.1980, що підтверджується актом прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом (реконструкцією) від 24.12.1980. Згідно з вимогами чинного законодавства, облспоживспілка - власник нерухомого майна по проспекту Перемоги, 139, в м. Чернігові, здійснила його державну реєстрацію, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.12.2013 (індексний номер витягу 15752331). Протягом всього періоду експлуатації об'єкта завершеного будівництва, його перебудова чи прибудова власником не здійснювалася. Договір оренди укладено з позивачем 05.09.2013 № 1, в пункті 1.2 якого зазначені приміщення, що передаються в оренду за договором оренди. Певні обмеження і зобов'язання орендаря визначені в пункті 4.2.6 договору оренди від 05.09.2013 № 1, однак документів щодо реконструкції, перепланування та капітального ремонту об'єкта оренди від орендаря не надходило.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, наддав суду клопотання, відповідно до змісту якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог та здійснювати розгляд справи за відсутності повноважного представника Інспекції.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання свого повноважного представника не направила, просила суд здійснювати розгляд справи за наявними у ній матеріалами, з урахуванням письмових пояснень, наданих до суду, без участі її повноважного представника.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, у грудні 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області, на підставі звернення Чернігівського міського відділення управління ДСНС України у Чернігівській області від 12.11.2013 №01-2665/144 від 12.11.2013, було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б.50), а саме: реконструкція орендованих приміщень в будівлі інженерно-виробничого корпусу з обчислювальним центром від відділення банку ПАТ КБ «Приватбанк» по проспекту Перемоги, 139, у м. Чернігові.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 17.12.2013 № 1936, яким встановлено, що ПАТ КБ «Приватбанк» здійснюється експлуатація орендованих приміщень (згідно договору оренди приміщень № 1 від 03.09.2013) в будівлі інженерно-виробничого корпусу з обчислювальним центром, які реконструйовані під відділення банку ПАТ КБ «Приватбанк», по пр. Перемоги, 139 у м.Чернігові, без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, що є порушенням п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (ІІІ категорія).

У зв'язку з цим Інспекцією видано припис №1209 від 17.12.2013 року, вимогою якого було зупинити експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта ПАТ КБ «Приватбанк», по пр. Перемоги, 139, у м. Чернігові з 17.12.2013 року до п прийняття його в експлуатацію. Про виконання припису підприємство позивача повинно було повідомити Інспекцію в термін до 24.12.2013 року.

У зв'язку з неповідомленням підприємством позивача про виконання припису, посадовою особою Інспекції проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил філії Чернігівського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк», за результатами якої складенго акт №89 від 27.01.2014, в якому зафіксовано, що експлуатація орендованих приміщень (згідно договору оренди приміщень №1 від 03.09.2013) в будівлі інженерно-виробничого корпусу з обчислювальним центром, які реконструйовані під відділення банку ПАТ КБ «Приватбанк», по пр. Перемоги, 139, у м. Чернігові не зупинено, вимоги припису №1209 від 17.12.2013 року. Видано повторний припис №14 від 27.01.2014 року з вимогою виконати вимоги припису №1209 від 17.12.2013 року, а саме: зупинити експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта ПАТ КБ «Приватбанк», по пр. Перемоги, 139, у м. Чернігові, про що повідомити Інспекцію до 06.02.2014 року.

Станом на 06.02.2014 року підприємство позивача не повідомило Інспекцію про виконання зазначених приписів. За результатами розгляду адміністративної справи, заступником начальника Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Чернігівській області Коваленко Л.В., винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 12181 грн. у сфері містобудівної діяльності від 06.02.2014 № 4/167, якою за вчинене правопорушення ПАТ КБ «Приватбанк» притягнуто до відповідальності відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до п. 2, 3, 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

-складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

-видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

- забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553.

Відповідно до п. 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно п. 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що підставами для проведення позапланової перевірки є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки та перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. п. 16, 17 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Пунктом 21 Порядку закріплено, що якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно п. 22 Порядку постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Відповідно до абз. 3 п. 6 ч. 2, ч. 9 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат. Дії, передбачені частинами першою - восьмою цієї статті, вчинені суб'єктами містобудування, яких протягом року було піддано стягненню за такі самі порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу, визначеного у відповідному абзаці цієї статті, у подвійному розмірі.

Згідно абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, будівля інженерно-виробничого корпусу з обчислювальним центром А-8, А-10, А1-3, А2-1, А3-2, А4-2, А5, А6-1, а; загальною площею 11177, 8 кв.м. належить на праві власності Чернігівській обласній спілці споживчих товариств, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 29.12.2003, виданого Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради Серія САА № 740219, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.12.2013 (індексний номер витягу 15752331), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що 05.09.2013 між Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств (орендодавцем) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (орендарем) укладено договір оренди приміщень № 1, за умовами якого у поряду та на умовах, визначених договором, орендодавець зобов'язався передати орендарю, а орендар зобов'язався прийняти у тимчасове користування оренду ( приміщення), визначені у договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської - банківської діяльності.

Згідно пункту 1.2 договору оренди приміщень № 1, приміщення, які передаються в оренду за договором, знаходяться за адресою: проспект Перемоги, 139, м. Чернігів, загальною площею 94,5 кв. м., поверх перший, складаються з п'яти кімнат №№ 105-109 (за інвентаризаційною справою №18916, виготовленою Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації в грудні 2002 року, №№ приміщень 1-22,1-21,3-1,3-2,3-3,3-4,3-5,3-6) і належать орендодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого згідно з рішенням виконкому Чернігівської міської ради від 15.12.2003 № 289.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до пункту 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена положеннями Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Статтею 2 цього Закону визначено відповідальність за вчинення конкретних правопорушень, а також перелік суб'єктів, які її несуть.

Згідно абзацу 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, таке як: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, притягуються суб'єкти містобудування, до яких відносяться замовники будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

Отже, зазначеними положеннями норм чинного законодавства чітко визначено коло суб'єктів містобудування, що несуть відповідальність за правопорушення, вчинені у сфері містобудівної діяльності, а саме: експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, про вчинення якого йдеться в оскаржуваній постанові.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач не є власником об'єкта, де за висновками відповідача було проведено реконструкцію приміщення, а є лише орендарем цього приміщення за договором оренди приміщень від 05.09.2013 № 1. Також, позивач у даній справі не є ні замовником будівництва об'єкта, ні підрядником такого будівництва.

Отже, з аналізу вищенаведених положень норм чинного законодавства, позивач у даній справі не відноситься до суб'єктів містобудування, які можуть бути притягнуті до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію), визначених абз. 4 п.6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах, що викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року № К/800/39426/13 (номер в ЄДРСР 37163959).

Суд також бере до уваги і те, що будівля інженерно-виробничого корпусу з обчислювальним центром облспоживспілки (1-пусковий комплекс) прийнята в експлуатацію Державною приймальною комісією 24.12.1980, що підтверджується актом приймання в експлуатацію закінченого будівництвом (реконструкцією) об'єкта від 24.12.1980, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи. Згідно письмових пояснень голови правління Чернігівської обласної спілки споживчих товариств, які містяться в матеріалах справи, протягом всього періоду експлуатації об'єкта завершеного будівництва, за адресою: м. Чернігів, пр. Перемоги, 139, перебудова чи прибудова власником не здійснювалася.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність винесеного припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.12.2013 №1209, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, та необхідності його скасування, оскільки доказів на підтвердження обставин, що стали підставою для винесення оскаржуваного припису, відповідачем не надано. Натомість дослідженими судом в судовому засіданні письмовими доказами, долученими до матеріалів справи, наявність таких обставин спростована.

В силу протиправності припису від 17.12.2013 №1209, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати повторний припис від 27.01.2014 №14 з вимогою виконати припис від 17.12.2013 №1209, а також постанову про накладення штрафу за невиконання припису від 17.12.2013 №1209 в розмірі 12181 грн. у сфері містобудівної діяльності від 06.02.2014 № 4/167.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення начальника Інспекції ДАБК у Чернігівській області, оформленого наказом №783-ОД від 17.12.2013 року, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок провадження.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи за участю Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів, у тому числі й ті, які виникають під час виконання повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (закони України від 16 листопада 1992 року №2780-ХІІ "Про містобудування", від 17 лютого 2011 року №3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності», від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", від 20 травня 1999 року №687-ХІV "Про архітектурну діяльність", від 5 квітня 2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", частина восьма статті 4 Закону України від 25 грудня 2008 року N 800-VІ "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", частина п'ята статті 11 Закону України від 5 листопада 2009 року №1704-VІ "Про будівельні норми").

Згідно останнього абзацу ч.9 ст. 7 Закону України від 5 квітня 2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Проаналізувавши наведені норми права та обставини справи, суд приходить також до висновку про протиправність рішення начальника Інспекції ДАБК у Чернігівській області, оформленого наказом №783-ОД від 17.12.2013 року

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються належними та достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність прийнятого рішення, приписів та постанови належним чином не довів.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 401 грн. 94 коп. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк".

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції ДАБК у Чернігівській області №1209 від 17.12.2013 року «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил»;

Визнати протиправним та скасувати рішення начальника Інспекції ДАБК у Чернігівській області, оформлене наказом №783-ОД від 17.12.2013 року;

Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції ДАБК у Чернігівській області №14 від 27.02.2014 року «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил»;

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції ДАБК у Чернігівській області № 4/167 від 06.02.2014 року «Про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», якою на ПАТ КБ «ПриватБанк» накладено штраф в розмірі 12 180 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 401 (чотирьохсот однієї) грн. 94 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 червня 2014 року

Суддя Д.О. Власенко