Вирок № 3901821, 14.11.2008, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1-52/2008 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючої - судді Федорової Т.П.

при секретарях - Віннічук К.І., Єрмійчук А.В., Халімендик О.В.

за участю прокурора - Клепки В.Г. адвокатів - ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква Київської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за місцем проживання в АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст.. 89 КК України,

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 187 ч.3, 187 ч.4, 286 ч.1, 289 ч.3 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Біла Церква Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_3, попередні судимості погашені в силу ст.. 89 КК України, раніше судимого:

1/ 27.12.2006 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ст. 296 ч.1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень,

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.3, 187 ч.4, 289 ч.3 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Біла Церква Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_4, раніше судимого:

1/ 29.01.1997 року Білоцерківським міським судом Київської області за ст.ст. 140 ч.2, 117 ч.3, 118 ч.2, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі,

звільненого 19.03.2001 року по відбуттю покарання,

2/ 24.09.2004 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ст. 185 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки,

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 185 ч.4, 187 ч.3, 187 ч.4, 289 ч.3 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, працюючого охоронцем ПП „Абсолют плюс”, проживаючого в АДРЕСА_5, раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.3, 187 ч.4, 289 ч.3 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Біла Церква Київської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_6, раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.4, 289 ч.3 КК України,

В с т а н о в и в :

 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. вчинили напад з метою заволодіння майном ОСОБА_10. та ОСОБА_11., поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу (розбій), з проникненням у житло та інше приміщення чи сховище, за попередньою змовою групою осіб.

При цьому ОСОБА_5 вчинив пособництво у вчиненні вказаного розбійного нападу.

Крім того ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., як особи, що раніше вчинили розбій, вчинили напад з метою заволодіння майном ОСОБА_12. та ОСОБА_13., поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло, також поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_14..

При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_9. вчинили пособництво у вчиненні вказаного розбійного нападу.

Крім того, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. незаконно заволоділи транспортними засобами, належними ПОП „Агрофірма Узинська”, ОСОБА_12. з будь-якою метою, за попередньою змовою групою осіб, повторно, вчиненому з проникненням в інше сховище, поєднаному із насильством, небезпечним для життя та здоров'я осіб, що зазнали нападу.

При цьому ОСОБА_5вчинив пособництво у незаконному заволодінні обома вказаними транспортними засобами, а ОСОБА_9. вчинив пособництво у незаконному заволодінні транспортним засобом, належним ОСОБА_12

Крім того, ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), належного ОСОБА_15., поєднану з проникненням у житло, повторно.

Крім того, ОСОБА_7 незаконно заволодів транспортним засобом, належним ОСОБА_16., з будь-якою метою, повторно.

Крім того, ОСОБА_5вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_17. тілесне ушкодження середньої тяжкості.

Злочини вчинені за таких обставин.

25 грудня 2006 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. та невстановлена слідством особа домовились між собою заволодіти чужим майном, а саме майном подружжя ОСОБА_10, що проживають в м. Узині Білоцерківського району Київської області. Реалізуючи свій намір, вказані особи на невстановленому слідстві автомобілі марки „Деу Сенс” зеленого кольору, яким керував ОСОБА_5, приблизно о 22 годині того ж дня прибули до м. Узин Білоцерківського району Київської області до домоволодіння АДРЕСА_7, яке належить ОСОБА_10. Після чого ОСОБА_5 залишився в автомобілі спостерігати за обстановкою, а ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. та невстановлена слідством особа наділи на голови привезені з собою маски, на руки - трикотажні рукавички та шляхом віджиму дверей на другому поверсі проникли в будинок, де шукали гроші та інші цінності.

В той час, коли ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. та невстановлена слідством особа знаходились в будинку АДРЕСА_7 в м. Узині, до дому на службовому автомобілі марки „Тойота Кемрі” чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 приїхав ОСОБА_10. зі своєю дружиною ОСОБА_11. Остання відчинила вхідні двері, господарі спробували увімкнути світло на веранді. Оскільки нападники попередньо вимкнули живлення на лічильнику, світло не увімкнулось. В цей час ОСОБА_8. потягнув до себе потерпілу ОСОБА_11., тримаючи її за шубу, а ОСОБА_7, ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа почали наносити ОСОБА_10. удари руками та ногами по тулубу і голові, від отриманих ударів ОСОБА_10 впав на підлогу. ОСОБА_7, ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа перетягли ОСОБА_10. до сусідньої з верандою кімнати, де зв'язали електричними дротами, які знайшли в будинку, а на голову накинули його куртку.

ОСОБА_11. почала звати на допомогу, але ОСОБА_8. повалив її на підлогу, перетягнув до ванної кімнати, де зачинив, підперши двері дошкою для прасування.

ОСОБА_7, ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа, наносячи зв'язаному ОСОБА_10. удари руками та ногами по тулубу та голові, вимагали від останнього вказати місце в будинку, де зберігаються гроші та цінності. ОСОБА_10, сприймав погрози нападників як такі, що створюють реальну загрозу його життю чи здоров'ю та вказав, що в будинку дійсно зберігаються гроші, місце зберігання яких може вказати його дружина ОСОБА_11.. Заволодівши золотим перснем потерпілого ОСОБА_10., вартістю 1500 гривень, золотою обручкою, вартістю 300 гривень, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа, а також обшукавши кишені ОСОБА_10., заволоділи грошима в сумі 300 гривень, 100 доларами США, що відповідно до курсу Нацбанку України становить 505 гривень, та ключами від службового автомобіля „Тойота Камрі”, а також заволоділи грошима в сумі 20000 гривень, чотирма зубними протезами з жовтого металу, загальною вартістю 300 гривень, золотим ланцюжком 585 проби довжиною 50 см та вагою 6 грам, вартістю 800 гривень, ланцюжком у вигляді змійки, вартістю 2000 гривень, браслетом з жовтого металу, вартістю 720 гривень.

Діями ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8. та невстановленої слідством особи потерпілим ОСОБА_10. та ОСОБА_11. завдано матеріальної шкоди в розмірі 26425 гривень, потерпілому ОСОБА_10. завдані тілесні ушкодження, які віднесені судово-медичним експертом до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Залишивши будинок АДРЕСА_7 в м. Узині, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8. та невстановлена слідством особа заволоділи автомобілем, що знаходився на подвір'ї будинку, марки „Тойота Кемрі” д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 191800 гривень, належним ПОП „Агрофірма Узинська”, директором якої працює ОСОБА_10.

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. та невстановлена слідством особа сіли у викрадений автомобіль „Тойота Кемрі”, яким керував ОСОБА_6, виїхали з подвір'я будинку АДРЕСА_7 в м. Узині та виїхали в напрямку Одеської траси. Туди ж в обумовлене заздалегідь місце виїхав ОСОБА_5на невстановленому слідством автомобілі марки „Део Сенс” зеленого кольору. Перед перехрестям доріг Київ-Одеса та Узи-Біла Церква ОСОБА_7, ОСОБА_8. та невстановлена слідством особа пересіли в автомобіль під керуванням ОСОБА_5 та на двох вказаних машинах вирушили в напрямку м. Вінниця. Викрадений автомобіль „Тойота Кемрі” д.н.з. НОМЕР_1 був реалізований через ОСОБА_18., який не знав про кримінальне походження вказаного автомобілю.

26 грудня 2006 року близько 20 години ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з метою заволодіння чужим майном, а саме майном ОСОБА_12., приїхали на невстановленому слідством автомобілі марки ВАЗ-2109 темного кольору під керуванням ОСОБА_5 до магазину, розташованому на розі вулиць Таращанської та Провальної в м. Біла Церква Київської області, де зустрілись з ОСОБА_8. та невстановленою слідством особою. ОСОБА_5залишився в машині спостерігати за обстановкою, в цей же час ОСОБА_9., який мав домовленість з ОСОБА_5 про спостереження за обстановкою та попередження про появу працівників міліції, на автомобілі ВАЗ-2109 білого кольору транзитний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_19., разом з останнім, який не знав про вчинення злочину, залишився чекати неподалік будинку ОСОБА_12. та за допомогою мобільного телефону постійно зв'язувався з ОСОБА_5.

ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8. та невстановлена слідством особа наділи рукавички та маски, принесені з собою, та через паркан проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_8, але до будинку проникнути не змогли. Близько 23 години 26 грудня 2006 року ОСОБА_5 по радіостанції попередив співучасників про те, що додому повертається господар ОСОБА_12. Дочекавшись моменту, коли ОСОБА_12. зайде в будинок, ОСОБА_8., ОСОБА_7, ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа увірвалися в будинок, почали бити ОСОБА_12., наносячи потерпілому численні удари руками та ногами у різні частини тіла та голові. Невстановлена слідством особа пройшла у будинок, де виявив співмешканку ОСОБА_12. - ОСОБА_13., малолітнього сина ОСОБА_20., ІНФОРМАЦІЯ_6, та матір ОСОБА_12. - ОСОБА_20., з якими невстановлена слідством особа залишилася у кімнаті, не даючи змоги покликати допомогу.

Надівши наручники ОСОБА_12., ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8. перетягли потерпілого в нежиле приміщення, яке потерпілий використовував під офіс. У вказаному приміщенні ОСОБА_8. тримав потерпілого за ноги, ОСОБА_7 надівав на голову потерпілого поліетиленовий пакет, перекриваючи кисень, ОСОБА_6 наносив потерпілому удари руками та ногами по тулубу та голові. при цьому нападники вимагали у потерпілого гроші, золоті вироби, на що ОСОБА_12. відповідав, що грошей в будинку немає. ОСОБА_6, знайшовши в будинку електричну праску, увімкнув її та почав прикладати до тіла ОСОБА_12., продовжуючи вимагати передачі грошей. Під час нападу підсудні заволоділи майном ОСОБА_12., а саме грошима в сумі 1000 гривень, 200 доларів США, що відповідно курсу Національного банку України відповідало 1010 гривнам, та майном ОСОБА_13. - кашеміровим пальто, вартістю 1000 гривень, золотою сережкою 585 проби, вартістю 600 гривень, золотою каблучкою 585 проби, вартістю 1000 гривень, на загальну суму 4610 гривень. Після цього ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8. зв'язали потерпілого, покликали невстановлену слідством особу та разом залишили будинок близько 03 години 27 грудня 2006 року. Залишивши будинок, вказані особи заволоділи автомобілем „Хонда-СРВ” д.н.з. НОМЕР_3, вартістю 84080 гривень, фактично належному ОСОБА_12. на вказаному автомобілі під керуванням ОСОБА_6 нападники вирушили в напрямку Одеської траси, куди на заздалегідь обумовлене місце під'їхали ОСОБА_5 на автомобілі ВАЗ-2109 темного кольору та ОСОБА_9. на автомобілі ВАЗ-2109 білого кольору транзитний номер НОМЕР_2. на обумовленому місці ОСОБА_7, ОСОБА_8. та невстановлена слідством особа пересіли до автомобіля ВАЗ-2109 під керуванням ОСОБА_9. і останній розвіз співучасників вчинення розбійного нападу по домах. ОСОБА_6 на викраденому автомобілі „Хонда-СРВ” в супроводі ОСОБА_5, який керував автомобілем ВАЗ-2109 темного кольору, виїхали на Одеську трасу та зникли в невідомому напрямку.

Під час нападу потерпілий ОСОБА_12. отримав тілесні ушкодження у вигляді опіку 25 % тіла (живота, сідниць, нижніх кінцівок, статевого члена), струс головного мозку, рани, садна, синець на голові, садна на тулубі, синець на лівій нозі, які віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Крім того, в період часу з 22 години 31 грудня 2006 року до 03 години 01 січня 2007 року ОСОБА_7, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом віджиму вхідної двері проник до квартири АДРЕСА_9, де проживає подружжя ОСОБА_16. Проникши в квартиру, ОСОБА_7 таємно від оточуючих заволодів виробами з золота: ланцюжком, вагою 7 грам вартістю 980 гривень, кулоном „Водолій” вагою 1,5 грама, вартістю 210 гривень, кулоном „Діва” вагою 1,5 грама, вартістю 210 гривень, кільцем з червоним каменем, вагою 4,5 грама, вартістю 630 гривень, кільцем „веєр” вагою 9 грам, вартістю 1260 гривень, сережками у виді листків вагою 7 грам, вартістю 980 гривень, чоловічою каблучкою вагою 10 грам, вартістю 1400 гривень; виробами з срібла - ланцюжком, кулоном, сережками та кільцем, загальною вартістю 1000 гривень, а також газовим пістолетом калібру 9 мм № 008129, який матеріальної цінності не представляє, тобто заволодів майном ОСОБА_15. на загальну суму 7810 гривень. Крім того, ОСОБА_7 заволодів запасним комплектом ключів від автомобіля „Тойота Кемрі” д.н.з. НОМЕР_4, належного ОСОБА_16., після чого залишили квартиру.

01 січня 2007 року в період часу з 03 години до 03 години 30 хвилин до будинку АДРЕСА_9, на автомобілі „Тойота Кемрі” д.н.з. НОМЕР_4 під'їхав ОСОБА_21., який працював водієм у ОСОБА_16. Дочекавшись поки він залишить машину, ОСОБА_7, скориставшись викраденим з вказаної квартири ключем від автомобілю, заволодів автомобілем марки „Тойота Кемрі” д.н.з. НОМЕР_4, вартістю 160935 гривень 87 копійок, належним ОСОБА_16., та норковою жіночою шубою, вартістю 15000 гривень, яка знаходилась в автомобілі та належала ОСОБА_15.

12 січня 2007 року близько 22 години ОСОБА_5, керуючи технічно справним автомобілем марки „Део-Ланос” д.н.з. НОМЕР_5, належним на правах особистої власності ОСОБА_22. та рухаючись по проїзній частині, що має по одній смузі для руху у кожному напрямку, по вул.. П.Запорожця в напрямку вул.. Павліченко в м. Біла Церква Київської області, зі швидкістю близько 40 км/год, в порушення вимог п.п. 1.2, 1.10, 11.2 Правил дорожнього руху України, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_23. в результаті дорожньо-транспортної події ОСОБА_23. отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів лівої великої гомілкової кістки та лівої малої гомілкової кістки, рану лівої щоки, рану потиличної ділянки голови, крововилив у склеру лівого очного яблука. Описані пошкодження віднесені судово-медичним експертом до категорії середньої тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України визнав частково, у вчиненні інших інкримінованих злочинів не визнав і суду показав, що з ОСОБА_8. мав дружні стосунки, також знайомий з ОСОБА_9., який займався ремонтом машин, знайомий з ОСОБА_18, який займався купівлею-продажем автомобілів в Вінницької області, знайомий , наглядно знав ОСОБА_19. Станом на грудень 2006 року користувався автомобілем „Део Сенс” зеленого кольору. Злочинів не вчиняв, де знаходився 25 грудня 2006 року не пам'ятає. 26 грудня 2006 року приблизно о 23 годині 30 хвилин йому зателефонував ОСОБА_9. та попросив приїхати до автомагазину на Заріччі. Коли під'їхав до вказаного місця, зустрівся з ОСОБА_9., який попросив грошей на бензин та сказав, що він з кумом, який п'яний спить в машині. Відповів, що з собою грошей немає, але зараз він гроші привезе. По дорозі у нього в машині пробило колесо і він приблизно годину колесо заміняв. Взявши гроші на вул.. П.Запорожця, повернувся до ОСОБА_9 і дав йому 30 гривень, приблизно 30-40 хвилин розмовляв з ним, потім поїхав додому. У ОСОБА_9 грошей не позичав.

31 грудня 2006 року приблизно о 22 годині 30 хвилин до нього приїхав ОСОБА_24, зустрічав Новий рік за місцем свого проживання разом з ним та співмешканкою ОСОБА_25. і злочину не вчиняв.

12 січня 2007 року рухався на автомобілі „Део Ланос” сірого кольору, державного знаку не пам'ятає, який зареєстрований на ОСОБА_22., по вул.. П.Запорожця і побачив, що попереду рухаються два пішоходи - один з правого боку дороги, інший - з лівого. Рухався в темну пору доби зі швидкістю приблизно 40-50 км/год, був тверезий. Рульова та гальмова системи машини були технічно справні, було включене дальнє світло фар. Порівнявшись з людиною, яка йшла по лівій стороні дороги, практично посередині дороги назустріч його машині, відчув удар збоку та натиснув на гальма. Вину в дорожньо-транспортної події визнає частково, оскільки вважає, що також була вина постраждалого, який рухався по проїзній частині та був в нетверезому стані.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав і суду показав, що до вчинення інкримінованих йому злочинів не причетний, працівники міліції вимусили ОСОБА_8. та ОСОБА_9 . оговорити його та братів. ОСОБА_8. та ОСОБА_9 . знав, відносини були нормальні. Під час його перебування в слідчому ізоляторі ОСОБА_8. передав йому записку, просив вибачення та писав, що його били та вимусили признатися та оговорити його та його братів.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав і суду показав, що ОСОБА_9 . знав - звертався до нього з питання ремонту автомобіля, з ОСОБА_8. дружніх стосунків не було, знав його через старшого брата. Також знайомий з ОСОБА_26., а разом з ОСОБА_18 . раніше разом відбував покарання в Хмельницької області, також близько року знав ОСОБА_24.. ОСОБА_19 . раніше не знав. 16 лютого 2007 року був затриманий працівниками міліції, але ніяких злочинів не вчиняв. Де знаходився під час інкримінованих йому злочинів точно не пам'ятає. Допускає, що міг перебувати у Вінницької області 26 грудня 2006 року по особистих справах.

Вважає, що ОСОБА_8. та ОСОБА_9. оговорюють його, вигороджуючи осіб, які приймали участь під час вчинення злочину.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_9. свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.3 КК України не визнав, за ст. 187 ч.4 КК України визнав частково. Підсудний ОСОБА_9. суду показав, що 26 грудня 2006 року в першій половині дня близько 10-11 годині зателефонував своєму знайомому ОСОБА_8. та попросив повернути борг в сумі 300 доларів США. Домовився з ОСОБА_8. зустрітися ввечері і той зможе повернути борг. Також в той день телефонував своєму знайомому ОСОБА_5 і також просив повернути борг в сумі 400 доларів США і той сказав, що ввечері необхідно під'їхати до нього для розмови. Зателефонував своєму куму ОСОБА_19. і попросив його автомобіль, на що той погодився. Ввечері приїхав до ОСОБА_19 ., взяли з його гаража автомобіль ОСОБА_19 . марки ВАЗ-2109 білого кольору і ОСОБА_19. поїхав разом з ним. Йому мобільний телефон зателефонував ОСОБА_5 та наказав забрати ОСОБА_8. біля ринку на Вокзальній, що він виконав. ОСОБА_8. повідомив, що поверне борг пізніше, але як він зрозумів - поверне в той же день. Потім ОСОБА_5 знову зателефонував та попросив приїхати до магазину на Таращанському масиві. Під'їхали до місця, вказаного ОСОБА_5, де зустріли останнього, він був на автомашині ВАЗ-2109 сірого кольору. Біля машини стояли якісь чоловіки, облич їх не бачив, побачив лише одного - ОСОБА_6. ОСОБА_8. підійшов до ОСОБА_5 і останній йому повідомив, що поверне борг трохи пізніше. Питання про його, тобто ОСОБА_9., при цьому його участь у вчиненні злочину за винагороду не обговорювалась. ОСОБА_5 попросив його проїхати до перехрестя Володарської траси та спостерігати чи не їдуть працівники міліції і зателефонувати йому в тому разі, коли працівники міліції з'являться. ОСОБА_8. залишився з ОСОБА_5 , а він разом з ОСОБА_19 на вказаному ОСОБА_5 місці довго чекали в машині, приблизно з 22 до 03 години. Неодноразово телефонував ОСОБА_5, щоб дізнатися коли можна їхати додому, а також двічі попереджав, що проїжджали машини ДАІ. Розумів, що вчиняється злочин, але ОСОБА_19 про це не розповідав, повідомляючи, що чекає повернення боргу. Потім ОСОБА_5 зателефонував та наказав їхати на Одеську трасу в бік с. Шкарівка Білоцерківського району. Не доїжджаючи до вказаного місця, в машині закінчилося пальне. Разом з ОСОБА_19 доштовхали машину до заправки, заправили машину. ОСОБА_5 знову телефонував йому і він відповів, що заправляє машину. Коли приїхав на Одеську трасу, то побачив там машину марки „Хонда СРВ” чорного кольору, номерний знак 0008, яка належала ОСОБА_20 та зрозумів, що вказану машину викрали. Раніше знав ОСОБА_20, показував ОСОБА_5 будинок, де проживає ОСОБА_20 та розповідав, що останній займається обшивкою салону автомобіля. З машини ОСОБА_20а вийшли ОСОБА_8., ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_26. Всі люди з машини ОСОБА_20а швидко пересіли до автомобіля ОСОБА_19 і ОСОБА_5, який під'їхав на своєму автомобілі, наказав відвезти всіх по домам. За кермо автомобіля „Хонда” сів ОСОБА_6 і кудись поїхав. ОСОБА_8., ОСОБА_7 та ОСОБА_26 сіли на заднє сидіння автомобіля ОСОБА_19 ., який знаходився на передньому пасажирському сидінні, і він повіз всіх до м. Біла Церква. Порозвозив всіх по домах, вийшов за зупинці „Клініка”, а ОСОБА_19. за кермом свого автомобіля поїхав додому.

Про обставини вчинення злочину в машині не розповідали, хтось лише сказав, що „трохи іздевалися над ОСОБА_20”, „жарили ОСОБА_20” і цю розмову ОСОБА_19. чув. На запитання ОСОБА_19 . хтось з хлопців відповів, що ОСОБА_20 не вбили, але познущалися добре. Бачив на учасниках злочину речовину схожу на кров, але на кому саме не пам'ятає. ОСОБА_8. роздягався в машині, знімав верхній одяг, який віддав ОСОБА_26.

Під час досудового слідства за його участю було проведено відтворення обстановки та обставин події і він на місці добровільно, без будь-якого тиску, розповів про всі викладені обставини.

Свою вину у вчиненні злочину за ст. 289 КК України не визнає, оскільки автомобіль не викрадав, не знав про можливість його викрадення. Визнає свою вину частково лише в тому, що знав про те, що готується крадіжка.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8. свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково і суду показав, що був добре знайомим з ОСОБА_5, а інших братів не знав. Був знайомий з ОСОБА_9. та ОСОБА_26. 25 грудня 2006 року ввечері йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_5та сказав, що забере його зі стоянки, де він залишав свій автомобіль. Зустрілися з ОСОБА_5на стоянці на Вокзальній, в машині ОСОБА_5 марки „Део Сенс” також знаходились ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_26. Останній повідомив, що всі поїдуть в м. Узин, де є будинок, в якому нікого немає і там можна викрасти гроші. Погодився на дану пропозицію, оскільки йому були потрібні гроші. Приблизно о 22 годині приїхали в м. Узин до будинку, на який вказав ОСОБА_26, ОСОБА_5 залишився в машині за декілька перехресть до будинку потерпілих, а він разом з ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_26 на прізвисько «ОСОБА_27» підійшли до будинку, взявши з собою рукавички, маски та викрутку. Біля будинку одягли маски (шапки чорного кольору з прорізями для очей) та рукавички чорного кольору, перелізли через паркан та подвір'я. В будинку світло не горіло і тому зрозуміли, що вдома господарів немає. Через балконні двері проникли до будинку, там хтось викрутив пробки, тим самим вимкнувши світло, і почали шукати гроші, але нічого не знайшли. В цей час в двір будинку заїхала машина, ОСОБА_6 сказав, що втекти вже не встигнуть і запропонував йому першого, хто зайде в будинок, потягти на себе. Коли відчинилися вхідні двері, першою зайшла жінка і хотіла увімкнути світло, він потягнув її за шубу на себе, від чого жінка впала. Тримав цю жінку одною рукою, а іншою затуляв їй рота, щоб вона не кричала. В цей час ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_26 боролися з чоловіком. Жінка вирвалась та вибігла з будинку, йому хтось допоміг забрати її назад в будинок. Господар боровся з хлопцями, але не кричав, його зв'язали електричним проводом, перетягнули чоловіка до іншої кімнати. Йому хтось сказав, щоб він перевів жінку до ванної та зачинив там, що він і виконав, підперши двері пральною дошкою. У господарів вимагали гроші, жінка повідомила, що в неї є 20 000 гривень, які лежать у шафі. Потім почув, що всі уходять з будинку, також вийшов з будинку та побачив біля нього заведений автомобіль „Тойота Камрі” чорного кольору, за кермом сидів ОСОБА_6. На під'їзді до Одеської траси пересів в машину під керуванням ОСОБА_5, туди ж пересіли ОСОБА_7 та ОСОБА_26, та заснув. Прокинувся приблизно о 04 годині ранку вже у Вінницької області, що сталося з викраденим автомобілем, яким керував ОСОБА_6, не бачив. Отримав у Вінницької області від ОСОБА_26 3000 гривень - це була частина грошей, які знайшли в будинку.

26 грудня 2006 року до нього зателефонував ОСОБА_9. та нагадав про гроші, які він позичав у ОСОБА_9 ., сказав ОСОБА_9., що гроші є і ввечері він їх віддасть. Вже близько 22 години йому зателефонував ОСОБА_5, який сказав що треба поговорити та повідомив, що за ним заїде ОСОБА_9. останній приїхав на машині ОСОБА_19 .- ВАЗ-2109 білого кольору, та довіз його на Таращанський масив. В машині також знаходився ОСОБА_19. на пасажирському сидінні. На Таращанському масиві побачив ОСОБА_5, який показав, що на іншому боці дороги стоять ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_26. Підійшов до них, ОСОБА_26 дав йому рукавички та маску та сказав, що зараз поїдуть в один офіс та дещо викрадуть. ОСОБА_5 залишився з ОСОБА_9. на перехресті на Таращанському масиві та повинен був по рації сповіщати про можливий приїзд міліції. Надівши маски та рукавички, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та ОСОБА_26 проникли на подвір'я ОСОБА_20а, перелізши через паркан, але в офіс проникнути не змогли. Через 20 хвилин на подвір'я в'їхала машина марки „Хонда”, всі сховалися за гаражами. Дочекавшись коли господар зайшов до будинку, підійшли до дверей, першим в будинок забіг ОСОБА_6, він забіг за ним, потім забігли ОСОБА_7 та ОСОБА_26. Він разом з ОСОБА_6 тримали господаря, при цьому ОСОБА_6 декілька разів вдарив чоловіка, якого потім зв'язали. ОСОБА_26 побіг з дальні кімнати будинку, а ОСОБА_7 спочатку також допомагав тримати господаря, а потім також побіг в дальні кімнати будинку. Потім потерпілого перетягли до сусіднього приміщення офісу. Він тримав чоловіка та не розмовляв з ним, сидів поруч з чоловіком майже годину. Потім прийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і почали залякувати господаря праскою, вимагаючи сказати де знаходяться гроші, погрожуючи вбивством. Потерпілий говорив, що грошей у нього немає та просив відпустити його. ОСОБА_6 2-3 рази вдарив господаря кулаком по голові, а він декілька разів вдарив чоловіка рукою чи ногою по тулубу та по спині. ОСОБА_6 увімкнув праску, ОСОБА_7 та він тримали господаря, а ОСОБА_6 прикладував праску до ніг та живота господаря, який від болю перевертався з живота та спину та кричав. Потім ОСОБА_7 та він натягнули потерпілому пакет на голову. В цей час ОСОБА_26 знаходився в будинку, що він робив не бачив. Через деякий час він вийшов з будинку, зайшов на веранду, туди ж вийшов ОСОБА_7 та повідомив, що зараз всі будуть уїжджати. Почув, як в дворі завелася машина, запитав навіщо знову брати машину, але хтось відповів, що виїдуть та покинуть машину. Від ОСОБА_26 дізнався, що в будинку були ще жінка та дитина. Які речі виносили з будинку не бачив. Сів до машини, за кермом знаходився ОСОБА_6 і всі поїхали до Одеської траси. Туди ж приїхав ОСОБА_5на своєму автомобілі, також під'їхав ОСОБА_9. на машині ОСОБА_19. У ОСОБА_6, ОСОБА_7 та у нього одяг був забруднений кров'ю. До машини під керуванням ОСОБА_9 . сіли він, ОСОБА_26 та ОСОБА_7. В машині зняв свій забруднений одяг - куртку та штани та віддав ОСОБА_26, який пообіцяв одяг викинути, а сам залишився в майці і трусах. ОСОБА_9. розвіз всіх по домівках. За вчинення вказаного злочину ніякої винагороди не отримав.

Станом на грудень 2006 року він користувався мобільним телефоном НОМЕР_7, був у нього також інший телефон, номер якого не пам'ятає.

Вина підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. у вчиненні 25 грудня 2006 року розбійного нападу на родину ОСОБА_10ів та в незаконному заволодінні транспортним засобом, що належить ПОП „Агрофірма Узинська”, а також вина підсудного ОСОБА_5 у вигляді пособництва у вчиненні вказаних злочинів доведена повністю наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_10. суду показав, що до події підсудних не знав. Проживає разом з дружиною в будинку АДРЕСА_10. В день події приїхали з дружиною до дому близько 22 години. В будинку було темно, відкрив вхідні двері, хотів включити світло, але його хтось вдарив по голові, звалив на підлогу. Нападників було 3-4 чоловіка, вони всі були в масках. Почав питати що їм потрібно, на що йому відповіли, що вони в Київської міліції. Після чого його зв'язали та почали затягувати в хату жінку, яка вибігла на подвір'я. Жінку закрили в ванній кімнаті, а його перетягли до іншої кімнати, били ногами по животу, голові та почали допитуватись де гроші, де зброя, де сейф. Відповів, що працює на фірмі, всі гроші в установах банку, сейфу немає, є мисливська рушниця „Манчестер”, але вона в сейфі у товариша. Тоді нападники сказали, що їм потрібні 20 тисяч доларів США, відповів що віддасть завтра та просив не вбивати. Нападники говорили, що гроші їм потрібні зараз. У жінки були відкладені 20 тисяч гривень на лікування їх хворого внука і вона сказала де знаходяться ці гроші і відповідно вони гроші знайшли. Також нападники викрали його золоту каблучку, яка лежала в тумбочці, в цей час він лежав на підлозі, на його голову намотали куртку, тому він нічого не бачив. Також з його кишені викрали 100 доларів США, 300-400 гривень, картку банку „Надра”, викрали з будинку всі золоті прикраси жінки - кільця, ланцюжки, браслет, а також золоті коронки. Потім у нього забрали ключі від автомашини „Тойота Камрі” чорного кольору, який знаходиться на балансі Агрофірми „Узинська”. Через 10-15 хвилин після того, як нападники уїхали на викраденому автомобілі, розпутався від дротів, якими був зв'язаний та звільнив жінку, яка була у ванній кімнаті. Потім встановили, що злочинці проникли в будинок через балкон на другому поверсі. Також дружина йому розповіла, що її не били, а лише порвали на ній шубу, коли затягували в хату. Йому були завдані такі пошкодження: синці в області нирок, садна на обличчі та голові. за медичною допомогою не звертався, судово-медичну експертизу провели лише в червні 2007 року, тому пошкоджень на час обстеження у нього не виявлено, залишився лише рубець на голові.

Під час нападу чув, як одного з нападників називали „ОСОБА_27”. Під час досудового слідства в його будинку було проведено відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_8., який без будь-якого тиску на нього розповів яким чином проникли до будинку, як вчинили напад, добре орієнтувався на місця події. Розповідь ОСОБА_8. повністю відповідала обставинам події, яка відбулася у дійсності.

Автомашину, яка належить ПОП„Агрофірма Узинська” повернули без будь-яких пошкоджень.

Потерпіла ОСОБА_11. суду показала, що проживає разом з чоловіком - ОСОБА_10. в АДРЕСА_10. 25 грудня 2006 року ввечері з чоловіком приїхали додому на службовому автомобілі чоловіка марки „Тойота Камрі”. Перша зайшла в будинок, там було темно, але побачила, що в будинку знаходяться якісь хлопці, як їй здалося 3-4 чоловіка, але спочатку подумала, що це її син з друзями та спитала чи то ОСОБА_28. У відповідь почула, що це київська міліція. Відразу почали бити її чоловіка, а її лише тримали. Побачивши, що хлопці в масках, дуже злякалась та хотіла відкрити двері, але на неї накинули одіяло. Сильно кричала, сподіваючись на те, що сусіди її почують. Почула, як чоловіка потягли в іншу кімнату, а один з нападників тримав її, потім завів до ванної кімнати. Чула, як нападники питали де знаходиться зброя, вимагали гроші, просили 25000 доларів США, як їй здалося. Сказала, що таких грошей немає, є лише 20000 гривень та сказала, що гроші знаходяться в черевику в спальні. Подія відбувалася приблизно 2 години. Коли нападники уїхали на службовій машині чоловіка, той звільнив її з ванної, голова чоловіка, його пальто і сорочка були в крові. Крім грошей та машини нападники заволоділи золотими виробами - ланцюжком, вартістю 2000 гривень, ланцюжком, вартістю 800 гривень, браслетом, вартістю 720 гривень, зубними протезами, вартістю 300 гривень. у чоловіка також викрали гроші.

Свідок ОСОБА_29. суду показав, що потерпілі ОСОБА_10 - його батьки, які проживають у м. Узині. Про те, що на батьків було вчинено напад дізнався від брата батька. Поїхав до ОСОБА_10. та дізнався, що троє нападників, які були в масках, били батька, а матір закрили у ванній кімнаті. Батьки розповіли, що нападники заволоділи золотими виробами, 20 000 гривень, автомобілем „Тойота Камрі” чорного кольору. ОСОБА_10. був сильно побитий, сліди побоїв були на обличчі.

Свідок ОСОБА_18. на досудовому слідстві показав, що відбував покарання в Шепетівській ВК-98 з 1996 по 2001 роки. Під час відбуття покарання познайомився з жителем м. Біла Церква ОСОБА_7, який також відбував покарання. Після звільнення з місць позбавлення волі зрідка спілкувався з останнім по мобільному телефону. Приблизно за 5 чи 6 днів до Нового, 2007 року ОСОБА_7 запропонував йому купити нерозмітнений автомобіль марки „Тойота Камрі” чорного кольору, погодився взяти автомобіль для реалізації. Домовився з ОСОБА_7, що останній прижене автомобіль в смт. Калинівка Вінницької області. Зустрівшись в Калиновському районі, оглянув автомобіль з транзитними номерами та отримав від ОСОБА_7 ключі від нього. Автомобіль запропонував двом особам на ім'я ОСОБА_9, які проживають у м. Кременчуці та займаються перепродажем автомобілів, вони придбали автомобіль за 6000 доларів США. З вказаної суми залишив собі 1000 доларів США, а 5000 доларів США передав ОСОБА_7 в перших числах січня 2007 року (т.6 а.с. 250-253).

Свідок ОСОБА_30. суду показав, що проживає у м. Кременчуці. Підсудних не знав, знає ОСОБА_18 та ОСОБА_31. ОСОБА_18 запропонував йому купити автомобіль „Тойота Камрі” та сказав, що машина не розтаможена. Разом з ОСОБА_18 та ОСОБА_31 поїхали в селище місцевого типу в Вінницької області, де купили машину „Тойота Камрі” чорного кольору за 6000 доларів США. Машину потім продали в м.Кіровограді ОСОБА_32.. Також на прохання ОСОБА_18 іншу машину „Тойота Камрі” сірого кольору перегнав зі стоянки в м. Кременчуці до автостоянки м. Умань. На машині „Тойота Камрі” сірого кольору були транзитні номери. В м.Умані на вказаному автомобілі його затримали працівники міліції.

Свідок ОСОБА_31. на досудовому слідстві показав, що в кінці грудня 2006 року до його товариша ОСОБА_30 на мобільний телефон зателефонував чоловік на ім'я ОСОБА_28, з яким познайомились на авто ринку, та запропонував їм разом придбати не розмитнений автомобіль „Тойота Камрі” чорного кольору. Через два дні він та ОСОБА_30. погодились на вказану пропозицію, здзвонилися з ОСОБА_18 та домовились зустрітися в смт. Калинівка Вінницької області. Приїхавши на обговорене місце приблизно за 2 км від автостанції, зустрілися з ОСОБА_18, який керував автомашиною „Ауді А-6” зеленого кольору і він повіз їх в смт. Калинівка. Поблизу приватного сектора ОСОБА_28 зупинив автомобіль та пішов в невідомому напрямку. Приблизно через 15 хвилин ОСОБА_28 приїхав на автомобілі „Тойота Камрі” чорного кольору з транзитними номерами. Оглянувши автомобіль, купив його разом з ОСОБА_30. за спільні гроші - за 6000 доларів США. Розрахувавшись з ОСОБА_18, поїхали на придбаному автомобілі в м. Кременчук. Приблизно через 2 тижні продали автомобіль в м. Кіровограді чоловіку на ім'я ОСОБА_33 за 7500 доларів США (т.1 а.с. 232-233).

При проведенні відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_31. підтвердив свої покази в якості свідка, указав на місце зустрічі з ОСОБА_18 . поблизу смт. Калинівка Вінницької області, а також на місце в смт. Калинівка, де відбулася купівля автомобіля „Тойота Камрі” чорного кольору (т.1 а.с. 236-238).

При проведенні відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_30. останній дав пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_31 . і також вказав на місця зустрічі з ОСОБА_18 . поблизу смт. Калинівка Вінницької області та на місце в смт. Калинівка, де він разом з ОСОБА_31 купив у ОСОБА_18 . машину „Тойота Камрі” чорного кольору (т.1 а.с. 236-241).

Свідок ОСОБА_32 суду показав, що проживає в м. Волинську (в справі - Долинська), займається ремонтом та обслуговуванням транспортних засобів. До нього звернувся його знайомий на прізвище ОСОБА_33 та сказав, що його знайомому потрібен автомобіль „Тойота Камрі”. Через деякий час йому зателефонував його знайомий ОСОБА_30, який разом з ОСОБА_31 займається продажем автомобілів, та повідомив, що є для продажу автомобіль „Тойота Камрі” чорного кольору 2003 року випуску. Запропонував вказаний автомобіль ОСОБА_33 і той погодився його придбати. Разом з останнім вирушив на власному автомобілі в м. Кіровоград, туди ж приїхали ОСОБА_30 та ОСОБА_31 та автомобілі чорного кольору без номерних знаків та документів. Віддав їм гроші ОСОБА_33 - 6000 доларів США та відвіз ОСОБА_30 та ОСОБА_31 до розвилки доріг Знам'янка-Київ-Кіровоград. За свої послуги отримав від ОСОБА_33 500 доларів США. Через деякий час дізнався від ОСОБА_33, що той продав автомобіль. В даний час йому відомо, що ОСОБА_33 змінив своє прізвище на „ОСОБА_34”, але де він перебуває йому невідомо.

Свідок ОСОБА_35. на досудовому слідстві показав, що працює оператором на автозаправочній станції на вул.. Котовського в м. Черкаси. 07 лютого 2007 року близько 07 години прийшов на роботу. Приблизно о 13 годині до заправки під'їхав автомобіль „Тойота Камрі” чорного кольору без номерних знаків, звідки вийшов один чоловік. За ним під'їхав автомобіль „Фольксваген” темно-синього кольору, звідки вийшли 2 чоловіки. Всі три чоловіки сіли в автомобіль „Фольксваген” та уїхали (т.1 а.с. 194).

Свідок ОСОБА_36. суду показав, що суду показав, що працює наступником начальника карного розшуку Білоцерківського МВВС. На початку 2007 року була отримана оперативна інформація про те, що брати ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчиняють розбійні напади. При перевірці отриманої інформації у м. Вінниці був встановлений свідок - ОСОБА_18., який показав, що ОСОБА_7 пригнав йому два автомобіля марки „Тойота Камрі”.

Аналізуючи покази вказаних свідків суд вважає доведеним, що саме від ОСОБА_7 ОСОБА_18. отримав для продажу автомобіль „Тойота Камрі” чорного кольору, який був викрадений з подвір'я будинку ОСОБА_10. суд на підставі ст. 306 ч.1 п.2 КПК України провів повне дослідження показів ОСОБА_18., даних їм на досудовому слідстві. Сумнівів в правдивості ОСОБА_18 . у суду не виникає, оскільки його покази послідовні та підтверджені іншими об'єктивними доказами по справі - показами свідків ОСОБА_30 ., ОСОБА_31 ., ОСОБА_36. та показами підсудного ОСОБА_8.

Під час судового слідства було переглянуто відеозапис відтворення обстановки та обставин події з підозрюваним ОСОБА_8., який розповів, що розбійний напад на родину ОСОБА_10ів було вчинено за декілька днів до нового, 2007 року. ОСОБА_8. указав на будинок АДРЕСА_7, вказав що проникнення до будинку відбулося через балкон на 2 поверсі, в будинок проник разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_26., а ОСОБА_5залишився спостерігати за обстановкою на вулиці в своїй машині. Також ОСОБА_8. розповів про обставини вчинення нападу, що повністю відповідало показам потерпілих ОСОБА_10ів (т.1 а.с. 252-254). Тому у суду не виникає сумнівів в правдивості показів ОСОБА_8. як під час досудового слідства, так і під час судового засідання.

Про те, що ОСОБА_8. при відтворенні обстановки та обставин події без будь-якого тиску розповідав про обставини вчинення злочину підтвердили в суді свідки, які були понятими при вказаній слідчій дії.

Так, свідок ОСОБА_37. суду показав, що був присутній в якості понятого під час проведення відтворення обстановки та обставин події в м. Узині з ОСОБА_8., який показував на місце вчинення злочину, вільно орієнтувався на місці та розповідав про обставини вчинення нападу на чоловіка та жінку та заволодіння грошима і машиною. Під час проведення відтворення застосовувався відеозапис, який потім переглядали в відділі міліції та підписали всі необхідні процесуальні документи.

Свідок ОСОБА_38. дав суду покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_37.

Суд переглянув відеозапис відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_8. і також прийшов до висновку, що ОСОБА_8. добре орієнтувався на місці події, розповів про обставини вчинення розбійного нападу і його пояснення повністю відповідали показам потерпілих ОСОБА_10ів в судовому засіданні.

Той факт, що на місце події нападники приїхали на автомобілі „Део Сенс” зеленого кольору підтверджується встановленим судом фактом наявності у власності ОСОБА_5 на час вчинення злочину вказаного автомобілю.

Так, свідок ОСОБА_39. в суді показав, що разом з ОСОБА_5 займався ремонтом та продажем автомобілів. Разом купили для спільного користування автомобіль „Део Сенс” зеленого кольору, номерних знаків на пам'ятає. ОСОБА_5 також в 2006 році купив автомобіль „Део Ланос” сірого кольору. В лютому 2007 року автомобіль „Део Сенс” продав в Києві на авто ринку незнайомому чоловіку.

Також вина підсудних підтверджується письмовими доказами, дослідженими судом.

З заявою про притягнення до відповідальності невідомих осіб, які 25 грудня 2006 року заволоділи автомобілем „Тойота Камрі” д.н.з. НОМЕР_1, грошима в сумі 20000 гривень, золотими виробами ( двома ланцюжками, браслетом, сережками, печаткою, обручкою) ОСОБА_10 . звернулась до відділу міліції 25 грудня 2006 року (т.1 а.с. 141).

Місце події - будинок АДРЕСА_7 в м. Узині Білоцерківського району Київської області був оглянутим 26 грудня 2006 року. Під час його огляду зафіксовано, що в будинку безлад - розкидані речі, відкриті шафи, витягнуті шухляди. Також було встановлено, що проникнення до будинку відбулося через двері кімнати на другому поверсі шляхом віджиму двері. З місця події вилучено фрагмент дверної коробки зі слідом знаряддя зламу, сліди речовини схожої на кров, сліди рукавичок, коробку з-під бритви „Джілет”, куртку з плямами бурої речовини, пошкоджену жіночу шубу, сліди взуття (т.1 а.с. 143-175).

Судово-трасологічні експертизи встановили, що сліди фактури тканини, вилучені з місця події - з будинку АДРЕСА_7 в м. Узині, залишені трикотажною рукавичкою в результаті доторкання її пальцевими частинами (поверхнями) - т.2 а.с. 7-11, 27-30).

Судово-трасологічна експертиза, провівши дослідження трикотажних рукавичок, вилучених за місцем проживання ОСОБА_8. та слідів фактури тканини, вилучених з місця події, встановила, що сліди рукавичок, вилучених з місця події, мають однакову групову належність (по виду малюнка, розмірними даними елементів малюнка) з рукавичками, які були вилучені у ОСОБА_8., тобто могли були залишені рукавичкою, вилученої у ОСОБА_8. (т.2 а.с. 160-166, 219-225).

Судово-трасологічна експертиза встановила, що слід знаряддя зламу на фрагменті дверної коробки, вилученому з місця події, був утворений в результаті віджиму дверей за допомогою твердого предмету, ймовірно відверти або стамески (т.2 а.с. 48-50).

Судово-трасологічна експертиза, на дослідження якої було надано сліди взуття, вилучені з місця події та взуття, вилучене під час обшуку місць проживання у ОСОБА_9., ОСОБА_26, ОСОБА_19., ОСОБА_7, ОСОБА_5 ОСОБА_24, прийшла до висновку, що виявлені при огляді місця події два сліди взуття залишені не взуттям, яке було надано на дослідження (т.2 а.с. 92-146)

07 лютого 2007 року на автозаправній станції, що на вул.. Котовського в м. Черкаси було виявлено автомобіль „Тойота Камрі” чорного кольору без номерних знаків (т.1 а.с. 189-193), належний Приватному орендному підприємству „Агрофірма Узинська” (т.1 а.с. 207). З салону автомобіля вилучено ключ від замка запалення (т.1 а.с. 193), автомобіль приєднаний до справи в якості речового доказу (т.1 а.с. 242) та переданий на зберігання ОСОБА_10., як директору ПОП „Агрофірма Узинська”.

З метою подальшої експлуатації автомобіля, були отримані нові державні реєстраційні знаки на автомобіль - НОМЕР_6.

Судові трасологічна та автотоварознавча експертизи, провівши дослідження вказаного автомобіля, встановили, що на замку запалення автомобіля будь-яких пошкоджень автомобіля не знайдено, його ринкова (залишкова) вартість складає 126677 гривень 99 копійок (т.2 а.с. 65-66). Але, суд виходячи з балансової вартості автомобіля, вважає доведеним заподіяння матеріальної шкоди ПОП „Агрофірма Узинська” в розмірі 191800 гривень (т.1 а.с. 209, т.2 а.с. 259-261).

Судово-медична експертиза, провівши обстеження ОСОБА_10. 26 червня 2007 року, встановила, що у останнього знайдені наступні пошкодження: рубець в лобній області зліва. Описаний рубець виник внаслідок заживлення рани, яка могла бути заподіяна тупим предметом, не виключена можливість в строк, указаний в постанові слідчого, тобто в ніч на 26 грудня 2006 року. Дане пошкодження віднесено експертом до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (т.2 а.с. 293).

Дії підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. по даному злочину вірно кваліфіковані за ст. 187 ч.3 КК України, оскільки вони за попередньою змовою між собою вчинили розбійний напад з метою заволодіння майном ОСОБА_10. та ОСОБА_11., поєднаний з проникненням у житло. При цьому суд вважає також доведеним, що напад був поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я ОСОБА_10., якому були завдані легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я.

Дії підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. по даному епізоду також вірно кваліфіковані за ст. 289 ч.3 КК України, оскільки вони за попередньою змовою між собою, шляхом проникнення до іншого сховища - огороженої території подвір'я будинку АДРЕСА_7 в м. Узині, незаконно заволоділи транспортним засобом з будь-якою метою, при цьому їх дії були поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я ОСОБА_10.

Дії підсудного ОСОБА_5 по даному епізоду суд вважає за необхідне перекваліфікувати зі ст. 187 ч.3 КК України на ст.ст. 27 ч.5-187 ч.3 КК України, зі ст. 289 ч.3 КК України на ст.ст. 27 ч.5-289 ч.3 КК України, оскільки судом доведено, що безпосередньої участі у вчиненні інкримінованих йому злочинів він не приймав, знав про злочинні наміри виконавців та допомагав в їх здійсненні шляхом надання транспортного засобу та спостерігання за обстановкою, тобто своїми діями сприяв вчиненню злочинів іншими співучасниками.

Разом з чим суд виключає кваліфікуючу ознаку незаконного заволодіння транспортним засобом, що належить ПОП „Агрофірма Узинська” - завдання великої матеріальної шкоди. Так, за змістом Закону від 22 вересня 2005 року № 2903-1V „Про внесення змін до статті 289 Кримінального кодексу України”, який набрав чинності 13 жовтня 2005 року, матеріальна шкода визнається значною або великою у разі заподіяння реальних збитків. Автомобіль марки „Тойота Камрі”, належний ПОП „Агрофірма Узинська”, був повернутий без будь-яких пошкоджень, тобто реальних збитків власнику майна не завдано.

Вина підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. у вчиненні 26 грудня 2006 року розбійного нападу на ОСОБА_12., ОСОБА_13. та незаконному заволодінні транспортним засобом, а також вина ОСОБА_5 та ОСОБА_9. у вигляді пособництва у вчиненні вказаних злочинів доведена повністю наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_12. суду показав, що до події знав лише підсудного ОСОБА_9 , який дружив з ОСОБА_19, який декілька разів користувався його послугами по ремонту автомобілів. 26 грудня 2006 року приблизно о 23 годині приїхав додому на АДРЕСА_4, заїхав на подвір'я, де залишив свою машину марки „Хонда” д.н.з. НОМЕР_3. Біля вхідних дверей до будинку 3 чоловіка в чорних масках та рукавичках збили його з ніг, одягли наручники, зв'язали та почали жорстоко бити. Потім його затягли до приміщення офісу, яке розташовано в цьому ж будинку та почали вимагати гроші, золото. В житловій частині будинку знаходились його дружина ОСОБА_13., його матір та малолітня дитина, з якими в житловій частині будинку знаходився один з нападників. Його довго били руками та ногами, одягали кульок на голову, прикладали до тіла гарячу праску. ОСОБА_8 сидів збоку, а ОСОБА_5 його били по голові та тілу. Хтось з нападників ходив в житлову частину будинку, потім повернувся та повідомив, що в хаті „все чисто”. Від подумав, що його родину вже вбили і дуже злякався. Його хотіли палити, хтось з нападників шукав бензин. Він стверджує, що в нападі брали участь ОСОБА_5 ОСОБА_7 та ОСОБА_6. ОСОБА_6 застосовував гарячу праску, приставляючи її йому до тіла, а ОСОБА_7 його тримав та бив. ОСОБА_8 сидів збоку від нього, вдарив його 2 рази ногою, більше ударів не наносив, а ОСОБА_5 знущалися. Ударів йому було нанесено багато - десять або більше, кількість від підрахувати не може. Під час побиття пропонував нападникам забрати дві його машини, які стояли в дворі. Знущалися над ним нападники приблизно до 03 години наступного дня, вимагаючи гроші та цінності. Били його в основному ОСОБА_5, а ОСОБА_8 більше знаходився на контролі. Потім хтось з ОСОБА_5в облив його крижаною водою з криниці і всі нападники уїхали на його машині, яка знаходилась у дворі будинку. Під час нападу злочинці заволоділи пальто, вартістю 1000 гривень, золотими сережками, грошима в сумі 300 доларів США, 1000 гривнами, автомобілем марки „Хонда” д.н.з. НОМЕР_3.

Під час проведення впізнання впізнав по статурі і по голосу ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

Потерпіла ОСОБА_13. суду показала, що 26 грудня 2006 року приблизно о 23 годині її чоловік ОСОБА_12. повернувся додому із сауни. Вона з дитиною вже відпочивала та почула звук машини, відкрила вхідні двері та знову лягла спати. Вона почула чоловічі крики, стогін ОСОБА_12., який крикнув, щоб вона викликала міліцію. Вибігла в коридор та побачила людей, одягнутих в темний одяг та темні маски, які били її чоловіка. Втратила свідомість, прийшла до тями в іншій кімнаті, їй тримали рот рукою та наказали не кричати, бо буде гірше. Спитала де її син, який в цей момент підбіг до неї і їй дозволили взяти сина на руки. Потім їй наказали перейти в іншу кімнату, де знаходилась її свекруха, яка сиділа на ліжку та наказали сісти поруч з нею. Один з нападників залишився з нею, її сином та свекрухою, в кімнати вимкнули світло, а в сусідній кімнаті, де був чоловік, включили телевізор. Чула, як нападники ходять по будинку, відкривають шафи, все перевертають. Приблизно через 2-3 години до кімнати зайшов високий чоловік, накрив свекруху одіялом, а їй запропонували віддати гроші і золото. В будинку цінностей не було, зняла з себе золоті прикраси - каблучку з 3 маленькими діамантами та одну сережку, оскільки іншу загубила під час нападу. Золоті вироби віддала нападникам, потім почула, як завелась машина, чоловік що знаходився поряд з нею вийшов з будинку. Коли машина від'їхала, вийшла з будинку та зайшла в приміщення офісу, де побачила чоловіка, який був дуже побитий, ноги його були зв'язані шнурами та ще якимось матеріалом, схожим на скотч. За допомогою ножа розрізала шнури та допомогла чоловіку зайти в будинок. Побачила, що телефонний провід в будинку перерізаний, тому побігла до сусідів та викликала міліцію та швидку допомогу. Потім виявили, що було викрадене також пальто чоловіка та автомобіль „Хонда” чорного кольору. Також потім чоловік повідомив, що викрали гроші з його барсетки.

Свідок ОСОБА_20. суду показав, що 26 грудня 2006 року був вчинений розбійний напад на його батька. Бачив батька в той день приблизно о 18 годині, ніяких тілесних ушкоджень у нього не було. після нападу бачив ОСОБА_12. в лікарні, у нього були пошкодження на животі, ногах, сильно побите обличчя. Батько повідомив, що напали в його будинку, викрали машину, пальто, у дружини батька - ОСОБА_40. викрали золоті сережки. Також під час нападу в будинку була також його бабуся ОСОБА_20.

Свідок ОСОБА_20., яка ІНФОРМАЦІЯ_7 померла, при допиті на досудовому слідстві 27 грудня 2006 року показала, що разом з сином ОСОБА_20. та його родиною - малолітнім сином та дружиною сина - ОСОБА_33 проживає в будинку АДРЕСА_7 26 грудня 2006 року знаходилась вдома з невісткою та внуком, близько 23 години знаходилась в дальній кімнаті будинку та почула крики ОСОБА_32 та її дитини. Одразу в кімнату забіг чоловік в чорному одязі та масці-шапці, накинувся на неї та почав душити. Просила припинити ці дії, сказала, що хвора людина і чоловік перестав її душити. Коли встала з ліжка побачила, що в кімнаті знаходиться ОСОБА_32 з дитиною. В кімнаті знаходились приблизно 4 години, весь цей час поруч з ними знаходився один чоловік, який їх охороняв. Чула, як в будинку кричить її син, було чутно, як щось шукали в інших кімнатах. Близько 03 години чоловік, що знаходився поруч з ними, крикнув, щоб вони забрали ОСОБА_20 і вийшов з будинку (т.3 а.с. 38-39).

Свідок ОСОБА_28. суду показав, що ОСОБА_9. - його кум, ОСОБА_5 до події бачив лише 2 рази, інших підсудних по справі не знає. 26 чи 27 грудня 2006 року, точну дату вже не пам'ятає, ОСОБА_9. попросив машину, він погодився та надав йому автомобіль ВАЗ-2109 білого кольору, але поставив умову - їхати вдвох, на що ОСОБА_9. погодився.. Вирушили з ОСОБА_9. близько 20-21 години. По місту їздили дуже довго, були в різних містах, потім дуже довго стояли біля магазину „Уміли руки”. ОСОБА_9. телефонували, але він для розмови виходив з машини і тому розмов він не чув Потім поїхали в с. Шкарівку, але закінчився бензин і разом з ОСОБА_9. штовхали машину до заправки 100-150 метрів. У ОСОБА_9. не було грошей для того, щоб заправити машину, він відійшов та повернувшись заправив машину, після чого поїхали до Одеської траси. Там стояла машина, ОСОБА_9. підійшов до неї та з кимось довго розмовляв. Він, тобто ОСОБА_28., навіть встиг заснути. Проснувся від того, що ОСОБА_9. сів за кермо та сказав - їдемо додому та просив нічого не питати і не повертатися в машині і не дивитись назад. Спитав у ОСОБА_9 . що сталося, але той сказав, що розповість потім, а зараз потрібно підвезти людей. На заднє сидіння в машину сіли люди, які між собою не розмовляли. Підвезли трьох чоловіків по домах - один вийшов біля Рибгоспу, другий на масиві Леваневського, третій - на Вокзальній, потім з ОСОБА_9. поставили машину в гараж, повернувся до дому близько 02 години. В подальшому свою машину ВАЗ-2109 білого кольору, на якій їздили з ОСОБА_9. в день події, продав на авто ринку в м. Києві.

Після оголошення показів ОСОБА_19. в т.3 а.с. 119-122, свідок повністю їх ствердив. На досудовому слідстві ОСОБА_19.. показав, що дійсно наприкінці грудня 2006 року надавав свою машину ВАЗ-2109 білого кольору ОСОБА_9. та їздив з ним по місту, не знаючи про те, що в даний час вчиняється злочин. Про вчинення злочину йому стало відомо в той час, коли ОСОБА_9. виїхав на Одеську трасу, де зустрівся з ОСОБА_5, ОСОБА_7 та невідомою йому особою - з уривків їх фраз зрозумів, що вони катували ОСОБА_20.

Аналогічні пояснення свідок ОСОБА_19.. давав в присутності понятих під час проведення з ним відтворення обстановки та обставин події, (т.3 а.с. 127-129).

Після відтворення судом відеозапису вказаної слідчої дії свідок ОСОБА_19.. показав, що при відтворенні розповідав правду. Стверджує, що на Одеській трасі до машини ОСОБА_9 . підійшли ОСОБА_7, ОСОБА_5та невідомий йому чоловік.

Досудовим слідством встановлено, що автомобіль марки ВАЗ-2109 з транзитним номером НОМЕР_2 ОСОБА_19.. 27 січня 2007 року продав у м. Києві ОСОБА_39(т.3 а.с. 143).

Свідок ОСОБА_39. суду показав, що в 20-х числах січня 2007 року на авторинку в м. Києві у свідка по справі - ОСОБА_19 . придбав за 4150 доларів США автомобіль ВАЗ-2109 білого кольору, номерні знаки на автомобілі були, але номера він вже не пам'ятає. В подальшому працівники міліції з сказаного автомобіля вилучили сидіння, які він не змінював.

Автомобіль ВАЗ-2109 білого кольору, який вже мав державний номерний знак НОМЕР_6, ОСОБА_39. добровільно видав співробітникам міліції (т.3 а.с. 174). Вказаний автомобіль був оглянутий, приєднаний до справи як речовий доказ (т.3 а.с. 179-181).

При судово-біологічному дослідженні чохла з автомобіля ВАЗ-2109 д.н.з. НОМЕР_7, експерти виявили кров людини (т.5 а.с. 279-282).

Судово-біологічна експертиза прийшла до висновку, що походження крові, виявленої на чохлі вказаного автомобіля, від ОСОБА_12. не виключається (т.6 а.с. 146-150).

На досудовому слідстві було проведено відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваних ОСОБА_9. та ОСОБА_8.

ОСОБА_9. при проведенні відтворення вказав, що 26 грудня 2006 року він автомашині свого кума ОСОБА_19 ., який був разом з ним в машині, на місці, вказаному ОСОБА_5, спостерігав за обстановкою та повинен був слідити, щоб не їхали працівники міліції (т.3 а.с. 105-109), тобто фактично ствердив те, що знав про вчинення злочину проти власності ОСОБА_12.

ОСОБА_8. на відтворенні розповів про обставини вчинення розбійного нападу та незаконному заволодінні автомашиною ОСОБА_20. та вказав, що безпосередніми учасниками вчинення злочину були він, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Під час вчинення злочинів ОСОБА_5та ОСОБА_9. чекали в своїх машинах, спостерігаючи за обстановкою (т.3 а.с. 158-160).

Відеозаписи відтворень обстановки та обставин події були переглянуті в судовому засіданні і підсудні ОСОБА_8. та ОСОБА_9. підтвердили свої пояснення під час вказаних слідчих дій.

Судом були допитані поняті, які були присутніми під час відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_8.

Так, свідок ОСОБА_40. суду показав, що був запрошений працівниками міліції в якості понятого при відтворенні обстановки та обставин події з ОСОБА_8. Останній без будь-якого тиску з боку працівників міліції, в присутності адвоката вказав на місце вчинення злочину, розповів скільки осіб брали в ньому участь, розповів куди заходили, що робили. На місцевості ОСОБА_8. орієнтувався добре, працівники міліції йому нічого не підсказували, він самостійно все розповідав на показував. Відтворення фіксувалось відеокамерою, потім йому та іншому понятому дали можливість ознайомитись з відеоплівкою.

Свідок ОСОБА_41. дав суду покази, які є аналогічними показам свідка ОСОБА_40.

На досудовому слідстві було проведено впізнання потерпілим ОСОБА_20. осіб, що брали участь у вчиненні злочину. Враховуючи те, що нападники були в масках з прорізами для очей та рота, для впізнання пред'являлись також особи в аналогічних масках на обличчі. Потерпілий ОСОБА_20 впізнав по голосу та статурі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, як осіб, що приймали участь в розбійному нападі на нього (т. 5 а.с. 1-4, 7-10).

Свідок ОСОБА_42. суду показав, що також був понятим при впізнанні потерпілим особи, яка вчинила напад на нього. Потерпілому пред'являлись три чоловіка в масках, які по черзі читали текст. Потерпілий впізнав одного з цих чоловіків по статурі та голосу, оскільки він мав дефект мовлення - трохи картавив.

Свідок ОСОБА_43. суду показав, що був присутнім в якості понятого під час проведення впізнання з потерпілим ОСОБА_20. Впізнання проводилось у відділенні міліції, крім нього був присутній ще понятий на прізвище ОСОБА_44. Потерпілому пред'явили трьох осіб, одягнутих в маски з прорізами для очей. Особи, що буди одягнуті в маски, читали по черзі однаковий текст, після чого потерпілий впізнав одного з них по голосу.

Свідок ОСОБА_44. суду показав, що в його присутності проводилось впізнання. Потерпілому пред'являлись три особи, обличчя яких було закрито масками. Вказані особи по черзі читали текст і потерпілий впізнав одну особу по голосу - по дикції.

Суд вважає допустимим прийняти протоколи впізнання по голосу, як докази вини підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки пояснення ОСОБА_12. під час проведення впізнання про те, що саме ці особи приймали участь у вчиненні злочинів проти нього, повністю відповідають показам підсудного ОСОБА_8. та іншим об'єктивним доказам, вище наведеними судом.

Також вина підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8. та ОСОБА_9. підтверджується письмовими доказами, дослідженими судом.

Рапортом чергового інспектора та ім'я начальника Білоцерківського МВМ-2 про те, що 27 грудня 2006 року о 05 годині 05 хвилин до чергової частини по телефону надійшло повідомлення від медичної сестри про те, що за медичною допомогою звернувся ОСОБА_20, якому встановлено діагноз: політравма, закрита черепно-мозкова травма, забійні рани волосистої ділянки голови, забійні рани голови та обличчя, термічні опіки живота, стегон, полових органів (т.3 а.с. 1).

Заявою ОСОБА_13. від 27 грудня 2006 року до відділу міліції про притягнення до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які близько 23 години 26 грудня 2006 року проникли в будинок АДРЕСА_7 і до 03 години 27 грудня 2006 року застосовували фізичне насильство до її чоловіка ОСОБА_20. і одночасно заволоділи автомашиною „Хонда” д.н.з. НОМЕР_3 (т.3 а.с. 2).

Місце події - будинок АДРЕСА_8 було оглянутим 27 грудня 2006 року, з місця події вилучені змиви речовини, схожої на кров, сліди фактури тканини, електричну праску, недопалки цигарок, мобільний телефон „Самсунг Х-620”, сліди мікроволокон, схожі на волосся, куртка (т.3 а.с. 3-16).

Судово-імунологічна експертиза встановила, що в змивах речовини, вилученої з місця події, виявлено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_12. (т.5 а.с. 226-227).

Судово-цитологічна експертиза при дослідженні недопалків цигарок не встановила групову або статеву належність слини у зв'язку з дуже малою кількістю досліджуваного матеріалу (т.5 а.с. 242-246).

27 грудня 2006 року на узбіччі дороги Київ-Одеса в напрямку м. Жашків Черкаської області виявлено автомобіль „Хонда СРВ” д.н.з. НОМЕР_3 чорного кольору, який був оглянутим (т.3 а.с. 42), приєднаним до справи в якості речового доказу (т.3 а.с. 84) та переданий на зберігання ОСОБА_20 (т.1 а.с. 85, 86). Під час огляду автомобіля серед інших речей вилучений слід пальця руки (т.3 а.с. 89).

Судово-дактилоскопічна експертиза встановила, що слід пальця руки, вилучений при огляді автомобіля, залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_8. (т.5 а.с. 258-261).

Судово-товарознавча експертиза встановила, що вартість автомобіля „Хонда CR-V” д.н.з. НОМЕР_3 становить 84080 гривень (т.5 а.с. 186-210).

При огляді в ГБК „Сокол” гаражного приміщення № 452, що належить ОСОБА_9., серед інших речей виявлено та вилучено дві радіостанції Моторола”, металеві наручники (т.4 а.с. 151-153), які приєднані до справи в якості речових доказів (т.4 а.с. 154-155).

За результатами судово-технічної експертизи вказані радіостанції „Моторола” повністю функціонують. Радіозв'язок між радіостанціями можливо підтримувати до 4000 метрів на відкритій місцевості, в межах міста (будинків) - до 1500 метрів (т.5 а.с. 316-319). Будь-яких слідів папілярних ліній на радіостанціях дактилоскопічна експертиза не виявила (т.5 а.с. 300-302).

Судово-медична експертиза прийшла до висновку, що у ОСОБА_12. знайдені наступні пошкодження: опік 25 % поверхні тіла (живота, сідниць), нижніх кінцівок, статевого члена); струс головного мозку; рани, садна, синець на голові, садна на тулубі; синець на лівій нозі. Опіки „контактні”, тобто виникли від контакту гарячого предмету з тілом потерпілого. Струс головного мозку, рани, синці та садна заподіяні тупими предметами. Описані пошкодження могли виникнути в строк та при обставинах, указаних в постанові (тобто в період часу 26 грудня 2006 року з 23 години по 27 грудня 2007 року 03 годин) і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя (т.5 а.с. 366).

Дії підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. по даному епізоду вірно кваліфіковані за ст. 187 ч.4 КК України, оскільки вони, як особи, що раніше вчинили розбійний напад, за попередньою змовою групою осіб вчинили напад з метою заволодіння майном ОСОБА_12. та ОСОБА_13., поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_12. (розбій), поєднаний з проникненням у житло та поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_12..

Дії підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. також вірно кваліфіковані за ст. 289 ч.3 КК України, оскільки вони за попередньою змовою між собою, повторно, шляхом проникнення до іншого сховища - огороженої території подвір'я будинку АДРЕСА_7, незаконно заволоділи транспортним засобом з будь-якою метою, при цьому їх дії були поєднані з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_12.

Дії підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_9. по даному епізоду суд вважає за необхідне перекваліфікувати зі ст. 187 ч.3 КК України на ст.ст. 27 ч.5-187 ч.3 КК України, зі ст. 289 ч.3 КК України на ст.ст. 27 ч.5-289 ч.3 КК України, оскільки судом доведено, що безпосередньої участі у вчиненні інкримінованих їм злочинах вони не приймали, але достовірно знали про злочинні наміри виконавців та допомагали в їх здійсненні шляхом надання транспортних засобів та спостерігання за обстановкою. ОСОБА_5, крім того, надав засіб зв'язку - радіостанції „Моторола”. Тобто, вказані особи - ОСОБА_5та ОСОБА_9. своїми діями сприяли вчиненню злочинів іншими співучасниками.

Разом з чим суд виключає кваліфікуючу ознаку незаконного заволодіння транспортним засобом - завдання великої матеріальної шкоди. Так, за змістом Закону від 22 вересня 2005 року № 2903-1V „Про внесення змін до статті 289 Кримінального кодексу України”, який набрав чинності 13 жовтня 2005 року, матеріальна шкода визнається значною або великою у разі заподіяння реальних збитків. Автомобіль марки „Хонда СРВ” був повернутий без будь-яких пошкоджень, тобто реальних збитків власнику майна не завдано.

Вина підсудного ОСОБА_7 у вчиненні в ніч з 31 грудня 2006 року на 01 січня 2007 року таємного заволодіння майном, належним ОСОБА_15. та незаконному заволодінням транспортним засобом, належним ОСОБА_16. доведена повністю наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_15. суду показала, що в ніч з 31 грудня 2006 року на 01 січня 2007 року вона святкувала Новий рік. Пізно вночі охоронець повіз її внуків до дому, де проживає її син ОСОБА_16. - до будинку АДРЕСА_10. Охоронець поїхав на її автомашині марки „Тойота Кемрі” д.н.з. НОМЕР_4 сріблястого кольору. Охоронець виявив, що в квартирі хаос, розкидані речі, тому відвів дітей до сусідів та спустився на вулицю і одразу виявив, що зникла її автомашина, другій комплект ключів від машини був викрадений з квартири разом з іншими речами. В машині знаходилась жіноча норкова шуба її невістки ОСОБА_17.. З квартири були викрадені золоті вироби - кулон, ланцюжок, брош, що належать ОСОБА_15.. Про крадіжку дізналася від сина приблизно о 04 годині 01 січня 2007 року.

Належне їй майно, що було викрадено, тобто автомобіль „Тойота Кемрі”, їй повернули під час досудового слідства.

Потерпіла ОСОБА_17. суду показала, що проживає разом з чоловіком та двома неповнолітніми дітьми в квартирі АДРЕСА_9, працює директором кафе „Мон-Сіті”, яке відвідували ОСОБА_7, ОСОБА_5та ОСОБА_8. В Новорічну ніч була в кафе з сім'єю, приблизно о 03 годині охоронець повіз до дому її дітей, через деякий час зателефонував їй та повідомив, що в її квартирі вчинено крадіжку. Її чоловік - ОСОБА_16. поїхав додому, через деякий час зателефонував та повідомив, що також викрали автомашину „Тойота Кемрі”, власником якої є ОСОБА_15., в машині знаходились її норкова шуба, вартістю 15 000 гривень. Дублікат ключів від машини був викрадений з квартири. Приїхала додому, в квартирі все було перевернуто, виявила крадіжку золотих виробів: обручки, сережки, ланцюжки на загальну суму 15 000 гривень, перелік викрадених золотих виробів надавала слідчому.

Свідок ОСОБА_16. суду показав, що проживає в квартирі АДРЕСА_10, потерпіла ОСОБА_15. - його матір, а ОСОБА_17. - його дружина. В новорічну ніч з 2006 на 2007 рр. йому зателефонував охоронець на ім'я ОСОБА_45, який працює в кафе „Мон Сіті” та сказав, що в його квартирі все перевернуто. Терміново приїхав додому та побачив, що в квартирі дійсно все розкидано. Спитав у охоронця де машина, той відповів, що стоїть біля під'їзду. Сказав охоронцю збігати подивитись, той повернувся та повідомив, що машина відсутня. Після цього викликав працівників міліції. Було виявлено, що з квартири викрали ключі від автомобілів, в тому числі від автомобіля „Тойота Камрі” сріблястого кольору, газовий пістолет, гроші ( суму не знає), золоті вироби (назву не знає).

Свідок ОСОБА_21. суду показав, що працює охоронцем в кафе „Мон Сіті”. 01 січня 2007 року приблизно о 03 годині на машині „Тойота Камрі” сріблястого кольору, яка належить ОСОБА_16, привіз їх дітей до дому на вул.. Комсомольську. Коли відчинив вхідні двері квартири, побачив, що все перевернуто, завів дітей до сусідів та зателефонував ОСОБА_16., який приїхав та одразу запитав де він, тобто ОСОБА_21., поставив машину. Відповів, що машина біля під'їзду, але ОСОБА_16. повідомив, що машини там немає.

Свідок ОСОБА_18. на досудовому слідстві показав, що в новорічну ніч 2007 року здзвонився з ОСОБА_7, який запропонував йому купити нерозмітнений автомобіль „Тойота Камрі” сірого кольору. 02 січня 2007 року зустрівся з ОСОБА_7 в Калинівському районі Вінницької області, оглянув автомобіль з транзитними номерами та погодився його взяти, отримав від ОСОБА_7 ключі від автомобіля. В передмісті Вінниці на автостоянці залишив автомобіль. Потім покупці з м. Кременчука забрали автомобіль з автостоянки. 01 лютого 2007 року дізнався від працівників міліції про те, що автомобіль викрадений, зателефонував особам, що придбали автомобіль та попросив перегнати його в м. Умань Черкаської області (т.6 а.с. 250-253).

При додатковому допиті свідок ОСОБА_18. вточнив час, коли ОСОБА_7 йому зателефонував, запропонувавши придбати автомобіль „Тойота Камрі” сірого кольору, пояснивши, що це відбулося 01 січня 2007 року близько 03 години.

Свідок ОСОБА_30. суду показав, що на прохання ОСОБА_18 . автомашину „Тойота Камрі” сірого кольору перегнав зі стоянки в м. Кременчуці до автостоянки м. Умань. ОСОБА_18. поясняв, що розлучається з дружиною і автомобіль потрібно тимчасово сховати. Подробиць вказаної події вже не пам'ятає.

Після оголошення показів свідка на досудовому слідстві (т. 6 а.с. 244-245) він їх повністю ствердив. На досудовому слідстві свідок ОСОБА_30. показав, що приблизно в середині січня 2007 року йому зателефонував ОСОБА_18. та запропонував йому разом з ОСОБА_9 приїхати в смт. Калинівка Вінницької області та повідомив, що у нього для продажу є автомобіль „Тойота Камрі” і попросив тимчасово зберегти його у них з ОСОБА_31 , пообіцявши оплатити витрати на дорогу та за роботу. За маршрутному автобусі приїхали з ОСОБА_31 . до смт. Калинівка Вінницької області, де ОСОБА_18. зустрів їх на автомобілі „Ауді” зеленого кольору та привіз до окраїни смт. Калинівка. ОСОБА_18. кудись пішов, через 10-15 хвилин повернувся на автомашині „Тойота Камрі” сірого кольору, передав ключі від машини. На вказаному автомобілі він разом з ОСОБА_31 . приїхав до м. Кременчук та поставили на стоянку. 02 лютого 2007 року ОСОБА_18. зателефонував та попросив перегнати автомобіль до м. Умань зі сторони м. Кіровоград. На вказаному ОСОБА_18 . місці залишили автомобіль, ключі від машини як було домовлено залишили на задньому колесі автомобіля. На цьому є місці з ОСОБА_31 . був затриманий працівниками міліції.

Свідок ОСОБА_31. на досудовому слідстві дав аналогічні покази (т. 6 а.с. 247-248).

Свідок ОСОБА_36. - заступник начальника карного розшуку Білоцерківського МВВС, суду показав, що шляхом отримання оперативної інформації та допиту ОСОБА_18 . було встановлено місце знаходження автомобіля, який був викрадений у ОСОБА_15.

Вказані покази свідків ОСОБА_18 . та ОСОБА_30., ОСОБА_31., ОСОБА_36. не різняться між собою, що свідчить про їх правдивість. Також вказані покази підтверджуються наступними доказами.

02 лютого 2007 року на автотрасі Львів-Кіровоград-Знам'янка неподалік АЗС на місці, вказаному ОСОБА_18 ., був вилучений автомобіль „Тойота Камрі” сірого кольору „металік” без номерних знаків, з дверцят якого були вилучені сліди пальців рук. Автомобіль був оглянутий та приєднаний до справи в якості речового доказу (т.9 а.с. 216-218, 220-223).

Проведені по справі судово-дактилоскопічні експертизи встановили, що сліди пальців рук, вилучених під час огляду автомобіля „Тойота Камрі” сірого кольору, залишені вказівним, середнім та безіменним пальцями лівої руки ОСОБА_30 . (т.7 а.с. 57-61) та вказівним і безіменним пальцями правої руки ОСОБА_31 . (т.7 а.с. 73-82).

При проведенні відтворень обстановки та обставин події ОСОБА_30 . та ОСОБА_31 . підтвердили свої покази в якості свідків та вказали на місце в смт. Калинівка Вінницької області, де їх зустрів ОСОБА_18., та на місце у вказаному селищі, де ОСОБА_18. передав їм автомобіль „Тойота Камрі” сірого кольору (т.6 а.с. 261-266, 267-271). При цьому пояснення ОСОБА_30 . та ОСОБА_31 . повністю співпадали як між собою, так і з показами свідка ОСОБА_18 ., що дає підстави суду вважати їх правдивими та такими, що підтверджують вину ОСОБА_7 у вчиненні злочину.

Також вина підсудного ОСОБА_7 у вчиненні даних злочинів підтверджується письмовими доказами, дослідженими судом.

Заявою ОСОБА_17. на ім'я начальника Білоцерківського МВМ-1 про притягнення до відповідальності осіб, які в період часу з 22 години 31 грудня 2006 року до 03 години 01 січня 2007 року шляхом проникнення через вікно балкону скоїли крадіжку золотих виробів, газового пістолету на загальну суму 18750 гривень (т.6 а.с. 159).

Заявою ОСОБА_17 на ім'я начальника Білоцерківського МВМ-1 про притягнення до відповідальності особи, яка в період часу з 03 години до 03 години 20 хвилин 01 січня 2007 року заволоділа автомобілем „Тойота Камрі” д.н.з. НОМЕР_4 сірого кольору, який належить ОСОБА_16 (т.6 а.с. 175).

Аналогічною заявою ОСОБА_15. про притягнення до відповідальності особи, що заволоділа вказаним автомобілем, вартістю 185000 гривень (т.6 а.с. 186).

Місце події - об'єднані квартири АДРЕСА_10, було оглянутим, з місця події вилучений слід знаряддя зламу, сліди пальців рук (т.6 а.с. 160-164).

Судово-трасологічна експертиза прийшла до висновку, що слід знаряддя зламу, вилучений з місця події, міг бути залишений предметом з плащатою контактуючою поверхнею, таким як зубило, плащата викрутка та інші (т.6 а.с. 350-352).

Після дослідження монтировок та викруток, вилучених з гаража № 141 в ГБК „Сокол” судово-трасологічна експертиза прийшла до висновку, що слід знаряддя зламу міг бути залишений викруткою такого типу (плащатою викруткою з полімерним сірим руків'ям (т.7 а.с. 40-42).

Судово-дактилоскопічна експертиза встановила, що деякі сліди пальців рук, вилучені з місця події, для ідентифікації не придатні, інші не залишені підсудними по справі (т.6 а.с. 371-375).

Також була оглянута асфальтована ділянка біля 3-го під'їзду будинку АДРЕСА_10, де зі слів ОСОБА_17. знаходився викрадений автомобіль „Тойота Камрі” сірого кольору д.н.з. НОМЕР_4 (т.6 а.с. 187).

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу підтверджено те, що автомобіль „Тойота Камрі” сірого кольору д.н.з. НОМЕР_4 належить ОСОБА_16 (т.6 а.с. 196).

Судова автотоварознавча експертиза визначила, що вартість вказаного автомобіля марки „Тойота Камрі” складає 160 935 гривен 87 копійок (т.7 а.с. 7-9).

Судово-трасологічна експертиза не виявила будь-яких пошкоджень на замку запалення вказаного автомобіля, двигун автомобіля сторонніми предметами не заводився (т.7 а.с. 23-26).

Потерпіла ОСОБА_17. під час її допиту в суді показала, що вже не пам'ятає назву та вартість викрадених у неї золотих та срібних виробів, але докладно виклала його перелік та вартість в своїх показах під час досудового слідства (т.6 а.с. 166, 170-171). Так, потерпіла показала, що були викрадені золоті вироби: жіночий ланцюжок, вагою 7 грам, вартістю 980 гривень, кулон „Водолій”, вагою 1,5 грама вартістю 210 гривень, кулон „Діва”, вагою 1,5 грама вартістю 210 гривень, кільце з червоним каменем, вагою 4,5 грама, вартістю 650 гривень, кільце вагою 9 грам, вартістю 1260 гривень, сережки вагою 8 грам, вартістю 1120 гривень, сережки у вигляді листків вагою 7 грам, вартістю 980 гривень, чоловіка каблучка вагою 10 грам, вартістю 1400 гривень, срібний набір (ланцюжок, кулон, сережки, кільце), вартістю 1000 гривень.

Тобто, виходячи з показів потерпілої ОСОБА_17., загальна вартість викрадених виробів з золота та срібла складає 7810 гривень. Як пояснила потерпіла під час досудового слідства золоті ланцюжки, вагою 15 та 3 грама, брош, у вчиненні викрадення яких обвинувачено ОСОБА_7 та ОСОБА_5, вона знайшла пізніше в своїй квартирі під час прибирання, отже викрадення вказаних речей з обвинувачення ОСОБА_7 суд виключає і вважає доведеним викрадення золотих та срібних виробів на суму 7810 гривень, а також викрадення шуби, вартістю 15000 гривень яка знаходилась у машині „Тойота Камрі” д.н.з. НОМЕР_4, на загальну суму 22810 гривень.

Наявність за місцем проживання подружжя ОСОБА_16 газового пістолету, який був викрадений, підтверджується дозволом за № 443 на право зберігання, носіння ОСОБА_16, ОСОБА_18 Вікторовичем газового пістолета RG калібру 9 мм № 008129 (т.6 а.с. 178).

Підсудний ОСОБА_7, заперечуючи свою участь у вчиненні наведеного злочину, при закінченні судового слідства по справі послався на те, що зустрічав Новий, 2007 рік, разом з подружжям ОСОБА_46 та заявив клопотання про їх допит. Під час досудового слідства та на протязі всього судового засіданні підсудний ОСОБА_7 не вказував на даний факт.

Допитана за клопотанням підсудного ОСОБА_7 свідок ОСОБА_46. суду показала, що святкувала Новий рік з 2006 на 2007 рр. зі своїм чоловіком, ОСОБА_7 та його подругою ОСОБА_47 в її квартирі на АДРЕСА_11. ОСОБА_7 прийшов близько 21-22 години і до 05-06 години 01 січня 2007 року її квартири не залишав. Вона відлучалася з квартири лише на 20-30 хвилин до сусідки.

Проте, під час дачі вільних показів свідок ОСОБА_46. вказала лише на те, що якось зустрічала Новий рік з ОСОБА_7. Лише на запитання адвоката, яке містило в собі вказівку на конкретну дату - в ніч з 2006 на 2007 рік, свідок підтвердила святкування з ОСОБА_7 саме цього, 2007 Нового року, на що суд вимушений був відреагувати зауваженням на адресу захисника.

Після допиту свідка ОСОБА_46., яка показала, що її чоловік ОСОБА_46 . знаходиться у відрядженні і до суду прибути не може, підсудний ОСОБА_7 заявив, що допитувати свідка ОСОБА_46. немає необхідності.

Суд вважає, що покази свідка ОСОБА_46. іншими достовірними та об'єктивними доказами не підтверджені і містять в собі помилку в даті (тобто в році) спільної зустрічі з ОСОБА_7 Нового року.

ОСОБА_47. суд був позбавлений можливості допитати в якості свідка, оскільки вказана особа декілька разів була присутня в залі судового засідання під час проведення судового слідства.

Тобто, суд вважає, що виходячи з вище проаналізованих доказів по справі, які не суперечать один одному, а саме показів свідків ОСОБА_18 ., ОСОБА_31 ., ОСОБА_30 ., вина підсудного ОСОБА_7 у вчиненні таємного викрадення майна ОСОБА_15. та незаконному заволодінні транспортним засобом ОСОБА_16. доведена у повному обсязі.

Разом з чим, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_5 у вчиненні вказаних злочинів - таємному заволодінні майном ОСОБА_15. та транспортним засобом потерпілих ОСОБА_16., свого підтвердження в суді не знайшла.

Так, в обґрунтування вини ОСОБА_5 у вчиненні вказаних злочинів, обвинувачення посилається як на вищенаведені докази, які об'єктивно не підтверджують його вини у вчиненні цих злочинів, так і на покази свідка ОСОБА_24, допитаного в якості підозрюваного в межах іншої кримінальної справи.

ОСОБА_24 ., будучи допитаний в якості підозрюваного при розслідуванні кримінальної справи, порушеної проти нього за ознаками злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України, показав, в ніч з 31 грудня 2006 року на 01 січня 2007 року знаходився в с. Трипілля з Качановою Дашею. Близько 01 години 01 січня 2007 року йому зателефонував ОСОБА_5та попросив приїхати в м. Білу Церкву та відігнати якусь машину. Приїхав в м. Білу Церкву на своєму автомобілі „Мерседес 220”, зустрівся з ОСОБА_5, який попросив чекати його біля готелю „Рось”. Залишив свій автомобіль біля АЗС „ТНК”, що біля готелю, та близько години чекав. Потім до АЗС під'їхав невідомий хлопець на автомобілі марки „Тойота Камрі” темного чи сірого кольору. Цей хлопець телефонував йому з мобільного телефону з номером ОСОБА_5, попросив їхати попереду нього до м. Вінниці, слідкувати за дорогою та попереджати його про наявність працівників ДАІ на дорозі. Тоді зрозумів, що автомобіль викрадений. Не доїжджаючи до Вінниці, цей чоловік попросив зупинитися біля якогось заводу чи складів, де його чекали двоє чоловіків. Хлопець, що був за кермом, приніс в його автомобіль коротку хутряну шубу, сів в машину і разом вони поїхали в м. Білу Церкву. Хлопець попросив допомогти продати шубу і пообіцяв за транспортні послуги сплатити 1000 доларів США. Приблизно через 2 тижні запропонував своєї знайомій на ім'я ОСОБА_48, яка працює в м. Києві, придбати шубу, зустрівся з нею у м. Києві та передав шубу, яку в подальшому ОСОБА_48 продала за 7000 гривень. через водія маршрутного автобуса Київ-Біла Церква передав ОСОБА_5 5500 гривень, собі залишив 1500 гривень (т.6 а.с. 277-278).

Проте, допитаний в рамках даної кримінальної справи в якості свідка ОСОБА_24 . показав, що зустрічав Новий, 2007 рік з ОСОБА_5 та його співмешканкою ОСОБА_25 за місцем їх проживання на вул.. Славіна в м. Біла Церква. Після 01 години виходив в місто до ялинки, близько 04 години знову зустрівся з ОСОБА_5. Під час допиту в якості підозрюваного по кримінальній справі, порушеної проти нього, оговорив ОСОБА_5 під тиском з боку співробітників міліції (т.6 а.с. 290).

Суд не зміг усунути вказані протиріччя в показах свідка ОСОБА_24, оскільки місце його перебування під час судового слідства по справі встановлено не було, про що свідчать численні рапорти співробітників міліції.

Як доказ вини ОСОБА_5 по даному епізоду злочину суду запропоновано роздруківку вхідних та вихідних дзвонків мобільного телефону ОСОБА_24 з його мобільного телефону НОМЕР_5, відповідно до якої останній в ніч на 01 січня 2007 року перебував в смт. Калинівка Вінницької області (т.3 а.с. 321).

Однак, відповідно до цієї роздруківки, дзвінки з вказаного мобільного телефону в період з 00 годин 02 хвилин 01 січня 2007 року до 03 години 20 хвилин 01 січня 2007 року зареєстровані по місту Біла Церква Київської області. Лише о 05 годині 10 хвилин 2007 року дзвінок з цього телефону зареєстрований в смт. Калинівка Вінницької області, що повністю відповідає показам ОСОБА_24 про те, що вранці 2007 року він на своїй автомашині виїхав з м. Біла Церква.

Крім того, свідок ОСОБА_25. суду показала, що співмешкає з ОСОБА_5, з яким зустрічала новий, 2007 рік і у суду відсутні підстави для сумнівів в правдивості її показів.

Крім того, свідок ОСОБА_49. суду показав, що братів ОСОБА_5в знає всіх, оскільки раніше працював в органах міліції, а ОСОБА_5 знаходились на обліку. Після звільнення з міліції товаришував з ОСОБА_5.

Після оголошення показів свідка на досудовому слідстві (т.6 а.с. 317) ОСОБА_49. їх повністю ствердив. На досудовому слідстві свідок показав, що з 31 грудня 2006 року на 01 січня 2007 рік кілька разів телефонував ОСОБА_5 та пропонував зустрітися, але останній повідомляв, що зустрічає Новий рік з родиною на масиві Леваневського в м. Біла Церква.

Особу на ім'я ОСОБА_48, що нібито придбала шубу у ОСОБА_24, досудовим слідством не встановлено.

Таким чином, достовірних та об'єктивних доказів, які б вказали на участь ОСОБА_5 у вчиненні заволодіння майном потерпілої ОСОБА_15. та незаконному заволодінні транспортним засобом ОСОБА_16., суду не надано.

Кваліфікація дій обвинувачених стосовно таємного заволодіння майном ОСОБА_16. досудовим слідством визначена такою: за ст. 185 ч.3 КК України дії ОСОБА_7 та ОСОБА_5 кваліфіковані по факту таємного викрадення майна ОСОБА_15., яке знаходилось у квартирі і вартість якого, як встановлено судом, становить 7810 гривень. за ст. 185 ч.2 КК України окремо кваліфіковані дії ОСОБА_7 та ОСОБА_5 по факту таємного викрадення майна ОСОБА_15., а саме шуби, вартістю 15000 гривень.

Суд вважає, що дії ОСОБА_7 по фактам заволодіння майном, належним ОСОБА_15. охоплюються статтею 185 ч.3 КК України (вчинення таємного викрадення чужого майна - крадіжки, повторно, поєднаного з проникненням у житло) і додаткової кваліфікації за ст. 185 ч.2 КК України не потребують.

Також дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковані на досудовому слідстві за ст. 289 ч.3 КК України, як вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, належним ОСОБА_16. з будь-якою метою, повторно.

Кваліфікуючи ознаки - попередню змову, проникнення у приміщення, завдання великої матеріальної шкоди, суд виключає з таких підстав.

Попередня змова не доведена у зв'язку з недоведеністю участі ОСОБА_5 у вчиненні вказаних злочинів.

Автомобіль, яким заволодів ОСОБА_7, знаходився на подвір'ї будинку АДРЕСА_10 і до автомобіля був вільний доступ.

Завдання матеріальної шкоди у великих розмірах не доведено, виходячи з нової редакції ст. 289 КК України з примітками до неї, оскільки не встановлено, що внаслідок заволодіння автомобілем, потерпілій ОСОБА_16. були завдані реальні збитки.

Вина підсудного ОСОБА_5 у вчиненні порушення правил безпеки руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_17. тілесні ушкодження середньої тяжкості, доведена наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_23. суду показав, що ОСОБА_5 знає, він проживає по-сусідству. 12 січня 2007 року приблизно о 21 годині вийшов на вулицю з собакою. Йшов по дорозі з правої сторони в напрямку Шинного заводу. На вулиці було темно, дорога не освітлювалась. Потім зупинився на узбіччі обличчям до лісопосадки, палив. Почув звук автомобіля та побачив світло фар, але не встиг повернутися обличчям до машини та відчув удар по ногам з лівого боку, від якого втратив свідомість. Прийшов до тями в лікарні та дізнався, що його збив ОСОБА_5. На другій день ОСОБА_5приніс 100 доларів США його дружині, потім приніс ще 700 гривень на відшкодування витрат, пов'язаних з лікуванням. Цивільного позову потерпілий не заявив.

Повідомлення про те, що ОСОБА_50. звернувся до лікарняного закладу за медичною допомогою надійшло до Білоцерківського МВМ-1 12 січня 2007 року о 23 годині 30 хвилин (т.7 а.с. 265).

Місце дорожньо-транспортної пригоди на вул.. П.Запорожця в м. Біла Церква було оглянутим 12 січня 2007 року о 22 годині, складено схему ДТП, оглянуто транспортний засіб - автомобіль „Део Ланос” д.н.з. НОМЕР_5, який знаходиться в технічно справному стані (т.7 а.с. 266-272). Проведено медичний огляд водія вказаного автомобіля - ОСОБА_5 та встановлено, що останній знаходився у тверезому стані (т.7 а.с. 273).

Встановлено, що автомобіль „Део Ланос” д.н.з. НОМЕР_5 належить ОСОБА_22 (технічний паспорт на т.7 а.с. 281).

Судова автотехнічна експертиза прийшла до висновку, що рульове керування автомобіля „Део Ланос” д.н.з. НОМЕР_5 на момент огляду перебуває у працездатному стані. Несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено. Система робочого гальма, ходова частина автомобіля знаходяться у працездатному стані, несправностей не виявлено. шини автомобіля знаходяться в придатному для експлуатації стані (т.7 а.с. 292-296).

Судова автотехнічна експертиза № 70 від 05 травня 2007 року, провівши відповідні дослідження прийшла до висновку, що в умовах, які склалися, водій автомобіля „Део Ланос” ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до технічних вимог п.п. 1.2, 1.10, 11.2 Правил дорожнього руху України та мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода, при умові, що останній знаходився за межами проїзної частини на узбіччі, шляхом своєчасного виконання технічних вимог пп.. 1.2, 1.10, 11.2 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було причин технічного характеру (т.7 а.с. 354-355).

Було проведено виїмку взуття ОСОБА_23., в якому він був взутий під час дорожньо-транспортної події, а саме - бурок чорного кольору (т.7 а.с. 303).

Після дослідження пари бурок, вилучених у потерпілого, судово-трасологічна експертиза встановила, що на лівому каблуку виявлено пошкодження, яке утворилось в результаті різкого ковзання даної підошви (каблука) по дорожньому покриттю, яке і могло утворитись в результаті ДТП. Судячи з характеру пошкодження експерт припустив, що пішохід знаходився лівою стороною до автомобіля на дорожньому покритті і опорною ногою була також ліва нога (т.7 а.с. 323-328).

Судово-медична експертиза прийшла до висновку, що у ОСОБА_23. знайдені наступні пошкодження: закриті переломи лівої великої гомілкової кістки та лівої малої гомілкової кістки; рана лівої щоки, рана потиличної ділянки голови; крововилив у склеру лівого очного яблука, які віднесені до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. При надходженні ОСОБА_23. до лікарні в його крові виявлено алкоголь (т.7 а.с. 311). Локалізація та характер пошкоджень у ОСОБА_23. дають змогу вважати, що в момент первинного контакту автомобіля з потерпілим останній повинен був знаходитись у вертикальному чи близькому до нього положенні, повернутий лівою половиною тіла до транспортного засобу.

Відчуваючи свою провину у вчиненні дорожньо-транспортної події, підсудний ОСОБА_5 відшкодував потерпілому ОСОБА_17. витрати на лікування, що буде враховано судом при призначенні йому покарання.

Дії підсудного ОСОБА_5 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 286 ч.1 КК України, як вчинення порушення правил дорожнього руху України, що спричинило потерпілому ОСОБА_17. тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Крім того, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення майна ОСОБА_19. (крадіжці), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, у великих розмірах.

Провівши дослідження доказів по справі, суд вважає, що вину підсудного ОСОБА_7 у вчиненні даного злочину не доведено.

Так, обвинувачення посилається на такі обставини вчинення даного злочину.

В період часу з 15 год. 30 хв. 30 липня 2006 року до 08 год. 20 хв. 31 липня 2006 року ОСОБА_7 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна прийшов до будинку АДРЕСА_7, шляхом віджиму вхідної двері з боку кухні проник до вказаного будинку, належного ОСОБА_19. знаходячись в будинку, ОСОБА_7 таємно від оточуючих заволодів пістолетом для стрільби гумовими кулями „Форд 12-Р” НОМЕР_6, вартістю 1300 гривень, мисливською рушницею „Маверік” 12 калібру № МV 97071 С, вартістю 2500 гривень, мобільним телефоном „Самсунг Е-330”, вартістю 880 гривень, мобільним телефоном „Нокіа 8800”, вартістю 4300 гривень, антикварною штик-шпагою „Paris Ondri”, вартістю 2500 гривень, антикварною рушницею з написом на прикладі „Байкал”, вартістю 2500 гривень, жіночою норковою шубою, вартістю 20000 гривень, грошима в сумі 11500 гривень, золотим браслетом із сапфірами та діамантами, вартістю 7500 гривень, перснем з чорною перлиною та сережками з діамантами, загальною вартістю 5500 гривень, жіночою каблучкою з двома перлинами та діамантом, вартістю 3000 гривень, срібною статуеткою, вартістю 2500 гривень, відеокамерою „Панасонік NV-GS3 EN”, вартістю 2000 гривень, відеокамерою „Оріон”, вартістю 500 гривень, на загальну суму 66480 гривень.

Досудове слідство вважає, що вина ОСОБА_7 доводиться наступними доказами - показами потерпілого ОСОБА_19., свідків ОСОБА_51, ОСОБА_52., ОСОБА_53., ОСОБА_54., ОСОБА_55., ОСОБА_56., ОСОБА_57., а також письмовими доказами.

Допитаний судом потерпілий ОСОБА_19. показав, що проживає в будинку АДРЕСА_7, підсудних не знає. В липні-серпні 2006 року в його будинку працювали будівельники. Він знаходився у відрядження за кордоном, коли в серпні 2006 року йому зателефонував брат - ОСОБА_54., який повідомив, що вночі хтось вчинив крадіжку. Виявив крадіжку будівельник ОСОБА_52., Через три дні повернувся додому та виявив, що проникнення до будинку відбулося через балконні двері, які були зламані. Викрадене майно - шуба жіноча, вартістю 25 000 гривень, що знаходилась в шафі, зброя: помпова рушниця „Маверік”, 2 пістолета з гумовими кулями, гроші в гривнях та доларах США, що еквівалентно загальній сумі 15 000 гривень, що знаходились у сейфах, які були пошкоджені. Був викрадений мобільний телефон марки „Нокіа-8800”, вартістю 1000 доларів США. Також були викрадені золоті вироби його дружини - каблучки, серги. Викрадені антикварна штик-шпага, вартістю 5000 гривень та старий дробовик, не придатний для пострілів, вартістю 7500 гривень, які висіли на каміні, відеокамеру „Панасонік”, вартістю 1500 гривень, срібна статуетка, вартістю 4000 гривень. Загальну матеріальну шкоду він оцінює в 65 000 гривень. З викраденого майна йому повернуто лише помпову рушницю.

На досудовому слідстві також вказував, що було викрадено мобільний телефон „Самсунг”, другу відеокамеру, але вказані речі він пізніше знайшов в своєму будинку, тобто вони викраденими не були.

Свідок ОСОБА_51 суду показала, що потерпілий ОСОБА_19. - її чоловік. З підсудних знає наглядно лише ОСОБА_7. В день вчинення крадіжки знаходилась разом з чоловіком за межами України. Коли повернулись побачили, що в будинку все перевернуто, пошкоджений сейф. Викрадено шубу, вартістю 17 000 гривень, старовинну рушницю, пістолети, дробовик, гроші в сумі 3-4 тисячі гривень, дві відеокамери - „Панасонік”, вартістю 2000 - 2500 гривень та іншу, яка стара та матеріальної цінності не представляє. Також викрадені золоті вироби, які дуже дорого коштують: браслет, вартістю 900 доларів США, обручку, вартістю 450 доларів США, ланцюжок, вартістю 500 доларів США. Потім срібну статуетку та один мобільний телефон знайшли, прибираючись в будинку, отже вказані речі не викрадали.

Свідок ОСОБА_58. суду показала, що працювала в родині ОСОБА_28 по догляду за їх дітьми. Коли господарі з дітьми уїхали, наглядала за їх квартирою. В день вчинення крадіжки в квартирі не була, потім від працівників міліції дізналася про крадіжку. В будинку був безлад.

Свідок ОСОБА_52. суду показав, що виконував будівельні роботи в будинку ОСОБА_24, мав ключі від вхідних дверей. 30 липня 2006 року працював в будинку, приблизно о 16 годині пішов та зачинив вхідні двері. Наступного дня вранці прийшов до будинку ОСОБА_28, відчинив двері, на який замок пошкодженим не був та побачив, що в будинку все розкидано та викликав працівників міліції.

Свідок ОСОБА_55 суду показав, що він також працював в будинку ОСОБА_28. Після того, як ОСОБА_52.І. виявив крадіжку, встановили, що проникнення до будинку було через пластикові двері, що виходять у двір будинку. На другому поверсі лежав відкритий сейф. Оскільки господар в цей час знаходився за кордоном, міліцію викликав ОСОБА_52.І. і хтось зателефонував двоюрідному брату ОСОБА_28.

Свідок ОСОБА_54. суду показав, що потерпілий ОСОБА_24 - його двоюрідний брат. Про вчинення крадіжки з будинку ОСОБА_28 йому повідомив будівельник ОСОБА_59, на час вчинення крадіжки ОСОБА_24 був за кордоном.

Свідок ОСОБА_56. суду показав, що добре знає підсудного ОСОБА_9, інших підсудних знає лише наглядно. Працює в гаражному кооперативі „Сокол” на Сквирському шосе, 247 в м. Біла Церква. В даному кооперативі ОСОБА_9 рендував гараж № 452, а потім купив. В цьому ж кооперативі, у якого був автомобіль „Вольво”, купив гараж № 426 і орендував гараж № 141, а гаражі за №№ 597 та 598 були у власності ОСОБА_60. В його присутності працівники міліції оглядали гараж № 141. з гаражу вилучили радіостанції, золоті та срібні прикраси, антикваріат - чайнички, кувшинчики.

Свідок ОСОБА_60. суду показав, що в гаражному кооперативі „Сокол” у нього були гаражі за №№ 597 та 598, які в даний час він продав. В гаражі займався ремонтом автомобілів. Всі підсудні по справі зверталися до нього для ремонту автомашин. ОСОБА_9 у нього працював, мав вільний доступ до його гаражів, оскільки мав дублікати ключів.

Свідок ОСОБА_61. суду показала, що співмешкає разом з ОСОБА_62. була присутня під час проведення працівниками міліції огляду гаражу, який орендує ОСОБА_39., із гаражу були вилучені інструменти, одежа, інші речі. Їй відомо, що ОСОБА_62. разом з ОСОБА_5 купували автомобіль „Део Сенс” зеленого кольору.

Тобто, жоден з опитаних судом осіб - ані потерпілий, ані свідки не вказали на причетність ОСОБА_7 до вчинення крадіжки майна ОСОБА_19. письмові докази, запропоновані обвинуваченням в обґрунтування вини ОСОБА_7 у вчиненні даного злочину, суд також не може покласти в основу обвинувального вироку.

Так, з місця події - будинку АДРЕСА_7 вилучені металевий сейф зі слідами зламу, сліди підошви взуття, слід долоні руки, сліди рукавички, гарантійний талон на відеокамеру „Панасонік” (т.7 а.с. 99-111).

Судово-трасологічна експертиза виявила на вилученому сейфі знаряддя зламу, які придатні для ідентифікації лише по груповим ознакам (т.7 а.с. 169-172).

Судово-трасологічна експертиза прийшла до висновку, що слід підошви взуття, вилучений з місця події, може бути використаний для визначення групової належності по загальним ознакам (т.7 а.с. 184-188).

Судово-дактилоскопічна експертиза встановила, що слід долоні руки, вилучений з місця події, придатний для ідентифікації особи, що його залишила (т.7 а.с. 200-202), але вказаний слід не залишений ОСОБА_7 ( дактилоскопічна експертиза в т.7 а.с. 255-256).

Слід підошви взуття, вилучений з місця події, залишений не взуттям, вилученим у ОСОБА_7 (судово-трасологічна експертиза в т.7 а.с. 227-228).

Під час огляду 17 січня 2007 року в ГБК „Сокол” гаражного приміщення № 425, що належить ОСОБА_9.. виявлено рушницю „Маверік”, яку зі слів ОСОБА_9. йому приніс на зберігання ОСОБА_62., пояснивши, що рушниця належить ОСОБА_5 (т.3 а.с. 219).

Підсудний ОСОБА_9. показав, що йому в гараж важкий предмет, схожий на рушницю, приніс ОСОБА_62. Предмет був завернутий в одіяло в клітинку, одіяло він не розгортав та що було в ньому не бачив. Про те, що вказані речі належать ОСОБА_5, ОСОБА_62. йому не казав.

Свідок ОСОБА_62. не підтвердив того факту, що приносив до гаража ОСОБА_9 . будь-який пакунок, пояснивши суду, що ОСОБА_9. забирав якісь речі з гаража, що належить йому, тобто ОСОБА_62., та ОСОБА_5.

Тобто, не встановлено на досудовому слідстві яким чином помпова рушниця „Маверік”, що була викрадена з будинку ОСОБА_24 опинилася в гаражі, належному ОСОБА_9.

Судово-балістична експертиза встановила, що предмет, вилучений з гаража ОСОБА_9., являється вогнепальною зброєю - мисливською гладкоствольною помповою рушницею „Маверік” 12 калібру (т.3 а.с. 225-226, 250-252).

Судово-дактилоскопічна експертиза встановила, що на помповій рушниці виявлено слід папілярних ліній, який залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_7 (т.3 а.с. 298-303).

 ОСОБА_7 пояснив суду, що часто бував в гаражі ОСОБА_9 ., там було багато речей і він припускає можливість того, що міг випадково доторкнутися до рушниці.

Суд, трактуючи всі сумніви на користь підсудного, не може при таких обставинах прийняти виявлений відбиток пальця підсудного ОСОБА_7 на рушниці, що була викрадена у потерпілого ОСОБА_28., як беззаперечний доказ його винності у вчиненні викрадення майна цього потерпілого і приймає рішення про необхідність виправдання ОСОБА_7 за ст. 185 ч.4 КК України по факту таємного викрадення майна ОСОБА_28 .

Таким чином, аналізуючи все вищевикладене по справі, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5вчинив злочини, передбачені ст..ст. 27 ч.5 - 187 ч.3, ст..ст. 27 ч.5 - 187 ч.4, ст.. 286 ч.1, ст..ст. 27 ч.5 - 289 ч.3 КК України, ОСОБА_6 вчинив злочини, передбачені ст..ст. 187 ч.3, 187 ч.4, 289 ч.3 КК України, ОСОБА_7 вчинив злочини, передбачені ст..ст. 185 ч.3, 187 ч.3, 187 ч.4, 289 ч.3 КК України, ОСОБА_8. вчинив злочини, передбачені ст. 187 ч.3, 187 ч.4, 289 ч.3 КК України, ОСОБА_9. вчинив злочини, передбачені ст..ст. 27 ч.5 - 187 ч.4, ст..ст. 27 ч.5 - 289 ч.3 КК України.

При призначенні покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, обставини справи.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_5, є повне добровільне відшкодування матеріальної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_17.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_5 судом не встановлено.

ОСОБА_5за місцем проживання характеризується позитивно (т.7 а.с. 282, т.9 а.с. 138), на обліку у лікарів психіатра чи нарколога не перебуває (т.9 а.с. 139), має на утриманні неповнолітніх дочок, 1996 та 2005 років народження (т.9 а.с. 141).

Також при призначенні покарання ОСОБА_5 за ст.. 286 ч.1 КК України враховується судом те, що під час дорожньо-транспортної події потерпілий ОСОБА_23. знаходився в стані алкогольного сп'яніння (т.7 а.с. 311).

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного ОСОБА_6, судом не встановлено.

ОСОБА_6 за місцем проживання суперечливо - в справі є як негативна характеристика на нього (т.9 а.с. 10), так і посередня (т.9 а.с. 14). Суд вважає за можливе врахувати лише характеристику, де вказується на те, що скарг на нього за місцем проживання не надходило. На обліку у лікарів психіатра чи нарколога ОСОБА_6 не перебуває, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, має на утриманні неповнолітнього сина, 1995 року народження (т.9 а.с. 11-15). Під час судового розгляду проведено медичне обстеження ОСОБА_6 і встановлено, що він страждає на соматичні захворювання (т.12 а.с. 45, 128).

Судом враховується також те, що намагаючись уникнути відповідальності за вчинене, ОСОБА_6 при судовому слідстві пред'явив суду листа, нібито отриманого ним під час перебування під вартою від ОСОБА_8., в листі ОСОБА_8. нібито зізнається в тому, що оговорив підсудних ОСОБА_5в внаслідок тиску з боку працівників міліції. ОСОБА_8., в свою чергу, заперечував факт написання цього листа, що підтверджено проведеної судом почеркознавчої експертизою (т.12 а.с. 154-157). Витрати за проведення вказаної судово-почеркознавчої експертизи суд покладає на ОСОБА_6 особисто.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудного ОСОБА_7, судом не встановлено.

ОСОБА_7 вчинив злочини під час іспитового строку за вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 24 вересня 2004 року, на обліку у лікарів психіатра чи нарколога не перебуває (т.8 а.с. 127). Характеризується ОСОБА_7 за місцем проживання суперечливо - в справі є і негативна характеристика на нього, і посередня (т.8 а.с. 125, 126). Суд вважає за можливе врахувати лише характеристику, де вказується на те, що скарг на нього за місцем проживання не надходило.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_8., суд вважає наступне. ОСОБА_8. по даній справі є особою, що активно сприяла розкриттю особливо тяжких злочинів, що на думку суду значно пом'якшує його покарання. Під час судового слідства ОСОБА_8. прийняв міри для часткового відшкодування завданих потерпілим збитків.

ОСОБА_8. вперше притягується до кримінальної відповідальності (т.9 а.с. 139), на обліку у лікарів психіатра чи нарколога не перебуває (т.9 а.с. 140), характеризується за місцем проживання суперечливо - в справі є і негативна характеристика на нього за підписом начальника ЖЕК ( т.9 а.с. 141) , так і позитивна, приєднана до справи судом. Суд вважає за можливе врахувати лише характеристику, де вказується на те, що характеризується ОСОБА_8. позитивно. ОСОБА_8. працевлаштований, за місцем роботи характеризується виключно позитивно (характеристика приєднана судом).

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_9., суд враховує його сприяння розкриттю злочину, наявність на його утриманні двох батьків пенсійного віку, а також його численні соматичні хвороби.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_9., судом не встановлено.

ОСОБА_9. вперше притягується до кримінальної відповідальності (т. 9 а.с.3), характеризується за місцем проживання суперечливо - в справі є і негативна характеристика на нього, і посередня (т.9 а.с. 4-6). Суд вважає за можливе врахувати лише характеристику, де вказується на те, що скарг на нього за місцем проживання не надходило. За місцем роботи в ПП „Славія” ОСОБА_9. характеризувався позитивно (т.9 а.с. 7), на обліку у лікарів психіатра чи нарколога не перебуває (т.9 а.с. 8). З лав Збройних Сил ОСОБА_9. був звільнений по хворобі (т.9 а.с. 9). Під час судового розгляду проведено медичне обстеження ОСОБА_9., у нього виявлені численні соматичні захворювання (т. 12 а.с. 33).

Комісія лікарів-психіатрів при проведенні судово-психіатричної експертизи встановила, що у ОСОБА_9. є певні розлади особистості, проте ступінь вказаних розладів така, що під час інкримінованих йому дій він міг та може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.9 а.с. 17-18), тобто ОСОБА_9. є осудним.

Суд вважає, що виправлення підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9. є можливим лише в умовах ізоляції від суспільства, шляхом призначення їм покарання у вигляді позбавлення волі. При цьому враховуючи роль ОСОБА_9. у вчиненні злочинів та обставини, що пом'якшують його відповідальність, суд вважає за можливе призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_8., його активне сприяння розкриттю особливо тяжких злочину, прохання потерпілих ОСОБА_12. та ОСОБА_11. пом'якшити йому покарання, суд вважає за можливе призначити на підставі ст. 69 КК України основне покарання нижче найнижчої межі у вигляді обмеження волі на максимальний строк, передбачений законодавством.

Потерпілими по справі заявлені цивільні позови. Так, потерпілий ОСОБА_10. та потерпіла ОСОБА_11. просить стягнути з винних вартість викраденого у них майна. Судом встановлено, що потерпілим завдано матеріальних збитків на загальну суму 26435 гривень і вказана сума підлягає стягненню з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. в солідарному порядку. Оскільки майно подружжів ОСОБА_10ів є спільним, суд вважає за можливе стягнути вказану суму на користь одного з потерпілих, а саме - ОСОБА_10.

Крім того, потерпілий ОСОБА_10. просить стягнути з винних у відшкодування завданої йому моральної шкоди 50 000 гривень, потерпіла ОСОБА_11. на досудовому слідстві подала позов на суму 75000 гривень, оцінюючи на вказану суму завдані їй моральні збитки. Під час судового слідства потерпіла ОСОБА_11. зменшила позов до 50 000 гривень і пояснила, що вказану суму вона просить стягнути з підсудних ОСОБА_5в, оскільки ОСОБА_8. відшкодував їй в добровільному порядку 10 000 гривень і тому претензій до останнього вона не має.

Свої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди потерпілі обґрунтовують тим, що він після нападу на них вони втратили спокій, не можуть спати, до сих пір постійно відчувають страх, звертаються до невропатолога, проходили курс санаторно-курортного лікування.

Суд вважає за можливе позови потерпілих ОСОБА_10ів задовольнити, стягнувши на користь кожного по 50 000 гривень у відшкодування завданої матеріальної шкоди, оскільки потерпілі внаслідок злочинів проти них перенесли моральні страждання, втративши спокій, сон, знаходячись в своєму будинку постійно відчувають страх. Відшкодування моральної шкоди потрібно проводити кожному з потерпілих окремо. Враховуючи заяву потерпілої ОСОБА_11. про те, що претензій до ОСОБА_8. вона не має, суд вважає за необхідне прийняти рішення про відшкодування завданої їй матеріальної шкоди лише ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Потерпілий ОСОБА_12. просить стягнути з винних 104700 гривень у відшкодування завданої йому матеріальної шкоди і 1 000 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.. позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню частково, оскільки доведено, що винні особи заволоділи його майном на суму 4610 гривень. витрати, пов'язані з лікуванням, не підтверджені будь-якими документами (квитанціями, чеками). Тобто, суд вважає за можливе стягнути в солідарному порядку з всіх підсудних ОСОБА_5в, ОСОБА_8. та ОСОБА_9. лише 4610 гривень на користь потерпілого ОСОБА_12. у відшкодування завданої йому матеріальної шкоди.

Приймаючи рішення про відшкодування моральної шкоди, суд вважає доведеним, що така шкода потерпілому була заподіяна - ОСОБА_12. переніс сильні моральні страждання внаслідок розбійного нападу на нього, тривалий час знаходився на лікуванні. Беручи до уваги те, що ОСОБА_8. добровільно відшкодував потерпілому 20 000 гривень і потерпілий до нього претензій не має, суд вважає за можливе стягнути з підсудних ОСОБА_5в, ОСОБА_9. 80 000 гривень в солідарному порядку, враховуючи реальну можливість виконання рішення про стягнення.

Потерпіла ОСОБА_13. просить стягнути з винних 50 000 гривень у відшкодування завданої їй моральної шкоди. Позов обґрунтовує тим, що під час нападу підсудних пережила сильний нервовий стрес, після події її малолітній син почав заїкатися. Суд вважає за можливе вказаний позов задовольнити у повному обсязі, стягнувши вказану суму з усіх підсудних в солідарному порядку.

Потерпіла ОСОБА_17. просить стягнути з винних 26060 гривень у відшкодування завданої їй матеріальної шкоди. Вказаний позов підлягає задоволень частково, оскільки встановлено, що потерпілій завдані матеріальні збитки на суму 22810 гривень. вказана сума підлягає стягненню лише з ОСОБА_7.

Цивільні позови ПОП „Агрофірми Узинська”, ОСОБА_10., ОСОБА_12., ОСОБА_15. про відшкодування вартості викрадених транспортних засобів підлягають залишенню без задоволення, оскільки транспортні засоби повернуті власникам без будь-яких ушкоджень.

 На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 321-324 КПК України, суд

З а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 27 ч.5-187 ч.3, 27 ч.5-187 ч.4, 27 ч.5-289 ч.3, 286 ч.1 КК України і призначити покарання.

За ст.ст. 27 ч.5-187 ч.3 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією Ѕ частки майна, що є його особистою власністю.

За ст.ст. 27 ч.5-187 ч.4 КК України у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією Ѕ частки майна, що є його особистою власністю.

За ст.ст. 27 ч.5-289 ч.3 КК України у вигляді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією Ѕ частки майна, що є його особистою власністю.

За ст. 286 ч.1 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточно призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією Ѕ частки майна, що є його особистою власністю.

За ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України ОСОБА_5 - виправдати.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.3, 187 ч.4, 289 ч.3 КК України і призначити покарання.

За ст. 187 ч.3 КК України у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

За ст. 187 ч.4 КК України у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

За ст. 289 ч.3 КК України у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточно призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 187 ч.3, 187 ч.4, 289 ч.3 КК України і призначити покарання.

За ст. 185 ч.3 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

За ст. 187 ч.3 КК України у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

За ст. 187 ч.4 КК України у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

За ст. 289 ч.3 КК України у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного судом покарання приєднати частково невідбуте покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2004 року і остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

За ст. 185 ч. 4 КК України ОСОБА_7 виправдати.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.3, 187 ч.4, 289 ч.3 КК України і призначити покарання.

За ст. 187 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років обмеження волі із конфіскацією Ѕ частки майна, що є його особистою власністю.

За ст. 187 ч.4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 (п'яти) років обмеження волі із конфіскацією Ѕ частки майна, що є його особистою власністю.

За ст. 289 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців обмеження волі із конфіскацією Ѕ частки майна, що є його особистою власністю.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточно призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання у вигляді 5 (п'яти) років обмеження волі із конфіскацією Ѕ частки майна, що є його особистою власністю.

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 27 ч.5-187 ч.4, 27 ч.5-289 ч.3 КК України і призначити покарання.

За ст. 27 ч.5-187 ч.4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією Ѕ частки майна, що є його особистою власністю.

За ст. 27 ч.5-289 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі із конфіскацією Ѕ частки майна, що є його особистою власністю..

На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточно призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією Ѕ частки майна, що є його особистою власністю.

Речові докази - слід долоні, слід рукавички, сліди низу підошви взуття, що зберігаються в Білоцерківському МВВС - знищити.

Речові докази - металевий сейф, гарантійний талон на відеокамеру „Панасонік”, помпову рушницю „Маверік” № МV 97071 С, що зберігаються в Білоцерківському МВВС - повернути потерпілому ОСОБА_63.

Речові докази - дві радіостанції „Моторола”, що зберігаються при справі - знищити.

Речові докази - автомобіль „Тойота Кемрі” чорного кольору номер шасі НОМЕР_10, ключ від його замка запалення, переданий директору ПОП „Агрофірма Узинська” ОСОБА_10. - залишити в ПОП „Агрофірма Узинська”.

Речові докази - електричну праску марки „Філіпс”, що передано на зберігання потерпілому ОСОБА_10. залишити останньому.

Речові докази - сліди фактури тканини, картонну коробку з-під бритви „Джілет”, фрагмент деревини, які були вилучені під час огляду місця події - будинку АДРЕСА_7 в м. Узині - знищити.

Речові докази - трикотажні рукавички, вилучені за місцем проживання ОСОБА_8., що зберігаються в Білоцерківському МВВС - знищити.

Речові докази - жіночу шубу, чоловічу куртку, що зберігаються в Білоцерківському РВВС - повернути потерпілому ОСОБА_10.

Речові докази - автомобіль марки Хонда” д.н.з. НОМЕР_3, автомобільний ковбик, переданий на зберігання ОСОБА_20 - залишити власнику.

Речові докази - автомобіль ВАЗ-2109 д.н.з. НОМЕР_6, переданий на зберігання ОСОБА_45. - залишити останньому.

Речовий доказ - заднє сидіння автомобіля ВАЗ-2109, вилучене у ОСОБА_39., що зберігається в СУ ГУ МВС України в Київській області - знищити.

Речовий доказ - автомобіль „Део Ланос” д.н.з. НОМЕР_5, вилучений у ОСОБА_5, що зберігається в Білоцерківському МВВС, передати власниці - ОСОБА_24.

Речовий доказ - автомобіль „Тойота Камрі” сірого кольору та ключ від замка запалювання, що передані на зберігання ОСОБА_16. - залишити останній.

Речові докази - металеві наручники, що зберігаються в СУ ГУ МВС України в Київській області - знищити.

Речовий доках - мобільний телефон „Нокіа -7260”, що зберігається в Білоцерківському МВВС - повернути ОСОБА_25, техпаспорт на номерні знаки НОМЕР_5 на автомобіль ВАЗ-2109, що передані ОСОБА_25. - залишити останній.

Речові докази - документи до мобільного телефону „Самсунг”, партмане з документами та візитками, тимчасовий реєстраційний талон на автомобіль, посвідчення водія та паспорт на ім'я ОСОБА_12., шкіряна баретка, що передані на зберігання свідку ОСОБА_20 . - передати потерпілому ОСОБА_12.

Речові докази - мобільні телефони „Соні Еріксон” та „Нокіа 3250”, що передані на зберігання ОСОБА_9 . - залишити останній.

Речові докази - пістолет марки „Корнет”, 3 набої з гумовими кулями, светр, в'язану шапку з прорізами для очей та рота, ганчірку, що зберігаються в Білоцерківському МВВС - знищити.

Речовий доказ - мисливську гладкоствольну помпову рушницю „Іж-81” 12 калібру та 24 набоїв до неї, вилучені у ОСОБА_8. - передати в дозвільну систему Білоцерківського МВВС.

Речовий доказ - чоловічу куртку, що зберігається в Білоцерківському МВВС - передати ОСОБА_24.

Речові докази - недопалки цигарок, вилучених при огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_12., що зберігаються в Білоцерківському МВВС - знищити.

Речові докази - сліди мікроволокон, схожі на волосся - зберігати в справі

Речовий доказ - мобільний телефон „Самсунг Х-620”, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_12. - залишити останньому.

Речові докази - куртку, електричну праску, жувальну гумку, речовину біологічного походження, вилучені з місця проживання ОСОБА_12., що зберігаються в Білоцерківському МВВС - знищити.

Речовий доказ - біржову угоду купівлі-продажу автомашини ВАЗ-2109 транзитний номер НОМЕР_2 - залишити в матеріалах справи.

Речові докази - п'ять відеокасет з записами слідчих дій - зберігати при справі.

Речові докази - бурки чорного кольору, що належать ОСОБА_17. та зберігаються в Білоцерківському МВВС - знищити.

Речові докази - сім-картки оператора „Київстар” з абонентськими номерами НОМЕР_6, НОМЕР_7, оператора „Лайф з абонентським номерам НОМЕР_3, що зберігаються в Білоцерківському МВВС - знищити.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в солідарному порядку на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київської області 7715 (сім тисяч сімсот п'ятнадцять) гривень 34 копійки у відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області 1095 (одну тисячу дев'яносто п'ять) гривень 25 копійок у відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням судово-почеркознавчої експертизи.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь ОСОБА_10 26435 гривень у відшкодування завданої матеріальної шкоди, 50000 гривень у відшкодування завданої моральної шкоди, всього стягнувши 76436 (сімдесят шість тисяч чотириста тридцять шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень у відшкодування завданої моральної шкоди.

 Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в солідарному порядку на користь ОСОБА_20 4610 (чотири тисячі шістсот десять) гривень у відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 в солідарному порядку на користь ОСОБА_20 80000 (вісімдесят тисяч) гривень у відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в солідарному порядку на користь ОСОБА_32 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень у відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_15 22810 (двадцять дві тисячі вісімсот десять) гривень у відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Білоцерківської міської лікарні № 2 (р/р 35412100200002 код 01994586 МФО 821018 в УДК у Київській області) 1690 (одну тисячу шістсот дев'яносто) гривень 81 копійку у відшкодування витрат, пов'язаних з лікуванням ОСОБА_23.

Вилучені у ОСОБА_8.: гроші в сумі 100 доларів США, золоті вироби (кільце, три каблучки, ланцюжок, перстень, сережка, загальною вагою 34,78 грам), вилучені у ОСОБА_6: 402 гривні та 200 доларів США, золоті вироби (сережки, ланцюжок, браслет, перстень, загальною вагою 49,69 грам), що передані на депозитний рахунок Білоцерківського МВВС - конфіскувати на користь держави.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, залишити всім підсудним у вигляді утримання під вартою в СІЗО-13 Державного департаменту України по виконанню покарання у м. Києві та Київській області.

Строки відбуття покарання рахувати: ОСОБА_5 - з 17.02.2007 року, ОСОБА_6 - з 21.02.2007 року, ОСОБА_7 - з 17.02.2007 року, ОСОБА_9. - з 16.02.2007 року.

Доставити ОСОБА_8. до місця відбування покарання в порядку, встановленому для осіб, засуджених до обмеження волі. По прибутті до місця відбування покарання засудженого звільнити з-під варти.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8. рахувати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі, зарахувавши час перебування під вартою з 18.02.2007 року за правилами ст. 72 КК України.

Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими - з моменту отримання копії вироку.

Суддя - Т.П. Федорова