Постанова № 39012733, 28.05.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/211/14

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача: Полісюка С.В., Драча В.М.

відповідача: Пятковського А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Принцип" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

ПП "Принцип" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м.Хмельницькому про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії. Позовні вимоги мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки податковий орган склав акт № 5071/22-25-22-01/22773797 від 13.12.2013 року. Не погодившись із актом, 19.12.2013 року підприємство надало письмові заперечення на нього, в яких також повідомило про бажання взяти участь у їх розгляді. Рішенням № 26212/10/22-25-22-01 від 27.12.2013 року податковий орган залишив заперечення на акт перевірки без розгляду. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати рішення про залишення заперечень без розгляду протиправним та зобов'язати розглянути їх по суті.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали у повному обсязі, проти її задоволення заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дали пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено відповідний акт № 5071/22-25-22-01/22773797 від 13.12.2013 року.

Позивач подав до ДПІ у м.Хмельницькому заперечення № 352 від 19.12.2013 року на акт № 5071/22-25-22-01/22773797 від 13.12.2013 року, в яких просив також взяти участь при їх розгляді.

Податковим органом прийнято рішення № 26212/10/22-25-22-01 від 27.12.2013 року, яким заперечення позивача № 352 від 19.12.2013 року на акт перевірки № 5071/22-25-22-01/22773797 від 13.12.2013 року, залишив без розгляду, мотивуючи його тим, що вони подані до розгляду з порушенням строків, передбачених пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що згідно пунктів 86.1, 86.3 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Представник позивача отримав другий екземпляр акту перевірки позивача 13.12.2013 року, що підтверджується поясненнями сторін і підписом посадової особи позивача на останній сторінці акту перевірки, копія якого додана до матеріалів справи. Таким чином позивач мав право подати свої заперечення до контролюючого органу протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), тобто останнім днем подання заперечень є 19.12.2013 року.

Позивач письмові заперечення на акт перевірки направив на адресу державного податкового органу за своїм основним місцем обліку як платника податків поштою 19.12.2013 року, що підтверджується копіями поштової квитанції про відправлення, поштовим описом до цінного листа, поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення уповноваженій особі відповідача 26.12.2013 року. Таким чином позивач направив письмові заперечення відповідачу поштою в межах строків, встановлених Законом..

За правилами статті 56 Податкового кодексу України рішення, днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. За встановлених обставин відповідач як контролюючий орган зобов'язаний був розглянути заперечення на акт перевірки протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання ; або надіслати платнику податків відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень; оскільки платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, відповідач як контролюючий орган зобов'язаний повідомити позивача про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення податкового органу щодо залишені без розгляду заперечень на акт перевірки № 26212/10/22-25-22-01 від 27.12.2013 року, є неправомірним і підлягає скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який може породжувати певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Таким чином, ключовим моментом є виникнення правовідносин, що мають активний вплив на права і обов'язки фізичних та юридичних осіб; припиняють, змінюють чи породжують певні правові наслідки для цих осіб.

Оскільки за наслідками проведеної перевірки на підставі акту було в подальшому прийняте податкове повідомлення-рішення, яке за своєю суттю і є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача розглянути заперечення на акт перевірки по суті, оскільки такі дії не породжують для позивача жодних прав та обов'язків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, і не мають обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до правил ч. 6 ст. 94 КАС України апеляційний суд вирішує питання про розподіл судових витрат відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області задовольнити частково .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Принцип" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області № 26212/10/22-25-22-01 від 27.12.2013 року про залишення без розгляду заперечень приватного малого підприємства «Принцип» м. Хмельницький № 352 від 19.12.2013 року на акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПМП «Принцип» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року» № 5071/22-25-22-01/22773797 від 13.12.2013 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь Приватного підприємства "Принцип" понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "02" червня 2014 р. .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.