Ухвала суду № 39012572, 28.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/3881/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Димерлія О.О.

при секретарі Івановій-Черноус К.І.

за участю представників:

апелянта - Василіна В.В.,

відповідача - Арікової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року по справі за позовом Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2013 року Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання незаконним та скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що рішення Управління пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси № 750 від 19.04.2013 року про застосування до державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» штрафних санкцій в розмірі 89 577, 36 грн. та пені в розмірі 562 298, 48 грн. є неправомірним та таким, що ускладнює проведення процедури санації на підприємстві та підриває економіку підприємства державного значення. Позивач зазначав, що ухвалою від 17.03.2003 року Господарський суд Одеської області порушив провадження про банкрутство державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» та, крім іншого, заборонив нарахування по відношенню до позивача неустойки, штрафу, пені та застосування інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, обов'язкових платежів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 23 березня 1995 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство», про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 15.12.2005 року № 1 556 120 0000 0155585.

19 квітня 2013 року Управлінням пенсійного фонду в Приморському районі міста Одеси прийнято рішення № 750 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Вказаним рішенням № 750 від 19.04.2013 року на підставі абз. 6 п. 7 розділу VІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 - VІ від 08.07.2010 року зі змінами, та п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (у редакції, що діяла до 01.01.2011 року) за несплату (неперерахування або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» застосовано штраф в розмірі 82 910, 95 грн. (по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) та 6 667, 36 грн. (по збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а також нараховано пеню в розмірі 517 675, 82 грн. (по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) та 44 623, 48 грн. (по збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) за період з 29.12.2008 року по 23.09.2010 року; з 20.01.2009 року по 27.12.2010 року, з 20.02.2009 по 08.11.2010 року, з 20.02.2009 року по 28.12.2010 року, з 20.03.2009 року по 27.12.2010 року, та з 20.03.2009 року по 16.02.2011 року, з 23.03.2009 року по 27.12.2010 року, з 01.04.2009 року по 28.12.2010 року, з 01.04.2009 року по 16.02.2011 року, з 21.04.2009 року по 21.03.2011 року, з 21.04.2009 року по 05.07.2011 року відповідно (а.с.6).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2003 року у справі № 32-24-2/136-03-5080 було порушено провадження у справі про визнання банкрутом ДСК «ЧМП» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.02.2006 р. по справі № 32-24-2/136-03-5080 введено процедуру санації ДСК «ЧМП» з метою відновлення їх платоспроможності. ДСК «ЧМП» обґрунтовує свої позовні вимоги до Управління тим, що провадження у справі про банкрутство не закінчено, дія мораторію не припинена.

Відповідно до статей 1,12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 4 статті 12 вказаного Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. При цьому, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, що ж стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати страхових внесків та подання відомостей настав у позивача після 11 липня 2003 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, то дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджується.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Частиною 1 статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІУ (далі за текстом - Закон №1058-ІУ) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань:здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» 2464-УІ від 8 липня 2010 року та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Зазначену правову позицію висловив в своїй постанові від 09.11.2013р Верховний суду України. по справі 21-178а13, а відповідно до ст. 244- 2. КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.06.2014 року

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Димерлій О.О.