Ухвала суду № 39012560, 28.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2687/13-а

Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Димерлія О.О.

при секретарі Івановій-Черноус К.І.

за участю представників апелянта - Михайлової О.Ю. та Блау О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А'ДРЕСС" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.08.2013 року по справі за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "А'ДРЕСС" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2013 року Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю А'ДРЕСС" про стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем було порушено вимоги законодавства стосовно надання звіту до Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а також стосовно працевлаштування інвалідів.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.08.2013 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "А'ДРЕСС" на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів кошти в сумі 13710,03 грн., з яких адміністративно-господарські санкції за 2012 рік у розмірі 13555,56 грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за 2012 рік у розмірі 154,47 грн.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "А'ДРЕСС" в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "А'ДРЕСС" було зареєстровано 06.04.2011 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серія АБ № 066214 (а.с.55). Видом діяльності товариства є виробництво іншого верхнього одягу (КВЕД 14.13).

Згідно статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91р. №875-ХІІ, зі змінами та доповненнями (далі Закон №875-ХІІ) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно із Звітом Товариства з обмеженою відповідальністю "А'ДРЕСС" про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік за формою №10-ПІ, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 18 осіб. Кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві відповідача на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1 особа.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, у відповідності з ч.3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року №420 за погодженням з Держкомстатом (форма звітності N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій").

Згідно з п. 3 Інструкції щодо заповнення форми звітності N 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.05р. №420, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 21.12.05р. за №1534/11814 (далі - Інструкція), у колонці « 15» форми № 3-ПН наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту та не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.

При цьому, відповідно до ч. 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакція, яка була чинна протягом 2012 року) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності мають щомісяця подавати центрам зайнятості за місцем їх реєстрації адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Формою подання зазначених адміністративних даних є форма звіту № З -ПН «Звіт про наявність вакансій», затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.05р. №420, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 21.12.05р. за №1534/11814.

Проте, Відповідачем були порушені вимоги ч.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», оскільки адміністративні дані про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів у формі звіту № 3-ПН у 2012 році подавались до Ленінського районного центру зайнятості не щомісячно, а лише упродовж 9 місяців 2012 року (лютий - липень, вересень, листопад, та грудень). За січень, серпень та жовтень (три місяці) Відповідач зазначених звітів не подавав взагалі.

Копії десяти звітів № 3-ПН, наданих Відповідачем з апеляційною скаргою як доказ щомісячного інформування центру зайнятості про вільні робочі місця для інвалідів у 2012 році, зазначений вище висновок оскаржуваної постанови не спростовують, а навпаки - ще раз підтверджують. оскільки, серед копій наданих звітів, копії звітів: за січень, червень, серпень та жовтень взагалі відсутні (чотири місяці); за вересень два звіти; звіт від 15.01.2013р. взагалі відношення до даних спірних стосунків не має оскільки він поданий Відповідачем у 2013 році.

Отже, враховуючи те, що звіти за формою № 3-ПН подаються тільки у випадку наявності вакансій, не щомісячне подання (протягом 3 місяців із 12 звіт не подавався) даних про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів вказує на непостійний характер існування у відповідача вакансій для працевлаштування цієї соціально незахищеної категорії громадян.

Доводи Відповідача про відсутність вини в порушенні нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів судовою колегією не приймаються, оскільки, інформування про вакантні місця для інвалідів через ЗМІ є факультативним заходом, тому що відповідно до Закону не віднесено до кола обов'язків роботодавця.

При цьому, самі копії наданих Відповідачем оголошень не можуть вважатися письмовими доказами в розумінні ст. 69 КАС України, оскільки в них відсутні фактичні данні про: рік в якому вони надруковані; назву особи, що їх дала для публікації; кількість та характеристики умов праці на вакантних посадах; те що саме ці вакансії пропонуються для інвалідів.

Згідно з п. 3 Інструкції щодо заповнення форми звітності N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.05р. №420, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 21.12.05р. за №1534/11814 (далі - Інструкція), у колонці « 15» форми № 3-ПН наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту та не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.

При цьому, наявність вільного робочого місця (вакантної посади) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під числовими шифрами - потреба в інвалідах зазначається під числовим шифром „11".

Натомість, відповідно до колонки « 15» звітів за формою № 3-ПН, наданих Відповідачем до центру зайнятості у 2012 році, вказано не шифр „11", а слово "інвалід".

Таким чином, присутність у колонці « 15» звіту форми № 3-ПН будь-яких інших цифр (шифрів) або словосполучень, крім числового шифру „11", як це передбачено п.3 Інструкції щодо заповнення форми звітності N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики від 19.12.2005р. № 420, свідчить про те, що роботодавець не повідомляв належним чином службу зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.

Отже, звіти за формою № 3-ПН, що подавались Відповідачем протягом 2012 року до службу зайнятості не можуть бути доказами інформування органів працевлаштування про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для інвалідів, оскільки колонка « 15» цих звітів заповнювалась з грубим порушенням встановленого порядку.

Крім того, у постановах Верховного суду України від 19.11.2013р. по справі №21-397а13 та від 17.09.2013р. по вправі №21-227а13 висловлена правова позиція щодо наявності правових підстав задоволення позовів відділень фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у випадку не подання щомісячно до центрів зайнятості звітів за формою № 3-ПН.

Відповідно до ст. 244- 2. КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А'ДРЕСС" залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.08.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.06.2014 року

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Димерлій О.О.