Постанова № 39012466, 27.05.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року ( 10год.47 хв.)Справа № 808/2952/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Стратулат С.В.

за участю:

представника позивача - Коваля О.В.;

представника відповідача - Омельчук О.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»

до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2013 №000561521, №000571521, №000581521,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Дочірнє підприємство «Імідж Холдинг» (далі - ДП «Імідж Холдинг», позивач) звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Запорізькому районі, відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.12.2013 №000561521, №000571521, №000581521.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та зазначив, що оскаржувані рішення винесені на підставі порушення позивачем строків сплати податкових зобов'язань. Пояснив, що підприємство фактично не мало змоги своєчасно сплачувати податки, оскільки рішенням суду усі видаткові операції ДП «Імідж Холдинг» зупиненні шляхом накладення арешту на кошти у розмірі 27 660 760,40грн. Після зняття арешту позивачем сплачені усі податкові зобов'язання, проте у зв'язку із порушенням граничних строків сплати податків, відповідачем застосовані штрафні санкції. Вважає оскаржувані рішення протиправними та просить їх скасувати.

Представник відповідача проти позову заперечив та вказав, що чинним законодавством не передбачені випадки звільнення від сплати податкових зобов'язань у встановлені законодавством терміни. Просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом установлені наступні обставини.

14.06.2013 Запорізьким окружним адміністративним судом у справі №808/4876/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АПС" про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках та зобов'язання виконати вимоги податкового керуючого було винесено постанову. Указаною постановою позовні вимоги Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби задоволені частково та зупинено видаткові операції на рахунках Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АПС" шляхом накладення арешту на кошти в сумі податкового боргу 27 660 760,40 грн. строком на два місяці. 06.08.2013 ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарги Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг» Акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС» залишена без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 14.06.2013 в адміністративній справі № 808/4876/13-а - без змін. Таким чином, на рахунки ДП «Імідж Холдинг» було накладено арешт з 06.08.2013 по 06.10.2013.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що у період з 06.08.2013 по 06.10.2013 підприємство не могло використовувати кошти на рахунках, сплачувати податкові зобов'язання, плати заробітну плату працівникам. Проте, після зняття арешту ДП «Імідж Холдинг» повністю сплатило всі податкові зобов'язання.

07.11.2013 відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ДП «Імідж Холдинг» екологічного податку. За результатами перевірки складено акт №131/1521/32096432. Під час перевірки встановлено та у акті зафіксовано, що у відповідності до декларації з екологічного податку від 09.08.2013, датою нарахування є 19.08.2013, дата фактичної сплати - 08.10.2013 (сплачено 2930,03грн.), кількість днів затримки - 49. Таким чином встановлено, що платником порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобо'язання з екологічного податку відповідно до п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 №000561521 та застосовані штрафні санкції на підставі ст.126 Податкового кодексу України у розмірі 20% у сумі 586,01коп.

Також 07.11.2013 відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ДП «Імідж Холдинг» збору за спеціальне використання води. За результатами перевірки складено акт №132/1521/32096432. Під час перевірки встановлено та у акті зафіксовано, що у відповідності до декларації зі збору за спеціальне використання поверхневих вод №90489887256, датою нарахування є 19.08.2013, дата фактичної сплати - 08.10.2013 (сплачено 89494,65грн.), кількість днів затримки - 49; декларація зі збору за спеціальне використання поверхневих вод №1300004992, датою нарахування є 02.10.2013, дата фактичної сплати - 08.10.2013 (сплачено 3651,90грн.), кількість днів затримки - 5; декларація зі збору за спеціальне використання поверхневих вод №1300004992, датою нарахування є 02.10.2013, дата фактичної сплати - 08.10.2013 (сплачено 103063,60грн.), кількість днів затримки - 5.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 №000571521 та застосовані штрафні санкції на підставі ст.126 Податкового кодексу України у розмірі 10% у сумі 10671,55грн. та податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 №000581521 та застосовані штрафні санкції на підставі ст.126 Податкового кодексу України у розмірі 20% у сумі 17898,93грн.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що у період з 06.08.2013 по 06.10.2013, коли рахунки позивача були арештовані, ДП «Імідж Холдинг» звітував до податкового органу та у встановлені строки надав податкові декларації, проте відповідні податкові зобов'язання не сплачувало. Також представник позивача зазначив, що у цей період підприємство не намагалось сплатити такі зобов'язання, не надавало до банківської установи відповідні платіжні доручення.

Вважаючи винесені відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

У відповідності до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Згідно із приписами ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно із п.36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.37.2 ст.37 ПК України податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Підстави для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, встановлені ст. 37 ПК України, а саме, такими підставами є:

ліквідація юридичної особи;

смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою;

втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом;

скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Згідно п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності із п.54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст.57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, Податковим кодексом не передбачена можливість сплати податкового зобов'язання в інші строки, ніж встановлені п. 57.1 ст.57, у разі накладення арешту на рахунки платника податку.

Судом встановлено та сторонами підтверджено, що ДП «Імідж Холдинг» у встановлені строки надавав до податкового органу декларації зі збору за спеціальне використання поверхневих вод та з екологічного податку, проте у встановлені законодавством терміни указані податки позивач не сплачував. Крім того, представник позивача зазначив, що підприємство не надавало до банківської установи документи на сплату самостійно визначених податкових зобов'язань у встановлені строки (платіжні доручення тощо).

Суд вважає, що накладення арешту на рахунки платника податку не забороняє такому платнику податку вчиняти дії щодо сплати своїх зобов'язань. Підприємство могло надавати до банківських установ відповідні платіжні доручення протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, для подання податкової декларації. Вчинення таких дій свідчили б про намагання платника податку виконати свої зобов'язання за для не вчинення податкового правопорушення.

Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст.109 ПК України)

Відповідно до п.250.2 ст.250 ПК України,платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації:

Згідно із п.126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З урахуванням викладеного, оскільки позивачем не вчинено жодних дій, які б свідчили про його намагання сплатити самостійно визначені податкові зобов'язання у встановлений законодавством термін, суд вважає, що відповідачем правомірно винесені податкові повідомлення-рішення та накладені штрафи за не сплату узгодженої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволення позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Суддя Ю.В.Калашник