Ухвала суду № 39011110, 28.05.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1464/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : Колода Л. Д. Доповідач в апеляційній інстанції Подорога В. М. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПодорога В. М. суддівДемченко В. А. при секретаріВолвенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю вищий навчальний заклад «Східноєвропейський університет економіки та менеджменту», третя особа ОСОБА_6 про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі, зобов'язання не чинити перешкоди під час виконання обов'язків ректора університету, видачу дублікату трудової книжки без запису про звільнення, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року ОСОБА_5 звернулась з позовом до ТОВ Вищий навчальний заклад «Східноєвропейський університет економіки та менеджменту», третя особа ОСОБА_6 про визнання незаконним рішення власника про звільнення з роботи та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що з 2009 року вона працювала у ТОВ ВНЗ «Східноєвропейський університет економіки та менеджменту» на посаді ректора.

Перебуваючи у важкому психічно-емоційному стані, викликаному образливим та погрозливим ставленням до неї, як до ректора університету з боку ОСОБА_7 (віце-президенту університету) та заступника ректора з АГР ОСОБА_8, вона не маючи можливості виконувати свої трудові обов'язки, будучи у важкому психічно-емоційному стані, 21.12.2013 року вимушена була написати заяву про звільнення за власним бажанням з 23.12.2013 року, яку передала начальнику відділу кадрів ОСОБА_9 Після чого у неї погіршився стан здоров'я та самопочуття, а 23.12.2013 року на вулиці вона втратила свідомість, впала, травмувавши ногу, у зв'язку із чим потрапила в лікарню.

23.12.2013 року на засіданні розширеного ректорату президент ОСОБА_6 проінформував працівників, що позивач не працює в університеті. Однак перед засіданням ректорату їй не було надано інформації щодо звільнення, не було надано наказ про звільнення з посади ректора для ознайомлення із ним і підпису, не надано копію наказу, та не ініційована процедура передачі справ, згідно номенклатури справ ректора.

27.12.2013 року вона, керуючись ч.2 ст. 38 КЗпП України, подала до ТОВ Вищий навчальний заклад «Східноєвропейський університет економіки та менеджменту» заяву про те, що має намір працювати надалі і подану нею заяву про звільнення просила вважати не поданою.

В січні 2014 року позивач отримала лист від відповідача від 02.01.2014 року за №01 про те, що вона звільнена протоколом засновника №7 та наказом №174-к, та може забрати свою трудову книжку, що, на її думку, свідчить про незаконне звільнення з посади, оскільки 27.12.2013 року вона повідомляла про повернення на роботу.

Оскільки у відповідності до ст.39 ЗУ «Про вищу освіту» керівник вищого навчального закладу четвертого рівня акредитації призначається на посаду на умовах конкурсу, який станом на день подання заяви про повернення на роботу від 27.12.2013 року не проведено та не призначено, вважає, що повинна надалі виконувати обов'язки ректора університету, а її безпосередній роботодавець (власник СУЕМ ОСОБА_6) зобов'язаний не чинити перешкод у доступі на робоче місце.

У заяві про звільнення з посади позивач вказала, що припиняє роботу на посаді ректора з 23.12.2013 року. Позивач 23.12.2013 року потрапила в лікарню і перебувала на лікуванні по 27.12.2013 року, про що свідчить листок непрацездатності.

Також вважає, що її останній робочий день так і не пройшов, отже вона має залишатися на роботі. А оскільки вона подала заяву про те, що заяву про звільнення з роботи за власним бажанням вважати не поданою, та зазначено, що вона має намір вийти на роботу з 30.12.2013 року, до 27.12.2013 року їй не повернуто трудову книжку, не надано копію наказу про звільнення, не прийнято на її робоче місце нового ректора, вважає, що залишається керівником університету та перебуває з ним у трудових відносинах.

Оскільки трудовий контракт з нею, як з керівником вищого навчального закладу, не укладено, то вважає, що працює на умовах трудового договору на невизначений строк. У заяві про звільнення з посади позивач вказала, що припиняє роботу на посаді ректора з 23.12.2013 року.

Вказувала,що 23.12.2013 року потрапила в лікарню і перебувала на лікуванні по 27.12.2013 року, про що свідчить листок непрацездатності. 27.12.2013 року подала заяву про те, щоб заяву про звільнення з роботи за власним бажанням вважати не поданою, та зазначила, що має намір вийти на роботу з 30.12.2013 року. До 27.12.2013 року відповідач не видав трудову книжку, не надав копію наказу про звільнення та не прийняв на посаду ректора нового ректора, не проведено з нею розрахунку у зв'язку із звільненням. Крім цього позивач з'являлася в університет 27, 30,31 грудня 2013 року. В жодний із цих днів трудову книжку та наказ про звільнення їй видали.

Рішення власника університету ОСОБА_6 про звільнення з роботи було прийнято під час перебування позивача на лікарняному. Отримавши заяву про відкликання заяви про звільнення з роботи за власним бажанням, університет або його власник, мав би звільнити її з роботи у відповідності до приписів частини 1 статті 49-2 КЗпП України, тобто мав попередити її про наступне вивільнення персонально не пізніше ніж за два місяці до дня звільнення.

Лист із повідомленням про звільнення з посади ректора та з пропозицією отримати трудову книжку нею був отриманий 14.01.2014 року, під час знаходження на лікарняному.

Таким чином, розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, було проведено з ініціативи власника університету у період перебування на лікарняному, тобто з порушенням вимог ч.3 ст. 40 КЗпП України, а також без попередження про наступне звільнення за два місяці до такого звільнення, тобто з порушенням вимог ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України.

В зв'язку з цим просила визнати незаконним звільнення з роботи з посади ректора вищого навчального закладу «Східноєвропейського університету економіки і менеджменту» у формі товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до наказу про звільнення за №174-к та протоколу засновника «Східноєвропейського університету економіки і менеджменту» за №7 від 23.12.2013 року. Зобов'язати вищий навчальний заклад «Східноєвропейський університет економіки і менеджменту» у формі товариства з обмеженою відповідальністю поновити її на посаді ректора вищого навчального закладу «Східноєвропейського університету економіки і менеджменту» у формі товариства з обмеженою відповідальністю з 23.12.2013 року; не чинити перешкод під час виконання ОСОБА_5 обов'язків ректора «Східноєвропейського університету економіки і менеджменту»; зобов'язати реєстраційну службу Черкаського міського управління юстиції Черкаської області скасувати запис №10261070069002105 від 27.12.2013 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про внесення відомостей про зміну керівника вищого навчального закладу «Східноєвропейського університету економіки і менеджменту» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 14204539). Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботу з 23.12.2013 року та зобов'язання реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області скасувати запис №10261070069002105 від 27.12.2013 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про внесення відомостей про зміну керівника вищого навчального закладу «Східноєвропейського університету економіки і менеджменту» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 14204539). Визнати недійсним запис в трудовій книжці ОСОБА_5 за №38 від 23.12.2013 року про звільнення її з посади ректора ТОВ ВНЗ «Східноєвропейський університет економіки і менеджменту» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України; зобов'язати відповідача видати дублікат трудової книжки, стягнути з відповідача на її користь компенсацію за вимушений прогул в сумі 4 230 грн. 72 коп., оплату листків непрацездатності в сумі 26 239 грн., а всього 30 469 грн. 74 коп.; зобов'язати стягнути з відповідача на її користь компенсацію за вимушений прогул в сумі 25 250 грн., оплату листків непрацездатності в сумі 26 239 грн. 02 коп., а всього 51 489 грн. 07 коп.

Позивач 20.02.2014 року подала суду заяву про залишення позову без розгляду в частині вимог про зобов'язання реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області скасувати запис №10261070069002105 від 27.12.2013 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про внесення відомостей про зміну керівника вищого навчального закладу «Східноєвропейського університету економіки і менеджменту» у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 березня 2014 року позов ОСОБА_5 в частині зобов'язання реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області постановлено: скасувати запис №10261070069002105 від 27.12.2013 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про внесення відомостей про зміну керівника вищого навчального закладу «Східноєвропейського університету економіки і менеджменту» у формі товариства з обмеженою відповідальністю залишено без розгляду.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 8 квітня 2014 року ОСОБА_5 відмовлено в задоволенні зазначеного позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права та неповне дослідження судом обставин справи та просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 8 квітня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким всі її позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, сторони по справі, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених вимог в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ст.213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу № 87-к від 15.12.2009 року ОСОБА_5 була прийнята на посаду ректора ТОВ Вищий навчальний заклад «Східноєвропейський університет економіки і менеджменту».(а.с.35 )

Згідно змін до статуту університету, затвердженими протоколом № 1 від 18.01.2012 року зборів учасників університету та зареєстрованих виконавчим комітетом Черкаської міської ради 24.01.2012 року, єдиним Власником та учасником, який володіє 100% Статутного капіталу університету був ОСОБА_6

21.12.2013 року ОСОБА_5 подала заяву про звільнення з роботи за власним бажанням, після розгляду якої на підставі протоколу № 7 від 23.12.2013 року, протоколу № 7/1 від 23.12.2013 року зборів учасників університету, наказу № 174 -к від 23.12.2013 року, наказу № 174/1-к від 23.12.2013 року ОСОБА_5 було звільнено з посади ректора університету з 23.12.2013 року за власним бажанням (ст..38 КЗпПУ). (а.с.80-83).

23.12.2013 року на ім'я ОСОБА_5 було направлено лист № 592 з повідомленням про її звільнення та необхідність отримання нею своєї трудової книжки.

27.12.2013 року ОСОБА_5 відмовилась від ознайомлення з протоколом № 7/1 зборів учасників університету, наказом № 174-к від 21.12.2013 року, наказом № 174/1-к від 23.12.2013 року, а також від отримання трудової книжки, про що був складений акт.

06.02.2014 року ТОВ Вищий навчальний заклад «Східноєвропейський університет економіки та менеджменту» на вимогу листа ОСОБА_5 від 28.01.2014 року направив останній її трудову книжку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та описом зі штампом поштового відправлення 06.02.2014 року.

Вирішуючи вказаний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно мотивував своє рішення тим, що позивач не надала суду достатніх та допустимих доказів того, що на неї здійснювався психологічний тиск для написання заяви про звільнення за власним бажанням, а відповідач, натомість, надав достатні докази щодо дотримання процедури звільнення позивача з роботи за ст. 38 КЗпП України.

Згідно з положеннями ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, в матеріалах справи міститься власноручно написана заява ОСОБА_5 від 21.12.2013 року, як ректора ТОВ Вищий навчальний заклад «Східноєвропейський університет економіки і менеджменту» про звільнення з роботи за власним бажанням, на підставі якої нею ж було винесено наказ про звільнення від 23.12.2013 року №174-к.( а.с. 167,170 ).

Про волевиявлення ОСОБА_5 звільнитись з роботи за власним бажанням свідчить її повторна заява від 24.12.2014 року в якій вона просить повідомити про результати розгляду її попередньої заяви та повідомити про дату отримання трудової книжки та розрахункових і надання доступу до кабінету ректора для отримання особистих речей. (а.с.85).

23.12.2013 року ОСОБА_5 на роботу не з'явилась, про що був складений відповідний акт від 23.12.2013 року «Про відсутність на роботі». Про причини своєї неявки на роботи існуючому керівництву ТОВ Вищий навчальний заклад «Східноєвропейський університет економіки і менеджменту» не повідомила.( а. с. 135 ).

Правильно встановивши вказані обставини на підставі належним чином досліджених і оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_6 обгрунтовано прийняв рішення, яке оформлене протоколом № 7/1 від 23.12.2013 року про звільнення ОСОБА_5 з посади ректора університету за власним бажанням з 23.12.2013 року, на підставі ст.38 КЗпП України.

Твердження ОСОБА_5 про те, що в день її звільнення 23.12.2013 року, вона перебувала на лікарняному згідно листка непрацездатності, а тому вважає, що її останній робочий день так і не пройшов і вона має залишатися на роботі, спростовується листом КЗ «Третя черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» від 06.03.2014 року № 593, згідно якого ОСОБА_5, поступила на лікування 24.12.2013 року, а не 23.12.2013 року, як це помилково вказано в листку непрацездатності у якості дати початку терміну її непрацездатності.( а.с.98 ).

Оскільки у справі відсутні підстави для визнання наказу про звільнення ОСОБА_5 незаконним, тому на думку колегії суддів, підстави для задоволення всіх інших заявлених ОСОБА_5 вимог: поновлення на роботі, зобов'язання не чинити перешкод під час виконання обов'язків ректора університету, видачу дублікату трудової книжки без запису про звільнення також відсутні.

Згідно вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд постановив рішення із додержанням вимог закону.

При розгляді даної справи суд правильно встановив факти, відповідні їм правовідносини, постановив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права, яке грунтується на зібраних по справі доказах, оцінивши які в сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про безпідставність заявлених ОСОБА_5 вимог і необхідність відмови у їх задоволенні.

Таким чином, судова колегія уважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.303, 304,.307, 308,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 квітня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :