Ухвала суду № 39011107, 20.05.2014, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 183/1994/14-а

№ 2-а/183/168/14

20.05.2014 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Березюк В.В.,

при секретарі: Данильченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік в розмірі меншому ніж встановлено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язати відповідача провести перерахунок та здійснити виплату недоплаченої позивачу суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік, як встановлено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру п`яти мінімальних заробітних плат, визначених на момент виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані законодавчо визначеним правом позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, відновленої згідно рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Відповідач заперечував проти проведення перерахунку посилаючись на Закон України «Про державний бюджет України на Постанову Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 № 562. Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2011.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позовні вимоги залишити без розгляду з огляду на наступне.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, другої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та одержує соціальні виплати згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Виплата позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.48 вказаного Закону, за 2013 рік здійснено відповідачем 11 червня 2013 року у розмірі 100,00 грн. з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 № 562.

Відповідно до ч.1, 2 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У відповідності до п.9 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Як свідчать обставини справи, спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень виплачено позивачу соціальна допомога не в належному розмірі.

При цьому необхідно враховувати, що предметом позову в даній справі є бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язана з соціальними виплатами, які є регулярними, щорічними платежами, тому слід перевіряти строк звернення до суду залежно від виду платежу та тривалості періоду, за який виник спір.

Як свідчить долучена до матеріалів позову відповідь відповідача на звернення позивача № 891 від 12 березня 2014 року, позивачем отримано щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 рік 11 червня 2013 року.

Враховуючи, що позивач одержав даний платіж 11 червня 2013 та на протязі періоду з 11 червня 2013 року по 11 грудня 2013 року міг звернутись до Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації з вимогами про надання роз`яснення формування своєї допомоги, однак цим правом скористався лише в січні - лютому 2013 року, - дату отримання відповіді на звернення не можна вважати за дату, з якої позивачу стало відомо про порушення своїх прав.

Зокрема, для правильного обчислення строку звернення до суду важливим є визначення його початкового моменту.

Виходячи з вимог ст. 99 ч. 2 КАС України початок перебігу строку звернення до суду, суд пов'язує не з фактом обізнаності особи, якій належить порушене право в зв'язку з тим, що цей суб'єктивний момент є результатом недбалого ставлення особи до охорони власних прав, а з моменту, коли вона повинна була дізнатися про таке порушення. Об'єктивними даними про цей момент є актуальність положень рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року (офіційне опублікування в Офіційному Віснику України № 52 від 27 липня 2007 року та № 38 від 06 червня 2008 року) та Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік (офіційне опублікування в Офіційному Віснику України №10 від 22 березня 2006 року та Урядовому кур'єрі № 247 від 31 грудня 2007 року), які широко обговорювалися в Україні засобами масової інформації, на телебаченні на той час, а тому позивач не міг не знати про факт порушення його прав. Враховуючи принцип, закріплений ст.68 Конституції України, позивачем не доведено, що ним пропущено шестимісячний строк, передбачений ст. 99 КАС з поважних причин.

Крім того, позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду не заявлялось, поважності причин такого пропуску матеріали справи не містять. Позов стосується дій відповідача щодо проведення соціальних виплат певним категоріям громадян, а не відповідальності за завдану життю та здоров`ю шкоду або відшкодування ядерної шкоди.

Таким чином початок перебігу строку позовної давності щодо вимог про виплату одноразової допомоги на оздоровлення рахується саме з 11 червня 2013 року та сплив 11 грудня 2013 року.

Оскільки позивач звернувся з позовом 25 березня 2014 року, чим пропустив строк звернення до адміністративного суду з позовом, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 99, 100, 155, 165, 183-2 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя В.В. Березюк