Ухвала суду № 39010561, 28.05.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/85/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.05.2014 Справа № 908/3449/13

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

виданого по справі № 908/3449/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, ідентифікаційний код 03345716)

про стягнення в сумі 430 583, 69 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача (заявника): не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.01.2013р. по справі № 908/3449/13 позовні вимоги ПуАТ “НАК “Нафтогаз України” задоволено частково та стягнуто з ПуАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” на користь позивача 133 074, 38 грн. пені, 260 501, 00 грн. штрафу, 26 569, 06 грн. - 3 % річних від простроченої суми за спожитий природний газ та 8 403, 27 грн. витрат на судовий збір.

В частині стягнення 8 661, 07 грн. пені та 1 778, 18 грн. - 3 % річних від простроченої суми в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду України від 05.03.2014р. по справі № 908/3449/13 апеляційну скаргу ПуАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” на рішення господарського суду Запорізької області від 08.01.2013р. у справі № 908/3449/13 залишено без змін.

25.04.2014р. на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду видано наказ № 908/3449/13 від 17.03.2014р.

16.05.2014р. до суду надійшла заява ПуАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” від 15.05.2014р. № 19/3368 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 19.05.2014р. заяву прийнято судом та призначено судове засідання по її розгляду на 28.05.2014р. о 12 год. 00 хв.

Представники сторін, повідомлені про час і місце розгляду справи в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання 28.05.2014р. не з’явилися, витребувані судом документи не надали.

В заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 15.05.2014р. № 19/3368 зазначено, що 28.01.2014р. між ПуАТ “НАК “Нафтогаз України” до ПуАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” укладена додаткова угода № 1 до договору купівлі-продажу природного газу від 04.04.2012р. № 1/12-ПР, положенням якої змінено порядок остаточного розрахунку за фактично переданий газ за договором, до 31.01.2014р.

На думку заявника, з урахуванням фактичних розрахунків між сторонами, його зобов’язання щодо своєчасної оплати вартості поставленого за договором природного газу виконано вчасно та без порушення строків оплати.

Оскільки із внесенням змін до договору щодо остаточної оплати вартості поставленого природного газу ці зобов’язання виконано вчасно, то зобов’язання зі сплати штрафних санкцій за несвоєчасний розрахунок за поставлений природний газ відсутнє.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження ”.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Частинами 2-4 статті 117 ГПК України унормовано, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Наказ господарського суду Запорізької області від 17.03.2014р. № 908/3449/13 про стягнення з ПуАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” на користь ПуАТ “НАК “Нафтогаз України” 133 074, 38 грн. пені, 260 501, 00 грн. штрафу, 26 569, 06 грн. - 3 % річних від простроченої суми та 8 403, 27 грн. витрат на судовий збір направлений на адресу стягувача 28.04.2014р. (т.2, а.с. 45).

Відповідно до п.3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст. 36 ГПК України).

Ухвалою суду від 19.05.2014р. учасників судового процесу було зобов’язано надати відомості про те, чи пред’явлений наказ № 908/3449/13 до виконання та чи відбувалося стягнення за цим наказом.

Також, у разі якщо стягнення відбулося, суд витребував довідку, підписану керівником і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму стягнуту за раніше виданим наказом, списано з рахунку відповідача або майно вилучено в порядку здійснення виконавчого провадження.

Жодних витребуваних відомостей сторони суду не надали.

За приписами п.2, 3 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала, а також мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.

Як відзначив пленум Вищого господарського суду України в пункті 2.6 постанови від 26.12.2011р. N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів.

Отже, зміст ухвали по заяві про визнання наказу № 908/3449/13 таким, що не підлягає виконанню, та викладені в ній факти мають бути встановлені судом на підставі оцінки наданих доказів та без припущень, оскільки можуть бути в подальшому враховані іншим судом у розгляді інших справ за участю цих же сторін.

В той же час, ненадання сторонами витребуваних доказів та неявка представників стягувача та боржника для дачі пояснень позбавляє суд можливості дослідити обставини, які мають значення для розгляду заяви та прийняття мотивованого судового рішення.

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що додані до заяви від 15.05.2014р. № 19/3368 фотокопії документів ніким не завірені.

В підпункті 2.2 постанови від 26.12.2011 N 18 пленум Вищого господарського суду України роз’яснив, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55.

Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Таким чином суд не може прийняти додані до заяви документи, як належні та допустимі докази.

Відтак, на дату прийняття судового рішення, у господарського суду відсутні підстави для задоволення заяви відповідача та визнання наказу № 908/3449/13 від 17.03.2014р. таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 86, 117 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” від 15.05.2014р. № 19/3368 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовити повністю.

Суддя В.М. Соловйов