Вирок № 3901036, 28.11.2008, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 1-99/08

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2008 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

в складі : головуючої-судді: Мазай Н.В.

при секретарі:  Возній В.В.

з участю прокурорів:  Бебешка М.М., Мінька В.К.

адвоката : ОСОБА_17

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Аврамівка Монастирищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, не працюючого, з повною середньою освітою, не одруженого, раніше судимого: Монастирищенським районним судом 14.11.1997 року за ст. 140 ч. 2, ст. 142 ч. 3, ст. 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна, звільнений 16.08.2000 року умовно-достроково на 6 місяців 16 днів постановою Автозаводського районного суду м. Кременчуг; 27.07.2001 року Монастирищенським місцевим судом за ст. 140 ч. 2, ст. 142 ч. 2, ст. 42 КК України до 5 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна, проживаючий вул. АДРЕСА_1, тимчасово вул. АДРЕСА_2,

у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в один із днів в період часу з 12 по 15 травня 2007 року приблизно о 23 годині знаходячись в с. Аврамівка Монастирищенського району Черкаської області за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою крадіжки чужого майна та використання його в особистих цілях, через відкритий віконний пройом, проникли в складське приміщення, що належить СТОВ „Колос” с. Аврамівка, звідки таємно вчинили крадіжку запчастин до сільськогосподарської техніки на загальну суму 3 920 грн. 60 коп., викравши при цьому: електродвигуни 2.2. Квт. на 1500 об., в кількості 2 шт. вартістю 530 грн. за один електродвигун на загальну суму 1060 грн.; електродвигун 3.5 Квт на 2000 об., вартістю 880 грн.; блок двигуна автомобіля ГАЗ-53, вартістю 1200 грн.; підшипників 7507, в кількості 12 шт. (вартістю 2 грн. 70 коп. 1 шт., 4 грн. 20 коп. 3 шт., 11 грн. 2 шт., 5 грн. 4 шт., 8 грн. 89 коп. 2 шт.) на загальну суму 75 грн. 08 коп.; підшипників 7815 в кількості 27 шт. ( вартістю 3 грн. 24 коп. 1 шт. 3 грн. 81 коп. 12 шт., 2 грн. 50 коп. 8 шт., 2 грн. 93 коп. 1 шт., 20 грн. 5 шт.) на загальну суму 46 грн. 84 коп.; підшипників 7509 в кількості 32 шт. (вартістю 3 грн. 75 коп. 4 шт., 4 грн. 92 коп. 2 шт., 10 грн. 5 шт., 5 грн. 25 коп. 2 шт., 13 грн. 07 коп. 10 шт., 44 грн. 3 шт., 47 грн. 88 коп. 2 шт., 15 грн. 1 шт., 9 грн. 33 коп. 3 шт.) на загальну суму 486 грн. 79 коп., після чого з використанням транспортного засобу марки „ЗАЗ 968” червоного кольору, власника якого слідством не встановлено, з місця злочину зникли, спричинивши СТОВ «Колос» матеріальні збитки на вище вказану суму.

Він же, повторно 5 липня 2007 року приблизно о 1 годині знаходячись біля автостанції, що по вул. Леніна, 17 в м. Монастирище Черкаської області з метою заволодіння транспортним засобом і використання його в особистих цілях, незаконно заволодів автомобілем марки ВАЗ - 2106 д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 10169 грн. 44 коп., який належить ОСОБА_5, після чого з місця вчинення злочину зник, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_5 матеріальні збитки на вище вказану суму.

Підсудний ОСОБА_1 на стадії досудового та судового слідства свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, не визнав та показав, що приблизно в період з 12 по 15 травня 2007 року він зустрівся з ОСОБА_2, який йому розповів, що в с. Аврамівка є склад, який нікому не належить і там можна взяти запчастини, які в подальшому здати на металобрухт. При розмові був також присутній ОСОБА_4 Вони передзвонили до ОСОБА_3, і вже всі разом поїхали до складу, на який вказував ОСОБА_2 За кермом автомобіля був ОСОБА_3. Коли під»їхали до складу, то через віконний пройом, який був не закритий залізли всередину і там взяли мотори, підшипники, бувший у використанні блок двигуна автомобіля ГАЗ не в зборі. Спочатку вони пролізли в приміщення складу всі, а потім ОСОБА_2 виліз і був на вулиці. Всередині складу були двері, які розділяли склад на дві половини, двері були відчинені, ніякого замка там не було. Мотори виносили вручну, блок двигуна також, підшипники складали в мішок. Все викрадене вони загрузи в автомобіль. По дорозі додому ОСОБА_2 вийшов з автомобіля на вул. Парижської Комуни, а ОСОБА_4 біля Аврамівської школи. Він з ОСОБА_3 поїхали далі. По дорозі додому вони домовились, що наступного дня здадуть запчастини на металобрухт. На другий день, зранку, вони здали викрадений металобрухт ОСОБА_10 і він заплатив їм приблизно 500 гривень. Кошти вони розділили між собою порівну. З приводу обвинувачення за ч. 2 ст. 289 КК України підсудний показав наступне, що він 04.07.2007 року зустрівся з ОСОБА_8, з яким він підтримував дружні стосунки. В цей час, коли ОСОБА_8 був з ним, на його мобільний телефон зателефонував ОСОБА_5 і запропонував поїхати розпити спиртні напої та відпочити, він в сою чергу запропонував ОСОБА_8 і він також погодився. ОСОБА_5 під'їхав до них на автомобілі ВАЗ-2106, бежевого кольору. Вони заїхали в с. Нове-Місто до дівчат і вже разом з ними поїхали на став в с. Аврамівка, де розпивали спиртні напої. Він особисто спиртне не вживав, якщо щось і вживав, то тільки безалкогольне пиво. Так як він не вживав спиртного, то домовився з ОСОБА_5, що буде керувати його автомобілем. Автомобіль він протягом дня заправляв за власний кошт. Потім вони поїхали в бар, що в с. Сатанівка Монастирищенського району, де знову розпивали спиртні напої. Близько 20.00 - 21.00 години, вони всі поїхали на дискотеку в с. Сатанівка. По дорозі з с. Сатанівка їх зупинили працівники міліції. За кермом автомобіля був він, а з працівниками міліції вийшли говорити він і ОСОБА_5Після розмови працівники міліції їх відпустили. Далі вони поїхали на автостанцію в м. Монастирище, до бару з назвою «Стопік», куди приїхали, приблизно о 23 годині. Біля бару «Стопік» всі вийшли з автомобіля і він не питаючи дозволу у ОСОБА_5, разом з ОСОБА_8, якому запропонував поїхати покататись, і останній погодився, поїхали автомобілем ОСОБА_5 в с. Калинівка Київської області. Потерпілий в цей час пішов у бар, але ключі від автомобіля залишались в нього. Він не питав дозволу у потерпілого керувати його автомобілем, без нього, а ОСОБА_5відповідно не давав йому дозволу їздити на його автомобілі без нього. Оскільки ОСОБА_5був в нетверезому стані то керував автомобілем протягом дня він за усним дорученням потерпілого. Він зрозумів так, що ОСОБА_5дозволив йому керувати автомобілем і з ним і без нього. При цьому ОСОБА_5не говорив йому куди можна їхати автомобілем, а куди не можна. Фактично вони з ОСОБА_8 поїхали кататись на автомобілі без дозволу потерпілого ОСОБА_5 Він вважає, що взяв без дозволу автомобіль і поїхав ним, однак автомобіль не крав і він не вважає, що мало місце викрадення автомобіля. Він мав намір покататись на автомобілі і потім повернути його потерпілому. По дорозі в с. Калинівка автомобіль перестав працювати. На слідуючий день йому зателефонував ОСОБА_5 і сказав, щоб він повернув автомобіль. Він йому відповів, що поверне автомобіль. Пізніше він дізнався скільки буде коштувати ремонт автомобіля і передзвонив ОСОБА_5 сказавши йому про суму коштів, яка потрібна на ремонт його автомобіля. ОСОБА_5сказав, що у нього грошей немає. Він подзвонив своїй співмешканці ОСОБА_9 і вона привезла йому гроші. Ремонт обійшовся приблизно 300-400 гривень. Він не міг відразу повернути автомобіль, бо він був пошкоджений. Автомобіль було відремонтовано і тоді він подзвонив ОСОБА_5 та повідомив, що автомобіль стоїть на стоянці в м. Глеваха. Стоянка була платна і не охоронялась. Сам їхати в м. Монастирище він побоявся, тому, що ОСОБА_5розповів йому, що написав заяву у райвідділ міліції. До нього також телефонували працівники міліції. Після того, як він поставив автомобіль на стоянку, то разом із ОСОБА_8 поїхали в м. Київ, де ОСОБА_8 стало погано і йому зробили операцію. Після того, як ОСОБА_8 зробили операцію, він поїхав у м. Черкаси, де проживав і працював до затримання. Під час досудового слідства він пропонував потерпілому відремонтувати автомобіль, але останній відмовився. Він вважає, що не мало місце незаконне заволодіння транспортним засобом, оскільки потерпілий є його родичем і крім цього протягом дня дозволив йому керувати його автомобілем. Просить суворо його не карати, при призначенні покарання врахувати всі пом'якшуючі покарання обставини, його вік та не позбавляти його волі, надавши можливість довести своє виправлення.

Крім повного визнання вини підсудними ОСОБА_1 по епізоду вчинення крадіжки запчастин зі складу СТОВ «Колос» с. Аврамівка Монастирищенського району Черкаської області в період часу з 12.05.2007 року по 15.05.2007 року, суд вважає, що його вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю доведена доказами у справі добутими у встановленому законом порядку в ході досудового слідства і дослідженими під час судового слідства, а саме:

- показами представника цивільного позивача СТОВ «Колос» с. Аврамівка ОСОБА_6, яка показала, що в травні місяці 2007 року зі складського приміщення СТОВ «Колос» в с. Аврамівка було вчинено крадіжку запчастин до сільськогосподарської техніки. Після крадіжки було проведено інвентаризацію і встановлено розмір збитків. Ревізію проводили вибіркову. ОСОБА_1 свою частку матеріальних збитків відшкодував повністю. Претензій до нього СТОВ “Колос” не має.

- показами свідка ОСОБА_2, який показав, що приблизно в період часу з 12 по 15 травня 2007 року він разом з  ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчинили крадіжку запчастин до сільськогосподарської техніки зі складу СТОВ «Колос», що в с. Аврамівка. Зі складу вони викрали шестерні, підшипники, електродвигуни, яка їх кількість була він не пам»ятає, блок до автомобіля ГАЗ-53 бувший у використанні та не в зборі. За вчинений злочин він засуджений вироком Монастирищенського районного суду від 05.06.2008 року, який вступив в законну силу;

- показами свідка ОСОБА_3, який показав, що 11 травня 2007 року він разом з ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вчинили крадіжку зі складу СТОВ «Колос» в с. Аврамівка. В складі вони взяли різні запчастини до сільськосподарської техніки, а саме підшипники, шестерні, електродвигуни та блок двигуна до автомобіля ГАЗ-53 не в зборі та бувший у використанні;

- показами свідка ОСОБА_4, який показав, що

приблизно в період часу з 12 по 15 травня 2007 року він разом з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вчинили крадіжку запчастин до сільськогосподарської техніки зі складу в с. Аврамівка Монастирищенського району. Він не пам'ятає хто розповів йому про існування складу чи ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 Вони повідомили, що склад нікому не належить і там можна взяти запчастини, які в подальшому здати на металобрухт. В складське приміщення вони проникли через відкритий віконний пройом. Зі складу викрали різні запчастини, а саме підшипники, шестерні, які складали в мішки. Скільки було мішків він не пам'ятає. Також зі складу вони взяли 2 чи 3 електродвигуна, блок двигуна до автомобіля ГАЗ, не новий та не укомплектований. Через деякий час до нього додому приїхали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і привезли йому кошти, за задані на металобрухт запчастини до сільськогосподарської техніки;

- показами свідка ОСОБА_7, яка показала, що вона працює в ТОВ “Агровіт” с. Аврамівка Монастирищенського району. В 2007 році вона перебувала в центрі зайнятості, але продовжувала рахуватися завідуючою складом СТОВ “Колос”, що в с. Аврамівка Монастирищенського району. В даному складі зберігаються матеріальні цінності, а саме запасні частини до сільськогосподарської техніки. В складі вона бувала дуже рідко. В травні місяця 2007 року вона відкривши склад виявила в ньому нестачу запчастин. При детальному огляді приміщення складу нею було виявлено відсутність однієї дошки на вікні в задній частині стіни приміщення. Зі складського приміщення були викрадені шестерні, підшипники, а також інші запчастини до сільськогосподарської техніки. Крім цього, було викрадено блок автомобіля ГАЗ-53, не новий і який був у розкомплектованому вигляді. Вона повідомила керівництво про крадіжку та викликала міліцію. Інвентаризація в складі була проведена вибіркова. Суцільну інвентаризацію було проведено вже в 2008 році, яка і встановила фактичну недостачу в складі;

 - показами свідка ОСОБА_10, який показав, що працює в ТОВ „Гірник " менеджером по закупівлі металу. Приблизно в середині травня місяця 2007 року о 7 годині до нього додому на автомобілі ЗАЗ червоного кольору приїхали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Вони привезли йому металобрухт, а саме електродвигуни та інше. Металобрухт був в мішках і, що більш конкретно там було він сказати не може. Мішків всього було близько шести. Він заплатив їм гроші в сумі приблизно 400-500 грн.;

- протоколом явки з повинною ОСОБА_1 від 04.06.2007 року, згідно якого ОСОБА_1. власноручно без фізичного та морального впливу заявив про вчинений ним злочин, а саме крадіжку запчастин до сільськогосподарської техніки в період часу з 12.05.2007 року по 15.05.2007 року зі складського приміщення СТОВ «Колос» в с. Аврамівка Монастирищенського району, за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 (т. 1 , а.с. 16);

- протоколом явки з повинною ОСОБА_3 від 04.06.2007 року, згідно якого ОСОБА_3, власноручно без фізичного та морального впливу заявив про вчинений ним злочин, а саме крадіжку запчастин до сільськогосподарської техніки в період часу з 12.05.2007 року по 15.05.2007 року зі складського приміщення СТОВ «Колос» в с. Аврамівка Монастирищенського району, за попередньою змовою з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, (т. 1 , а.с. 15);

- протоколом явки з повинною ОСОБА_4 від 25.06.2007 року, згідно якого ОСОБА_4,. власноручно без фізичного та морального впливу заявив про вчинений ним злочин, а саме крадіжку запчастин до сільськогосподарської техніки в період часу з 12.05.2007 року по 15.05.2007 року зі складського приміщення СТОВ «Колос» в с. Аврамівка Монастирищенського району, за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 (т. 1 , а.с. 54);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 07.06.2007 року за участю ОСОБА_3 та таблицями знімків до нього, відповідно з яким ОСОБА_3 прямо вказав, та розповів, як він в період часу з 12.05.2007 року по 15.05.2007 року разом з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вчиняли крадіжку з складського приміщення , СТОВ “Колос” с. Аврамівка, яким чином вони вчиняли крадіжку та що при цьому було викрадено ( т. 1 а.с. 31-34);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11.06.2007 року за участю ОСОБА_2 та таблицями знімків до нього, відповідно з яким ОСОБА_2 прямо вказав, та розповів, як він в період часу з 12.05.2007 року по 15.05.2007 року разом з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчиняли крадіжку з складського приміщення СТОВ “Колос” с. Аврамівка, яким чином вони вчиняли крадіжку та що при цьому було викрадено ( т. 1 а.с. 38-40);

- актом № 15-21/1 від 05.02.2008 року ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності СТОВ «Колос» с . Аврамівка за період з 01.01.2005 року по 01.01.2008 року, згідно якого встановлено, що спричинено недостачу матеріальних цінностей та основних засобів на складі СТОВ «Колос» на суму 10 578 грн. 96 коп. Згідно з п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116, належить відшкодувати збитки в сумі 10 578 грн. 96 коп. ( т. 2, а.с. 20-23 );

- довідкою № 73 від 05.06.2008 року про вартість блоку двигуна автомобіля ГАЗ-53, згідно якої вартість блоку двигуна автомобіля Г'АЗ-53 бувшого у використанні без головки та без збору станом на 15.05.2007 року становить 1 200 грн.( т. 2, а.с. 24 );

- копією вироку Монастирищенського районного суду від 05.06.2008 року у справі про обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України з постановою про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_1, згідно якого визнано винним та засуджено за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, зокрема за вчинення крадіжки запчастин до сільськогосподарської техніки в період часу з 12.05.2007 року по 15.05.2007 року зі складського приміщення СТОВ «Колос» в с. Аврамівка Монастирищенського району ОСОБА_2 та призначено остаточне покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи; ОСОБА_3 та призначено остаточне покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи; ОСОБА_4 та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; (т. 2, а.с. 40-46 ); Вирок у встановленому законом порядку не оскаржено, на день розгляду справи він набрав законної сили.

- розпискою головного бухгалтера СТОВ «Колос» ОСОБА_6, про те, що вона одержала від ОСОБА_1 980 грн. 15 коп. по прибутковому касовому ордеру № 18 від 14.07.2008 року у відшкодування нанесених матеріальних збитків ОСОБА_1 СТОВ «Колос». В даний час СТОВ «Колос» претензій до ОСОБА_1 не має. ( т. 2 , а.с. 145);

- прибутковим касовим ордером № 18 від 14.07.2008 року, згідно якого СТОВ «Колос» прийнято від ОСОБА_1 на погашення нанесених матеріальних збитків 980 грн. 15 коп. ( т. 2, а.с. 146).

Не зважаючи на не визнання вини підсудним ОСОБА_1 по епізоду вчинення незаконного заволодіння автомобілем ВАЗ 2106 д. н. з. НОМЕР_1 05.07.2007 року приблизно о 1 годині, який належить ОСОБА_5, суд вважає, що його вина у вчиненні інкримінованого злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, повністю доведена доказами у справі добутими у встановленому законом порядку в ході досудового слідства і дослідженими під час судового слідства, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_5, який показав, що він зустрівся з ОСОБА_1 04.07.2007 року приблизно о 13 годині і вони разом з ОСОБА_8 вирішили поїхати розпивати спиртні напої та відпочивати. Автомобіль, яким він керував належить йому і він придбав його, але керував за генеральним дорученням. Він перебував у хороших відносинах із підсудним, ОСОБА_1 троюрідний брат його батька. Спочатку їх було троє, а потім вони забрали ще дівчат. Вони поїхали до ставу, а потім  на станцію Монастирище, за кермом автомобіля був він. В с. Сатанівка вони сиділи в барі, вживали спиртні напої, потім поїхали в тому ж селі на дискотеку. Котра була година коли вони приїхали на дискотеку він сказати не може, але було вже темно. Між ним та ОСОБА_1 не було ніяких конфліктів. Після дискотеки він сів за кермо автомобіля, але ОСОБА_1 витягнув ключі і сказав, що він поїде сам, оскільки вирішив, що він в нетверезому стані. Він в той день не був в нетверезому стані, а випив приблизно 4 пляшки пива, а ОСОБА_1 вживав спиртні напої так як і всі. Спочатку він сів на пасажирське сидіння, але потім пересів на заднє сидіння автомобіля до дівчат. За кермо його автомобіля ОСОБА_1 сів сам, в с. Сатанівка. Цілий день автомобілем керував він, але коли вони їхали з с. Сатанівка додому, то ОСОБА_1 забрав у нього ключі і сів за кермо його автомобіля. В автомобілі разом із нами були ще ОСОБА_8 і чотири дівчини. Сварка за те хто буде за кермом автомобіля між ним та ОСОБА_1 була в присутності свідків. Він говорив, що поїде сам, але ОСОБА_1 забрав у нього ключі і сів за кермо. Коли ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля, а це відбулося в дворі будинку культури в с. Сатанівка, вони поїхали в м. Монастирище до кафе-бару з назвою «Стопік». По дорозі їх зупинили працівники міліції і забрали його технічний паспорт на автомобіль. Коли їх зупинили працівники міліції, то за кермом був ОСОБА_1 Він нічого не говорив працівникам міліції стосовно того, що ОСОБА_1 керував автомобілем без його дозволу. В м. Монастирище, біля бару з назвою «Стопік» він вийшов з автомобіля і пішов в бар за цигарками, а всі залишились стояти біля автомобіля. Коли він вийшов з бару, то вже не було ні автомобіля, ні ОСОБА_1 з ОСОБА_8, залишились лише дівчата, які йому повідомили, що ОСОБА_1 поїхав його автомобілем разом з ОСОБА_8 Він не дозволяв ОСОБА_1. сідати за кермо його автомобіля. Він чекав ОСОБА_1 приблизно дві години, потім пішов додому, а на другий день приблизно о 10 чи 12 годині дня пішов в міліцію де написав заяву про викрадення автомобіля. Він не давав ОСОБА_1 дозволу керувати його автомобілем у його відсутність, і ОСОБА_1 взяв автомобіль без його дозволу. Раніше він ніколи не дозволяв ОСОБА_1 керувати його автомобілем в його відсутність. Йому ОСОБА_1 зателефонував ввечері наступного дня і сказав, щоб він йому передав 1000 доларів і тоді він повідомить, де знаходиться автомобіль. Спочатку він йому говорив, щоб гроші він передав через його знайому, а потім сказав, щоб гроші передав його співмешканкою ОСОБА_9. Він повідомив ОСОБА_1, що нічого передавати не буде, оскільки не має грошей. Другий раз, коли підсудний телефонував до нього то повідомив, щоб він передав вже 500 доларів. Під час розмови ОСОБА_1 не говорив, де він знаходиться і де знаходиться його автомобіль. Коли підсудний зателефонував втретє, то повідомив, де знаходиться його автомобіль. Він поїхав разом із працівниками міліції і забрав автомобіль. Після того, як забрали автомобіль з м. Глеваха, він разом з працівниками міліції повернувся в м. Монастирище, за кермо автомобіля сідав він. Коли вони приїхали на зупинку, де стояв автомобіль, то автомобіль завівся, хоча несправності були. В автомобілі був у неробочому стані стартер, вентилятор був спалений, замок запалювання був вирваний, двоє дверей із правої сторони і заднє крило з правої сторони були пошкоджені. Ніяких розмов з ОСОБА_1 про відшкодування йому моральної шкоди не було. Дійсно під час досудового слідства підсудний пропонував йому відремонтувати автомобіль. На досудовому слідстві він заявляв цивільний позов, але в ході судового слідства всі збитки йому відшкодовано і він ніяких претензій до підсудного не має.

- показами свідка ОСОБА_8, який показав, що дійсно 4 липня 2007 року приблизно о 13 годині він зустрівся з ОСОБА_1. В цей час до ОСОБА_1 зателефонував його родич на ім'я ОСОБА_5 і сказав, що хоче відпочити. ОСОБА_5 приїхав своїм автомобілем марки ВАЗ-2106 білого кольору і вони поїхали в с.Нове Місто до магазину, що навпроти швидкої допомоги Монастирищенської ЦРЛ. Там вони зустріли двох дівчат на ім'я ОСОБА_13 та ОСОБА_9 і вже разом з ними поїхали відпочивати. Спочатку вони поїхали до ставу, по дорозі до якого, в магазині купили продукти харчування та спиртні напої. Біля автостанції вони зустріли ще одну дівчину, яка також погодилась з ними відпочивати і всі разом поїхали в с. Аврамівка до ставу. Між потерпілим та підсудним ніяких суперечок не було, а були нормальні стосунки. Побувши деякий час біля ставу, вони поїхали в бар, що в с. Сатанівка. В барі вони знову придбали спиртне та продукти харчування. ОСОБА_1 спиртні напої не вживав, а пив лише безалкогольне пиво. Після цього вони поїхали до будинку культури, що в с. Сатанівка на дискотеку. З дискотеки в м. Монастирище вони поверталися вже пізно ввечері. За кермо автомобіля, коли вони повертались з с. Сатанівка в м. Монастирище, сів підсудний ОСОБА_1, тому що ОСОБА_5 був в дуже нетверезому стані. Будь-яких суперечок між ними про те хто буде керувати автомобілем не було. Приїхавши до автостанції в м. Монастирище вони зупинились біля бару з назвою „Стопік". ОСОБА_5 пішов в кафе. Він сів в автомобіль на заднє пасажирське сидіння. Постоявши ще декілька хвилин йому ОСОБА_1 запропонував покататись даним автомобілем по місту, і він погодився. Він особисто не чув, щоб ОСОБА_1 просив дозволу в ОСОБА_5 їхати його автомобілем у його відсутність в салоні автомобіля. Протягом дня, 04.07.2007 року, ОСОБА_1 керував автомобілем потерпілого ОСОБА_5 в його присутності в салоні автомобіля. Поблизу м. Жашків сталося ДТП, коли ОСОБА_1 здавав на зад автомобіль ОСОБА_5 отримав механічні пошкодження, а саме було пошкоджено заднє праве крило. Йому не відомо чому вони з ОСОБА_1 поїхали в м. Жашків, а після цього поїхали в с. Калинівка Васильківського району Київської області. ОСОБА_1 мав намір повернути автомобіль потерпілому наступного дня, але так як на той момент автомобіль був в технічно несправному стані і потребував ремонту, а саме були якійсь несправності в двигуні, то ОСОБА_1 не повертав автомобіль потерпілому. ОСОБА_1 телефонував потерпілий, але про що вони розмовляли він не чув. Після того, як автомобіль було пошкоджено вони шукали людину, яка б полагодила їм автомобіль. Через деякий час вони полагодили автомобіль і разом з ОСОБА_1 відігнали його в с. Глеваха Київської області і залишили на автомобільній стоянці, що неподалік залізничної колії, а самі поїхали в м. Київ. ОСОБА_1 зателефонував потерплому та повідомив де знаходиться автомобіль. Йому він повідомив, що потерпілий звернувся з заявою в міліцію, і ОСОБА_1 з цього приводу дуже переживав;

- показами неповнолітнього свідка ОСОБА_12, яка показала, що влітку 2007 року, точної дати вона не пам'ятає, вона зустрілась з ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_8, які запропонували їй та її сестрі ОСОБА_13 покататись разом з ними та відпочити. Вони погодились і автомобілем під керуванням ОСОБА_5 всі поїхали за пивом та продуктами харчування. Після цього вони забрали ОСОБА_15 і поїхали всі разом до ставу, що в с. Аврамівка. Там вони побули близько однієї години, де розпивали спиртні напої. Тоді вони вирішили їхати в с. Сатанівка в бар. Там побули близько двох годин, де також розпивали спиртні напої. Після цього вони в м. Монастирище забрали ОСОБА_16, і поїхали в кафе-бар на “Околиці”. В кафе хлопці купували пиво та продукти харчування і після цього поїхали в с. Сатанівка до будинку культури на дискотеку. Коли вони їхали з с. Сатанівка з дискотеки за кермо автомобіля сів ОСОБА_1 За весь вечір від ОСОБА_5 ніяких заперечень з приводу керування автомобілем ОСОБА_1 не було. Як тільки вони від'їхали від будинку культури в с. Сатанівка їх зупинили працівники міліції. За кермом автомобіля в цей час знаходився ОСОБА_1, так як ОСОБА_5 вже був в стані сильного алкогольного сп'яніння і не міг керувати автомобілем. В присутності працівників міліції ОСОБА_5та ОСОБА_1 не сперечалися з приводу керування автомобілем. Працівники міліції їх відпустили і приблизно о 24 годині 45 хвилині вони приїхали до кафе-бару „Стопік", що в м. Монастирище, на автостанції. З автомобіля вийшли ОСОБА_5, який пішов в кафе за сигаретами, вона з дівчатами та ОСОБА_8. В автомобілі залишився тільки ОСОБА_1, який перебував за кермом. В цей час ОСОБА_1 розвернув автомобіль і під'їхавши до ОСОБА_8 запропонував йому сісти в салон, на що останній погодився і сів в автомобіль. Після цього хлопці поїхали в напрямку центру міста по вул. Леніна. Через декілька хвилин з кафе вийшов ОСОБА_5 і запитав у них де його автомобіль. Вони йому розповіли, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8, кудись поїхали його автомобілем. Вона не чула щоб ОСОБА_1 запитував дозволу у ОСОБА_5 поїхати його автомобілем у його відсутність. Вони деякий час почекали хлопців, а потім не дочекавшись пішли додому;

- показами неповнолітнього свідка ОСОБА_13, яка показала, що влітку 2007 року, точної дати вона не пам'ятає, вона разом зі своєю сестрою ОСОБА_12 зустріли ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_5, які були на автомобілі під керуванням ОСОБА_5 Хлопці запропонували їм разом відпочити на що вони погодились. Спочатку всі поїхали в бар “Околиця” де купували продукти харчування та спиртні напої. Після розпиття спиртних напоїв, які вживали всі крім ОСОБА_1, вони поїхали на станцію Монастирище де також вживали спиртні напої. Потім вони поїхали в будинок культури в с. Сатанівка на дискотеку, де також розпивали спиртні напої. ОСОБА_5 був в дуже нетверезому стані. Між ним та ОСОБА_1 виникла суперечка з приводу того хто буде керувати автомобілем. Суперечка закінчилась тим, що ОСОБА_5добровільно віддав ОСОБА_1 ключі від автомобіля і погодився щоб автомобілем керував ОСОБА_1, так як він був в нетверезому стані. З того моменту автомобілем керував ОСОБА_1 Коли вони приїхали на автостанцію в м. Монастирище вже була темна пора доби, який точно час вона не пам'ятає. На автостанції з автомобіля вийшли спочатку всі, крім ОСОБА_1 ОСОБА_5пішов в бар з метою щось придбати, а вони залишались на вулиці. ОСОБА_1 автомобіль не залишав. Через деякий час ОСОБА_1 завів двигун автомобіля і вони подумали, що він хоче його просто розвернути. ОСОБА_1 покликав ОСОБА_8, який також сів в салон автомобіля і вони поїхали автомобілем в сторону центру міста. Вона не чула щоб ОСОБА_1 питав дозволу в ОСОБА_5 на керування його автомобілем у його відсутність. Протягом того часу коли ОСОБА_1 в той день керував автомобілем ОСОБА_5завжди був в салоні автомобіля, сам без ОСОБА_5 ОСОБА_1 автомобілем не їздив. Вони, ще деякий час постояли на автостанції і не дочекавшись на повернення хлопців пішли додому;

- показами неповнолітнього свідка ОСОБА_16, яка показала, що 4 липня 2007 року вона перебувала в Монастирищенській ЦРЛ коли до неї приїхали ОСОБА_1, ОСОБА_5, її знайома ОСОБА_14 та ще дві дівчини, які запропонували їй відпочити в кафе. Вона погодилась і вийшовши надвір помітила автомобіль білого кольору, в якому перебували ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_5. Вони всі разом поїхали в кафе-бар ,,Околиця".  Там хлопці розпивали спиртні напої, а вона не вживала. Потім вони поїхали в с. Сатанівка до будинку культури на дискотеку. Після дискотеки вони мали намір повернутися в м. Монастирище. ОСОБА_5 заперечував проти того щоб ОСОБА_1 сідав за кермо автомобіля, але оскільки ОСОБА_5 був в нетверезому стані то всі хотіли щоб за кермо автомобіля сів ОСОБА_1, який не був в нетверезому стані. По дорозі в м. Монастирище їх зупиняли працівники міліції з якими спілкувався ОСОБА_1. Вона особисто в той момент з автомобіля не виходила і їй не відомо про що розмовляв ОСОБА_1 з працівниками міліції. Вони приїхали до бару „Стопік", що в м. Монастирище на автостанції приблизно о 24 годині та всі вийшли з автомобіля. ОСОБА_1 пішов в бар, але потім дуже швидко повернувся та знову сів за кермо автомобіля. В цей час ОСОБА_5 пішов до вбиральні. Разом з ОСОБА_1 в автомобіль на переднє пасажирське сидіння сів ОСОБА_8. ОСОБА_1 завів двигун автомобіля та сказав, що вони скоро повернуться і вони поїхали з ОСОБА_8 в невідомому напрямку. Вона особисто не чула щоб ОСОБА_1 питав дозволу в ОСОБА_5 на керування автомобілем у його відсутність. Через деякий час повернувся ОСОБА_5 і запитав в них де його автомобіль. Вони йому повідомили, що його автомобілем поїхав ОСОБА_1 разом з ОСОБА_8 і що хлопці скоро повернуться. Вона залишалася на автостанції декілька хвилин, а потім пішла додому;

- показами свідка ОСОБА_15, який показав, що в 2007 році під час патрулювання в с. Сатанівка Монастирищенського району вони зупинили автомобіль марки ВАЗ-2106. За кермом автомобіля знаходився ОСОБА_1. Разом з ним в салоні автомобіля знаходились інші особи, яких він не знає, це були як хлопці так і дівчата. Серед них був і власник автомобіля - ОСОБА_5. Вони перевірили в них документи і відпустили їх. Він не пам'ятає чи перевіряли водія та інших пасажирів автомобіля на стан алкогольного сп'яніння. При них ОСОБА_5 не говорив ОСОБА_1, щоб останній пересів на інше сидіння з-за керма автомобіля. Ними протокол про адміністративне правопорушення складено не було;

- протоколом огляду місця події від 12.07.2007 року та схемою до нього, згідно якого в с. Глеваха Київської області виявлено автомобіль марки ВАЗ 2106 д. н. з. НОМЕР_1 з видимими пошкодженнями ( т. 1, а. с. 140 - 141, 142);

протоколом огляду речового доказу, а саме транспортного засобу автомобіля марки ВАЗ -2106 д.н.з. НОМЕР_1 від 12.07.2007 року, таблицею знімків до нього та постановою про приєднання його як речового доказу. (т. 1, а.с. 156 - 160 );

- висновком автотоварознавчої експертизи № 07-36 від 10.08.2007 року та таблицею знімків до нього, згідно якого ринкова вартість автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5 станом на 05.07.2007 року складає 10 169, 44 грн. ( т. 1, а. с. 179 - 181 );

- висновком дактилоскопічної експертизи № 07-37 від 11.08.2007 року, та таблицями знімків до нього, згідно якого придатні для ідентифікації особи сліди залишені ОСОБА_1, середнім та безіменним пальцями правої руки ( т. 1, а. с. 186 - 187, 188-190 );

- протоколом огляду речового доказу від 08.08.2007 року, а саме слідів пальців рук вилучених під час огляду автомобіля ВАЗ-2106 д/н НОМЕР_1 та постановою про приєднання його як речового доказу (т. 1, а.с. 192 - 195 );

- протоколом зводин віч-на-віч між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 згідно якого ОСОБА_5 підтвердив свої покази, про те, що він дозволу на керування автомобілем ОСОБА_1 не давав. Останній керував його автомобілем в той час коли він сам перебував в салоні автомобіля. (т. 2, а. с. 25 - 27 );

- протоколом зводин віч-на-віч між ОСОБА_1 та ОСОБА_8М. згідно якого ОСОБА_8. підтвердив свої покази, про те, що йому невідомо про те, чи говорив ОСОБА_1 ОСОБА_5А про намір покататись його автомобілем (т. 2, а. с. 28 - 29 );

- заявою потерпілого ОСОБА_5 від 26.09.2008 року, згідно з якою йому в повному обсязі відшкодували заподіяну шкоду. Претензій до ОСОБА_1 він немає, від заявленого цивільного позову відмовляється і в подальшому заявляти його не буде ( т. 2, а. с. 175).

Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності в результаті повного, всестороннього та об'єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає пред'явлене обвинувачення доведеним та виходить з наступного :

кримінальна справа відносно ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по факту крадіжки чужого майна, поєднаного з проникненням в інше приміщення за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України ( т. 1, а.с. 12) порушена згідно з постановою про порушення кримінальної справи від 04.06.2007 року. Підсудний знайомився з матеріалами кримінальної справи, про що маються в кримінальній справі відповідні відмітки. Заяв щодо неправомірності дій органів досудового слідства чи суду від учасників процесу не надходило, кваліфікацію злочину ніхто не оспорив, при тому, що підсудний отримав копію постанови про порушення кримінальної справи відносно нього за ч. 3 ст. 185 КК України 04.06.2007 року ( т. 1, а.с. 20), а тому суд робить висновок про те, що у підсудного не було підстав, для оскарження постанови про порушення кримінальної справи відносно нього і він з нею погодився.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_3, в частині дати вчинення злочину, крадіжки запчастин до сільськогосподарської техніки зі складу СТОВ “Колос” в с. Аврамівка 11 травня 2007 року, оскільки вони спростовуються показами підсудного ОСОБА_1, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4, даними на досудовому слідстві та в судовому засіданні, які суд вважає правдивими оскільки вони є незмінними і які показали, що крадіжку вони вчиняли в період часу з 12 по 15 травня 2007 року, вироком Монастирищенського районного суду від 05.06.2008 року у справі про обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України з постановою про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_1.

Кримінальна справа відносно ОСОБА_1 по факту незаконного заволодіння транспортним засобом за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України ( т. 1, а.с. 137) порушена згідно з постановою про порушення кримінальної справи від 18.07.2007 року ( № 1400700091) та постановою про перекваліфікацію складу злочину від 20.06.2008 року склад злочину по кримінальній справі № 1400700091 перекваліфіковано з ч. 1 ст. 289 КК України на ч. 2 ст. 189 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вчинене повторно ( т. 2, а. с. 30).

Підсудний, його захисник, потерпілий знайомилися з матеріалами кримінальної справи, про що маються в кримінальній справі відповідні відмітки. Заяв щодо неправомірності дій органів досудового слідства чи суду від учасників процесу не надходило, кваліфікацію злочину ніхто не оспорив, а тому суд робить висновок про те, що у підсудного не було підстав, для оскарження постанов і він з ними погодився.

Суд вважає, що покази дані свідками ОСОБА_8,ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_16 в частині того, що ніхто з них не чув як ОСОБА_1 питав дозволу в потерпілого ОСОБА_5 на керування його автомобілем марки “ВАЗ-2106” д/н НОМЕР_1, який належить йому, у його відсутність в салоні автомобіля, та те, що 04.07.2007 року ОСОБА_1 автомобілем ОСОБА_5 керував тільки в присутності в салоні останнього, є правдивими оскільки вони співпадають з показам даними ними на досудовому слідстві і підтверджують той факт, що підсудний ОСОБА_1 незаконно, тобто без відповідного дозволу заволодів автомобілем марки “ВАЗ-2106” д/н НОМЕР_1, який належить потерпілому та утримував його в себе до 12.07.2007 року, поки він не був доставлений з м. Глеваха Київської області працівниками Монастирищенського РВ УМВС України в Черкаській області та самим потерпілим в Монастирищенський РВ УМВС України в Черкаській області.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що протягом дня 04.07.2007 року підсудний ОСОБА_1 автомобілем ОСОБА_5 без присутності в автомобілі самого власника, не керував. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що посилання підсудного ОСОБА_1 на те, що він вважав, оскільки він протягом дня керував автомобілем потерпілого, він є його родичем то він мав право керувати ним і вночі, 05.07.2007 року без присутності потерпілого, суд вважає безпідставними оскільки вони спростовуються показами самого підсудного про те, що він дозволу в потерпілого на керування автомобілем у відсутності в салоні самого потерпілого ОСОБА_5 не отримував, протягом дня він дійсно керував автомобілем потерпілого, однак в присутності самого потерпілого в салоні автомобіля, а також показами потерпілого про те, що він дозволу на керування автомобілем підсудному у його відсутність не давав. Крім цього, потерпілий в судовому засіданні показав, що раніше він ніколи не дозволяв ОСОБА_1 керувати його автомобілем без нього, а тому суд вважає, таку позицію захисту підсудного, як посилання на родинні стосунки та керування автомобілем потерпілого протягом дня надуманою, такою, що не давала йому право на самовільне заволодіння та використання автомобіля потерпілого ОСОБА_5 в його відсутність і розцінює покази підсудного в цій частині як його намагання ухилитися від кримінальної відповідальності.

Посилання адвоката підсудного, думку якого підтримав і підсудній про те, що ним повернуто добровільно автомобіль власнику - потерпілому ОСОБА_5 спростовується тим, що згідно протоколу огляду місця події від 12.07.2007 року та схемою до нього, в с. Глеваха Київської області виявлено автомобіль марки ВАЗ 2106 д. н. з. НОМЕР_1 з видимими пошкодженнями ( т. 1, а. с. 140 - 141, 142), на місці виявлення автомобіля марки ВАЗ 2106 д. н. з. НОМЕР_1 в с. Глеваха Київської області, присутність та участь підсудного ОСОБА_1 в огляді транспортного засобу не зафіксовано, що на думку суду виключає існування обставини добровільного повернення автомобіля власнику, оскільки суд розцінює добровільне повернення автомобіля власнику лише у випадку безпосередньої передачі автомобіля та ключів від транспортного засобу власнику.

Крім цього, суд вважає, також, що посилання адвоката підсудного, яке підтримав і підсудний на те, що ОСОБА_1 добровільно заявив працівникам міліції про вчинене, є необґрунтованим, оскільки суд розцінює добровільну заяву про вчинення злочину в правоохоронні органи ніщо інше, як з'явлення із зізнанням, що не має місце в даному випадку, оскільки ОСОБА_1 не тільки не з'явився в правоохоронні органи, але й перебував в розшуці, в зв'язку з ухиленням від досудового слідства.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує :

по епізоду вчинення крадіжки запчастин зі складу СТОВ «Колос» с. Аврамівка Монастирищенського району Черкаської області в період часу з 12.05.2007 року по 15.05.2007 року - за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в приміщення.

по епізоду викрадення автомобіля марки ВАЗ-2106 д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5 05.07.2008 року - за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вчинене повторно.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується з позитивної сторони.

Обставинами, що пом'якшують призначення покарання підсудному по епізоду викрадення запчастин до сільськогосподарської техніки зі складу СТОВ «Колос» в с. Аврамівка суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, з»явлення із зізнанням, відшкодування завданих збитків в повному обсязі, по епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом 05.07.2007 року - добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує призначення покарання підсудному суд визнає рецидив злочинів.

Суд враховуючи те, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання, пом'якшуючі призначення покарання обставини, його відношення до вчиненого злочину, щире каяття, з»явлення із зізнанням, повне відшкодування завданого збитку, однак враховуючи і обтяжуючу призначення покарання обставину, вважає, за можливе при призначенні покарання передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України призначити йому покарання хоча і у вигляді позбавлення волі з поміщенням засудженого в кримінально-виконавчу установу, однак з визначенням його в мінімальному розмірі, який передбачений санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.

Суд при призначенні підсудному покарання за ч. 2 ст. 289 КК враховує те, що ОСОБА_1 вчинив злочин, який законом віднесено до категорії тяжких злочинів, обтяжуючу призначення покарання обставину, його відношення до вчиненого злочину, не визнання ним вини, ухилення від досудового слідства та в результаті оголошення його в розшук, те, що він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, але на шлях виправлення не став і знову вчинив тяжкий кримінальний злочин, що свідчить про те, що підсудний є суспільно-небезпечною особою, яка потребує виправлення та перевиховання в умовах ізоляції від суспільства і вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі з поміщенням засудженого до кримінально-виконавчої установи. Однак, суд при призначенні покарання підсудному за ч. 2 ст. 289 КК України також враховує і те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, пом'якшуючу призначення покарання підсудному обставину, тобто добровільне відшкодування завданого збитку, і вважає за можливе визначити йому мінімальний розмір покарання передбаченого санкцією ч. 2 ст. 289 КК України, з поміщенням його в кримінально-виконавчу установу. Суд вважає, що призначення саме такого покарання є необхідним і буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України при призначенні підсудному покарання за ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 289 КК України суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Підсудного ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

 Призначити ОСОБА_1 покарання

- за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 ( трьох ) років позбавлення волі.

- за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини всього майна підсудного;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини всього майна засудженого з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з дня затримання, а саме з 28 травня 2008 року ( т. 2, а. с. 2).

Стягнути з засудженого ОСОБА_1:

- за проведення авто-товарознавчого дослідження № 07-26 від 12 липня 2007 року витрати в сумі 88, 26 гривень, за проведення авто-товарознавчої експертизи № 07-36 від 10 серпня 2007 року витрати в сумі 88, 26 гривень, за проведення дактилоскопічної експертизи № 07-37 від 11 серпня 2007 року витрати в сумі 147 гривень, за виконання висновку експерта № 28 від 25.06.2008 року витрати в сумі 112 гривень 68 копійок, які перерахувати на рахунок: одержувач: НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області, код 25574009, рахунок 35223003000037. Банк одержувача - УДК в Черкаській області, МФО - 854018.

Речові докази у справі:

автомобіль марки ВАЗ 2106 д. н. з. НОМЕР_1, який передано під розписку власнику ОСОБА_5, залишити останньому за належністю, звільнивши його від розписки;

сліди пальців рук, які приєднанні до матеріалів справи, залишити в матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Черкаської області протягом 15 діб з дня його проголошення через Монастирищенський районний суд.

Суддя Н.В. Мазай