Ухвала суду № 39009291, 02.06.2014, Харцизький міський суд Донецької області

248/2216/14-ц

4-с/248/58/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 року Харцизький міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Сидорової М.В.

при секретарі - Луценко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку Донецької області скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа - Відділ державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_2, державний виконавець ВДВС Селидівського МУЮ Петренко О.С., начальник ВДВС Селидівського МУЮ Макарова Н.В. про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, скасування акту опису майна,-

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2014 року поштовим зв'язком до суду надійшла вищевказана скарга, яку ОСОБА_1, після уточнення в судовому засіданні мотивує тим, що в провадженні державного виконавця ВДВС Селидівського МУЮ Петренко О.С. знаходиться виконавчі провадження, відкриті по двом виконавчим листам, виданим 30.01.2014 року Харцизьким міським судом Донецької області про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 пені за прострочку виплати аліментів на утримання дружини в сумі 25612,12 грн. та пені за прострочку виплати аліментів на утримання двох дітей в сумі 23516,74 грн. з судовим збором в сумі 235,74 грн., провадження по яким відкрито 04.02.2014р.

Крім того на примусовому виконанні в ВДВС Селидівського МУЮ знаходяться виконавчі листи видані Харцизьким міським судом Донецької області про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дружини та аліментів на утримання двох дітей.

В ході примусового виконання по виконавчому листу про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, постановою начальника ВДВС Селидівського МУЮ від 14.02.2014р., було накладено арешт на його автомобіль та заборону його відчуження. Копію вказаної постанови отримав 03.04.2014р., вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Крім того вказує, що 25.03.2014р. державний виконавець ВДВС Селидівського МУЮ Петренко О.С. арештував в рахунок заборгованості по аліментам, його автомобіль марки ЗАЗ-ДЕО державний номер НОМЕР_3. Такі дій державного виконавця вважає неправомірними, а акт опису та арешту автомобілю від 25.03.2014р. таким, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування незаконності дій державних виконавців та незаконності постанови про накладання арешту від 14.02.2014р. та акту опису та арешту майна від 25.03.2014р. вказує, що в постанові про накладання арешту від 14.02.2014р. зазначено, що вказана постанова винесена на підставі виконавчого листа, виданого 05.09.2011р. Харцизьким міським судом про стягнення аліментів в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку на дітей, а в акті опису та арешту майна від 25.03.2014р. підставою для складання акту зазначена сума заборгованості по аліментам 1/4 та 1/3 частини та загальна сума заборгованості по аліментам в сумі 58026,61 грн., тобто вказані документи мають розбіжності. При цьому, вважає суму заборгованості по аліментам невірною, завищеною, а оскільки вартість його автомобілю значно перевищує суму фактичної заборгованості по аліментам, то постанова про накладання арешту, а також акт опису та арешту автомобілю є незаконними.

Також зазначає, що він не оскаржив акт опису та арешту автомобіля від 25.03.2014р. своєчасно, оскільки в даному акті не вказано строк оскарження, та лише 03.04.2014р. отримавши копію постанови про накладання арешту від 14.02.2014р. дізнався про можливість оскаржити його в десятиденний строк, тим самим захистити свої права.

Просить поновити строк на оскарження акту опису та арешту автомобілю марки ЗАЗ-ДЕО державний номер НОМЕР_3 та після уточнення вимог просить визнати незаконними дії начальника ВДВС Селидівського МУЮ Макарової Н.В. в складанні постанови від 14.02.2014р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і скасувати постанову як незаконну. А також визнати незаконними

дії державного виконавця ВДВС Селидівського МУЮ Петренко О.С. в складанні акта опису та арешту автомобілю марки ЗАЗ-ДЕО державний номер НОМЕР_3 від 25.03.2014р. та скасувати даний документ, як незаконний.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав з підстав викладених в скарзі та просив її задовольнити. Додатково пояснив, що йому було відомо про те, що на примусовому виконанні в ВДВС Селидівського МУЮ знаходяться чотири виконавчих листа, які видані на підставі рішень Харцизького міського суду Донецької області, про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, дружини, а також пені через не сплату вказаних аліментів. Йому також відомо про суми заборгованості по аліментам та суми стягнутої судом пені, які він повинен сплачувати ОСОБА_2 На даний час він не працює, тому не має можливості в повному обсязі здійснювати сплату сум, визначених у виконавчих документах. Належних заходів щодо виконання рішень суду він не приймав, але вважає, що державний виконавець перед винесенням постанови про накладання арешту на його майно та складання акту опису та арешту його автомобілю повинен був попередити його про запланований арешт, щоб надало йому можливість пояснити причини не виконання рішень суду. Просить скаргу задовольнити.

Представник ВДВС Селидівського МУЮ в судове засідання не з'явився. До суду від ВДВС Селидівського МУЮ надішли письмові заперечення в яких зазначено, що на примусовому виконанні в ВДВС Селидівського МУЮ знаходиться зведене виконавче провадження з виконання виконавчих документів, виданих Харцизьким міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2: аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку з заборгованістю станом на 23.07.2013р. 7969,37грн. (виконавчий лист №2-2312/2011, №ЄДРВП 39154628); аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку з заборгованістю по аліментам станом на 23.07.2013р. 6500,00грн. (виконавчий лист №2-2311/2011, №ЄДРВП 39154794); пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 23516,74грн. та витрат на правову допомогу в сумі 235,74грн. (виконавчий лист №248/6830/13-ц, № ЄДРВП 41922736); пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 24694,52грн. та витрат на правову допомогу в сумі 917,60грн. (виконавчий лист №248/6829/13-ц, № ЄДРВП 41922302).

Постанова про арешт майна боржника від 14.02.2014р., яка оскаржується заявником, винесена в межах повноважень державного виконавця та на підставі вимог Закону України «Про виконавче провадження». 25.03.2014р. державним виконавцем складено акт опису та арешту автомобілю марки ЗАЗ-ДЕО державний номер НОМЕР_3, який відповідно даним МРЕВ належить боржнику та переданий на відповідальне зберігання стягувачу. Після складання вказаного акту при понятих сторонам було роз'яснено їх права та обов'язки щодо оскарження дій державного виконавця, акт підписаний сторонами.

Вказують, що всі дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», просять розглянути скаргу у відсутність представника та в задоволенні скарги відмовити.

Державний виконавець ВДВС Селидівського МУЮ Петренко О.С., начальник ВДВС Селидівського МУЮ Макарова Н.В. в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали заяви про розгляд скарги у їх відсутність.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність не з'явившихся осіб.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні просить в задоволенні скарги відмовити, оскільки вважає дії державних виконавців законними та вчиненими на підставі Закону України «Про виконавче провадження».

Суд, заслухавши пояснення заявника, заінтересованої особи ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, всебічно з'ясувавши обставини, вважає необхідним в задоволенні скарги відмовити через наступне.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ст.4 Закону, державними виконавцями є, зокрема, начальник відділу державної виконавчої служби, заступник начальника, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець районного, районного в місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного відділу державної виконавчої служби відповідного управління юстиції.

Згідно ст.6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст.11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

В ході розгляду даної скарги, судом встановлено, що предметом оскарження по даній справі є дії державного виконавця щодо прийняття постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також дії державного виконавця щодо складання акту опису й арешту майна.

Відповідно до вимог ст.57 вищевказаного Закону, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладання на нього арешту.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

За положеннями п.4.2.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція), після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані, зокрема: а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); г) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; е) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Відповідно до п. 4.2.2. зазначеної Інструкції, акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні в ВДВС Селидівського МУЮ знаходиться зведене виконавче провадження №42686482 з виконання виконавчих листів:

- №2-2312/2011 виданий 05.09.2011р. Харцизьким міським судом Донецької області на підставі рішення суду від 29.08.2011р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу відповідача, але не менш 30%

прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.08.2011р. і до досягнення дітьми повноліття. Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №39154628 від 31.07.2013р.;

- №2-2311/2011 виданий 09.09.2011р. Харцизьким міським судом Донецької області на підставі рішення суду від 29.08.2011р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на її утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу відповідача, щомісячно, починаючи з 04.08.2011р. і до 03.10.2013р., або до зміни матеріального становища сторін. Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №39154794 від 31.07.2013р.;

- №248/6829/13-ц, 2/248/2336/2013 виданий 30.01.2014р. Харцизьким міським судом Донецької області на підставі рішення суду від 14.11.2013р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення аліментів стягнутих рішенням суду на її утримання за період з 01.12.2011р. по 03.10.2013р. в сумі 24694,52грн. та витрат на правову допомогу в сумі 917,60грн., всього 25612,12 грн. Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №41922302 від 04.02.2014р.;

- №248/6830/13-ц, 2/248/2337/2013 виданий 30.01.2014р. Харцизьким міським судом Донецької області на підставі рішення суду від 11.11.2013р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення аліментів за період з 01.12.2011р. по 23.07.2013р. в сумі 23516,74грн. та судового збору в сумі 235,74грн. Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №41922737 від 04.02.2014р.

Вказане зведене виконавче провадження було створене в ході примусового виконання спочатку двох виконавчих листів, виданих Харцизьким міським судом Донецької області: №2-2312/2011 від 05.09.2011р. та №2-2311/2011 від 09.09.2011р. (постанова про об'єднання від 08.10.2013р.). Виконавчі листи №248/6829/13-ц від 30.01.2014р. та №248/6830/13-ц приєднані до зведеного виконавчого провадження після їх надходження до ВДВС Селидівського МУЮ та відкриття по ним виконавчого провадження (постанови про приєднання від 11.02.2014р.).

Начальником ВДВС Селидівського МУЮ Макаровою Н.В. в межах виконавчого провадження, 14.02.2014р. було винесено постанову про арешт майна боржника - ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження.

Постанова про арешт майна боржника є одним із заходів примусового виконання судового рішення і може застосовуватись в тому випадку, коли рішення суду боржником добровільно не виконується.

Судом встановлено, що боржником не належним чином виконувались рішення суду, в тому числі про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей, дружини, про що свідчить наявність заборгованості по аліментам, що заявником не оспорюється.

Таким чином, постанова від 14.02.2014р., що оскаржується, винесена у відповідності до вимог чинного виконавчого законодавства, заявник не надав доказів про неправомірність дій державного виконавця та прийняття ним такого рішення.

25.03.2014р. державним виконавцем ВДВС Селидівського МУЮ Петренко О.С. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №42686482 на посту ДАІ с.Михайлівка в присутності двох понятих, боржника ОСОБА_1, стягувача ОСОБА_2 було складено акт опису й арешту майна.

Згідно змісту вказаного акту, описане майно - автомобіль марки ЗАЗ-DAEWOO, легковий седан жовтого кольору, державний номер НОМЕР_3. В акті опису зазначені відмінні ознаки автомобілю, зокрема, те, що автомобіль має чисельні невеликі вм'ятини, подряпини, задній бампер відсутній, на капоті автомобіля є чисельні прояви ржи, пошкодження лакокрасового покриття на кузові, автомобіль в робочому стані, тощо.

В акті зазначено, що автомобіль прийняла на відповідне зберігання стягувач ОСОБА_2 При цьому на описане майно встановлено обмеження права користування: заборонено псувати, шкодити.

В акті є відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та матеріальну відповідальність за його розтрату, відчуження, приховування чи підміну.

Акт опису й арешт майна підписаний державним виконавцем, стягувачем ОСОБА_2, боржником ОСОБА_1, понятими. Також наявна помітка про те, що копію акта отримали стягувач та боржник, а також про те, що сторонам роз'яснено їх право на оскарження дій державного виконавця в суді.

Зауваження або заяви стягувача, або інших осіб, що були присутні при описі, в акті відсутні.

Також зі змісту акту вбачається, що описане майно потребує експертної оцінки та буде передане для реалізації не раніше 01.04.2014р.

Як свідчать матеріали справи, майно, стосовно якого був складений акт опису й арешту, належить ОСОБА_1 на праві власності.

Отже, на думку суду, арешт на майно боржника ОСОБА_1 був накладений державним виконавцем один із способів, встановлених законодавством, відповідно до якого ж було проведено й вилучення майна у боржника. Державний виконавець діяв у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року та зареєстрованої в Мінюст України 02 квітня 2012 року за № 489/20802.

При проведенні зазначеної процесуальної дії права ОСОБА_1 були забезпечені шляхом його участі, оспорюваний акт складено з достатньою перевіркою належності рухомого майна боржнику. Тому, суд вважає, що права ОСОБА_1 як боржника не були порушені при проведенні оспорю

+ваної виконавчої дії. Заявник ОСОБА_1 не довів належними і допустимими доказами факт порушення його прав як боржника виконавчого провадження.

Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 в тій частині, що державний виконавець неправильно вказав суму заборгованості по аліментам, оскільки до зведеного виконавчого провадження входять виконавчі листи про стягнення аліментів на дружинну, аліментів на дітей, а також стягнення пені за прострочення сплати цих аліментів, та загальна сума боргу боржника перед стягувачем за зведеним виконавчим провадженням складає 58026,61 грн., що заявником не оспорюється.

Також суд не приймає доводи заявника, що державним виконавцем не враховано, що вартість арештованого автомобілю перевищує суму боргу за зведеним виконавчим провадженням, оскільки такі доводи є необґрунтованими, безпідставними.

Доводи заявника про необхідність його попередження про можливість винесення державними виконавцями постанови про арешт його майна також суд знаходить безпідставними та необґрунтованими.

Таким чином, суд приходить до висновку, що боржником не доведено наявність порушень з боку начальника ВДВС Селидівського МУЮ Макарової Н.В. під час винесення постанови про арешт майна боржника та державного виконавця Петренко О.С. під час складання акту опису та арешту майна, у зв'язку із чим у задоволенні вимог скарги належить відмовити.

Крім того, відповідно до ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку для оскарження акту опису та арешту автомобілю від 25.03.2014р., яке мотивоване тим, що про можливість оскарження таких дій державного виконавця він дізнався лише 03.04.2014р., отримавши копію постанови від 14.02.2014р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в самому акті роз'яснень порядку та строку його оскарження не міститься.

Інших причин поважності пропуску строку заявник не зазначив та лише 12.04.2014р. надіслав до суду скаргу, про що свідчить поштовий конверт з відтиском печатки поштового відділення.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення заявнику строків звернення до суду з вимогами про визнання незаконними дій державного виконавця Петренко О.С. та скасування акту опису та арешту майна від 25.03.2014р.

Строк для подання скарги про визнання дій начальника ВДВС Селидівського МУЮ неправомірними, скасування постанови про арешт майна не пропущений, оскільки доводи заявника про дату отримання копії постанови про арешт майна не спростовуються матеріалами виконавчого провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст. 383-387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012р., суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1, заінтересована особа - Відділ державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_2, державного виконавця ВДВС Селидівського МУЮ Петренко О.С., начальник ВДВС Селидівського МУЮ Макарова Н.В. про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, скасування акту опису майна - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: