Ухвала суду № 39008736, 28.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2014 р. м. Київ К/9991/46451/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В., Бухтіярової І.О., Костенка М.І.,

при секретарі судового засідання Мосійчук І.М.,

за участю представників сторін: позивача - Бацалу М.В.,

відповідача - Васійчук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 р.

у справі № 2а-58/11/2470

за позовом публічного акціонерного товариства «Чернівецький хлібокомбінат»

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2011 року публічне акціонерне товариство «Чернівецький хлібокомбінат» (далі - позивач, ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат») звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі - відповідач, ДПІ у м. Чернівці), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2010 р. № 0001810231/0.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.03.2012 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 р., постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.03.2012 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці № 0001810231 від 11.11.2010 р.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 р. та залишити в силі постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.03.2012 р.

Позивач у письмових запереченнях та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 19.10.2010 р. по 25.10.2010 р., на підставі направлення від 19.10.2010 р. № 023205, посадовими особами ДПІ у м. Чернівці та ДПА в Чернівецькій області, згідно із пунктом 1 статті 11, частиною восьмою статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», наказу від 18.10.2010 р. № 1328 та на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.10.2010 р., була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено акт від 29.10.2010 р. № 3604/23-1/03293304 та встановлено порушення позивачем вимог: - пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 462 288 грн.; - підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 919 375 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 11.11.2010 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0001810231/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств розмірі 2 888 326 грн., у тому числі: 1 462 288 грн. - за основним платежем та 1 426 038 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з акту перевірки № 3604/23-1/03293304 від 29.10.2010 р., підставою для нарахування позивачу вказаних податкових зобов'язань слугували твердження перевіряючих про безпідставне включення ТОВ «Чернівецький хлібокомбінат» до складу валових витрат суму вартості 5 849 153 грн. з вартості відображених у бухгалтерському та податковому обліку інжинірингових послуг за договорами укладеними з ТОВ «С. Дж. Р. Груп», посилаючись на те, що під час перевірки позивачем не було надано податковому органу первинних документів з проведення цих господарських операцій, а у вказаного контрагента позивача не має необхідних матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення рішення є правомірним, оскільки позивачем не надано первинних документів на підтвердження операції з придбання у ТОВ «С. Дж. Р. Груп» інжинірингових послуг, а наявні у позивача документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, що передбачені чинним законодавством.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, посилаючись при цьому на дані актів попередніх перевірок позивача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з такими висновками судів, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Відповідно до статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 -5.8 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати.

Слід зазначити, що й надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: - неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; - здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; - відсутність первинних документів обліку.

Ухвалюючи судові рішення по справі, суди попередніх інстанцій посилались на докази, які є не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (виконання робіт, придбання товарів), а відтак і обґрунтованість визначення показника валових витрат позивача, який, між іншим, безпосередньо впливає на об'єкт оподаткування.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

В даному випадку судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентом - ТОВ «С. Дж. Р. Груп».

Згідно з частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.03.2012 р. та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 р. у справі № 2а-58/11/2470 - скасувати.

Справу № 2а-58/11/2470 направити на новий судовий розгляд до Чернівецького окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя підпис І.В. Приходько Судді підпис І.О. Бухтіярова підпис М.І. Костенко