Ухвала суду № 39008697, 26.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2014 р. м. Київ К/800/62392/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Бовкуна В.В.

та представників сторін:

позивача - Гамоля О.Ф.,

відповідача - не з'явився,

прокуратури - Зарудяна Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та Прокуратури міста Києва

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2013

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013

у справі № 810/1228/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагрозбуд"

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продагрозбут» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2012 №0000822201 на суму 2252412,00 грн. та №0000832201 на суму 1380000,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2013, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.12.2012 №0000832201; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.12.2012 №0000822201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 814 116,59 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2013 в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2012 №0000822201 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 438 295,41 грн. В цій частині позов задоволено. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Прокуратура міста Києва звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2013 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В судове засідання з'явилися представники позивача та прокуратури. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Продагрозбут» з питань дотримання і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, складено акт перевірки від 27.11.2012 №1520/22-01/31575363, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог:

- пп.14.1.56, п.14.1 статті 14, п.135.1, п.135.4 статті 135, п.138.6 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1897937,00 грн.;

- п.198.1, п.198.2 статті 198 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 920000,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 20.12.2012 прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0000822201, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 2252412,00 грн., в тому числі 1897937,00 грн. - за основним платежем та 354475,00 грн. - за штрафними санкціями;

- №0000832201, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1380000,00 грн., в тому числі 920000,00 грн. - за основним платежем та 460000,00 грн. - за штрафними санкціями.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування податкового повідомлення-рішення №0000832201 повністю та податкового повідомлення-рішення №0000822201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 814 116,59 грн., враховуючи наступне.

Щодо висновку податкового органу про те, що поставлений ТОВ «Єва плюс 2010» за оплатним договором товар (засоби захисту рослин) набуває режиму безоплатно отриманого, слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, до безоплатно наданих товарів, робіт, послуг належать: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

За умовами договору від 29.03.2012 №2903-1, ТОВ «Єва плюс 2010» у квітні 2012 року поставлено засоби захисту рослин на загальну суму 10035199,00 грн. Станом на 01.06.2012 кредиторська заборгованість ТОВ «Продагрозбут» перед ТОВ «Єва плюс 2010» склала 2083328,00 грн.

Згідно договору переуступки права вимоги від 18.06.2012 №18-06/2, ТОВ «Єва плюс 2010» передало новому кредитору - ТОВ «УЛИСС.Н» право вимагати від боржника (ТОВ «Продагрозбут») виконання всіх невиконаних зобов'язань.

Однак, в матеріалах справи наявна копія договору переуступки права вимоги №1607-1 від 27.06.2012, за яким ТОВ «Єва плюс 2010» передає ТОВ «Амадео» право вимагати від ТОВ «Продагрозбут» виконання усіх невиконаних зобов'язань за договором №2903-1 від 29.03.2012. Перехід усіх прав належних кредитору до нового кредитора відбувається в момент підписання цього договору. Станом на момент його укладання розмір заборгованості боржника (ТОВ «Продагрозбут») перед кредитором становить 2083328,38 грн. Строк оплати - не пізніше 31.12.2012.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія листа ТОВ «Уллис.Н» від 21.06.2012, адресованого ТОВ «Продагрозбут» та ТОВ «Єва плюс 2010», в якому зазначено про структурну та галузеву перебудову господарської діяльності у другому півріччі поточного року ТОВ «Уллис.Н», у зв'язку із чим останнє не зможе виконати взяті на себе зобов'язання згідно із договором №18-06/2, укладеним згаданими підприємствами 18.06.2012. Зазначено, що оскільки після укладання договору жодною із сторін не вжито будь-яких дій по його виконанню, просять визнати договір про переуступку права вимоги боргу між ТОВ «Єва Плюс 2010» та ТОВ «Уллис.Н» таким, що розірвано за згодою сторін.

Також, з платіжного доручення від 12.12.2012 №359 вбачається, що позивач сплатив на рахунок ТОВ «Амадео» 2083328,38 грн., призначення вказаного платежу - погашення заборгованості за договорами від 29.03.2012 №2903-1 та від 27.06.2012 №1607-1.

Таким чином, за наявності доказів проплати та документів про переведення права вимоги на ТОВ «Амадео», доводи податкового органу про безоплатність постачання є безпідставними, а тому і застосування підпункту 135.5.4 статті 135 ПК України, за яким до інших доходів включається вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, у даному випадку не є правомірним.

Щодо висновку відповідача про безпідставне віднесення до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування із податку на прибуток та до податкового кредиту, судами враховано наступне.

Так, ТОВ «Стіомі Холдінг» укладено із ТОВ «Продагрозбут» договір від 22.02.2012 №22022012/1, відповідно до якого позивач поставляє останньому 3000 тон кукурудзи на суму 5520000 грн., у тому числі ПДВ 920000 грн. При проведенні оплати між такими контрагентами укладено угоду про залік взаємних вимог від 22.02.2012 №б/н, за якою сума заборгованості ТОВ «Продагрозбут» за кукурудзу (5520000 грн.) зарахована у рахунок погашення заборгованості постачальника по договору права вимоги боргу.

Податковий орган стверджує, що поставка кукурудзи є погашенням придбаної ТОВ «Продагрозбут» заборгованості товариства «Стіомі Холдінг» перед ТОВ «Хімікл Агро», у зв'язку із чим констатує порушення п.138.2 статті 138 та п.198.1, п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку, зокрема, податковими накладними.

Як було вірно зазначено судами, взаємозалік вимог за правилами цивільного законодавства не може позбавляти суб'єкта господарювання права на формування податкового кредиту за наявності факту здійснення господарської операції, необхідних первинних документів та податкових накладних.

Також, відповідачем кваліфіковано договір про відступлення права вимоги як договір факторингу, однак, згідно зі статтею 1077 Цивільного кодексу України, однією із істотних ознак факторингу є передача грошових коштів в розпорядження за плату, що в даному випадку відсутнє.

Слід зазначити, що Васильківською ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Продагрозбут» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності нарахування та повноти сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, за результатами якої складено довідку №1070/22-04/31575363 від 27.09.2012, порушень під час перевірки виявлено не було.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій щодо податкового повідомлення-рішення від 20.12.2012 №0000822201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 438 295,41 грн., а саме щодо формування витрат згідно договору від 27.05.2011 №2705/1, укладеного позивачем з ПП «Ферзь-Транс», та вважає, що рішення судів в цій частині не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України.

Так, на підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ПП «Ферзь-Транс» згідно договору купівлі-продажу від 27.05.2011 №2705/1 в матеріалах справи наявні податкові та видаткові накладні.

При цьому, розрахунковий рахунок ПП «Ферзь-Транс» у ПАБ «Фінростбанк», який зазначений у договорі від 27.05.2011 - 260090030000283 (т.1 а.с.140), відкритий тільки 20.07.2011 (т.2 а.с.127), що ставить під сумнів послідовність господарських правовідносин, а саме: відкриття рахунків із наступним укладенням договорів, а не у зворотному порядку.

Крім того, матеріали справи свідчать, що підставою перевірки позивача, зокрема, був акт від 10.11.2011 № 1366/3-23-20-36285433 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ферзь-Транс» щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 (т.2 а.с.125-129), де зазначено, що підприємство відсутнє за місцем реєстрації, а також, немає у наявності первинних документів на підтвердження фінансово-господарської діяльності.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій між позивачем та ПП «Ферзь-Транс», дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За наведених обставин, зважаючи на межі перегляду, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 438 295,41 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 20.12.2012 №0000822201 та направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині судові рішення підлягають залишенню без змін.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та Прокуратури міста Києва задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2013 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 щодо податкового повідомлення-рішення від 20.12.2012 №0000822201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 438 295,41 грн. скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В решті судові рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль