Ухвала суду № 39008685, 27.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 року м. Київ К/800/17169/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про часткове визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про часткове визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 29.08.2012 року № 338 в частині повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій у розмірі 4143,99 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 року апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2012 року - без змін.

У касаційній скарзі Виконавча дирекція Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити Публічному акціонерному товариству «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу Соколовою О.А. Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у період з 13.08.2012 року по 17.08.2012 року було проведено планову перевірку дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення страхових коштів Публічним акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року. За результатами перевірки було складено акт № 506 від 17.08.2012 року. На підставі висновків перевірки 29.08.2012 року Виконавчою дирекцією Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було прийнято рішення № 338 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, згідно якого: неправомірно витрачена сума страхових коштів та неправомірна вартість наданих соціальних послуг - 11599,60 грн., штраф у розмірі 50% суми неправомірно витрачених страхових коштів - 5799,80 грн., всього - 17399,40 грн.

Перевіркою встановлено порушення пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» від 26.09.2001 № 1266, а саме: допомога по тимчасовій непрацездатності призначена та виплачена застрахованим особам понад встановленої норми кількості днів (годин), затвердженої графіком у зв'язку з тим, що у перевіряємому періоді, відповідно до наказів Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» «Про затвердження акту простою» від 17.06.2011 року № ЗАЖ-ПР-2011-01-199 та від 23.06.2011 року №ЗАЛК-ПР-2011-01- 209 було визначено певний термін неробочих днів (працівникам яким оголошено про простій дозволено не виходити на роботу в період з 07-00 год. 18.06.2011 року до 07-00 год. 20.06.2011 року, з 15-00 год. 24.06.2011 року до 07-00 год. 21.07.2011 року), які припадають на період простою не з вини працівника (з причини відсутності роботи) в результаті чого підприємством неправильно було розраховано допомогу по тимчасовій непрацездатності, так як виплати під час простою підприємства не з вини працівника не повинні бути включеними у розрахунок.

Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України, простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно із статтею 113 Кодексу законів про працю України, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Час простою з вини працівника не оплачується.

На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або уповноважений ним орган може провадити робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.

Статтею 142 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.

Як вбачається з листа Міністерства праці та соціальної політики України від 23.10.2007 року № 257/06/187-07 «Щодо організації роботи під час простою на підприємстві», правилами внутрішнього трудового розпорядку визначаються права і обов'язки працівників і адміністрації, визначається час початку і закінчення роботи, зобов'язання адміністрації організувати облік явки на роботі і залишення роботи тощо.

Тобто, питання необхідності присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою може бути вирішено у Правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Відповідно до наказів № ЗАЛК ПР-20П-01-199 від 17.06.2011 року та № ЗАЛК-ПР-2011-01-209 від 23.06.2011 року, ПАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат» під час простою не мало потреби в присутності працівників. Однак, відповідно до табелю робочого часу за червень та липень 2011 року, працівники, яким було об'явлено простій, мали робочі дні.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності, незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхові виплати) у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників визначений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням».

Відповідно до пунктів 14 та 16 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, розрахунок середньої заробітної плати провадиться шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) згідно з графіком роботи підприємства (працівника) у розрахунковому періоді.

Згідно із пунктом 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи), - для допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

Міністерство праці та соціальної політики України листом від 08.07.2010 року № 201/18/99-10 роз'яснило, що незалежно від того, чи тимчасова непрацездатність працівника настала до початку простою, чи у період простою та продовжується після його закінчення, оплата днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної нещасним випадком на виробництві, здійснюється на загальних підставах і надається у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Розрахунок середньої заробітної плати провадиться відповідно до пункту 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266, шляхом ділення нарахованої заробітної плати на кількість фактично відпрацьованих робочих днів згідно з графіком робот підприємства (працівника). Таким чином, неоплата листків є порушенням трудових прав працівників, їх соціального захисту у разі тимчасової непрацездатності та унеможливлює здійснення розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та Порядком, оскільки допомога по тимчасовій непрацездатності згідно зі статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» надається застрахованій особі як компенсація втраченого заробітку.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про те, що рішення Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 29.08.2012 року № 338 в частині повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій у розмірі 4143,99 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про часткове визнання протиправним та скасування рішення - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз