Ухвала суду № 39008504, 22.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2014 р. м. Київ К/800/24083/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов'язання виконати вимоги припису, -

в с т а н о в и л а:

В січні 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області (далі - ІДФБК в Донецькій області) звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов'язання виконати вимоги припису №231 від 28.09.2012р. шляхом демонтажу гаражу-майстерні, літнього душу, засипання зливної ями, розташованих по АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв'язку з невиконанням відповідачами припису щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, який є обов'язковим для виконання відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивач просить зобов'язати відповідачів усунути виявлені порушення шляхом демонтажу об'єктів, засипання зливної ями.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року позов задоволено: зобов'язано ОСОБА_4, ОСОБА_5 виконати вимоги припису № 231 від 28 вересня 2012 року шляхом демонтування гаражу - майстерні, літнього душу, засипання зливної ями, розташованих по АДРЕСА_1.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 23.05.2012 року до ІДФБК в Донецькій області надійшло звернення ОСОБА_6 з проханням провести перевірку законності будівлі автомайстерні по АДРЕСА_1.

13.06.2012 року позивачем проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил щодо гаража - майстерні по зазначеній адресі, за результатами якої встановлено, що цей об'єкт розташовано на земельній ділянці, яка належить відповідачам згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 006121. Цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Також, ІДФБК в Донецькій області встановлено, що гараж розташований на межі з сусідньою ділянкою по АДРЕСА_2, не витримано протипожежні розриви, порушені вимоги п. 3.25*, п. 3.25а* ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

За результатами проведеної позивачем перевірки складений акт перевірки від 13.06.2012 року, до якого зауважень зазначено не було, про що вказує їх відсутність у акті.

На підставі зазначеного акту був складений припис від 13.06.2012 року № 91 про демонтування гаражу-майстерні.

Від отримання документів, складених за результатами перевірки ОСОБА_4 відмовилась, про що є відмітка в акті. Документи були направлені поштою рекомендованим листом з описом вкладення. Акт та припис були отримані, про що свідчить відмітка у поштовому повідомленні.

27.07.2012 року була проведена позапланова перевірка виконання вищезазначеного припису № 91 від 13.06.2012 року, в результаті чого було встановлено, що вимоги припису ІДФБК в Донецькій області не виконані, гараж - майстерню не демонтовано.

ІДФБК в Донецькій області були винесені постанови № 1869 та № 1870, якими позивачів притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання припису.

У зв'язку з невиконанням припису від 13.06.2012 року № 91 позивачам було надано ще один припис № 143 від 27.07.2012 року з вимогою демонтування гаражу-майстерні.

04.09.2012 року до ІДФБК в Донецькій області надійшло звернення ОСОБА_6, в якому він просить розглянути також і питання законності будівництва літнього душу та вигрібної ями на межі його земельної ділянки.

28.09.2012 року була проведена позапланова перевірка, в ході якої було встановлено, що вимоги припису № 143 від 27.07.2012 року не виконані. Також встановлено, що на межі із сусідньою земельною ділянкою по АДРЕСА_2, розташовано літній душ без відступу від меж земельної ділянки, чим порушено п.3.25* ДБН - 92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

За результатами проведеної перевірки перевірки складений акт, виданий припис № 231 від 28.09.2012 року з вимогою демонтувати гараж - майстерню та літній душ, зливну яму засипати у строк до 01.11.2012 року.

02.11.2012 року була здійснена перевірка виконання припису № 231 від 28.09.2012 року та за результатами чого встановлено, що вимоги припису не виконані, вказані об'єкти не демонтовані, зливну яму не засипано.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що оскільки припис ІДФБК в Донецькій області відповідачами в добровільному порядку не виконаний, відсутні відомості щодо оскарження спірного припису, він підлягаю виконанню, а тому є всі правові підстави для зобов'язання відповідачів виконати вимоги, які викладені в зазначеному приписі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки припис прийнятий не у межах повноважень та не у спосіб, передбачені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності, він є протиправним, а тому відсутні законні підстави для його виконання.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проведеною позивачем перевіркою встановлено, що об'єкти - гараж-майстерня, літній душ побудовані без документів, що надають право на виконання будівельних робіт, що порушує ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», крім того, перевіркою було встановлено, що гараж побудовано з порушенням вимог ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень», а саме п. 3.25* - гараж побудовано на межі з сусідньою ділянкою.

За результатами перевірки складені акти перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, від підписання якого та отримання ОСОБА_4 відмовилася, про що свідчить відповідний запис на акті. Крім того, при складанні актів перевірки з боку відповідача жодних зауважень не надходило.

Відповідно статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державний архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єкті, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт з переліком об'єктів будівництва, затвердженим КМУ; 2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії складності; 3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.

Відповідно до п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» протипожежні розриви між будинками чи відокремлено стоячими господарськими спорудами у відповідності з ступенем їх вогнестійкості, а також віддаленість споруд горючої рідини на присадибній ділянці слід приймати у відповідності з протипожежними вимогами. Для догляду за спорудами та здійснення їх поточного ремонту відстань до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни слід приймати не менш 1,0м.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Згідно матеріалів справи, інспектором складений припис від 28.09.2012 року № 231 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким було зобов'язано демонтувати гараж, літній душ, зливну яму засипати.

Відповідно до п. 5 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року № 439/2011, інспекція має право звертатися до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів, а також інтересів держави з питань державного архітектурно-будівельного контролю та контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом першої інстанції вірно встановлено обставини, які є підставою для зобов'язання відповідачів знести самочинно збудований гараж-майстерню, літній душ, засипати зливну яму. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що будь - які дозвільні документи, або документи, які підтверджують законність зведення ОСОБА_4 гаража-майстерні, літнього душу відсутні, зазначення вказаних об'єктів на плані меж земельної ділянки, на Генеральному плані, поверховому плані не може стверджувати законність зведення приміщення гаража-майстерні та літнього душу.

Побудову гаража відповідачами проведено самочинно та з порушенням будівельних норм, про які зазначено вище, а також з порушенням прав та інтересів інших осіб. Відповідачі, маючи достатньо часу для усунення зазначених у приписі порушень, не використали передбачені законодавством можливості щодо їх усунення, оскарження вказаного припису та постанови щодо притягнення їх до адміністративної відповідальності, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність дій ІДФБК в Донецькій області при винесення оскаржуваного припису щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Доводи касаційних скарг дають підстав для висновку про помилкове застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року скасувати.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

з оригіналом згідно

помічник судді А.О. Кулеша