Ухвала суду № 39008296, 17.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2014 року м. Київ К/9991/80685/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Моторного А.О.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011

у справі № 2а-1989/11/0170

за позовом Приватного підприємства „Євротранс"

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим

третя особа: Виконавчий комітет Ялтинської міської ради

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -

рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Євротранс" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000091502 від 31.01.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2011 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірено податкову декларацію з податку на додану вартість позивача за листопад 2010 року та складено акт № 33/15-2/32003201 від 20.01.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість", позивачу нараховано грошове зобов'язання за основним платежем податок на додану вартість сумою 12312 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9234 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0000091502 від 31.01.2011, яким визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 21546 грн.: 12312 грн. основний платіж, 9234 грн. штрафні санкції.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Відповідно до пп. 5.1.13 ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість" від оподаткування звільняються операції по наданню послуг по перевезенню пасажирів міським та приміським пасажирським транспортом і автомобільним транспортом в межах району, тарифи на які регулюються у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 35 Закону України „Про автомобільний транспорт", перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування може здійснюватися у режимах: звичайному, експресному, маршрутного таксі.

Рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради АР Крим від 24.06.2008 №1655 „Про узгодження тарифів на проїзд міськими автобусними маршрутами на території м. Ялта" з 01.08.2008 узгоджено єдиний тариф 2 грн. на проїзд в міських автобусних маршрутах загального користування, що працюють в режимі маршрутного таксі.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивач при формуванні сум податку на додану вартість, звільнений від оподаткування, оскільки при наданні послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом керувався узгодженим єдиним тарифом на проїзд в міських автобусних маршрутах загального користування, працюючих у режиму маршрутного таксі, який встановленим органом місцевого самоврядування Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011 у справі № 2а-1989/11/0170 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011 у справі № 2а-1989/11/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді А.О. Моторний Н.Г. Пилипчук