Постанова № 39007577, 13.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

13 травня 2014 року 14:30 №826/4076/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Центрелектромонтаж»

до

державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві

про

скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2014 №0000362201,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центрелектромонтаж» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2014 №0000362201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 28.01.2014 №97/26-53-22-01-21-327711740 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Алексус-ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Віннерком», товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Соллюшенс», приватним підприємцем «К «Комплекси контролю», необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.02.2014 №0000362201. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 28.01.2014 №97/26-53-22-01-21-327711740 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 07.02.2014 №0000362201 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

В судове засідання 14.04.2014 сторони не з’явилисья, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що надійшло клопотання від позивача про розгляд справи за його відсутності, та враховуючи, що в судове засідання не з’явився представник відповідача, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про розгляд справи №826/4076/14 у порядку письмового провадженні.

Всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Центрелектромонтаж» по взаємовідносинам із товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Алексус-ЛТД» за лютий 2012 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Віннерком» за грудень 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Соллюшенс» за серпень 2011 року, приватним підприємцем «К «Комплекси контролю» за вересень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Центрелектромонтаж» підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 474 193,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 28.01.2014 №97/26-53-22-01-21-327711740 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.02.2014 №0000362201, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 498 697,00 грн., у тому числі: 474 193,00 грн. – основний платіж, 24 504,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 28.01.2014 №97/26-53-22-01-21-327711740 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Центрелектромонтаж» та його контрагентами:

товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Алексус-ЛТД» за рахунком-фактури від 02.02.2012 №Ф-0000248;

товариством з обмеженою відповідальністю «Віннерком» за рахунком-фактури від 12.12.2011 №СФ-0000456;

товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Соллюшенс» за договором від 27.07.2011 №0028/11;

приватним підприємцем «К «Комплекси контролю» за рахунком-фактури від 04.08.2011 №010408.

Аналізуючи зміст господарських операцій позивача з його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Алексус-ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Віннерком», приватним підприємцем «К «Комплекси контролю» на підставі рахунків-фактур, суд зазначає наступне.

На підтвердження руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем не надано суду копії всіх рахунків-фактур, на підставі яких позивачем сформовано дані податкового обліку за відповідний період, актів - приймання-передачі відповідного товару, його переміщення, тощо.

Так, первинні документи по господарським взаємовідносинам позивача із названими контрагентами надані суду вибірково, дослідження яких дозволяє суду зробити висновок, що предметом договірних відносин товариства з обмеженою відповідальністю «Центрелектромонтаж» з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Алексус-ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Віннерком», товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Соллюшенс», приватним підприємцем «К «Комплекси контролю» була поставка спеціального обладнання (муфта кінцева, трансформатори, труби, комплект КВ 2001 з релейним захистом на базі реле MICOM з 20 комірок). Зазначений товар є габаритним, а відтак потребує відповідного транспорту для його переміщення.

Позивачем не надано суду доказів щодо умов транспортування такого товару, наявність на нього відповідних сертифікатів якості.

Аналізуючи зміст господарських операцій позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Соллюшенс», слід зазначити, що умовами договору поставки від 27.07.2011 №0028/11, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Центрелектромонтаж» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Соллюшенс» (постачальник) на суму 2 536 419, 12 грн., не визначено найменування поставляємого товару (специфікацій до договору також не надано). Договором передбачено перелік документів, які супроводжують відповідну поставку, зокрема: підписане та скріплене печаткою замовлення, рахунок-фактура, документи якості товару. Зазначені документи позивачем також суду не надано.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Центрелектромонтаж» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Алексус-ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Віннерком», товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Соллюшенс», приватним підприємцем «К «Комплекси контролю» вказано на акти: державної податкової інспекції у місті Чернигові ДПС від 10.10.2012 №48/22/37750699, державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 16.10.2012 №731/3/22-80, державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 09.11.2012 №988/22-9/36588555, від 11.07.2012 №2336/22-9/36588555, від 28.09.2012 №4020/22-4/37567248.

За посиланням відповідача, контрагенти товариства з обмеженою відповідальністю «Центрелектромонтаж» є «транзитері», податкові зобов’язання яких є непідтвердженими, а відтак позивач з його контрагентами створювали «видимість» господарських операцій з метою ухилення від оподаткування.

Позивачем доводи контролюючого органу не спростовано, доказів щодо наявності ділової мети, руху активів в процесі здійснення господарських операцій з названими вище контрагентами суду не надано. А відтак, позивачем не надано суду доказів, що показники податкової звітності із податку на прибуток за 2011 рік, І квартал 2012 року сформовані правомірно та підтверджені належними первинними документами.

А тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Центрелектромонтаж» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2014 №0000362201, не підлягають задоволенню.

Згідно із приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 07.02.2014 №0000362201 позивачеві визначено суму грошового зобов’язання у розмірі 498 697,00 грн., 2 відсотка від якої складає суму 9 973,94 грн.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 487,20 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 4 384,80 грн.(4 872,00 грн. – 487,20 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Центрелектромонтаж» на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 4 384,80 грн (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.