Постанова № 39007408, 29.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2014 року № 826/4868/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтоп"

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування наказу № 1210 від 09.04.2014

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Веллтоп" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу № 1210 від 09.04.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для видання наказу № 1210 від 09.04.2014 відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки позивачем на запити податкового органу № 1990/10/26-55-22-01-10/04 від 25.01.2014 та № 8366/10/26-55-22-10-10 від 21.02.2014 було надано відповідні пояснення та копії документів.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 07.05.2014 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що позивачем у відповідь на запити № 1990/10/26-55-22-01-10/4 від 25.01.2014 та № 8366/10/26-55-22-10-10 від 21.02.2014 відповідна інформація та її документальне підтвердження були надані не у повному обсязі.

У судовому засіданні 07.05.2014 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

25.01.2014 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтоп" складено запит № 1990/10/26-55-22-01-10/4 "Про надання інформації", у якому на підставі підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України з метою контролю за дотримання вимог податкового законодавства викладено прохання протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин з ТОВ "КЕСЕФ-ІНВЕСТ", формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість згідно виписаних ТОВ "КЕСЕФ-ІНВЕСТ" накладних, актів виконаних робіт (послуг), податкових накладних за листопад 2013 року.

Листом № 61 від 06.02.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Веллтоп" у відповідь на запит № 1990/10/26-55-22-01-10/4 від 25.01.2014 подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві пояснення та їх документальне підтвердження.

21.02.2014 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтоп" складено запит № 8366/10/26-55-22-10-10 у якому на підставі підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України з метою контролю за дотримання вимог податкового законодавства викладено прохання протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин з ТОВ "КЕСЕФ-ІНВЕСТ", формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість згідно виписаних ТОВ "КЕСЕФ-ІНВЕСТ" накладних, актів виконаних робіт (послуг), податкових накладних за грудень 2013 року.

Листом вих. № 115 від 20.03.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Веллтоп" у відповідь на запит № 8366/10/26-55-22-10-10 від 21.02.2014 подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві пояснення та їх документальне підтвердження.

09.04.2014 в.о. начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України видано наказ № 1210 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Веллтоп", код за ЄДРПОУ 36087018", яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Веллтоп" з питань отримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із ТОВ "КЕСЕФ-ІНВЕСТ" за період з 01.11.2013 по 31.12.2013.

В період з 10.04.2014 по 16.04.2014 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на підставі наказу № 1210 від 09.04.2014 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛТОП" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені господарських відносин із платниками податків ТОВ «Кесеф Інвест», ПАТ «Концерн АВЕК та Ко», ТОВ «Фоззі Фуд» за період з 01.11.2013 року по 31.12.2013 за результатами якої складено акт № 1146/26-55-22-10-36087018 від 16.04.2014.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Веллтоп" не погоджуючись з наказом № 1210 від 09.04.2014 вважаючи його протиправними, та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 2-зп від 23.06.1997 в справі № 3/35-313 вказано, що “…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.”

В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України № 9-рп/2008 від 22.04.2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи “правового акту індивідуальної дії” правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що “правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)” стосуються окремих осіб, “розраховані на персональне (індивідуальне) застосування” і після реалізації вичерпують свою дію.

Наказом № 1210 від 09.04.2014 призначено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань отримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із ТОВ ТОВ "КЕСЕФ-ІНВЕСТ" за період з 01.11.2013 по 31.12.2013.

Зазначена перевірка була проведена відповідачем на підставі вказаного наказу в період з 10.04.2014 по 16.04.2014 та за її результатами складено акт № 1146/26-55-22-10-36087018 від 16.04.2014.

Оскаржуваний наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання, при цьому за результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, відповідачем складено акт № 1146/26-55-22-10-36087018 від 16.04.2014.

Отже, враховуючи, що податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, оскаржуваний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу № 1210 від 09.04.2014 не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ не є юридично значимими для позивача з огляду на те, що після проведення на його підставі перевірки він вичерпав свою дію відносно позивача.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу № 1210 від 09.04.2014 не спрямовані за захист порушених прав та інтересів позивача, а отже є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов