Постанова № 39007398, 12.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 травня 2014 року 08 год. 34 хв. № 2а-11566/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Скіф»

про

стягнення податкової заборгованості у розмірі 709 268, 75 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва (далі – позивач, ДПІ), правонаступником якої наразі є Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Скіф» (далі – відповідач, ТОВ «Торговий дім «Скіф») про стягнення податкової заборгованості у розмірі 709 268, 75 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що станом на 30 липня 2010 року за ТОВ «Торговий дім «Скіф», яке перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва як платник податків за основним місцем обліку, обліковується непогашена податкова заборгованість на загальну суму 709 268, 75 грн. (в т.ч. сума недоїмки по податку на прибуток становить 418 324, 25 грн., сума недоїмки по податку на додану вартість – 290 944, 50 грн.), який виник у зв’язку з несплатою підприємством сум узгоджених в судовому порядку грошових зобов’язань, визначених податковою інспекцією згідно податкових повідомлень-рішень від 30.11.2009р. № 0001522306/0 і № 0001512306/0, що були прийнятті на підставі Акта документальної планової виїзної перевірки від 17.11.2009р. № 678/1-23-03-33146061).

На підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог позивач надав суду наступні документи: копію акта перевірки ДПІ від 17.11.2009р. № 678/1-23-03-33146061 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Скіф» (код за ЄДРПОУ 33146061) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.06.2009р.» з відміткою про вручення цього податкових Акта перевірки уповноваженому представнику підприємства; копії корінців податкових повідомлень-рішень (форми «Р») від 30.11.2009р. № 0001522306/0 і № 0001512306/0, № 0001902220/0 з відмітками про вручення даних податкових повідомлень-рішень уповноваженому представнику підприємства; копії постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2010 року у справі № 2а-8423/10/2670 за позовом ТОВ «Торговий дім «Скіф» до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-11566/10/2670, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 30 серпня 2010 року.

Відповідач проти позову заперечував, подавши до канцелярії суду письмові заперечення проти позову від 21.08.2010р. б/н, та додаткові документи (зокрема, копії заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги ТОВ «Торговий дім «Скіф» на постанову суду першої інстанції від 09 липня 2010 року у справі № 2а-8423/10/2670 з доказами подання їх до канцелярії/направлення поштою до Окружного адміністративного суду м. Києва та Київського апеляційного адміністративного суду). В своїх письмових запереченнях відповідач посилався на відсутність заявленої до стягнення суми податкового боргу, оскільки наразі триває судове оскарження податкових повідомлень-рішень ДПІ від 12.02.2010р. за № 0001522306/1 і № 0001512306/1, від 14.04.2010р. за № 0001522306/2 і № 0001512306/2 та від 11.06.2010р. за № 0001522306/3 і № 0001512306/3 (адміністративна справа № 2а-8423/10/2670).

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2010 року та від 11 січня 2012 року розгляд даної справи зупинявся до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2010 року у справі № 2а-8423/10/2670, та до прийняття Вищим адміністративним судом України рішення за наслідками перегляду справи № 2а-8423/10/2670 в порядку касаційного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року провадження у даній справі було поновлено, справу призначено до судового розгляду на 12 березня 2014 року.

Представник позивача у судових засіданнях, призначених на 25 березня та 02 квітня 2014 року підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

В судові засідання призначенні у даній справі представник відповідача не з’явився, належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань, попередньо направивши на адресу суду клопотання про закриття провадження у даній справі відповідно до п. 5 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України з підстав визнання ТОВ «Торговий дім «Скіф» в судовому порядку банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (постанова Господарського суду м. Києва від 01 серпня 2013 року по справі № 910/5696/13 за заявою МКК «Скайлайн корпорейшн» до ТОВ «Торговий дім «Скіф» про визнання банкрутом).

29 квітня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Скіф» (ідентифікаційний код 33146061) зареєстроване як юридична особа 13 жовтня 2004 року Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією (номер запису про держану реєстрацію 1 068 102 0000 001474), та перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва починаючи з 02 листопада 2004 року, правонаступником якої наразі є Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Станом на 25 березня 2014 року ТОВ «Торговий дім «Скіф» знаходиться в стані припинення за судовим рішенням про банкрутство, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25 березня 2014 року.

Зі змісту поданого позову та згідно усних пояснень представника позивача вбачається, що за відповідачем обліковувався непогашена податкова заборгованість на загальну суму 709 268, 75 грн. (в т.ч. сума недоїмки по податку на прибуток становить 418 324, 25 грн., сума недоїмки по податку на додану вартість – 290 944, 50 грн.), що утворилася наступним чином.

Протягом періоду з 30.09.2009р. по 10.11.2009р. працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Торговий дім «Скіф» (ідентифікаційний код 33146061) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.06.2009р.», за результатами якої складений акт від 17.11.2009р. № 678/1-23-03-33146061. В ході проведення такої перевірки перевіряючим встановлено допущення підприємством порушень вимог норм п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 і ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, пп. 7.4.1 і пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, що в свою чергу призвело до заниження ТОВ «Торговий дім «Скіф» податкових зобов’язань з податку на прибуток за 2 – 4-ий квартали 2008 року і 1 – 2-ий квартали 2009 року на загальну суму 283 664, 00 грн., з податку на додану вартість за звітні періоди квітень, червень і листопад 2008 року, квітень-червень 2009 року на загальну суму 193 963, 00 грн.

30 листопада 2009 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі Акта перевірки від 17.11.2009р. № 678/1-23-03-33146061 прийняла наступні податкові повідомлення-рішення

- за № 0001522306/0 (форми «Р»), яким згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, за порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, визначило ТОВ «Торговий дім «Скіф» суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 418 324, 25 грн., в т.ч. 283 664, 00 грн. – основний платіж, 134 660, 25 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0001512306/0 (форми «Р»), яким згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, за порушення пп. 7.4.1 і пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, визначило ТОВ «Торговий дім «Скіф» суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 290 944, 50 грн., в т.ч. 193 963, 00 грн. – основний платіж, 96 981, 50 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0001902220/0 (форми «Р»), яким згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, за порушення ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, визначило ТОВ «Торговий дім «Скіф» суму грошового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 87 153, 70 грн., в т.ч. 87 153, 70 грн. за основним платежем.

За результатами адміністративного оскарження підприємством вказаних податкових повідомлень-рішень від 30.11.2009р. в досудовому порядку, шляхом подання письмових скарг до районної податкової інспекції та вищестоящих податкових органів, такі податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги платника податків відповідно – без задоволення.

Як наслідок ТОВ «Торговий дім «Скіф» звернулося із позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва з вимогами до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2009р. № 0001522306/0, № 0001512306/0 і № 0001902220/0, від 12.02.2010р. за № 0001522306/1, № 0001512306/1 і № 0001902220/1, від 14.04.2010р. за № 0001522306/2, № 0001512306/2 і № 0001902220/2, та від 11.06.2010р. за № 0001522306/3, № 0001512306/3 і № 0001902220/3.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2010 року у справі № 2а-8423/10/2670 за позовом ТОВ «Торговий дім «Скіф» до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень позов підприємства задоволений частково, а саме: визнані протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення від 30.11.2009р. № 0001902220/0, від 12.02.2010р. № 0001902220/1, від 14.04.2010р. № 0001902220/2 та від 11.06.2010р. № 0001902220/3.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення на момент виникнення спірних правовідносин був Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі – Закон № 2181-ІІІ).

Податковим зобов’язанням в розумінні Закону № 2181-ІІІ визнається зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (пункт 1.3 статті 1 цього Закону).

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Зокрема, відповідно до абзацу «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом (підпункт 4.2.1 пункт 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ).

При цьому в розумінні норми пункту 1.12 статті 1 Закону № 2181-ІІІ «контролюючий орган» - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.

Згідно пункту 2.1 статті 2 цього Закону митні органи також відносяться до переліку контролюючих органів, - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України (підпункт 2.1.1).

Разом з тим, в силу норм підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 2181-ІІІ органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Якщо відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді контролюючого органу на скаргу, замість десятиденного строку, визначеного у абзаці першому цього підпункту (абзац п’ятий підпункту 5.2.2 пункту 5 статті 5 Закону № 2181-ІІІ).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (абзац п’ятий підпункту 5.2.4 пункту 5 статті 5 Закону № 2181-ІІІ).

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (абзац перший підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-ІІІ).

У відповідності до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

При цьому нормами пункту 6.1 статті 6 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Згідно підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ орган державної податкової служби (орган стягнення) надсилає боржнику наступні податкові вимоги:

а) першу податкову вимогу - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) другу податкову вимогу - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Починаючи з 01 січня 2011 року спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, зокрема, порядок сплати грошових зобов’язань (податкових зобов’язань і штрафних (фінансових) санкцій) юридичних або фізичних осіб до бюджетів з податків і зборів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами за порушення податкового законодавства, та, одночасно, визначає процедуру оскарження рішень, дій органів стягнення на момент виникнення спірних правовідносин є Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Зокрема, у відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України під «грошовим зобов’язанням платника податків» розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому згідно абзацу четвертого п. 56.18 ст. 56 цього Кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У підпункті 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання набуває статусу податкового боргу.

Судом встановлено, що 24 лютого 2011 року Київським апеляційним адміністративним судом за результатами перегляду в порядку апеляційного провадження адміністративної справи № 2а-8423/10/2670 за позовом ТОВ «Торговий дім «Скіф» до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, була винесена постанова, якою скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2011 року та прийнято нове рішення про задоволення позову підприємства в повному обсязі.

З тексту зазначеного судового рішення у справі № 2а-8423/10/2670 вбачається, що податкові повідомлення – рішення від 30.11.2009р. № 0001522306/0 і № 0001512306/0, від 12.02.2010р. за № 0001522306/1 і № 0001512306/1, від 14.04.2010р. за № 0001522306/2 і № 0001512306/2, та від 11.06.2010р. за № 0001522306/3 і № 0001512306/3, на підставі яких, зі слів представника позивача, виникла заявлена до стягнення сума податкової заборгованості, скасовані в судовому порядку.

У відповідності до норм частин першої, третьої та п’ятої ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Станом на день розгляду справи судом відомостей про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду 24 лютого 2011 року № 2а-8423/10/2670 сторонами суду не надано.

При цьому в силу приписів норми ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно положень ч. 2 ст. 255 цього ж Кодексу обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до даних з офіційного сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (www.irc.gov.ua) станом день розгляду даної відомості про припинення юридичної особи – ТОВ «Торговий дім «Скіф» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні.

З контексту вищенаведених норм права та з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, судом вбачається, що заявлена позивачем до стягнення сума грошового зобов’язання у розмірі 709 268, 75 грн. являється неузгодженим грошовим зобов’язанням та станом на день розгляду даної справи статусу податкового боргу не набула.

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, правонаступником якого є Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 – 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова