Рішення № 39005585, 02.06.2014, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/683/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне рішення)

02 червня 2014 року Переяслав - Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Залеської А.О.,

при секретарі Руденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав - Хмельницький цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Позивач звернувся з позовом до суду і просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 188/П/12/2006-980 від 01.03.2006 року в сумі 129477 грн. 49 коп., в тому числі 28762 грн. 70 коп. заборгованості за кредитом, 17710 грн. 63 коп. заборгованості по сплаті відсотків, 10034 грн. 66 коп. комісії за консультаційні послуги, 7455 грн. 99 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 65513 грн. 52 коп. штрафу за порушення умов кредитного договору, також просить стягнути судовий збір в розмірі 1294 грн. 77 коп. та витрати на поміщення оголошення у пресі в сумі 420 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 01 березня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого йому було надано у тимчасове користування кошти в сумі 47 790 гривень зі сплатою 16 % річних на строк до 01 березня 2011 року включно.

Позивач здійснив видачу кредитних коштів, натомість відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує належним чином, погашення заборгованості за кредитом та сплата відсотків за користування кредитом у строки та в розмірах, передбачених кредитним договором, не здійснюється, внаслідок чого утворилася вищезазначена заборгованість.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та відповідачем ОСОБА_3 01 березня 2006 року був укладений договір поруки, відповідно до якого боржник і поручитель відповідають перед банком за порушення зобов'язання за кредитним договором як солідарні боржники.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений шляхом оголошення в пресі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належно.

Суд за згодою представника позивача, постановив ухвалити заочне рішення.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, заявлені до ОСОБА_3 та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

01 березня 2006 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №188/П/2006-980 про надання у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошових коштів в сумі 47 790 гривень 00 коп. зі сплатою 16 % річних строком на 60 місяців з кінцевим терміном повернення 01 березня 2011 року включно для придбання транспортного засобу марки ГАЗ.

Банк на виконання умов договору видав позичальнику обумовлену договором суму кредиту, що підтверджується копією меморіального ордеру № NL-3 від 01 березня 2006 року.

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, що регулюються гл. 71 ЦК України.

Відповідно до п.1.1 Статуту ПАТ «Комерційний банк «Надра» Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» є правонаступником всіх прав та зобов'язань Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» «Комерційний банк «Надра».

Відповідно до вимог ст. ст. 526 та 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу укладеного кредитного договору відповідач зобов'язаний був суворо дотримуватися положень Договору, щомісячно погашати заборгованість за кредитом та сплачувати відсотки за користування кредитом у строки та у розмірах, передбачених п.п. 3.4.2, 3.4.3 договору.

Пунктами 4.2.3, 4.2.4 вищевказаного кредитного договору передбачено право банку у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником умов договору вимагати дострокового повернення одержаного кредиту, сплати нарахованих за ними відсотків, пені, штрафів та інших необхідних платежів.

На забезпечення виконання укладеного кредитного договору № 188/П/12/2006-980 від 01 березня 2006 року між Банком та відповідачем ОСОБА_3 в цей же день було укладено Договір поруки.

Між сторонами договору поруки виникли цивільно-правові відносини, що регулюються § 3 гл. 49 ЦК України.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у томі ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором поруки.

В силу укладеного Договору поруки відповідач ОСОБА_3.(поручитель) зобов'язався солідарно та в повному обсязі відповідати перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 188/П/12/2006-980 від 01 березня 2006 року. В пункті 5.3 договору поруки, вказано, що строк дії цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за вищевказаним договором кредиту. Отже, конкретний строк в договорі поруки не встановлено.

За правилами ч.1, ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, а також після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

29 липня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 188/П/12/2006-980 від 01 березня 2006 року, якою внесено зміни до цього договору та викладено його в новій редакції.

Таким чином суд керується зміненою редакцією кредитного договору №188/П/12/2006-980, внаслідок укладання між кредитором та позичальником додатково угоди від 29 липня 2010 року.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору №188/П/12/2006-980 в редакції Додаткової угоди від 29.07.2010 р., в забезпечення виконання зобов'язань по цьому Договору, які полягають у поверненні кредиту, сплаті відсотків, комісії, сплати неустойки, штрафу, пені та інших витрат Банк, укладає, зокрема, з ОСОБА_3 договори поруки.

В судовому засіданні позивач не підтвердив укладання між Банком та ОСОБА_3 договорів поруки після того, як основний кредитний договір №188/П/12/2006-980, укладений 01 березня 2006 року між ВАТ Комерційний Банк «Надра» та позичальником - ОСОБА_2, був змінений та викладений в новій редакції, відповідно до Додаткової угоди між цими сторонами від 29.07.2010 р.

Крім цього в матеріалах справи відсутні відомості, про те, що поручитель за договором від 01.03.2006 р., повідомлена про змінену редакцію кредитного договору та його істотних умов. Також вбачається, що після 01 березня 2009 року, тобто: по закінченню строку надання кредиту позичальнику ОСОБА_2, Банк до поручителя ОСОБА_3 в шестимісячний строк вимоги не пред'являв.

З огляду на викладені обставини та положення ст. 559 ЦК України, суд вважає припиненим договір поруки від 01.03.2006 р., укладений в забезпечення виконання зобов'язання за договором кредиту №188/П/12/2006-980 від 01 березня 2006 року. А тому поручитель ОСОБА_3 не є солідарним боржником за договором кредиту в редакції 29.07.2010, відповідно до Додаткової угоди між кредитором та позичальником.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за договором кредиту №188/П/12/2006-980, слідує, що цей розрахунок зроблений на підставі нової редакції цього договору, затвердженої Додатковою угодою від 29.07.2010 року. Загалом позичальником сплачено Банку-кредитору 48 911, 05 гривень, з яких: 19 027, 30 грн. - тіло кредиту; 24, 499, 32 грн. - відсотки по кредиту; 5 384, 43 грн. комісія по кредиту. Останній платіж проведено 20.01.2011 року.

Суд находить переконливим розрахунок заборгованості за тілом кредиту, яка станом на 01.03.2011 року (дату закінчення договору) складає 28 762,70 грн. Не підлягає сумніву і заборгованість по відсотках за весь час користування коштами, з 01.03.2006 р. по 01.01.2014 р., яка обчислена відповідно до п. 1.1.3 Кредитного договору №188/П/12/2006-980, зміненого Додатковою угодою від 29 липня 2010 року, та яка складає 17 710,63 грн. Суд також бере за основу розрахунок пені на суму 7, 455, 99 грн., зроблений позивачем за останній рік прострочення виконання, на підставі п. 4.1 Кредитного договору, зміненого Додатковою угодою від 29 липня 2010 року, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

За правилами ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на те, що заборгованість залишку по тілу кредиту у позичальника перед Банком складає 28 762,70 грн., суд находить правильною суму штрафу, визначену позивачем відповідно до п. 4.2 Кредитного договору №188/П/12/2006-980, зміненого Додатковою угодою від 29 липня 2010 року, у розмірі 5% від цієї суми, що становить 1 438, 14 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з позичальника вищезазначених сум підлягають задоволенню судом, оскільки вони ґрунтуються, як на обставинах справи, так і на вимогах закону.

Разом з цим, суд вважає, що позивачем не доведено правильність розрахунку заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 10 034,66 грн. Так, в п. 2.5 Кредитного договору, зміненого Додатковою угодою від 29 липня 2010 року, відсутній розмір такої комісії та порядок її нарахування, а також не визначена послуга Банку, яка обкладається таким збором, в тому числі після закінчення строку, на який був наданий кредит ОСОБА_2.

Також недоведеним є розмір штрафу в розмірі 64 075, 38 грн., який позивач просить стягнути з боржників, в порядку п. 4.3 Кредитного договору, зміненого Додатковою угодою від 29 липня 2010 року. Позивачем не надано розрахунок такого штрафу, а самостійно, без застосування спеціальних знань та вихідних даних, суд не може перевірити цю суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.1 ст. 60 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позивачем вимог про стягнення комісії на суму 10 034,66 грн. та штрафу на суму 64 075,38 грн., а тому в задоволенні цих вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд за правилами ст. 88 ЦПК України, стягує їх з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до цієї вимоги судовий збір, що підлягає стягненню становить 553, 68 грн. Також стягненню підлягають витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик до суду, які становлять 420, 00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 526, 530, 543, 549, 559, 610, 625, 1054 ЦК України, згідно ст. ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 55 367 (п'ятдесят п'ять тисяч триста шістдесят сім) гривень 46 копійок, з яких: 28 762, 70 грн. - заборгованість за кредитом; 17 710, 63 грн. - заборгованість по сплаті відсотків; 7 455, 99 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 1438, 14 грн. - штраф від суми невиконаного зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» судові витрати в сумі 973 гривня 68 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом за заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя А.О.Залеська