Рішення № 39003806, 29.05.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.05.2014 Справа № 920/532/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод», м. Конотоп Сумської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Конотоп Сумської області

про стягнення 82 759 грн. 77 коп.

Суддя Б.І. ЛИХОВИД

За участі представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: ОСОБА_1 (особисто)

У судовому засіданні брала участь секретар с/з Ейсмонт М.О.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 82 759 грн. 77 коп. боргу, який виник за неналежне виконання умов договору № 123 оренди виробничих площ ділянки НОМЕР_2 від 31.10.2011р. та договору № 127 оренди виробничих площ ділянки НОМЕР_2 від 14.05.2013р., укладених між сторонами, а також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп.

Згідно листа б/н від 15.04.2014р., відповідач визнає заборгованість перед позивачем в сумі 33 947 грн. 25 коп., в іншій частині заперечує проти позовних вимог. До листа додані документи на підтвердження позиції відповідача.

У дане судове засідання представник позивача не прибув, факсом надійшло клопотання, згідно якого просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з перебуванням представника позивача у відрядженні та неможливістю його прибуття у судове засідання. Суд зазначає, що відкладення розгляду справи, у відповідності до ст. 77 ГПК України, є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Беручи до уваги наявність в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору, а також враховуючи, що строк розгляду справи, встановлений статтею 69 ГПК України, закінчився, суд вважає клопотання позивача від 29.05.2014р. про відкладення розгляду справи необґрунтованим та відмовляє в його задоволенні.

Відповідач у дане судове засідання подав оригінали документів для огляду, доданих до листа від 15.04.2014р. на підтвердження свої позиції. Дані оригінали оглянуті судом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:

31.10.2011р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди виробничих площ ділянки НОМЕР_2 за № 123, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування частину виробничої площі ділянки НОМЕР_2 площею 360 м. кв.

Пунктом 2.4 договору визначено, що майно вважається переданим з моменту підписання акту прийому - передачі.

Згідно п. 3.1 орендна плата визначена на підставі розрахунку вартості 1 м. кв. дорівнює 15 грн. 00 коп. і складає 360 м. кв. помножено на 15 грн. 00 коп., що дорівнює 5 400 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 900 грн. 00 коп. за місяць. Компенсація витрат на користування земельною ділянкою становить 111 грн. 48 коп., в тому числі ПДВ 18 грн. 58 коп. в місяць.

У пункті 4.2 даного договору визначений обов`язок відповідача своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату позивачу.

На продовження договірних взаємовідносин, 14.05.2013р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди виробничих площ ділянки НОМЕР_2 за № 127, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування частину виробничої площі ділянки НОМЕР_2 площею 238,08 м. кв., інвентаризаційний номер 7337.

Пунктом 2.4 даного договору також визначено, що майно вважається переданим з моменту підписання акту прийому - передачі.

Згідно п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі розрахунку вартості 1 м. кв. дорівнює 15 грн. 00 коп. і складає 238,08 м. кв. помножено на 15 грн. 00 коп., що дорівнює 3 571 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 595 грн. 20 коп. Компенсація витрат на користування земельною ділянкою становить 210 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 35 грн. 00 коп. в місяць.

У пункті 4.2 даного договору визначений обов`язок відповідача своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату позивачу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Як встановлено матеріалами справи, позивач передав відповідачу в оренду частину виробничих площ ділянки НОМЕР_2 згідно умов договорів № 123 від 31.10.2011р. та № 127 від 14.05.2013р., що підтверджується Актами прийому - передачі частини виробничої площі ділянки НОМЕР_2 площею 360 м. кв. та 238,08 м. кв. від 31.10.2011р. та від 01.07.2013р., підписаними повноважними представниками позивача та відповідачем, скріплених печатками сторін (а. с. 11, 14).

Позивач у позовній заяві зазначає про неналежне виконання відповідачем умов договорів № 123 від 31.10.2011р. та № 127 від 14.05.2013р. щодо своєчасної сплати орендної плати, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача 82 759 грн. 77 коп. При цьому, розрахунку даної суми позовних вимог позивачем не подано.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони дійшли згоди щодо заліку взаємних вимог, у зв`язку з чим в рахунок заборгованості за договором № 123 від 31.10.2011р. відповідач надав позивачу автотранспортні послуги за договором № 61 від 05.12.2013р. (а. с. 27) на суму 37 760 грн. 00 коп. Таким чином, розмір взаємних вимог, які погашаються за договором № 123 від 31.10.2011р. склав 31 982 грн. 18 коп., в тому числі ПДВ. На підтвердження заліку взаємних вимог сторони 13.06.2012р. уклали протокол № 04, згідно п. 2 якого, з моменту набуття ним чинності, сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками за зобов`язанями, які зараховані даним протоколом на суму 31 982 грн. 18 коп. Після підписання протоколу, сума боргу позивача перед відповідачем, згідно п. 3 протоколу, становила 5 777 грн. 82 коп. (а. с. 31).

Крім того, як встановлено матеріалами справи, відповідач сплатив на користь позивача частину заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями № 630 від 29.04.2014р. та № 631 від 29.04.2014р. (а. с. 35, 36).

Таким чином, судом встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 33 947 грн. 25 коп., що також зафіксовано в Акті звірки взаєморозрахунків за період з 13.06.2013р. по 29.04.2014р. та визнається відповідачем (а. с. 32).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 33 947 грн. 25 коп.

Провадження по справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7 992 грн. 23 коп., сплачених відповідачем згідно платіжних доручень № 630 від 29.04.2014р. та № 631 від 29.04.2014р., припиняється на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

В іншій частині позовних вимог суд відмовляє за необґрунтованістю.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (41600, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод» (41612, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 60, код 00218331) 33 947 грн. 25 коп. боргу, 925 грн. 86 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження по справі в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод» (код 00218331) 7 992 грн. 23 коп. боргу - припинити.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.06.2014р.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД