Рішення № 39003764, 21.05.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/36/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2014 Справа № 908/1115/14

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (адреса - 69600 м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18)

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» (адреса - 69600 м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16)

про стягнення заборгованості

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Кіктенко О.В., довіреність №76 від 11.12.2013р.;

від відповідача: Мудрак Д.В., довіреність №01/14-юр від 31.12.2013р.

Суть спору:

03 квітня 2014 року позивач Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі за текстом ДП «ЗТМК») звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» (далі за текстом ПрАТ «Завод напівпровідників) про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.04.2014р. порушено провадження у справі №908/1115/14, розгляд справи призначено в судовому засіданні 24.04.2014р., при цьому витребувано від сторін документи, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.04.2014р. розгляд справи відкладено до 21.05.2014р., у зв'язку з неявкою Відповідача та необхідністю витребування документів та матеріалів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору.

В судовому засіданні 21.05.2014р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, представникам Позивача та Відповідача повідомлено про дату складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на підставі Договору складського зберігання №242/40 від 01.06.2011р., укладеному між Позивачем та Відповідачем, останньому надано відповідні послуги зберігання на загальну суму 121 979,55 грн. В порушення умов Договору ПрАТ «Завод напівпровідників» вартість наданих послуг сплатив частково в сумі 50 000,00 грн, у зв'язку з чим заборгованість становить 71 979,55 грн.

З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить стягнути з ПрАТ «Завод напівпровідників» на користь ДП «ЗТМК» 71 979,55 грн. основного боргу та 1 827,00 грн. судового збору.

24.04.2014р. через канцелярію суду від Відповідача надійшло клопотання, в якому зазначено, що позовні вимоги Відповідач визнає в повному обсязі, однак у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, яке викликано простоєм підприємства, на даний час відсутня можливість виконати свої зобов'язання за Договором складського зберігання №242/40 від 01.06.2011р. в повному обсязі. Також зазначає, що ПрАТ «Завод напівпровідників» укладено Контракт №16 від 25.02.2014р. та Додаткова угода №2 до Контракту про поставку великої партії полікристалічного кремнію, відповідно до умов якого поставка продукції буде відбуватися в період з вересня по грудень 2014 року. Тобто грошові кошти, які можуть бути спрямовані на погашення заборгованості перед ДП «ЗТМК», почнуть надходити лише з вересня 2014 року. На підставі викладеного Відповідач просить відстрочити виконання судового рішення на шість місяців.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників Сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

01.06.2011р. між ДП «ЗТМК» - Зберігач та ПрАТ «Завод напівпровідників» - Поклажодавець укладено Договір складського зберігання №242/40 (далі по тексту Договір) (а.с.10-12).

За умовами п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Зберігач зобов'язався за плату зберегти товар, переданий йому Поклажодавцем і повернути цей товар Поклажодавцеві у схоронності.

Товар, що передається на зберігання, його кількість і якість мають бути визначені в акті прийому-передачі товару на зберігання (Додаток 1), що підписується між Зберігачем та Поклажодавцем безпосередньо після передання товару (його частини) на зберігання (п. 1.2. Договору).

Про прийняття Позивачем на зберігання товару Відповідача свідчать підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємства Акти прийому-передачі товару на зберігання №3/2 від 31.03.2013р. та №6/2 від 30.06.2012р., які долучені до матеріалів справи (а.с. 23-24).

Згідно п.п. 1.8., 1.8.1. Договору Поклажодавець оплачує Зберігачу послуги зберігання товару щомісяця не пізніше 15 числа місяця, який слідує за звітним. Вартість зберігання визначається Додатком 3 до Договору.

Додатковими угодами №1 від 01.06.2012р. та №2 від 01.02.2013р. до Договору сторонами вносилися зміни до Договору щодо вартості послуг, що надаються.

Для оплати наданих послуг ДП «ЗТМК» виставлено ПрАТ «Завод напівпровідників» Рахунок-фактуру № 12-000290 від 27.06.2012р. на суму 53 740,00 грн., та Рахунок-фактуру № 13-0000205 від 28.02.2013р. на суму 68 239,55 грн.

Проте, Відповідач в порушення умов Договору надані Позивачем послуги оплатив частково у загальній сумі 50 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість ПрАТ «Завод напівпровідників» перед ДП «ЗТМК» за Договором становить 71 979,55 грн.

Однак, вказана заборгованість ПрАТ «Завод напівпровідників» до теперішнього часу не погашена, претензій щодо якості наданих послуг Відповідачем Позивачеві не пред'являлося.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи вищевикладені обставини, вимога ДП «ЗТМК» про стягнення з ПрАТ «Завод напівпровідників» основного боргу в сумі 71 979,55 грн. підлягає задоволенню.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем надано всі докази на підтвердження своїх вимог.

Відповідач позов визнав в повному обсязі.

Крім того, Позивачем надано підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками Підприємств Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2013р. (а.с. 27).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ДП «ЗТМК» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, Відповідачем заявлено клопотання про відстрочення виконання судового рішення строком на шість місяців, яке обґрунтовано тяжким матеріальним становищем підприємства, пов'язаним з простоєм.

Позивач заперечив проти відстрочення виконання рішення суду з тих підстав, що за Відповідачем рахується значна заборгованість перед ДП «ЗТМК» за іншими договорами, однак жодних дій щодо її погашення не приймається.

Згідно із п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Проаналізувавши обставини, на які посилається Відповідач, приймаючи до уваги матеріальний стан Відповідача та обставини наведені в обґрунтування необхідності надання відстрочки виконання рішення суду, беручи до уваги укладений ПрАТ «Завод напівпровідників» контракт №16 від 25.02.2014р. про поставку партії полікристалічного кремнію з додатковою угодою №2 до цього контракту, суд вважає за можливе клопотання Відповідача задовольнити частково та відстрочити виконання судового рішення строком на три місяці, тобто до 21.08.2014р.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» (69600 м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, код ЄДРПОУ 31792555) на користь Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600 м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731) 71 979 (сімдесят одну тисячу дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 55 коп. основного боргу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відстрочити виконання судового рішення до 21.08.2014р.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення суду оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 26.05.2014р.