Ухвала суду № 39003614, 28.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/616/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В. М. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Вівдиченко Т. Р.,

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч.1 ст. 41 КАС України справу за апеляційною скаргою позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберон- Трейд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберон- Трейд» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У січня 2014 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, в якому просив визнати протиправним та скасувати Рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600932/2 від 13.11.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Оберон- Трейд» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, у зв?язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у листопаді 2013 року позивачем при оформленні ввезення товарів на митну територію України задекларовано у відповідача митну вартість шин, пневматичних гумових нових для вантажних автомобілів, всесезонних з універсальним протектором, торгівельна марка AOSEN, виробництва Qinqdao Doublestar Tire Industrial Co., LTD, країна походження: КНР (далі - товар), згідно з декларацією № 100250000/2013/076713 від 13.11.2013 року за перши методом (за ціною договору) у розмірі 375023,57 грн.

Відповідно до декларації від 13.11.2013 року № 100250000/2013/076713 позивачем для митного оформлення зазначеного товару відповідачу був поданий пакет документів, який зазначений у графі 44 відповідної декларації.

Під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товару, відповідач дійшов до висновку про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товару, які імпортуються та є необхідним витребувати від позивача (декларанта) додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оберон-Трейд» не надало додаткових документів відповідачу на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Оскільки надані позивачем документи, які додавались до декларації № 100250000/2013/076713 від 13.11.2013 року, містили розбіжності при митному оформлені товару, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 13.11.2013 р. за № 100250000/2013/600932/2, яким митну вартість товару збільшено до 69997, 37 доларів США.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Митний кодекс України (далі - МК України) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Також, приписами ст. 257 МК України передбачено процедуру декларування, а також встановлено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом.

Проаналізувавши ч. 7 ст. 257 МК України, колегія суддів звертає увагу, що особи, які переміщують товари через митний кордон України зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, тобто для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог МК України та інших законодавчих актів.

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України встановлені Положенням про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року за № 450.

Частиною 2 статті 53 МК України встановлений перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Крім того, ч. 3 ст. 53 передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) відповідні додаткові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки поданих для підтвердження заявленої митної вартості у митниці виникли обґрунтовані підстави вважати, що в наданих документах містяться певні розбіжності.

Зокрема, згідно з п. 8 контракту від 15.05.13 року № DS 30515-1 оригінал інвойсу має бути англійської мовою, але поданий до митного оформлення відповідачу інвойс, який складений російською мовою (а. с. 64-65, 95).

Також, судом першої інстанції вірно встановлено, що надані позивачем для митного оформлення документи містять певні розбіжності у своєму змісті, а саме, довідка про транспортні витрати від 07 листопада 2013 року № 3101/08-09 містить відомості про банківські реквізити виконавця ТОВ "Інтернешнл Карго Сервіс Эйч. Ди.", які відмінні від банківських реквізитів, зазначених у вказаному договорі (а. с. 100).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була встановлена наявність у Єдиній автоматизованій системі Державної митної служби України інформації про іншу митну вартість аналогічних товарів.

Колегія суддів звертає увагу, що наявність у ЄАС інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Аналогічна позиція відображена постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року № 21-270а13.

На підставі зазначеного, митним органом витребувано у позивача рахунок-проформу; додатки до контракту (за наявності); якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення; виписка з бухгалтерської документації; висновок про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою організацією; каталоги, специфікація, прайс-листи виробника; інші документи за бажанням декларанта для підтвердження заявленої митної вартості.

Проте такі вимоги позивачем не виконано, що підтверджується копією повідомлення ФОП ОСОБА_4, митного брокера, яка здійснювала митне оформлення товару, у якому повідомляється про неможливість надання додаткових документів (а. с. 94).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно запропоновано позивачу надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Також, перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, встановлений ч. 1 ст.57 МК України та здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Заявлена митна вартість товару визначається у відповідності з ст. ст. 58-64 МК України.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується, лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З огляду на зазначене, колегія суддів звертає увагу, що у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 13.11.2013 року зазначено підстави незастосування попередніх методів визначення митної вартості: метод 1 - відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України; методи 2, 3 - у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; методи 4, 5 - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Резервний метод застосований у зв'язку з наявною у відповідача інформацією щодо митної вартості раніше імпортованих товарів (а. с. 88-89).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем у встановленому порядку не підтверджено заявлену ним митну вартість товару, як того вимагає законодавство, а саме не надано у повному обсязі додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість товару, та враховуючи наявну у відповідача цінову інформацію, вірним є рішення відповідача про необхідність застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Отже, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 13.11.2013 року № 100250000/2013/600932/2, так як дії відповідача щодо прийняття такого рішення є законними та такими, що відповідають вимогам митного законодавства України.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберон- Трейд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Л.В.Бєлова

Судді: Т. Р.Вівдиченко,

М.С. Міщук

.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Міщук М.С.