Постанова № 39003610, 26.05.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1468/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ковальова Д.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Войко О.В.,

представника третьої особи - Гордієнка Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, треті особи: ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна", про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2014 року ОСОБА_4 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, треті особи: ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна", про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2014 року ВП № 42621894.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що державним виконавцем Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2014 року ВП № 42621894 з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а саме: виконавче провадження відкрито за заявою ПАТ "ОТП Банк", яке не є стягувачем у виконавчому провадженні, оскільки 28.10.2011 року права та вимоги до ОСОБА_4 відступлені ТОВ "ОТП Факторинг Україна".

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача при вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Представник третьої особи заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. В письмових запереченнях посилався на дотримання державним виконавцем при винесенні спірної постанови вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.05.2006 року між АКБ "Райффайзенбанк Україна" (в подальшому змінив назву на ПАТ "ОТП Банк") та ОСОБА_5 (Позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту, в забезпечення виконання зобов'язань якого між АКБ "Райффайзенбанк Україна" та ОСОБА_4 15.05.2006 року укладено договори іпотеки.

У зв'язку із невиконанням зобов'язань за кредитним договором приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_6 25.04.2007 року вчинено виконавчий напис № 1304 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ЗАТ "ОТП Банк" коштів в сумі 589057,12 грн.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 28.10.2011 року ПАТ "ОТП Банк" відступлено ТОВ "ОТП Факторинг Україна" право вимоги до ОСОБА_4

03.04.2014 року державним виконавцем Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Войко О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 25.04.2007 року № 1304 за заявою ПАТ "ОТП Банк" від 21.03.2014 року про примусове виконання рішення.

Не погодившись із вказаною постановою позивач оскаржив її до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог суд виходив із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно, розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у прийнятті рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно статті 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що У виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У пункті 1 частини 1 статті 22 Закону передбачено, що інші виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Отже, прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення є не правом, а обов'язком державного виконавця.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що виконавчий напис нотаріуса № 1304 від 25.04.2007 року, на виконання якого винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2014 року ВП № 42621894, відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" та пред'явлений до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Стосовно своєчасності пред'явлення виконавчого документа до виконання судом встановлено наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що виконавчий напис нотаріуса № 1304 від 25.04.2007 року пред'являвся до Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції та був повернутий постановами державного виконавця про повернення виконавчого документа від 09.02.2011 року та 14.11.2013 року, копії яких містяться у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Згідно з частинами 2, 3 зазначеної статті після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Таким чином, строк пред'явлення виконавчого напису нотаріуса № 1304 від 25.04.2007 року до виконання слід обчислювати із дня його повернення стягувачу, тобто з 14.11.2013 року.

Враховуючи викладене, ПАТ "ОТП Банк" строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не пропущено.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_4 зазначає, що вважає спірну постанову незаконною та такою, що прийнята із порушенням статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, оскільки ПАТ "ОТП Банк" не є стороною виконавчого провадження (стягувачем) внаслідок відступлення ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права вимоги до ОСОБА_4 за умовами договору від 28.10.2011 року.

З даного приводу суд зазначає, що на момент пред'явлення виконавчого напису нотаріуса до виконання стягувачем у виконавчому документі вказано ПАТ "ОТП Банк", у зв'язку із чим заяву про прийняття до виконання подано ПАТ "ОТП Банк", оскільки чинним законодавством України не передбачений порядок внесення змін до виконавчого напису нотаріуса.

Отже, у державного виконавця не було підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 1304 від 25.04.2007 року.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Доказів наявності рішення суду про визнання судом виконавчого напису нотаріуса № 1304 від 25.04.2007 року таким, що не підлягає виконанню, суду не надано.

Таким чином, оскільки строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не закінчився, цей документ відповідав вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження", та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення, суд дійшов до висновку, що державний виконавець правомірно прийняв виконавчий напис нотаріуса № 1304 від 25.04.2007 року до виконання і відкрив виконавче провадження постановою від 03.04.2014 року ВП № 42621894.

Таким чином, при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження відповідач діяв на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про державну виконавчу службу", з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, треті особи: ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна", про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02 червня 2014 року.

Суддя А.Б. Головко