Постанова № 38999083, 26.05.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2014 року Чернігів Справа № 825/1371/14

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Тищенко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом Новгород-Сіверської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області Міністерства доходів і зборів України

до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

24.04.2014 Новгород-Сіверська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області Міністерства доходів і зборів України (далі - Новгород-Сіверська ОДПІ) звернулась до суду з позовними вимогами про стягнення податкового боргу з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) з орендної плати за землю у розмірі 2003,92 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив у позовній заяві розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2001 ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.04.2012 № 18485635, а. с 4) і взято на облік до Новгород-Сіверської ОДПІ з 09.09.2005 за № 109 (а.с. 5).

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно пп. 14.1.156 та пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено термін «податкове зобов'язання» - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та термін «податкове повідомлення-рішення» - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Крім того, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Також, в силу п. 286.2 ст. 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Так, відповідно до п. 109.2 ст. 109 Кодексу вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача (а.с. 16, 17) відповідач має податковий борг по орендній платі за землю у розмірі 2003,92 грн., що підтверджується:

податковою декларацією з орендної плати за землю за 2013 рік № 13000000103 від 11.02.2013 на суму 2158,45 грн.

податковою декларацією з орендної плати за землю за 2014 рік № 1400000409 від 14.03.2014 на суму 2158,45 грн.

Податковий борг виник у період за лютий 2013 - лютий 2014 року, враховуючи переплату у розмірі 10,38 грн. та сплату податку у розмірі 342 грн. за жовтень, листопад 2013 року, у зв'язку з чим загальна сума податкового боргу склала 1985,93 грн.

За несвоєчасну сплату земельного податку відповідачу контролюючим органом була нарахована пеня у розмірі 17,99 грн.

Вищевказані податкові декларації містять в собі самостійно визначені відповідачем грошові зобов'язання, що в силу п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягають оскарженню, а тому сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті.

При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу необхідно врахувати, що відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, податкове зобов'язання по платі за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Кодексу).

Також суд зазначає п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, яким встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Як встановлено вище, сума узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю ФОП ОСОБА_1 сплачена не була. Так, відповідно до вимог ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 24.12.2012 № 10 у розмірі 426,07 грн. (отримано - 28.12.2012, а. с. 12), а отже податкові зобов'язання є узгодженими.

Отже, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу повністю. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю у сумі 2003,92 грн. підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 41, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 2003,92 (дві тисячі три гривні 92 коп.) по:

- орендній платі за землю - 1985,93 грн. (тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 93 коп.) до місцевого бюджету на р/р 33215815700335 МФ0853592, банк ГУ УДКСУ Н-Сіверського району, код 38049215

- пені 17,99 грн. (сімнадцять гривень 99 коп.) до місцевого бюджету на р/р 33215815700335, МФО 853592, банк ГУ УДКСУ Н-Сіверського району код 38049215.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Ю.О. Скалозуб