Ухвала суду № 38999063, 28.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/320/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Міщука М.С. суддів: Бєлової Л.В., Вівдиченко Т.Р. при секретарі Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Чернігівської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Чернігівської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі ОДПІ або відповідач), у якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003941700 від 06.08.2013 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача за період з 29.08.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт №100/17-НОМЕР_1 від 13.05.2013 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення:

- пунктів 1, 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу» зі змінами та доповненнями, який затверджено Наказом ДПА України № 1020 від 24.12.2010 року, а саме: позивач не в повному обсязі зазначав відомості про виплачені підприємцям доходи у складі податкової звітності та не в повному обсязі повідомляв про такі виплати Чернігівську МДПІ за формою № 1-ДФ;

- підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті позивачем занижено чистий дохід за 2012 рік на 15 054 грн. 07 коп;

- пункту 183.2. статті 183, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України , а саме: позивач занизив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 11.08.2012 року по 31.12.2012 року на 99 194 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 99 194 грн.;

- підпункту 49.18.1 пунктів 49.18, 49.2 статті 49, пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України, а саме: протягом перевіряємого періоду позивачем не подано до Чернігівської МДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад та грудень 2012 року.

На підставі Акту перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003941700 від 06.08.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 123 993 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно донараховано позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача за перевіряємий період було: надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Згідно пункту. 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пункту 181.1 статті 181 розділу V Податкового кодексу України, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000,00 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно до пункту 183.4 статті 183 розділу V Кодексу у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 183.10 статті 183 ПК України та підпункту 3.5.5 пункту 3.5 розділу III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ і у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, не подала до податкового органу реєстраційної заяви, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Виходячи з наведених вище положень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не зобов'язаний подавати податкову декларацію з податку на додану вартість, оскільки не подавав заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість і відповідно не став платником зазначеного податку, а тому відповідач неправомірно застосував штрафні санкції за не подачу платником податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад та грудень 2012 року.

Окрім того, відповідачем зроблено висновок, що позивачем порушено пункт 183.2. статті 183, пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, а саме: позивач занизив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 11.08.2012 року по 31.12.2012 року на 99 194 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 99 194 грн.

Однак, дане твердження ОДПІ не відповідає дійсності, оскільки відповідно до абзацу а) підпункту 195.1.3 пункту 195.3 статті 195 Податкового кодексу України постачання послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, підлягає оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.

На підтвердження вищезазначених обставин позивачем надано наступні документи: копії договорів на транспортно-експедиційні послуги по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, копії заявок приложения, заявок-договору, копії рахунки-фактур, копії актів, копії товарно-транспортних накладних, виписки банку по рахункам, звіти про дебетові та кредитові операції по рахунку, копії подорожніх листів (Том 1 а. с. 50-250, Том 2 а. с. 1-146).

Отже, відповідачем протиправно донараховано позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Вівдиченко Т.Р.