Постанова № 38998961, 28.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2014 р. Справа № 804/2229/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ніколайчук С.В.

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.;

за участю:

представник позивача Долідзе А.О.;

представник відповідача Туркіна А.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» (далі ТОВ «Нікопрогресбуд») звернулось з адміністративним позовом до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі Нікопольська ОДПІ), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області:

- від 25.01.2014р. № 0000261503 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 161078,87грн.;

- від 25.01.2014р. № 0000271503 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 832904,74 грн.;

- від 25.01.2014р. № 0000281503 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік у розмірі 224 282,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив, що податковим органом було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Нікопрогресбуд» (код ЄДРПОУ 34124403) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.11 по 31.12.12р. За наслідками перевірки складено акт перевірки № 1582/221/34124403 від 26.12.2013р., яким зафіксовано численні порушення законодавства, на підставі акта були прийняті податкові повідомлення-рішення №№ № 0000261503, 0000271503, 0000281503 від 25 січня 2014 року. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення - необґрунтованими, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню, а висновки, зазначені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються наявними первинними документами.

Ухвалою суду від 10.02.2014року відкрито провадження в адміністративній справі №804/2229/14 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.02.14 року.

Представники позивача надав суду клопотання про перенесення розгляду адміністративної справи на іншу дату, в зв'язку з чим судовий розгляд справи відкладено на 04.03.2014 року.

В подальшому розгляд справи відкладено на 28.03.2014р.

28.03.2014р. представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задоволити, посилаючись на обставини, що викладені в позовній заяві, надав суду додаткові письмові пояснення звертаючи увагу суду на те, що податковим органом при складанні акту було допущено ряд арифметичних помилок, які вплинули на висновки Нікопольської ОДПІ щодо встановлення порушень податкового законодавства України ТОВ «Нікопрогресбуд».

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити, вказуючи, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Нікопрогресбуд» встановлено ряд порушень ПК України з боку позивача, звертав увагу суду, що в ході перевірки взаємовідносин між ТОВ «Нікопрогресбуд» та підприємством ПП «Астек Плю» та ТОВ «Анкей» надані позивачем паперові носії з написом «Акт прийомки виконаних підрядних робіт» не відповідають критеріям щодо змісту і форми первинних документів, не містять обов'язкових реквізитів та складені не за типовою формою №КБ-2в, затвердженою наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва від 04.12.2009р. №554. Також, позивачем не надані товарно-транспорті накладні на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Церера-Агро».

Заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити, з наступних підстав:

з 11.11.2013року по 20.12.2013 року працівниками відповідача проведено документальну пданову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №1582/221/34124403 від 26.12.2013 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Нікопрогресбуд» (реєстраційний номер облікової справи платника податків 34124403) з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року», в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п. 135.5.4 п. 135.5 статті 135 Розділу ІІІ, п. 138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п 139.1.9, п.139 ст.139 ПК України, з урахуванням норм пп.14.1.36, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.п 159.1.2 п.159.1 ст. 159 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 579239,48 грн., у тому числі за 2-4 квартал 2011 року на суму 71908,98 грн., за 2012 рік на суму 507330,50 грн.;

- п. 135.5.4 п.135.5 статті 135 Розділу ІІІ, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п.п 139.1.9, п.139 ст.139 ПК України (із змінами та доповненнями), з урахуванням норм пп.14.1.36, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 п.п 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за період, що перевірявся на загальну суму 224282,36 грн., у тому числі за 2-4 квартали 2011 року у обсязі 224282,36 грн.;

- ст.185, п.198.6, п. 198.1, п.198.3 ст. 198 Розділу V ПК України в результаті чого занижено податку на додану вартість за період, що перевірявся всього на суму 107385,91 грн., у тому числі: березень 2012р. на 58277,57 грн., квітень 2012 р. на 1600,0 грн., травень 2012 р. на 47508,34 грн.;

- пп. 168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого підлягає донарахуванню податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 1920,00грн. в т.ч. за 2011-880,50 грн.; за 2012р. - 1039,50 грн.;

- п.46.1 ст.46, п.п.47.1.3 п.47.1 ст.47, п.51.1 ст.51 ПК України за подання з недостовірною інформацією податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за ІV кв. 2012р.

На підставі цього акту перевірки податковим органом 25.01.2014р. винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 25.01.2014р. № 0000261503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у загальній сумі 161078,87грн.; (за основним платежем 107385,91грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 53692,96грн.);

- від 25.01.2014р. № 0000271503 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 832904,74 грн.; (за основним платежем 579239,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 253665,26грн.);

- від 25.01.2014р. № 0000281503 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік у розмірі 224 282,00 грн.

Не погодившись з висновками акту планової документальної перевірки №1582/221/34124403 від 26.12.2013 року ТОВ «Нікопрогресбуд» подало до Нікопольської ОДПІ заперечення до акту перевірки, за наслідками розгляду якого встановлено, що висновки викладені в акті перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому залишені без змін. Заперечення ТОВ «Нікопрогресбуд» залишено без задоволення.

Як встановлено судом, у позивача наявна кредиторська заборгованість по контрагенту ПП «Адверса Плюс» (код ЄДРПОУ 37383245) в сумі 145600,0 грн. та по контрагенту ТОВ «Інвест-Ком Центр» (код ЄДРПОУ 35740144) у розмірі 854630,17 грн. станом на 31.12.2012 року.

Кредиторська заборгованість ТОВ «Нікопрогресбуд» перед ПП «Адверса Плюс» виникла в першому півріччі 2011 році в сумі (станом на 01.10.2011р.) за рахунок виконаних на користь ТОВ «Нікопрогресбуд» робіт, послуг із зберігання товарно-матеріальних цінностей (металопродукції), вантажно-розвантажувальні роботи металопродукції, розроблення, виготовлення та розповсюдження рекламних листівок, календарів, рекламних буклетів, рекламних щитів, організації та проведення виставок на загальну суму 160300 грн. з яких 145600,0 грн.- кредиторська заборгованість.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 року у справі № 26/5005/10073/2012 приватне підприємство "Адверса Плюс" визнано банкрутом.

Кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «Інвест-Ком Центр» виникла 30.09.2011р. в наслідок придбання ТОВ «Нікопрогресбуд» труб сталевих, запчастин на суму 854630,17 грн., в т.ч. ПДВ 142433,0 грн.

ТОВ «Інвест-Ком Центр» постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2012 року у справі № 24/5005/2546/2012 визнано банкрутом.

Факт наявної кредиторської заборгованості перед ПП «Адверса Плюс» станом на 31.12.2012р. в сумі 145600,0 грн. підтверджується відомостями по бухгалтерському рахунку 631 ("розрахунки з вітчизняними постачальниками").

Щодо заборгованості перед ТОВ «Інвест-Ком Центр», то у грудні 2011 року ТОВ «Нікопрогресбуд» в рахунок оплати видало ТОВ «Інвест-Ком Центр» простий вексель на суму 854630,17 грн., що підтверджується бухгалтерською проводкою Дт 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт 621 «Короткострокові векселі видані у національній валюті».

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською Конвенцією (дата приєднання Україною 06.07.1999, (далі - Уніфікований закон) до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту, строку платежу, платежу, права регресу у разі неплатежу, платежу у порядку посередництва, копій, змін, позовної давності, неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків. Простий вексель може бути видан с таким строком платежу: за пред'явленням, в визначений термін з дати пред'явлення, в визначений термін з дати складання; на визначену дату. Частиною першою Уніфікованого закону переказний (простий) вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Статтею 205 Цивільного кодексу України визначено, що господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням. У разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами. Ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.

Згідно з абзацом "в" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (її та доповненнями) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією, є безнадійною заборгованістю.

Порядок визначення безнадійної та сумнівної заборгованості врегульовано ст. 159 ПК України, зокрема п.159.1 та п.п 159.1.2 порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості. Платник податку - покупець зобов'язаний зменшити витрати на вартість заборгованості, визнану судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає день набрання законної сили рішення суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 cттті 135 Кодексу до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Тобто, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари/послуги залишилася нестягнутою в наслідок визнання його контрагентів банкрутами, то у податковому періоді, на який припадає, визнання його контрагентів банкрутами такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими і платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості ( з урахуванням ПДВ) включити до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 cтатті 135 Кодексу до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Тобто, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари/послуги залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими і платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості ( з урахуванням ПДВ) включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі якщо залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформований платником податку на додану вартість за придбаними товарами/послугами, по завершенні терміну позовної давності є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, а тому відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу право на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами платник втрачає.

Системний аналіз наведених норм та встановлений судом факт того, що ТОВ «Нікопрогресбуд» має кредиторську заборгованість перед ТОВ «Інвест-Ком Центр», яка виникла в наслідок не пред'явлення векселя до платежу протягом одного року від дати його складання (21.12.2011р.) на суму 854630,17 грн. та безнадійну кредиторську заборгованість перед ПП «Адверса Плюс» на суму 145600,00грн. свідчить про те, що позивачем занижено доходи по рядку 03 ІД Декларації «інші доходи» за 2012р. в сумі 145600,00грн. та 854630,17 грн. та в порушення норм податкового законодавства, а саме: пп. 159.1.2 п.159.1 ст.159 не правомірно завищено витрати в рядку 05.1 Декларації «собівартість придбаних (виготовлених та реалізованих товарів (робіт, послуг)», що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, на вартість безнадійної кредиторської заборгованості перед ПП «Адверса Плюс» в сумі 121333,33 грн. та в сумі 712191,81 грн. на вартість кредиторської заборгованості перед ТОВ «Інвест-Ком Центр».

Також, судом встановлено, що ТОВ «Нікопрогресбуд» здійснювало господарську діяльність з контрагентами ПП «Астек Плюс» та ТОВ «Анкей».

01.10.2011р. між ТОВ «Нікопрогресбуд» та ТОВ «Анкей» укладено договір №40/05/11 та №39/05/11 згідно яких ТОВ «Анкей» виконувало будівельно монтажні роботи на користь позивача.

Згідно п.2.4 договорів від 01.10.2011р. оплата по договору здійснюється після підписання сторонами акта виконаних робіт, платіжним дорученням на суму 979000грн. та на суму 230000грн. з урахуванням ПДВ на протязі тридцяти банківських днів з моменту підписання відповідного акту.

Згідно податкових та бухгалтерських документів встановлено, що ТОВ «Нікопрогресбуд» отримало у перевіряємому періоді від ТОВ «Анкей» будівельні роботи (реконструкція аспіраторних системгазоочистка на ПАТ «НЗФ») на загальну суму 291415,77грн. у тому числі ПДВ 48569,46грн.(рахунок 644 «Податковий кредит» 48569,46грн.)

Станом на 31.12.2011 р. за даними бухгалтерського обліку рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «Анкей» наявна кредиторська заборгованість у сумі 622219,45грн., яка виникла внаслідок не пред'явлення векселя до платежу.

Первинні документи на підтвердження виконання господарських операції між ТОВ «Нікопрогресбуд» та ТОВ «Анкей»: акт прийомки виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в; рахунок-фактура №530 від 18.10.2011р., №606 від 20.10.11р.; довідка про вартість виконаних підрядних робіт за жовтнь 2011р.; податкова накладна від 18.10.11р. №530, 20.10.11р. №606.

18.07.11р. ТОВ «Нікопрогресбуд» уклало договір №28/05/11 та №35/05/11 від 08.08.11р. з ПП «Астек Плюс», згідно яких отримало будівельно монтажні роботи на суму 84541,03 грн., розрахунки проведені у безготівковій формі через розрахунковий рахунок на суму 284700,00грн. Станом на 31.12.2011р. за даними бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» наявна кредиторська заборгованість у сумі 778000,00грн.

На виконання підтвердження умов договорів позивачем надані наступні первинні документи: рахунок-фактура №194 від 10.11.2011р., №334 від 17.11.2011р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2011р., акти прийомки виконаних будівельних робіт №КБ-2в, податкова накладна №194 від 10.11.2011р., №334 від 17.11.11р.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням наведеного, досліджуючи надані позивачем акти прийомки виконаних будівельних робіт, встановлено, що вони укладені не за типовою формою №КБ-2в та не відповідають вимогам затвердженим наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009р. №554 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві».

Типова форма акту приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в містить наступні обов'язкові реквізити: найменування підприємства, організації, ідентифікаційний код ЄДРПОУ, замовник (найменування підприємства, організації), дата та номер договору, найменування будівництва та його адреса, найменування об'єкта, підстава: договірна ціна.

У відповідності до наказу Мінрегіонбуду України від 04.12.2009р. №554 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» форма акту приймання виконаних робіт (типова форма № КБ-2в) має бути підписана і скріплена печатками підрядника та замовника, або субпідрядника, генпідрядника, замовника, містити дату та місце складання документу.

Судом встановлено, що реквізити актів приймання виконаних робіт не містять дані про наявність субпідрядника та дані про наявність заключеного договору субпідряднику. Також, не зазначено кількість людей зайнятих у виконанні робіт, акт містить лише назву послуг, не зазначено одиницю виміру господарської операції, обсяги господарської операції (людино-години), відсутні первинні документи, або копії їх, які свідчать про понесені витрати виконавця в результаті виконання своїх обов'язків.

Також, встановлено, що ТОВ «Анкей» визнано банкрутом, а ПП «Астек Плюс» ліквідовано, на обох підприємствах відсутні основні фонди для проведення вказаних робіт та чисельність працюючих складає 1 особа.

Крім того, операції з вищезазначеними контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ «Анкей» та ПП «Астек Плюс» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Документом, який підтверджує факт отримання послуг є відповідний акт та відповідно для віднесення до складу валових витрат вартості отриманих послуг результати відповідного договору необхідно оформити актом приймання-передачі послуг (робіт), який має містити всі вимоги первинного документа, наведені у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Зазначене вище, дає підстави для висновку, що вказані акти виконаних підрядних робіт не мають юридичної сили первинних документів, оскільки не відповідають обов'язковим ознакам первинних документів, а тому є паперовими носіями, що не підтверджують здійснення господарських операцій, а тому позивач не мав права на включення підприємством відповідних сум до складу валових витрат.

Щодо правовідносин ТОВ «Нікопрогресбуд» та контрагентом ТОВ «Церера-Агро», з яким позивач 01.10.2011р. уклав договір №10/02/11, за яким отримував матеріали та трубну продукцію на суму 268359,50грн., у тому числі ПДВ 44726,58грн. суд зазначає наступне:

первинні документи, що потрібно було складати та оформляти позивачу для відображення господарської операції з ТОВ «Церера-Агро», складені не в повному обсязі. Позивач надав рахунок-фактуру №7 від 03.10.2011р., видаткову накладну №17 від 03.10.2011р., податкову накладну №17 від 03.10.2011р., рахунок-фактура №304 від 17.10.2011р., видаткову накладну № 304 від 17.10.11р., податкову накладну №304 від 17.10.11р., рахунок-фактуру №331 від 21.11.11р., видаткову накладну №331 від 21.11.11р., податкову накладну №331 від 21.11.11р., платіжне доручення №562 від 11.11.2011р. та акт прийому-передачі векселя від 05.11.12р.

Натомість, відсутні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, санітарно-гігієнічні висновки, сертифікати відповідності продукції встановленим стандартам та вимогам, товарно-супровідні документи на придбання товарів від ТОВ «Церера-Агро» (товаро-транспорті накладні, подорожні листи), які є необхідними для здійснення даної господарської операції, оскільки ТОВ «Нікопрогресбуд» не має власних транспортних засобів, що в свою чергу унеможливлює факт транспортування товарів, як на етапі їх придбання, так і в подальшому - при їх реалізації покупцям, власними силами.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством - не передбачено.

Твердження позивача, що для цілей господарської діяльності ТОВ «Нікопрогресбуд» уклало договори суборенди транспортних засобів з ТОВ «Модем ЛТД» №МоН-са1-9 від 31.05.2011р., предмет договору суборенда а/м КАМАЗ 5320, держ.номер НОМЕР_6; № МоН-са1-10 від 31.05.2011р., предмет договору - суборенда а/м КАМАЗ 5410, держ. Номер НОМЕР_4, з полу причепом держ. Номер НОМЕР_5, суд не бере до уваги, оскільки до перевірки не було надано жодного товаро-супровідного документу, який би дав можливість з'ясувати, які саме автотранспортні засоби чи механізми використовувались, їх маршрути. Документи, що не були надані для перевірки контролюючому органу не можуть бути доказами в подальшому.

З огляду на викладене, оцінюючи докази, що є в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про не підтвердженність реального здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Церера-Агро».

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши надані суду документи та дії відповідача щодо прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням ч. 3 ст. 2 вищевказаного Кодексу, суд приходить до висновку про те, що зазначені рішення прийнято відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому у адміністративного суду відсутні правові підстави для задоволення даного позову.

За нормами ст.ст. 7,8,9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, принципом законності відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 02.04.2014р.

Суддя С.В. Ніколайчук