Постанова № 38998926, 27.05.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2014 рокум. Ужгород№ 807/1575/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Маєцька Н.Д.

при секретарі: Вязач Н.В.,

за участю сторін:

представник позивача: не з'явився ,

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 27 травня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 травня 2014 року.

Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

27.05.2014 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами у справі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, представник у судове засідання не з'явився повторно, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду.

Фіксування судового засідання не здійснювалось, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та відповідно до ст..14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон - №1058-ІУ), являється страхувальником для осіб, які працюють у нього на умовах трудового найму (або інших умовах згідно законодавства).

Прикінцевими положеннями Закону 1058-IV до 01.01.2011 р. передбачалось, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору.

Ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у період виникнення спірних правовідносин - у 2008-2010 роках встановлювались у розмірах згідно абзацу другого пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97 - ВР від 26.06.97 р. Для платників збору, визначених п. 1 та п. 2 статті 1 цього Закону (а саме суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників) у зазначений період діяла ставка у розмірі 33,2 % від об'єкту оподаткування.

Об'єктом оподаткування є, згідно п. 1 ст. 2 цього Закону, суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР), виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону - №1058-ІУ, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ч.2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, або недоїмкою і стягуються з нарахуванням фінансових санкцій та пені.

Згідно Рішення № 431 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 26 жовтня 2012 року до відповідача були застосовані санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 1844,39 грн. та нарахування пені в розмірі 19291,35 грн. Дане рішення прийняте за порушення страхувальником термінів сплати страхових внесків до Пенсійного фонду за період з березня 2008 по липень 2012 року.

Відповідач частково сплатив суму фінансових санкцій в розмірі 1906,83 грн. Таким чином, залишок несплаченої заборгованості по застосованих до боржника штрафних санкціям та пені становить 19228,91 грн.

З боку відповідача не було звернень із скаргою, щодо рішення. Тому, виходячи з наведеного неоскаржена сума до відшкодування вважається узгодженою.

Відповідно до ч.15 ст.106 Закону №1058-ІУ, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.

Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 104-107, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області (вул. Швабська, 12 б м. Ужгород Закарпатська область код ЄДРПОУ - 20449653) заборгованість зі сплати нарахованих фінансових санкцій згідно рішень органу Пенсійного фонду № 431 від 26.10.2012 р. в загальній сумі 19228,91 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті двадцять вісім гривень 91 коп.).

3. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяН.Д. Маєцька